Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Booking.com

Нохріна Л.А., Шаповалова І.Ю.
Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної
конференції "Економіка та управління: сучасний стан і
перспективи розвитку" (м. Одеса, 23-24 листопада 2017 р.)
Одеса: ОДАБА, 2017. - Ч.І. - 370 с. - С.340-343.

Сільський туризм: тренди розвитку

Сьогодення динамічно трансформує ринок туристських послуг. Зміни характеру попиту детермінують нагальність диверсифікації пропозиції туристських продуктів. Вектор споживчого інтересу активно зміщується з площини трьох S (sun/сонце, sea/море, sand/пісок) у площину трьох L (landscape/пейзаж, lore/традиції, leisure/дозвілля), генеруючи інноваційні тренди. Таким чином орієнтація на груповий туризм на разі не відповідає сучасним вимогам; наявним є зрушення до індивідуалізації турпродукту та змістовних видів подорожей.

Новим викликом на тлі змін купівельної спроможності споживачів та всеосяжної інформатизації суспільства є Інтернет як інструмент прийняття рішень, що зумовлює нагальність адаптації механізмів розроблювання, коригування концепцій просування турпродуктів та методів маркетингу, перманентного зворотного зв'язку із споживачами.

Експерти ЮНВТО [1] підкреслюють, що демографічна крива в країнах Європи активно змінює структуру ринків на тлі збільшення попиту та активізації зовнішньої конкуренції. Тенденції сьогодення зумовлюють нагальність організації інноваційних форм і напрямів туристичної діяльності та генерування принципово нових турпродуктів. Аналіз конструктивного міжнародного досвіду дозволяє зробити висновки щодо відповідності феномену сільського туризму вимогам часу.

Практика країн Євросоюзу [2] свідчить, що потенціал сільського туризму здатний забезпечити економічну і демографічну стабільність в сільській місцевості, сприяти вирішенню соціально-економічних проблем села, стати вагомим чинником перспективного розвитку сільських територій.

сільський туризм

Підкреслимо, що негативні впливи на навколишнє середовище ідентифікуються навіть за незначної інтенсивності туристської діяльності. Зважаючи на взаємозв'язок та взаємозалежність екосистем, результуючі ефекти не є виключно локальними, вони розповсюджуються на значні території [3].

Варто враховувати, що певні сільські території мають обмежені можливості для розвитку туризму. При цьому наявні приватні домогосподарства, земельні ділянки яких використовуються для сільського або іншого господарства вносять важливий вклад до збереження біорізноманіття і ландшафтів територій нашої країни.

Виходячи з зазначеного, аналітичні процедури оцінювання варіантів використання сільських територій (з метою вибору більш доцільного) окрім туризму мають окреслювати вірогідний розвиток інших альтернативних видів економічної діяльності, наприклад, сільське та/або лісове господарство, тощо. Доречним на разі є бізнес, функціонування якого передбачає найбільш ощадне й раціональне використання території за результатами оцінки ступеню негативних впливів. Згідно європейських конструктивних практик сільський туризм як діяльність є найбільш продуктивним видом альтернативної зайнятості сільського населення [4], враховуючи кризу аграрного перевиробництва.

В контексті сталого розвитку, всеосяжного розповсюджування концепцій сталого виробництва та споживання, у всьому світі актуальності набувають тренди мінімізації негативних впливів туризму, ощадного використання навколишнього середовища, забезпечення збереження екосистем.

Активізуються тенденції підтримки природоохоронних ініціатив та програм розвитку територіальних громад. На часі змінюються усталені кшталти життєдіяльності у площину раціонального споживання, тобто, злободенним є ощадне «зелене» споживання. На цьому тлі динамічно зростає інтерес до практик сталого туризму; стрімко збільшується контингент туристів, які надають перевагу дестинаціям з позитивною репутацією й активно уникають територій, що мають соціальні та екологічні проблеми.

Отже, наявні тренди індивідуалізації відпочинку одночасно із здоровими автентичними кшталтами сільської життєдіяльності, кореспондуючими з високими стандартами сталості, підкреслюють, що сільський туризм акумулює всі цінності та тенденції сучасності.

Враховуючи міжнародний досвід та реалії українського села, перспективний розвиток сільського туризму на теренах України доцільно орієнтувати на організацію індивідуального або малогрупового туризму, створення принципово нового турпродукту, специфікою якого можуть стати відвідини сіл, селищ, малих міст, визначних пам'яток сільської місцевості.

Сільська специфіка українського села (низька якість дорожнього покриття, неможливість розмістити й нагодувати середню групу туристів в малому населеному пункті) формує можливості створення нових форм турпродукту, враховуючих можливості малих міст, сіл, селищ, з однієї сторони, і сучасні запити споживачів середнього класу - з іншої.

При плануванні програм розвитку варто враховувати стрімкі темпи змін діаметрально протилежних «зелених» трендів: з однієї сторони - «легкого» комфортного туризму, з іншої - екстремального [5]. «Легкий» туризм передбачає отримання випадкового, заздалегідь непередбачуваного емоційного досвіду і вражень при забезпечені достатньо високого рівня комфорту. Екстремальний «жорсткий» туризм передбачає досягнення конкретного, передбачуваного емоційного досвіду і вражень та має на увазі (добровільну) готовність туристів до мінімального комфорту. Таким чином, задоволення діаметрально протилежних потреб споживачів потребує альтернативної пропозиції туристських продуктів, контрастної за суттю та змістом.

Крім того, програми розвитку сільського туризму мають передбачати пізнавально-змістовну складову щодо цінності живої природи та необхідності її збереження і ощадного використання.

При плануванні дозвільної діяльності варто враховувати домінуючі тренди: сьогодні чисельність «зелених» подорожей першочергово збільшується за рахунок пішого, велосипедного та водних видів туризму.

Таким чином, стратегія розвитку сільського туризму у рамках сталого розвитку полягає у максимізації профітів і проактивній мінімізації негативних соціальних, культурних, екологічних впливів ще до моменту їхнього продукування. Управління процесами в такий спосіб передбачає детальне розроблення й узгодження з усіма групами стейкхолдерів стратегічних і тактичних планів розвитку. В цьому контексті доречними є цільові програми державно-приватного партнерства підвищення привабливості території і управління туристськими потоками.

Ключовими елементами на часі є концентрація уваги на кумулятивних діях та широке впровадження практик адаптивного менеджменту. В цьому контексті результатом конструктивного діалогу всіх груп стейкхолдерів має бути консенсус щодо векторів розвитку сільського туризму.

Список літератури

1. Офіційний сайт Всесвітньої туристської організації World Tourism Organization UNWTO [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www2.unwto.org/.
2. Офіційний сайт Європейської асоціації туризму European tourism association [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.etoa.org/membership-terms-conditions/resources/reports.
3. Нохрина Л.А. Генезис концепции «устойчивое развитие туризма» / Л.А. Нохрина // Экономическое образование и современные педагогические технологии. Экономика и предпринимательство: сборн. науч. работ. Вып.7. - Минск: ООО «Ковчег», 2013. - С.164-173.
4. Нохрина Л.А. Сельский туризм: фактор устойчивого развития сельской местности и альтернативный вид занятости / Л.А. Нохрина // Развитие бизнеса в аграрном секторе экономики Республики Беларусь: междунар. научно-практ. конф. (Минск, 13-14 октября 2016 г.). - Минск: Институт системных исследований в АПК НАН Беларуси, 2016. - С.127-134.
5. Офіційний сайт Європейської комісії по туризму European Travel Commission ETC [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.etc-corporate.org/research-development.








© 2002-2018 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.