Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Павлов В.І., Павліха Н.В.
Матеріали доповідей ІІІ науково-практичної конференції
"Інформаційні технології в управлінні туристичною та курортно-рекреаційною
економікою". - Бердянськ: АУІТ "АРІУ", 2007.

Моніторинг сталого просторового розвитку природоохоронних територій та курортних міст і поселень

В системі управління сталим розвитком просторових систем важливе значення має моніторинг. Це зумовлено його місцем і роллю в системі контролюючої функції управління сталим просторовим розвитком.

Моніторинг представляє собою систему спостереження на державному, регіональному (Автономна Республіка Крим, області та райони) та місцевому рівнях (міста Київ, Севастополь, Сімферополь, обласні центри та міста обласного значення) за станом розвитку, планування та використання території країни за допомогою періодичного збирання, аналізу вихідної інформації відповідно до затверджених показників його проведення.

Найбільш інтегральним об’єктом моніторингового дослідження виступають просторові системи, які розглядаються нами на рівні держави та її регіонів як складні поліструктурні цілісні формування із багатокомпонентним складом, де існують системоутворюючі зв’язки, що формують відповідний регіональний простір. Природоохоронні території, курортні міста, поселення являють собою просторові системи. З цієї точки зору потребує забезпечення реалізації система спостереження за станом планування, використання та можливого розвитку просторової системи шляхом періодичного збирання, аналізу вихідної інформації, що є складовою моніторингу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 р. № 1291 затверджені порядок та показники проведення моніторингу, а також заходи з реалізації Генеральної схеми планування території [1]. Цей порядок визначає основні завдання, зміст та організаційні засади моніторингу, а також механізм взаємодії органів виконавчої влади з питань проведення моніторингу.

Згідно з Порядком проведення моніторингу реалізації Генеральної схеми планування території України основними завданнями моніторингу є: аналіз, оцінка вихідної інформації та процесів реалізації Генеральної схеми; виявлення тенденцій планування, використання розвитку та розвитку регіонів країни, прогнозування можливих наслідків змін її планувальної організації; підготовка науково обґрунтованих рекомендацій щодо прийняття рішень та здійснення заходів з планування територій.

Проведення моніторингу ґрунтується на таких засадах: узгодження нормативно-правового та організаційно-методичного забезпечення; систематичне спостереження за станом використання території країни та окремих адміністративно-територіальних одиниць; комплексна обробка та використання одержаної інформації; оперативне доведення відповідної інформації до органів державної влади, органів місцевого самоврядування; корпоративне використання інформаційних ресурсів та комунікаційних схем.

Моніторинг здійснюється за такими основними напрямами: зміна планувального використання території; трансформація планувальної організації територій за видами та режимами переважного їх використання; зміна рівня освоєння територій та рівня їх забезпеченості природними ресурсами; врахування державних інтересів під час планування та використання територій; вдосконалення систем розселення; формування умов для забезпечення сталого розвитку населених пунктів, розвитку виробничої, соціальної, інженерно-транспортної інфраструктури; розвиток територій, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, історико-культурну цінність та потребують державної підтримки; збереження та використання земель історико-культурного призначення; раціональне використання, відтворення і охорона природних ресурсів та розвиток національної екологічної мережі; динаміка зміни зон природної та техногенної небезпеки.

Моніторинг сталого просторового розвитку потребує формування єдиного національного інформаційного середовища, яке б акумулювало всі наявні види інформаційних ресурсів [2]. Вирішення цієї проблеми стало можливим завдяки інтенсивному розвитку та широкому запровадженню геоінформаційних технологій.

Хоча в рамках національної програми інформатизації вже виконані певні проекти (зокрема, електронна версія Атласу України, розроблена Інститутом географії України НАН України; Генеральна схема планування території України, що розроблено Державним інститутом проектування містобудування «Діпромісто»), на сьогодні, на жаль, єдина геоінформаційна система в Україні все ще не функціонує.

Складовою загальнодержавної геоінформаційної системи (ГІС) може стати ГІС проектів сталого просторового розвитку регіонів, у тому числі й природоохоронних територій, курортних міст і поселень. Впровадження такої системи стане інформаційною підтримкою прийняття управлінських рішень для забезпечення оптимального розвитку регіону.

Література

1. Про Генеральну схему планування території України: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 30. – С. 204.
2. Павліха П.В. Управління сталим розвитком просторових систем: теорія, методологія, досвід: Монографія. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2006. – 380с.







© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.