Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Польова Л.В.
Вісник Луганського національного університету
ім. Т. Шевченка. - 2012. - №4(239). - Ч.ІІ. - С.169-175.

Особливості практичної підготовки фахівців з туризму

практична підготовка фахівців з туризму Постановка проблеми. В умовах сучасного розвитку України, орієнтація її на входження до європейського освітнього простору, вища школа зазнала значних змін, пов’язаних із трансформуванням організації педагогічного процесу. Не вдаючись до аналізу ефективності кроків по запровадженню кредитно-модульної системи оцінювання знань в освітній процес вищої школи України, оскільки це питання не є предметом даного дослідження, спробуймо проаналізувати ті проблеми та можливі шляхи їх подолання, які виникають в нових умовах при визначенні практичної підготовки майбутніх фахівців, зокрема, у галузі туристичної освіти. Адже фахівець туризму - це швидше практична діяльність, ніж наука чи професія, хоч він охоплює як одне, так і інше.

Аналіз останніх публікацій і досліджень. Проблемам впровадження різних форм навчання, неперервної освіти, пошуку раціональних схем побудови освітянського процесу присвячені науково-методичні роботи вітчизняних та зарубіжних учених. Розвитку інноваційних процесів у вищих закладах освіти присвячені наукові розробки М.Г. Чобітко. У роботах Н.М. Бібік, Н.В. Кічук, О.М. Пєхоти, О.Я. Савченко стверджується, що серед усіх форм навчальної роботи у ВНЗ системоутворюючу роль відіграє практика. Вона виконує адаптивну, навчальну, виховну, розвиваючу, комунікативну, діагностичну та дослідницькі функції. Визначальними завданнями практики є розвиток індивідуальних, професійних, творчих здібностей майбутніх фахівців.

Цілі статті. Аналіз наукових досліджень з організації навчального процесу у вищих навчальних закладах показує наявність не вивчених до кінця технологій, педагогічних прийомів практичного навчання. Тому є необхідність у висвітленні організації проведення навчальних практик студентів туристичних спеціальностей для формування та розвитку в них професійного вміння приймати самостійні рішення, оволодіння сучасними методами і формами організації праці, а також виховання потреби систематичного поповнення своїх знань і творчого їх застосування в процесі практичної діяльності.

Виклад основного матеріалу. Аналізуючи дослідження вчених можна зробити висновок, що даній проблемі приділяється багато уваги, бо майбутній фахівець туризму - це професія майбутнього, перед якою стоїть багато завдань в результаті яких вона має удосконалитись.

Підготовку майбутніх фахівців туризму слід провадити таким чином, щоб навчальні заклади не лише готували фахівців для сьогоденної практики, але й певним чином сприяли створенню нових робочих місць. Головною проблемою навчальних закладів є формування конкурентоздатних фахівців, які мають підприємницькі навички, здатні працювати ініціативою. Готуються не просто кваліфіковані кадри, але й виховуються особистості, які своєю працею сприятимуть розбудові Україні.

Європейський досвід свідчить про пошук таких моделей освітнього процесу, які б були збалансованими і гармонійними у співвідношенні викладання теоретичних курсів і проведенні практичних занять, і формували конкурентоздатних фахівців. Так, наприклад, навчальний план спеціальності «туризм» у Польщі передбачає 39 навчальних дисциплін впродовж трьох років навчання. За цей же термін студенти мають пройти практичну підготовку впродовж 15 навчальних тижнів [8, с.69].

Натомість, навчальний план спеціальності «туризм», який здійснюється у Інституті туризму Прикарпатського національного університет імені Василя Стефаника протягом чотирьох років навчання, передбачає 63 навчальні дисципліни і 18 навчальних тижнів навчальної практики. Таким чином, порівняльна характеристика двох підходів до організації навчального процесу лише за критерієм співвідношення часу, відведеного на теоретичну і практичну підготовку, дає підстави стверджувати про більш збалансованих підхід у цьому відношенні в європейських вищих навчальних закладах.

Практична підготовка фахівців туризму, зокрема у Польщі, мають свої особливості:

- студенти можуть висловити свої побажання та окреслити перспективи проходження практики відповідно до свого індивідуального плану підготовки. Таким чином, практика стає об’єктом укладання педагогічного контракту між студентом, базою практики та навчальним закладом. При оцінюванні результатів практики враховується різниця між завданнями, поставленими перед практикантом і включеними в програму практики та рівнем реалізації цієї програми;
- при організації практичної підготовки допускаються відступи від основної програми практики, передбачені регламентом навчального закладу й зумовлені особливостями індивідуального плану проходження практики студентом, специфікою діяльності бази практики,
- за умови відповідної згоди навчального закладу можливе введення інноваційних форм проходження практики: стажування за кордоном, практика при частковому працевлаштуванні студента при частковому працевлаштуванні студента, що дає можливість практиканту безпосередньо включитись у професійну діяльність;
- студенти мають можливість у повній мірі скористатись перевагами навчання, побудованого за принципом по черговості в умовах професійного середовища [8, с. 167].

Загострення уваги на специфіці і відмінностях між навчальними планами вищих навчальних закладів європейських країн, зокрема Польщі, і відповідних освітніх установ України, які здійснюють підготовку фахівців туризму, зумовлене, насамперед тим, що збалансований підхід між теоретичними і практичними курсами дозволить, на нашу думку, вивільнити більше часу:

- для ефективнішого здійснення самого навчального процесу;
- для вдосконалення практичної підготовки майбутніх фахівців;
- для акцентування на самостійній роботі самого студента та його індивідуальній співпраці безпосередньо з викладачем;
- для самовдосконалення останнього як в освітній, так і в науковій галузі.

Також в Единбурзі кожний студент на спеціальності «туризм» може пройти шести місячну практику в туристичній фірмі. Перед її проходженням складається план практики, назначається зі сторони навчального закладу опікун, який є відповідальний за реалізацію даної програми. Є також опікун зі сторони туристичної фірми, який відповідає за навчання практиканта. Дана практика ділиться на два періоди. За перші два місяці студент є учасником усієї діяльності на фірмі. Наступний період, студент під керівництвом опікуна займає посаду у фірмі і трактується як працівник фірми, отримуючи за це винагороду. Після шести тижнів кожний студент має здати екзамен, який передбачений в програмі практики. Очевидно, що відбувається все це, завдяки співпраці навчального закладу і туристичних фірм [2, с.167].

В Польщі опікуну практики належить тільки загальний нагляд над реалізацією навчання. Не вимагається від них, щоб вони перевіряли вміння набуті під час практичного навчання вимогам майбутньої професійної діяльності. Зв'язок навчання з виробничою практикою, навчання на робочому місці, взаємозв’язок теоретичних курсів із практичними предметами, тривале стажування на робочих місцях під час навчання у вузі - ось те, що формує основу висококваліфікованих фахівців туризму в Польщі. Але нажаль в Україні в туристичній індустрії дотепер характерним є працівник, який багато знає, але мало що вміє. Цей «образ» є досить відомий у світі своєю високою вимогливістю до туристів, оскільки такий «спеціаліст» замість надання гостю практичної послуги, перетворюється в його «вихователя».

Щоб досягнути ефекту, які можуть бути помітні у покращенню рівня послуг туристичного промислу, може призвести тільки чітко окреслена система навчання, опираючись на досвідченість викладачів і практиків туристичної сфери. Дана співпраця повинна розпочинатись на етапі створення програми навчання.

Експерти вважають, що навчання фахівців туризму не є відірваним від практики. Перевірка теоретичних знань у практичній діяльності та підкріплення їх досвідом набутим у практичних діях, робить можливим поєднання занять теоретичного та практичного характеру. Організована під час навчання практика робить можливим безпосереднє поєднання здобутих знань з реаліями практичного управління. Практика дає змогу зміцнити і поглибити практичні вміння студентів. Необхідно відходити від виключно академічного характеру знань. Здобуті знання допомагають у подальшому розвитку вмінь, що забезпечать успіх у майбутній праці. Оскільки сьогодні слід швидко приймати рішення, легко налагоджувати міжособистісні контакти, бути активним та оперативним, система навчання повинна бути спрямована у бік творчої освіти, завданням якої є підготовка фахівців туризму до роботи в сучасних умовах, фахівця з широким світоглядом, високими професійними та гуманітарними знаннями, всебічно розвинену особистість [5, с. 295].

Важливим елементом підготовки фахівців туризму повинен бути принцип зв’язку між теорією і практикою, що носить обов’язковий характер у всіх формах організації навчального процесу. Сучасні умови соціально-економічного розвитку пред’являють нові вимоги до фахівців туризму. Вони повинні мати не лише чисто професійні знання, а й навички.

Поєднання теорії з практикою сприяє:

1. Організація професійних практик, які до недавно вважали «Ахіллесовою п’ятою» системи навчання фахівців туризму;
2. Пристосування програм навчання до очевидних потреб ринку праці в туризмі;
3. Зміна метод навчання, які використовують в даний період, більше використовувати проблемні і практичні методи;
4. Орієнтація дипломних праць на розв’язання конкретних проблем, які виникають на практиці.

Для сучасної системи професійної підготовки фахівців туризму характерною має бути тісна взаємодія навчальних закладів, де здійснюється теоретична підготовка та базами практичної підготовки, оскільки основоположним принципом підготовки фахівців туризму є принцип почергового навчання, коли теоретичне навчання чергується з періодами практики. Принцип почергового навчання - це не просто введення періоду практики в процес навчання. Навчання, побудоване за принципом по черговості - це така логіка навчального процесу, при якій студент, перебуваючи почергово в умовах теоретичного навчання та реальних професійних ситуацій, має можливість мобілізувати свої знання, формувати вміння та навички, застосовуючи їх у конкретних практичних ситуаціях.

Якісна співпраця в системі «навчальний заклад-туристична фірма-студент» вплине на такі фактори:

- пристосування профілю навчання фахівців туризму до потреб туристичного ринку, створюючи туристичний продукт,
- підвищення якості послуг,
- забезпечення менеджерам туризму туристичних шкіл навчання на високому рівні,
- створення програм навчання, які б доповнювались.

Важливим є те, щоб представники туристичної сфери бачили у своїх практикантах майбутніх потенційних продовжувачів, передаючи їм знання і вміння.

Наше завдання, окрім того, щоб дати спеціальні знання, - треба навчити студента дивитись на все, що відбувається очима клієнта. І тільки тоді можна досягти успіху. Поставивши себе на місце клієнта, можна знайти вихід із найнестандартніших ситуацій.

Практична підготовка необхідна для того, щоб студент міг простежити свої реакції в тій чи іншій складній ситуації, визначити особисті риси, які домінують чи навпаки, відсутні в його поведінці в умовах практичної діяльності, поміркувати над власною участю та особистим відношенням до конкретної ситуації. У процесі підготовки, коли вона проходить без попереднього й поглибленого контакту з базою практики, у студента не формуються практичні навички поведінки в реальних проблемних ситуаціях, що в майбутньому знижує ефективність його роботи в умовах професійної підготовки.

Досвід здобутий студентом у ході дипломної практики може спростити пошук майбутньої роботи за фахом. Професійна практика дозволяє познайомитися з реаліями функціонування туристичної діяльності, також дає можливість порівняти здобуті під час навчання теоретичні знання з реальністю.

Практична підготовка повинна становити безперервний характер на одному і тому ж самому підприємстві для одного і того ж студента. Студент, пройшовши на одному і тому ж самому підприємстві всі «ступені росту» не тільки відчує специфіку кожного ступеня даної структури, але і атмосферу фірми, її внутрішній клімат, знаючи всі особливості фірми, які по закінченню навчання і отримання диплома зможуть вирішити проблему про влаштування даного студента у свій штат.

Таким чином, процес формування практичних умінь майбутніх фахівців туризму в умовах реформування системи вищої освіти України на даному етапі дає підстави зробити ряд висновків:

По-перше, входження України до європейського освітнього простору в рамках Болонської системи відкриває нові можливості для майбутніх фахівців.

По-друге, формування галузевих стандартів освіти за напрямками і спеціальностями в системі вищої школи України повинно відбуватись з обов’язковим врахуванням досвіду, принципів і підходів, притаманних для вищих навчальних закладів європейських країн, зокрема Польщі.

По-третє, підготовка майбутніх фахівців вищої категорії в Україні в галузі туризму повинна здійснюватись на принципах збалансованого підходу у співвідношенні кількості дисциплін теоретичного характеру і практичної підготовки.

Література

1. Агафонова Л.Г. Туризм, готельний і ресторанний бізнес: ціноутворення, конкуренція, державне регулювання: монографія / Л.Г. Агафонова. - К.: Знаня України, 2002. - 360 с
2. Байлик С.И. Гостиничное хазяйство. Проблемы, перспективы, управление, сертификация / С.И. Байлик. - К.:Альтерпресс, 2001. - 207 с.
3. Друкер Т.І., Яворська А.О. Зарубіжний досвід малих готелів / Т.І. Друкер, А.О. Яворська. - М.: УГТ РБ, 2005. - 78 с.
4. Нормативні компоненти галузевого стандарту вищої освіти України з напряму підготовки 0504 «туризм». Освітньо-кваліфікаційна характеристика бакалавра фахового спрямування 6.050400 «туризм». Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра фахового спрямування 6.050400 «туризм». Видання офіційне. - К.: Видавництво «КУТЕП», 2004. - 59 с.
5. Мальська М.П. Основи туристичного бізнесу: Навчальний посібник / М.П. Мальська. - Київ: Центр навчальної літератури, 2004. - 272 с.
6. Нікітчина С. Теоретичні аспекти розроблення сучасної концепції підготовки менеджерів освіти у вищій школі / С.Нікітчина // Освіта і управління. - 2004.- Т.7.4.1. - С.148-160.
7. Шматько Л.П. Туризм і готельне господарство / Л.П. Шматько. - М.: Март, 2005. - 346 с.
8. Banach Cz. Reforma systemu edukacji w Polsce - wyzwania, szansę i zagrożenia / Strategie reform oświatowych w Polsce na tle porуwnawczym / Pod. Red. Wojnar I., Bogaj A., Kubina I. - W. : Komitet Prognoz “ Polska 2000 Prus ”, Elipsa, 1999. - S.39-66.

Польова Л.В. Особливості практичної підготовки фахівців з туризму

В статті розкрито формування фахівця високого рівня в туристичній галузі, набуття ним необхідних та практичних умінь для виконання своїх професійних обов’язків. Адже фахівець туризму - це швидше практична діяльність, ніж наука чи професія, хоч він охоплює як одне, так і інше. Визначальними завданнями практики є розвиток індивідуальних, професійних, творчих здібностей майбутніх фахівців.

Ключові слова: фахівець туризму, практична підготовка, уміння, теоретичні знання, професійні обов’язки.

Полевая Л.В. Особенности практической подготовки специалистов туризму

В статье раскрыты формирования специалиста высокого уровня в туристической отрасли, приобретения им необходимых и практических умений для выполнения своих профессиональных обязанностей. Ведь специалист туризма - это скорее практическая деятельность, чем наука или профессия, хотя он охватывает как одно, так и другое. Определяющими задачами практики является развитие индивидуальных, профессиональных, творческих способностей будущих специалистов.

Ключевые слова: специалист туризма, практическая подготовка, умение, теоретические знания, профессиональные обязанности.

Polyova L.V. Features practical training tourism

The article reveals the formation of high-level professionals in the tourism industry, finding it necessary and practical skills to perform their professional duties. For specialist tourism - is more practical work than science or profession, though it covers both one and other. Determining objectives is to promote the practice of individual, professional, creative abilities of future specialists.

Key words: specialist tourism, practical training, skills, theoretical knowledge and professional responsibilities.

Присоединяйтесь к нам в Контакте, Фейсбуке, Твиттере, Одноклассниках и Google+







© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.