Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Петрушенко М.М., Гриценко Л.Л., Шевченко Г.М.
Матеріали VIІI Міжнародної науково-практичної конференції
"Управління проектами: проектний підхід в сучасному менеджменті".
(12-13 жовтня 2017 р.). - Одеса: ОДАБА, 2017. - 295 с. - С.64-69.

Щодо питання про науково-консалтингове проектування в рекреаційній галузі

Управлінське консультування - це різновид експертної допомоги в управлінській сфері досліджень: передбачається наявність фахівця - носія особливої компетенції саме у вдосконаленні управління в усіх його науково-прикладних аспектах: структурі, процесах, методах тощо. Консультант з управління на відміну від фахівців із дослідницьких і проектних організацій ув’язує типові рішення зі специфікою свого замовника, чим значно полегшує для нього освоєння нововведення [1].

Проблемне консультування проекту є сумісним полем діяльності фахівців та дженералістів-консультантів. При цьому консалтинговий процес включає передпроектну, проектну і післяпроектну стадії [2]. Першим кроком передпроектної стадії є визнання клієнтом наявності у нього такої проблеми, рішення якої він хотів би здійснити за допомогою консультантів. Це визнання є результатом двостороннього процесу: з одного боку - усвідомлення клієнтом наявності проблеми як такої, з іншого - формування у менеджера бажання доручити розробку вирішення проблеми консультантам. Післяпроектна стадія полягає в аналізі змін, що відбулися в клієнтській організації, вирішенні питань, пов’язаних із можливим розширенням проекту у зв’язку з новими проблемами, - або виявленими в ході реалізації проекту, або такими, що виникли як наслідок досягнення організацією нового стану в результаті реалізації проекту.

Науково-консалтинговий проект може займати від декількох днів до декількох місяців. При вирішенні проблем застосовується комплексний підхід, при якому враховується взаємозв’язок різних аспектів досліджуваного об’єкта.

Для досягнення максимальної ефективності при виконанні консалтингових проектів створюється команда проекту, до складу якої входять експерти різних предметних галузей і менеджери - керівники ходом проекту. При ухваленні рішень, діагностиці проблем і виробленні рекомендацій широко застосовуються методи організації колективної роботи команди проекту.

Головним завданням консалтингового проекту є досягнення максимально високої якості вирішення проблеми при дотриманні фінансових і часових обмежень. У конкретних проектах або на їх різних стадіях можуть застосовуватися комбінації всіх трьох перерахованих видів консультування, і тоді воно стає експертно-процесним, процесно-навчальним, експертно-навчальним тощо.

Перейдемо до розгляду проблеми, що в рамках цього дослідження потребує консалтингової допомоги, - розвитку рекреаційної галузі у певних територіальних межах як соціально-економічної системи. На основі рекомендацій, викладених у роботах [3, с.64-67; 4, с.182-185; 5, с.196-206; 6, с.65-76], ми пропонуємо формувати комплексну програму зрівноваженого розвитку рекреації як сукупність відповідних проектів на середньостроковий період. Нехай потрібно відібрати такі проекти, що мають спільну мету (збільшення прибутків галузі при наданні населенню якісних рекреаційних послуг) і певні особливості соціально-економічного розвитку рекреації, із загальним обсягом державних і приватних фінансових інвестицій FI. Щоб це здійснити необхідно вирішити таку задачу екстремального типу [7]:

задача екстремального типу

де FI - обсяг державних і приватних фінансових інвестицій, спрямованих на розвиток рекреації в рамках комплексної соціально-економічної програми;
rpi - кількість проектів рекреаційного розвитку і-го типу;
і - порядковий номер типу рекреаційного розвитку;
N - кількість типів проектів рекреаційного розвитку;
vi - обсяг інвестицій за проектом і-го типу рекреаційного розвитку;
kei - коефіцієнт зрівноваженості за і-м типом рекреаційного розвитку (kei≥1; kei=1 - соціально орієнтований тип проекту; kei максимально віддалений від 1 - тип проекту, орієнтований на максимізацію фінансового результату, без цілеспрямованого урахування соціального, культурного, екологічного та інших чинників процесу задоволення рекреаційних потреб).

Схема вирішення даного завдання полягає в такому. По-перше, розглядаємо проекти першого типу (і=1). Тоді максимальний обсяг інвестицій за проектами 1-го типу визначається наступним чином [7]:

максимальний обсяг інвестицій за проектами

де f1(FI) - функція фінансових інвестицій, спрямованих на розвиток рекреації через впровадження проектів 1-го типу.

Оскільки rp1<FI/ke1, а для кожного максимуму необхідно rp1 взяти якомога більшим, то rp1=[FI/ke1] (вираз узятий у квадратних дужках [FI/ke1] означає найбільше ціле число, не більше ніж FI/ke1) і f1(FI)=[FI/ke1]v1.

Наступним кроком є розгляд проектів одночасно 1-го і 2-го типів (в рамках даного дослідження ми поки що не надаємо конкретні назви типам рекреаційного розвитку, наприклад, проекти соціально орієнтованого рекреаційного розвитку, оскільки на даному етапі це не відіграє важливої ролі). Максимальний обсяг інвестицій за проектами у даному випадку буде f2(FI). Якщо проектів другого типу беремо rp2, то проектів першого типу (з огляду на весь обсяг фінансових інвестицій, який, зрозуміло, весь час залишається обмеженим ресурсом) можемо взяти не більше ніж FI–rp2ke2. Таким чином, максимальний обсяг інвестицій за проектами другого типу рівна f1(FI–rp2ke2), а загальний обсяг інвестицій за проектами в даному випадку буде rp2v2+f1(FI–rp2ke2). Необхідно визначити rp2. Величина f2(FI) як максимальний обсяг інвестицій за проектами розвитку рекреації першого та другого типів, визначається як максимум для всіх варіантів вибору rp2, а саме:

максимальний обсяг інвестицій за проектами розвитку рекреації

За аналогією, здійснюючи покроковий аналіз максимізації функції обсягу інвестування за проектами різних типів рекреаційного розвитку, через N кроків отримаємо таке:

максимізація функції обсягу інвестування за проектами різних типів рекреаційного розвитку

де fN(FI) - максимальний обсяг інвестицій за проектами N типів;
rp2v2 - обсяг інвестицій за проектом N-го типу;
fN-1(FI–rpNkeN) - максимальний обсяг інвестицій за проектами (N-1)-го типу.

Із отриманих рекурентних співвідношень послідовно можна знайти функції f1(FI), f2(FI), … fN-1(FI), fN(FI), а отже й чисельне вирішення задачі щодо зрівноваженого розвитку рекреації в рамках комплексної соціально-економічної програми.

На наш погляд, будь-яка комплексна програма соціально-економічного розвитку поряд із власне традиційними аспектами програмування має відображати також аспекти регуляторної політики, а також механізму розподілу ресурсів і взаємозв’язок із структурно-організаційною складовою завдання, на яку орієнтоване програмування. У випадку формування програм зрівноваженого розвитку рекреації в контексті вищесказаного доцільно також відобразити комплекс організаційно-економічних інструментів, необхідних для реалізації запланованих заходів. Наприклад, йдеться про державно-приватне партнерство чи надання безвідсоткових кредитів суб’єктам рекреаційного бізнесу за інновації, пов’язані з наданням соціально та екологічно орієнтованих послуг.

Якщо розглядати загальні положення щодо поєднання економічної сторони рекреаційної галузі з іншими її сторонами, що можуть надати вірогідні фінансові вигоди переважно у довгостроковому періоді, то в основі формування комплексних програм зрівноваженого рекреаційного розвитку слід розглядати принципи індикативного планування як механізму координування та узгодження інтересів держави та приватного бізнесу в середньостроковій перспективі.

Список літератури

1. Основи управлінського консультування: Конспект лекцій / Укладач М.М. Петрушенко. - Суми: Вид-во СумДУ, 2011. - 64 с.
2. Посадский А.П. Основы консалтинга / А.П. Посадский. - Москва: ГУ ВШЭ, 1999. - 240 с.
3. Канторович Л.В. Математическое оптимальное программирование в экономике / Л.В. Канторович, А.Б. Горстко. - Москва: Изд-во «Знание», 1968. - 96 с.
4. Моисеев Н.Н. Избранные труды в 2-х томах. Гидродинамика и механика. Оптимизация, исследование операций и теория управления / Н.Н. Моисеев. - Москва: Тайдекс Ко, 2003. - Т.1. - 376 с.
5. Моисеев Н.Н. Математические задачи системного анализа / Н.Н. Моисеев. - Москва: Наука, 1981. - 488 с.
6. Bellman R. Dynamic programming and modern control theory / R. Bellman, R. Kalaba. - New York: Academic Press, 1965. - 112 p.
7. Shevchenko H.M. Economic-mathematical basis for forming complex programs of recreation balanced development / H.M. Shevchenko // Scientific bulletin of Poltava university of economics and trade. A series of «Economic sciences». - 2016. - №5. - pp.188-193.







© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.