Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Сашко Рута

Відпустка? Тоді вам у Будву!

Цей дивний світ природних красот і контрастів - чи не останній оазис Старого континенту, чудом не поглинений урбанізацією цивілізації. У кожного досвіченого мандрівника є своя Чорногорія. Для когось - це вершини Динарских Альп, що ширяють над блакитними водами Адріатичного моря, останні реліктові ліси Європи і заворожливо кам'яні "моря" з "блакитними очами" гірських озер, оточених квітучими лагунами, каньйони рік Тара й Мочара, маслинові гаї і вічнозелені ліси. Для когось - це пляжний рай, створений з морської бірюзи, небесної лазурі й піщано-галькових топазів з 290 кілометрами морського узбережжя й 73 кілометрами чудових піщаних, галькових і кам'янистих пляжів. А ще - це найцікавіші екскурсійні програми (узбережжя прикрашене середньовічними городками, стародавніми монастирями, соборами і бастіонами), найсмачніша недорога їжа, чудові вина й зустріч із напрочуд гостинними людьми.

Все це багатство зовсім заслужено зробило Чорногорію кращим місцем для відпочинку. Причому по доступності відпустка в цій країні легко спростовує образливу істину про те, що добре тільки там, де нас немає. Якщо ви вже побували в цьому чуді Адріатики, то добре розумієте, про що це я. Якщо ще ні - то самий час переконатися в цьому самим!

Звичайно ж, Будва

Залишилося тільки вибрати чорногорський курорт по душі. Я не стану писати об всіх одразу - надто невдячне це заняття. Замість пасторальних описів прекрасної Чорногорії, постараюся дати максимально практичний опис тільки одного курорту - столиці чорногорського туризму Будви. Гарантую - нудьгувати за її мальовничими пляжами, щедрих ресторанам і веселих вечорах ви почнете вже в аеропорті по дорозі назад.

Отже, Будва. Одне з найдавніших міст Адріатики, і одне із самих сонячних місць Європи. Для блаженного відпочинку тут є практично все: природна краса островів, затоки та пляжі, історичні пам'ятки і дискотеки, ресторани і казино, спортивні площадки і тенісні корти. Поруч із Будвою розташувалися городки Бечічі і Рафаіловичі, а також знаменитий острів Святого Стефана, з'єднаний із сушею насипним проходом. Головна перевага цього курорту (крім неймовірної краси пляжів і розвинутої інфраструктури) полягає в тому, що Будва з її пригородами перебуває у самому центрі чорногорського узбережжя. Це значить, що при бажанні можна з'їздити практично на будь-які екскурсії, не обтяжуючи себе надмірно стомлюючою дорогою. Але про все по порядку.

Бігом на пляж

Курорт Будва Щиро співчуваю туристам, які, повертаючись із Чорногорії, здивовано вигукують: "Який Святий Стефан"? Який Мілочер"?" Пляжі в Чорногорії - явище унікальне, і будь моя воля - я б обов'язково застосовував санкції до операторів, які не розповідають своїм туристам про те, у якому щільному і звабливому пляжному кільці їм доведеться побувати. І раз я вже вирішив вести сугубо прикладну розповідь про Будву, то просто зобов'язаний озброїти вас такою інформацією. Адже, як відомо, на курорті всі дороги ведуть до пляжу.

Отже, у Будві у вашому розпорядженні виявляється ціла низка пляжів, які можна умовно назвати міськими Будванськими (у тому числі і пляж, який разом з готелем носить претензійно розгонисту назву - "Слов'янський пляж"). Всі вони в основному галькові, з пологим дном (на цій Рив'єрі дно скрізь досить пологе). Біля стін Старого міста, на пляжі "Авали" галька значно дрібніша, це вже практично пісок, але пляж невеликий, до того ж він - для клієнтів готелю. А ось дещо цікавіше. Якщо минути Старе місто і пройти уздовж скель біля моря по мальовничій скельній стежці, то попадаєш на "Могрен". Схований у високих скелях, що складаються із шаруватої породи, цей пляж - найближчий ексклюзив, що підготувала Адріатика гостям Будви. Тип пляжу - змішаний: галька і пісок; за вхід, лежак і парасолю потрібно платити (усе по одному євро). Далі ті, хто не звик зупинятися на досягнутому, можуть через колоритний грот перебратися із пляжу "Могрен І" на пляж "Могрен ІІ". Це ще більш відокремлений і відверто більше дикий куточок. Кришталево чисте море, нависаючі скелі, нечисленні відпочиваючі - ось і весь антураж другого "Могрена". Якщо рухатися далі по цій стороні узбережжя - прямо попадаємо на пляж, іменований Яз. Пляж являє собою досить широку піщану смугу, ось тут вже при бажанні можна розташуватися не тільки з парасолькою і лежаком, але і з наметом. Хоча я особисто в погоні за справжнім ексклюзивом пропоную рушити в іншу сторону - а саме до селища Святий Стефан.

Туди можна добратися двома способами. Спосіб перший - маршрутне таксі (витратите 1 євро і хвилин 5 часу). Спосіб другий - по морю. Це красиво, є можливість із моря помилуватися більшою частиною рив'єри, але дорога займе не менше години. Пароплав відправляється із пристані в Будві, заходить на острів Святого Миколи (але там, відверто говорячи, робити там нічого - дно в берега скелясте і кишить їжачками), пливе уздовж пляжів у Бечичах і Рафаіловичах (до речі, та частина пляжу в Бечичі, що покрита червоним, зернистим, незвичайно приємним на дотик піском, заслужила в 1937 році титул "найгарнішго пляжу Європи") і, нарешті, висаджує вас на, так би мовити, селищному пляжі Святого Стефана.

Будва, панорама старого міста Колись цей острів був побудований місцевими жителями як притулок від турків і піратів. А в 1957 році Святий Стефан став ексклюзивним готельним комплексом і єдиним островом-готелем на Середземномор'ї. Саме тут починається низка самих ідилічних пляжів Рив'єри, не побувати на яких значить просто "профукати" Чорногорію. Острів-готель з'єднаний із сушею вузьким перешийком. По одну сторону перешийку розташовується загальний пляж цього тихого, затишного і дуже вишуканого селища. А по іншу - пляж, що належить готелю. До речі, багато хто цими пляжами і обмежується. Дарма! Якщо рушите уздовж моря праворуч від Стефана по доріжці, захованій у хвойних заростях (вона піднімається на гору, а потім круто збігає вниз), то потрапите на пляж "Мілочер", названий так на честь королівської резиденції.

Сама невелика двоповерхова резиденція тепер є частиною знаменитого пляжу - так само, як парковий комплекс - гордість Карагеоргієвичів. Піщано-гальковий "Мілочер" оточений скелями, людей тут завжди небагато, ніяка водоплавна техніка не має права причалювати, і вода дійсно відповідає всім нормам ідеальної Адріатики - вона прозоро-смарагдова і неймовірно приємна при зануренні. У скелі, що примикає до пляжу праворуч, є невеликий грот, з якого можна зробити шикарні фотографії. Але за задоволення потрібно платити.

За "Мілочером" слідує "Пляж Королеви" - найвища сходинка в місцевій пляжній ієрархії. Королева купалася тут не менше століття назад, але і за сто років пляж не позбувся свого пишномовного призначення. Він ще більш відокремлений, завжди ще менш населений, ніж "Мілочер", має ідеальну округлу форму та найніжніші морські фарби, які тільки можна собі уявити: бірюзово-смарагдова вода, переливчасто різнобарвний дрібний пісок, світлі скелі. Плюс до всього, на пляж поширюється захід соснової хвої, так що це місце для купання і загоряння, якщо так можна виразитися, буквально тоне в ароматах смол, змішаних з йодистим заходом моря. Вхід обійдеться вам в 3 євро з людини, але хіба королівський пляж того не вартує?

Після пляжу - видовища

Ну от, із приводу пляжів моя совість чиста - про самих гідних з них я таки встиг розповісти. Але крім 17 пляжів на 20-кілометрових просторах Будванської Рив'єри розташувалося також 7 монастирів і більше 50 храмів. Так що подивитися буде на що не тільки в самому місті, але і на його околицях. Тим більше, що їхати в Будву, щоб спати до полудня в номері, жаритися на сонці до міхурів і впиватися пивом - нераціонально. Тому пропоную програму мінімум: прогулянка по місту. Головна визначна пам'ятка Будви - Старе місто, справжнє джерело скарбів культурної спадщини. У міських стінах перебуває церква Святого Івана, датована 7 століттям, церква Бенедиктинського монастиря Санта Марія ін Пункта 840 року і церква Святої Трійці із дзвіницею на три дзвони, побудована в 1804 році. Навколо міста розкидані середньовічні вежі та фортечні укріплення епохи Відродження. Так що обов'язково приділіть кілька пообідніх годин екскурсіям по цьому місту - не пошкодуєте.

Прогулюючись по брукованих вуличках, можна повірити, що з тих пір у містечку мало що змінилося. Але це не так. В 1979 році землетрус пошкодив більшу частину Старого міста. Його швидко відбудували заново, заодно влаштувавши своєрідне перепланування - у п'ятсотлітніх будовах були відкриті сучасні ресторани та готелі. Так Будва стала не тільки найдавнішим та найгарнішим містом Адріатики, але й веселою курортною тусовкою, де все пристосовано до потреб тлінного ненаситного тіла. Тому, надихавшись історією, можна відправлятися по магазинчикам, бутикам, кафе і ресторанах. А ввечері - звичайно ж, дискотеки і нічні клуби! Хоча, як на мене, то куди приємніше ввечері посидіти в якому-небудь ресторанчику біля старого міста і ловити подих моря, споглядаючи човни, що погойдуються на хвилях, фортецю, місячну доріжку...

Будва, приватний туристичний сектор До речі, у літні місяці вулиці і площі Будви перетворюються в міський театр із численними місцевими постановками та показами спектаклів приїжджих труп. Так наприкінці червня тут проходить музичний фестиваль - "Пісня Медітерани", на який з'їжджаються кращі сербські, чорногорські і європейські виконавці класичної музики. А із середини липня до кінця серпня проходить фестиваль "Град-Театр". Так, це що стосується програми мінімум. А якщо по максимуму - то добре б ще з'їздити в Которську затоку, на піщані береги Ульцина, у столичні міста Подгорица і Цетиньє, на Скадарське озеро, спробувати рафтинг на ріці Тара... Кожна із цих екскурсій зробить вас власником дивних спогадів і знімків вашої ж персони на тлі самих неуявних крас. Їхати або не їхати - це вже справа вашої цікавості і життєлюбства.

Я ж дозволю собі дуже настійливо порекомендувати наступне. Навіть якщо ви, доживши таки до відпустки, припхалися в Чорногорію в стані повного фізичного виснаження, комп'ютерної інтоксикації і великої побутової контузії! Навіть якщо ви урочисто заприсягли собі взагалі не сповзати із пляжного лежака до кінця відпустки! Все рівно обов'язково поїдьте на екскурсію в монастир Острог, що в 120 км. від Будви! Якось нерозумно (м'яко виражаючись) було б побувати в Чорногорії і не відвідати її головну святиню, місце паломництва православних із усього світу. Православний чудотворний монастир, висічений у скелі над рікою Зета, на висоті 900 м. Його значення для Чорногорії те ж, що й Метеори для Греції. Тут зберігаються мощі Св. Василя Острозького, що зціляють від багатьох хвороб. Перше враження, що складається в гостей побачивши будови, що монастир буквально висить у повітрі. Добираються до нього автобусами по надзвичайно небезпечній дорозі без яких-небудь огороджень або захисних бар'єрів, при цьому прірви досягають сотень метрів у глибину! Але ні однієї аварії тут дотепер не було, за що водії і дякують доброму Святому Василю. Щоб людині відпустилися гріхи, останні кілька сотень метрів до монастиря потрібно підніматися пішки. А добравшись до оглядової площадки та оглянувши поглядом "прилеглі" гори, розчулені туристи хапаються за фотоапарати і наклацують все до останнього кадру! До речі, це єдиний у світі православний монастир, який крім православних віруючих відвідують католики та мусульмани. Не забудьте попити із джерела святої води біля монастиря.

Ще декілька порад

Як заощадити? Відпочинок у Чорногорії досить демократичний за цінами, але й ці витрати можна мінімізувати. Наприклад, можна оселитися в Петроваце, а веселитися їздити в Будву (вартість проживання в маленькому і тихому Петроваце, як ви розумієте, нижча, ніж у Будві). Ще. Не подумайте напередодні відпустки купувати матраци-м'ячі, маски-ласти-трубки і чай-каву-супи-мило-туалетний папір у Києві - у Чорногорії це добро коштує набагато дешевше (крім гарних купальників). Лежаки, парасольки тут платні, але правила гарного тону дозволяють лежати і на рушниках. Купальний сезон починається із середини травня і триває до жовтня. Якщо ви їдете в червні, вам це буде коштувати набагато дешевше. Врахуйте: публіки мало, ціни поки низькі. І забудьте про дієту! Шлях до серця цієї країни лежить через національну кухню. Тут живе культ гостинності, а кулінарія прив'язана до природних особливостей кожного конкретного місця, тобто до моря, гір і стародавніх рецептів. Основні блюда місцевої кухні - м'ясо ягняти в горшочку, копчене м'ясо, каймак, юшка, смажена і копчена риба, сирні цукерки. І не забудьте про виноградне вино та фрукти!

Джерело: www.turpoisk.org.ua







© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.