Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Максим Руденко
ЧТЕІ КНТЕУ. - травень 2011.

Сутність музейного маркетингу як складової туристичної галузі

музейний маркетинг Туризм спроможний виконувати важливу роль у здійсненні широкомасштабних завдань з розбудови української державності, входження України до світового співтовариства, культурного та духовного відродження нації.

Світовий досвід показує, що туризм допоміг багатьом країнам вирватись з економічної кризи, отримати потужний поштовх у розвитку економіки, забезпечити зайнятість населення [1].

Розглядаючи розвиток туристичної галузі необхідно зазначити про один з її важливих елементів – музеї. Важко визначити хто більш від кого залежить – музеї від туристичних фірм або навпаки. Головне, що обидва напрямки співпрацюють задля популяризації національної культурної спадщини серед українських та закордонних туристів.

В сучасній економіці діяльність музеїв формується під впливом нових факторів розвитку. Поступово керівники музеїв усвідомили, що для підвищення матеріального стану, ефективного конкурування на ринку дозвілля, успішної боротьби за увагу туристів, створення додаткових можливостей для розвитку культури та освіти, їм перейняти деякі з методів та інструментів, що практикуються комерційним сектором.

Музеям необхідно пережити ті кардинальні зміни, які відбулися у сфері культури в цілому, навчитися проявляти підприємливість і самостійність у диференціації джерел фінансування.

Труднощі, що постають нині перед музейними установами, зумовлюють необхідність включення до концепції їх розвитку спеціальної системи заходів з організаційного та економічного забезпечення майбутніх модернізаційних заходів і проектів. Головним змістом такого забезпечення, сьогодні, є пошук шляхів оптимізації системи управління та організації музейної роботи, а також освоєння музеями додаткових джерел фінансування [2].

Новий напрямок діяльності приніс в традиційну музейну мову нове поняття – маркетинг, яке сприяє організації сучасної музейної справи та управління музейною діяльністю.

Музейний маркетинг дозволяє визначати і задовольняти потреби споживачів музейних послуг, а також формувати їх. Музейний маркетинг є тим дієвим інструментом, який дозволяє не тільки визначати, прогнозувати і задовольняти потреби споживачів музейних послуг, але, в ряді випадків, ефективно впливати на формування цих потреб і навіть безпосередньо їх формувати.

На нашу думку, музейним маркетинг – це спосіб переосмислити роль музею, підвищити ефективність його роботи та задовольнити потреби організації, не жертвуючи при цьому його філософією, місією та цілями.

Музейний маркетинг, як будь-яка довгострокова політика, повинен мати в своїй основі цілі, тобто те заради чого здійснюється комплекс маркетингових заходів, чітке уявлення про те що керівництво намагається досягти.

Можна виділити наступні цілі:

- прагнення до підвищення рівня відвідування;
- просування своїх колекцій;
- націленість на створення сприятливого іміджу музею;
- включення в сферу туристичного бізнесу;
- націленість на розробку дозвільних програм.

Музейний маркетинг є складовою продуманої музейної політики, що може задовольнити потреби суспільства, яка враховує професіональні потреби персоналу та широкого кола громадян [3, с. 52-53].

Музейний маркетинг детермінований особливостями музею як соціально-культурного інституту і враховує, що результатом музейної діяльності виступає соціально-культурна послуга, яка інтегрує в собі інформаційні, моральні, естетичні, економічні та інші ціннісні складові, що сприяють різнобічному розвитку людини.

Говорячи, про перспективи використання маркетингу в музейну діяльність, необхідно визначити його основні завдання:

1. Завдання формування та підвищення попиту на результати музейної діяльності та послуги музею.
2. Розширення контингенту потенційних відвідувачів, творчих і ділових партнерів музею.
3. Оптимізації форм співпраці і кооперації музею з його творчими та діловими партнерами.
4. Диверсифікація джерел фінансування.
5. Формування та активна реалізація інструментів цінової політики музею на ринку культурної продукції, інформації та послуг.
6. Приведення нормативної бази музейної діяльності у відповідність до вимог ефективної реалізації соціальних функцій музею.
7. Задоволення потреб населення в інформації.

Як бачимо, даний підхід може допомогти музею не просто залучити споживачів, але й створити довготривалі двобічні відносини між учасниками ринку, що відповідає маркетинговій концепції довготривалих відносин.

Музеї є некомерційними соціально-культурними організаціями, які не орієнтовані на отримання прибутку зі своєї діяльності, однак це не знімає з сучасного музею необхідність слідувати вимогам ринкових відносин.

Список використаних джерел

1. Музеї на туристичних маршрутах півдня України // http://www.eco-mir.net/show/411/ 2. Концепції розвитку музейного менеджменту і маркетингу //www.future.museum.ru/ 3. Клюев Ю.В. Музейный маркетинг в контексте современной культуры.- Кемерово: Кузбассвузиздат, 2008. – 191 с.







© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.