Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Семенова І.І.
Вісник Луганського національного Університету ім.Тараса Шевченка.
Серія: Педагогічні науки. Частина ІІІ. - 2013. - №18 (277). - С.165-184.

Стан дослідження проблеми професійної підготовки фахівців сфери туризму в Туреччині

професійна підготовка фахівців сфери туризму в Туреччині Стаття присвячена аналізу стану дослідження проблеми професійної підготовки фахівців сфери туризму в Туреччині в сучасній науковій літературі. Проведено огляд інформаційних джерел з питань теорії туризму та професійної підготовки. Оцінено стан дослідження проблеми підготовки професійних кадрів для сфери туризму. Проведено огляд наукової літератури з питань туристської освіти в Туреччині.

Ключові слова: туризм, професійна підготовка, професійна підготовка фахівців сфери туризму.

В умовах сьогодення у світі простежується стрімке зростання ролі міжнародного туризму. Таке становище обумовлене позитивними впливами індустрії на розвиток світової економіки та економічних систем окремих держав. За умов ефективного управління вітчизняна сфера туризму спроможна забезпечити позитивну динаміку економічного розвитку України. Але в наш час існує низка проблем національного туризму, серед яких особливе місце займає питання якісної професійної підготовки фахівців галузі. Одним із шляхів вирішення зазначеної проблеми є звернення до провідних ідей зарубіжного досвіду. У цьому контексті можна представити значний перелік країн, що становлять інтерес для вітчизняної туристської науки. Однією з таких країн є Туреччина, що пропонує якісні та відносно недорогі туристські послуги, які задовольняють запити середнього українського споживача та є доступними для нього. Географічне положення та рівень розвитку економіки Туреччини виявляються дещо схожими з характеристиками нашої країни, що вказує на подібні умови розвитку туристської сфери. Сучасна турецька політика спрямована на ефективну організацію сектору туризму та його забезпечення кваліфікованими фахівцями. З огляду на вищенаведене виявляється доцільним провести аналіз досвіду Туреччини з питань туристської освіти з метою його творчого використання в умовах професійних навчальних закладів України. Вирішенню цього питання передує аналіз стану дослідження зазначеної проблеми на сучасному етапі.

Метою нашої наукової розвідки є вивчення стану дослідження проблеми професійної підготовки фахівців сфери туризму в Туреччині в сучасній науковій літературі. Відповідно до мети були поставлені наступні завдання дослідження: провести аналіз літератури з питаннь теорії туризму; здійснити оцінку стану дослідження проблеми професійної підготовки; представити результати огляду інформаційних джерел з проблеми професійної підготовки фахівців сфери туризму; здійснити аналіз наукової літератури з питань туристської освіти в Туреччині.

На сучасному етапі розвитку суспільства туризм у всьому світі визнано глобальним феноменальним явищем. В процесі вивчення сутності цього явища низка вчених звернулися до проблеми визначення туризму. В наш час сформувалося декілька підходів до тлумачення поняття «туризм», запропонованих такими науковцями, як Зорін І.В., Беркарт А.Дж (BurkartA.J.), Бразертон Б. (Brotherton B.), Лейпер Н. (Leiper N.), Медлік С. (Medlik S.). З огляду на існування певної кількості підходів можна зробити умовивід, що надати однозначне визначення туризму досить складно. Це пов’язано із глибокою сутністю цього явища. Водночас слід відзначити, що серед існуючих підходів типологія Беркарта А.Дж. і Медліка С. (1981 р.) виявляється найбільш поширеною і навіть універсальною, тобто такою, що може бути застосована для будь-якої дефініції туризму [1]. Науковці запропонували об’єднати різні трактування туризму у дві групи: 1) технічне (або формальне) та 2) концептуальне (або сутнісне) визначення туризму. Прикладом технічного визначення може бути поняття, сформульоване авторитетним російським вченим Біржаковим М.Б.: «туризм – це тимчасове пересування людей з місця свого постійного проживання в іншу країну або іншу місцевість в межах своєї країни у вільний час з метою отримання задоволення та відпочинку, оздоровчих та лікувальних, гостьових, пізнавальних, релігійних або в професійно-ділових цілях, але без зайняття оплачуваною діяльністю із джерела в місці відвідування» [2, С.16]. Концептуальне визначення знайшло своє відображення в роботах Кабушкіна М.І., Квартальнова В.О., Кифяка В.Ф., Мальської М.П., Пазенка В.С., Сокол Т.Г., Шарафутдінова В.Н. тощо. Представимо формулювання поняття під авторством видатного науковця Квартальнова В.О.: «туризм – це сукупність явищ та відносин, що виникають при взаємодії туристів, постачальників, місцевих органів влади та місцевого населення в процесі туристської діяльності» [3, С.6].

Вплив туризму на різні сторони життя людства пояснює інтерес до нього з боку представників різних наук. Не ставлячи за мету детального розгляду підходів до вивчення туризму, звернемося до статті «Феноменологія туризму» Президента Всесвітньої академії туризму Дж. Джафарі, яка дозволяє простежити внесення доробок інших наук в теорію туризму [4]. Автор зазначає, що питанням туризму було присвячено роботи філософів, істориків, географів, соціологів, економістів, антропологів, екологів різних часів, що свідчить про формування міждисциплінарної основи для розвитку туристської науки.

З метою підтвердження часткової приналежності туризму до різних галузей наук нами було проведено аналіз інформаційних джерел з теорії туризму, спираючись на дані Класифікації видів науково-технічної діяльності ДК 015-97, що діє в Україні [5]. Згідно Класифікації виділяють чотири галузі наук: природничі, технічні, гуманітарні та суспільні. Результати аналізу вказують на те, що в межах кожної з галузей проводилися дослідження з туризму. Разом з тим, маємо підстави виділити окрему групу наукових розвідок, що проводились на міждисциплінарній основі.

Загальні питання теорії туризму міждисциплінарного характеру розкриваються в роботах таких вітчизняних та російських науковців, як Александрова А.Ю., Антонюк Н.В., Біржаков М.Б., Буйленко В.Ф., Вавілова О.В., Волков Ю. Ф., Воскресенський В.Ю., Долженко Г.П., Зорін І.В., Квартальнов В.О., Кифяк В.Ф., Кручек О.А., Мальська М.П., Мініч І.М., Науменко Г.П., Олійник Я. Б., Сєнін В.С., Сокол Т.Г., Степаненко А.В., Федорченко В.К., Худо В.В., Шарафутдінов В.Н. тощо. Загальнотеоретичні питання туризму вирішувалися в роботах зарубіжних вчених Босч О.Дж.Х. (Bosch O.J.H.), Голднер Ч. Р. (Goeldner Ch. R.), Джафарі Дж. (Jafari J.), Джамал Т. (Jamal T.), Крауч Дж. І. (Crouch G. I.), Лейпер Н. (Leiper N.), Мерфи П. (Murphy P.), Перік В. (Peric V.), Річі Дж. Р.Б (Ritchie J. R. B.), Робінзон М. (Robinson M.), Роджек К. (Rojek Ch.), Тейлор Н. (Taylor N.), Уррі Дж. (Urry J.), Урри Дж. (Urry J.), Холловей Дж. К. (Holloway J. C.), Хуан Р. (Huang R.), Шеллер М. (Sheller M.), і, зокрема, турецьких науковців Авджи Н. (Avcı N.), Киса Овали П. (Kısa Ovalı P.), Шафакли О. (Şafaklı O.) тощо. Дослідників теорії туризму об’єднує прагнення розкрити такі питання, як:

1) визначення та класифікація туризму;
2) функції туризму та його значення в житті суспільства;
3) умови та фактори розвитку туризму;
4) специфіка та складові туристської індустрії тощо.

В рамках природничих наук простежується зацікавленість дослідників проблемою фізіологічного обґрунтування ефективності впливу туристської активності на організм людини, геопросторової організації туристського процесу, впливу різноманітних факторів на розвиток світового туризму, взаємодії територіальних туристських ринків, географії світових туристських ресурсів, впровадження інформаційних технологій у сферу туризму тощо. Суттєвий внесок в області географії туризму зробили такі вчені, як Бабкін О.В., Бейдик О.О., Глушко О.О., Крачило М.П., Любіцева О.О., Масляк П.О., Мацола В.І., Романов О.О., Рутинський М.Й., Саакянц Р.Г., Сазикін А.М., Сапожнікова О.М., Смаль І.В., Холл К.М. (Hall C. M.), Пейдж С.Дж. (Page S.J.) тощо. Окремі аспекти географії туризму вивчалися в роботах Драчьової О.Л. та Фоменко Н.В. Заслуговують на увагу роботи молодих географів, присвячені питанням територіальної організації туристської діяльності та ресурсного забезпечення туризму: Арсененко І.А., Дутчак С.В., Колотуха О.В., Король О.Д., Прасул Ю.І., Стецюк О.В. Питання інформатизації туризму, впровадження інноваційних технологій в зазначену сферу частково розглядалися в роботах Черевичко Т.В., Шаховалова М.М., Лоу Р. (Law R.), Мілз Дж. І. (Mills J. E.). Серед досліджень, що проводилися в рамках біологічних наук, відзначилася робота Коцана І.Я., присвячена вивченню впливу туристської діяльності на організм підлітків.

До підкласу технічних наук належать такі види науково-технічної діяльності, як загальнотехнічні науки, транспорт тощо. В межах загальнотеоретичних наук проводяться дослідження у сфері безпеки життєдіяльності, стандартизації і сертифікації в області туризму тощо. Зазначені питання частково вирішуються в роботах таких вітчизняних та зарубіжних авторів, як Дехтярь Г.М., Козинець В.М., Марінін М.М., Килиш Г. (Kılış G.), Селви М.С. (Selvi M. S.). Деякі аспекти транспортного забезпечення туризму розглядали у своїх роботах Біржаков М.Б. та Нікіфоров В.І.

В рамках гуманітарних наук окремі наукові розробки проводилися в області історії та філології. Проблему періодизації історії світового туризму та питання еволюції розвитку туристської діяльності в окремих регіонах світу вирішували в своїх роботах науковці Афанасьєв І.Ю., Воронкова Л.П., Дьорова Т.А., Квартальнов В.О., Макаренко С.Н., Мосолкіна Т.В., Саак А.Е., Сапрунова В.Б., Соколова М.В., Устименко Л.М., Федорченко В.Ф., Есен Ш. (Esen Ş.) Сезер М.С. (Sezer M. S.), Уйар Х. (Uyar H.), Уокер Дж. Р. (Walker J. R.) та інші. Особливості розвитку деяких видів туризму на території України розкрито в роботах молодих істориків Бондарчук-Чугіної І.Ю. та Зінченко В.А. Філологічне дослідження з приводу етимології туризму належить аргентинському науковцю Корстан’є М. (Korstanje M.), який представив декілька підходів до походження слова «туризм».

В межах суспільних наук проблемами туризму займалися філософи, економісти, юристи, педагоги, психологи, фахівці з державного управління та фізичного виховання і спорту.

Філософія туризму дозволяє розкрити сутність цього соціального явища в різних аспектах: гуманістичному, антропологічному, етичному, аксіологічному, комунікативному, культурологічному, соціологічному тощо. Такий підхід складає противагу демонстрації бізнесової та практичної сутності туризму [6, С.22-28]. Філософський аналіз у сфері туризму проводили Андрєєва Т.О., Антоненко В.Г., Горак Г.І., Горський В.С., Єрмоленко А.М., Заблоцький В.П., Зязюн І.А., Кисельов М.М., Кізіма В.В., Кушерець В.І, Любивий Я. В., Лях В.В., Малахов В.А., Михальченко М.І, Оернер Ж. М., Пазенок В.С, Пархоменко Т.С, Перро С, Попович М.В., Рудич Ф.М., Соляник С.Ф., Табачковський В.Г., Цюрупа М.В., Яроцький П.Л.та інші. Окремі аспекти філософії туризму розкрито в роботах Замятіна Д.М. і Карпової Л.О. На сьогодні визначними виявляються результати філософських досліджень молодих вчених Головащенко О.В., Левицької О.І., Слободенюк Е. В., Сухаревої К.В., які розглядали туризм в якості форми соціальної активності людини, способу подолання граничності повсякденного буття, чинника гуманізації відносин між народами.

Питанням економіки туризму присвячена значна кількість наукових розвідок. Дослідницькі роботи економічного характеру доцільно об’єднати в декілька груп:

1) маркетинг туризму;
2) менеджмент туризму та логістика;
3) організація туризму;
4) туристське підприємництво.

Сутність, специфіка та зміст маркетингу у сфері туризму представлені в працях таких науковців, як Богалдін-Малих В.В., Восколович Н.О., Дашкова Т.Л., Дурович О.П., Морозова Н.С, Сарафанова О.В., Скибінський С.В., Шульгіна Л.М., Янкевич В.С, Боуэн Дж. Т. (Bowen J. T.), Бріггс С. (Briggs S.), Котлер Ф. (Kotler Ph.), Мейкенз Дж. К. (Makens J. C.), Селви М.С. (Selvi M. S.), Темелолу Е. (Temeloğlu E.). Проблеми розробки комплексної системи маркетингу на підприємстві, організації та проведення маркетингових досліджень, формування рекламної діяльності на туристському ринку вирішувалися в рамках досліджень дисертантів-економістів Бобарикіної О.М., Жукової Н.Л.та Ковшової І.О.

Науковий пошук в області менеджменту туризму здійснювали Алейнікова Г.М., Жукова М.О., Кабушкін М.І, Пшенічних Ю. О., Саак А.Е., Скобкін С.С, Чудновський О.Д., Баум Т. (Baum T.), Гёнен С. (Gцnen S.), Егертон-Томас К. (Egerton-Thomas Ch.), Ергун Ю. (Ergun U.), Кашлы М. (Kaslı M.), Конлін М.В. (Conlin M. V.), Куслуван С. (Kusluvan S.), Лейпер Н. (Leiper N.), Пеліт Е. (Pelit E.). Автори порушують питання управління туризмом на рівні держави, регіону та певного підприємства, розглядають організаційні форми та структури управління підприємством сфери туризму. Різні аспекти управління, в тому числі логістика в туризмі входять у сферу інтересів молодих дослідників Димеденко І.В., Донскової Л.І, Михайліченко Г.І, Поліщук О.А., Полюга В.О., Рега М.Г., Томаневич Л.М., Трегулової І.П., Хатікової З. В., Цопа Н.В., Чаплінського Ю. Б., Шимкової В.Є.

До переліку питань з організації туризму належить технологія формування, просування та реалізації туристського продукту, механізм партнерських відносин в туристській індустрії, процес розвитку ринку туристських послуг тощо. Зазначеними проблемами займалися Азар В.І, Вєткін В.А., Гринів Л.С, Гуляєв В Г., Данилишин Б.М., Данильчук В.Ф., Євдокименко В.К., Єфремова М.В., Каурова О.Д., Кравців В.С, Стеченко Д.М., Швець І.Ю., Школа І.М., Шматько Л.П., Кац К.М. (Katz K. M), Коннелл Дж. (Connell J.), Пейдж С. (Page S.), Скутаріу А.Л. (ScutariuA.L.), Харріс Г. (Harris G.). Проблеми організації туристської діяльності вирішувалися в роботах Пуцентейла П.Р. і Чорненької Н.В.Механізми стимулювання та мобілізації рекреаційного природокористування, підвищення ефективності туристського господарства досліджували дисертанти Воробйова О.А., Гайдук А.Б., Гуменюк Ю. П., Дубенюк Я. А., Казачковська Г.В., Моран О.І., Охріменко А.Г., Побоченко Л.М., Шмагіна В.В.

Проблема підприємництва в туризмі пов’язана з вивченням механізму функціонування суб’єкта підприємницької діяльності в туристському секторі економіки, визначенням основних економічних закономірностей в умовах туристської діяльності, характеристикою структури вартості турпродукту тощо. Економіка та підприємництво в туризмі складають сферу інтересів таких науковців, як Агафонова Л.Г., Боголюбов В.С, Горбильова З. М., Дмітрієв М.М., Дядечко Л.П., Забаєва М.М., Здоров О.Б., Ільїна О.М., Карпова Г.А., Козирєва Т.В., Папірян Г.А., Соболєва О.О., Ткаченко Т.І, Яковлєв Г.А., Айджан А. (Aycan A.), Арчер Б. (Archer B.), Генчер Т. (Genзer T.), Гілберт Д. (Gilbert D.), Демир Дж. (Demir C), Дімітров П. (Dimitrov P.), Есен Ш. (Esen Ş.), Королу А. (Kцroğlu A.), Купер К. (Cooper Ch.), Уйар Х. (Uyar H.), Уокер Дж. Р. (Walker J. R.), Флетчер Дж. (Fletcher J.). Основи страхування в туризмі розкрито в роботі Гвозденко О.А.Проблеми формування, розвитку, стимулювання та диверсифікації підприємств туризму вивчали Бєлоущенко Я. А., Вершицький А.В., Градінарова О.О., Карп В.С, Костриця М.М., Логунова Н.А., Прочан А.О.

Представники юридичних наук також не залишили сферу туризму поза зоною уваги. Питання правового забезпечення та державного регулювання туризму представлені в роботах Вахмістрова В.П., Вахмістрової С І, Федорченка В.К., Цибуха В.І. Правове регулювання оподаткування в туризмі, конституційно-правові основи туристської діяльності вивчали Бедрак Н.О., Борисенко Г.О., Опанасюк Н.А., Серьогін О.Ю.

Необхідність держаного управління в галузі туризму в своїх дослідженнях обґрунтували Алексєєва Ю. В., Біль М.М., Гуслякова О.Ю., Дмитренко В.М., Козловський Є.В., Крапівіна Г.О. та інші.

Фахівці з фізичного виховання і спорту в своїх роботах вивчають спортивно-оздоровчий аспект туристської діяльності. Визначними виявляються дослідження Ганопольського В.І, Курілової В.І, Цзиньган М.тощо.

В ході розвитку туристської теорії сформувався новий науковий напрям - педагогіка туризму. Педагогіка туризму спрямована на вивчення процесів виховання, навчання і розвитку особистості у контексті гуманітарно-соціальних функцій туризму. Теоретико-методологічні основи туристського виховання, питання теорії туристської освіти і навчання складають сферу інтересів таких науковців, як Скрипник М.І., Федорченко В.К., Фоменко Н.А., Цехмістрова Г.С, Вестлейк Дж. (Westlake J.), Купер К. (Cooper C.), Шеферд Р. (Shepherd R.) тощо. Питання педагогіки і психології туристської діяльності школярів вивчали Константінов Ю. С., Куліков В.М., Остапець О.О. Педагогічні фактори підвищення культурної цінності туризму склали предмет дослідження Новікової С.С.

Підсумовуючи вищенаведене, зазначимо, що сучасне розуміння сутності туризму є результатом глибоких досліджень та тривалих наукових дискусій, що відбувалися і тривають між теоретиками туризму та представниками різних наук. Галузі наук, в межах яких проводилися дослідження, вказують на неабиякий вплив туризму на процеси та об’єкти певної області наукового знання. Цей вплив виявляється в підвищенні якості життя населення: оздоровленні економіки, розвитку взаємної доброзичливості та солідарності між народами, підвищенні культурного рівня та комунікативних можливостей людини, а також відновленні її духовних і фізичних сил. Одночасно подальшого розвитку набувають дослідження туристської тематики, що проводяться в межах різних наук. Ці наукові розвідки забезпечують вагомий внесок в теорію туризму та складають основу для формування нового міждисциплінарного наукового напряму – туризмологія (туризмознавство).

Аналіз теорії туризму дозволяє об’єднати інформаційні джерела в п’ять окремих груп за ознакою їх приналежності до окремої галузі наук та визначити об’єм внеску в межах кожної групи:

1) суспільні науки;
2) загальні питання теорії туризму на міждисциплінарній основі;
3) природничі науки;
4) гуманітарні науки;
5) технічні науки.

За об’ємом проведених досліджень в області туризму суспільні науки займають лідуючі позиції. Власне теорією туризму займається значна кількість науковців, що обумовлює другу позицію у списку. Технічні науки, поступаючись природничим і гуманітарним, займають останнє місце. Виходячи з цього, справедливим буде висновок про те, що туризм є суспільноорієнтованою та природоорієнтованою сферою. В межах зазначених галузей наук найбільша кількість наукових розробок проводилася економістами, за якими слідують теоретики туризму, філософи, географи, історики, педагоги, юристи, фахівці з державного управління, безпеки життєдіяльності, інформатики, фізичного виховання та спорту, психологи, біологи, філологи. Суттєвий внесок економіки в теорію туризму обумовлений тим, що більшість науковців, підкреслюючи бізнесову (або економічну) сутність туризму, вбачають у ньому інструмент для поліпшення економічних показників та підвищення добробуту населення. На противагу економістам, філософи вказують на соціальне, культурно-пізнавальне, рекреаційне, виховне, просвітницьке, комунікативне, інтегративне, світоглядне значення туризму. Гармонійне співвідношення бізнесово-практичного та соціально-гуманітарного аспектів свідчать про багатофункціональну, діалектичну та глибоку природу туризму.

На сучасному етапі туристська діяльність охопила весь світ та характеризується глобальними показниками. Галузь туризму потребує кваліфікованих кадрів для практичної діяльності, а теорія туризму -подальшого її розвитку з боку підготовлених науковців. Потреба в кадрах спонукає вчених звернутися до проблеми професійної підготовки фахівців сфери туризму.

Питання підготовки фахівців не втрачало своєї актуальності протягом всієї історії розвитку системи професійної освіти.

Теоретичні основи професійної підготовки, питання розвитку багаторівневої системи безперервної професійної освіти досліджувалися в роботах авторитетних вітчизняних, російських, зарубіжних та, зокрема, турецьких науковців, таких як Алексюк А.М., Андрущенко В.П., Бабанський Ю.К., Батишев С.Я., Галіцьких О.О., Гершунський Б.С., Євтух М.Б., Зоріна Г.І., Зязюн І.А., Кремень В.Г., Курило В.С., Новіков О.М., Піроженко Н.Т., Романова О.В., Рибалка В.В., Сисоєва С.О., Сластьонін В.О., Чекальова Н.В., Чепік В.Д., Гювен М. (Güven M.), Доан Д. (Doğan D.), Кайя А. (Kaya A.), Муді Г. (Moodie G.), Саманджиолу М. (Samancıoğlu M.), Суммак М.С. (Summak M.S.), Финдик Т. (Fındık T.), Шахін І. (Şahin İ.). Структура педагогічної системи та сутність педагогічної технології розкриті в працях Беспалько В.П., Дубасенюк О.А. Питання формування структури системи освіти, розвитку та трансформації вищої освіти вивчали Зеєр Е.Ф., озирєв В.О., Радіонова Н.Ф., Тряпіцина А.П., Ада Ш. (Ada Ş.), Акгюн І.Х. (Akgün İ.H.), Булут Е. (Bulut E.), Дорамаджи І. (Doğramacı İ.), Челік В. (Çelik V.), Шімшек Н. (Şimşek N.). Проблемі впровадження й удосконалення стандартів професійної освіти, питанням підвищення якості підготовки фахівців присвячені роботи таких вчених, як Кальнєй В.О., Лейбович О.Н., Ничкало Н.Г., Шишов С.Є., Айрі Д. (Airey D.), Беннетт М. (Bennett M.), Переда М. (Pereda M.). Проблема формування змісту освіти представлена в дослідженнях Гончаренка С.У., Краєвського В.В., Лернера І.Я. Питаннями освіти дорослих, розвитку системи післядипломної освіти та підвищення кваліфікації займалися Батракова І.С., Бордовський В.А., Вершловський С.Г., Віноградов В.М., Тряпіцин О.В. Різними аспектами психології професійної освіти, питаннями формування професійної зрілості суб’єкта трудової діяльності займалися Бодров В.О., Гогоберідзе А.Г., Гоноболін Ф.Н., Клімов Є.О., Кудрявцев Т.В., Кузьміна Н.В. Вивченню потреб абітурієнтів в професійній освіті присвячені роботи зарубіжних науковців Адаму А.Й. (Adamu A.Y.), Белло М.І. (Bello M.I.), Данжума І.М. (Danjuma I.M.).Проблема впливу соціального запиту на зміст програм професійної підготовки фахівців, питання зв’язку професійної освіти з ринком праці складають сферу наукового інтересу таких вчених, як Бідвелл К. (Bidwell K.), Гелбреіт К. (Galbraith C.), Касіпар Ч. (Kasipar Ch.), Клейнер С. (Kleiner S.), Рахим З. (Raheem Z.), Тієн М.В. (Tien M.V.), Хаддад Л. (Haddad L.), Хермес Р. (Hermes R.).

Огляд інформаційних джерел свідчить про достатню розробленість проблеми професійної підготовки фахівців в сучасній науковій літературі. Автори низки наукових розвідок провели ґрунтовний аналіз досліджень і публікацій з цієї тематики, виокремивши різні підходи до визначення поняття «професійна підготовка» (Бірюкова Л.А., Глазкова І.Я., Демешкант Н.А., Кулешова В.В., Поліщук Л.П., Томащук О.Г., Адаму А.Й. (Adamu A.Y.), Белло М.І. (Bello M. I.), Данжума І.М. (Danjuma I. M.), Муді Г. (Moodie G.) [7; 8; 9; 10; 11; 12; 13; 14]). Так, представлені в дослідженнях підходи можна об’єднати в декілька груп.

Перша група об’єднує вчених, які розуміють під професійною підготовкою процес формування знань, умінь, навичок, фахових якостей особистості, необхідних для виконання професійної діяльності. Результатом цього процесу є сукупність професійних якостей, що забезпечують результативність діяльності суб’єкта (Васильєва М.П., Гоноболін Ф.Н., Кондрашова Л.В., Сластьонін В.О., Абдуллахі Дж. М. (Abdullahi J. M.), Окоро О.М. (Okoro O. M.), Фейнберг В. (Feinberg W.)).

Представники другої групи професійну підготовку визначають як формування готовності до майбутньої професійної діяльності (Григоренко Л.В., Гущина Т.Ю., Троцко Г.В., частково Конькова Р.В.).

З позиції представниці іншого наукового погляду Костіної Н.професійна підготовка являє собою готовність до майбутньої професійної діяльності.

Четверта група об’єднує вчених, які розглядають професійну підготовку в якості складної, динамічної педагогічної системи, що відображає інтегральне поєднання за цілями, завданнями і змістом окремих підсистем, умов, організаційних форм, методів, прийомів, педагогічних технологій і засобів навчання (Журавльов В., Кисельгоф С., Козяр М., Кузьміна Н., Магін В.А., Кнодель Л.В.).

Особливість першого підходу полягає в застосуванні процесуальної основи для визначення сутності поняття та визнання результату цього процесу. Одночасно слід відзначити єдині риси, що властиві першій та другій позиціям. Так, формування готовності також виявляється процесом, тобто розуміння підготовки як «процесу формування» та «формування готовності» мають єдину процесуальну основу.

Розуміння під підготовкою саме готовності до професійної діяльності, що характерно для третього погляду, співвідноситься із результатом формування професійних якостей особистості, що відзначається представниками першого підходу. Відмінною рисою цих позицій є те, що готовність передбачає не тільки сформованість знань, умінь, навичок, фахових якостей особистості, необхідних для виконання професійної діяльності, а й тісно пов’язана з психологічною готовністю до праці, стійкою орієнтацією на виконання трудових завдань.

Четвертий підхід до визначення поняття суттєво відрізняється від попередніх тим, що автори концентрують увагу на системоутворюючих компонентах підготовки, таких як цілі, завдання, зміст, форми, методи навчання тощо. Науковці розглядають професійну підготовку із змістовної точки зору, вбачаючи в ній елементи педагогічної системи, в той час як попередні підходи зорієнтовані на формування якостей особистості фахівця.

Узагальнюючи вищенаведене, слід відзначити, що кожен з підходів до визначення професійної підготовки є обґрунтованим та має право на існування.

В умовах сьогодення особливої актуальності набуває проблема професійної підготовки фахівців сфери туризму. Теоретичні основи професійної освіти в туризмі, питання педагогіки туризму вивчали відомі українські, російські та зарубіжні науковці Бабарицька В.К., Бейдик О.О., Власова Т.І., Зорін І.В., Кальнєй В.О., Квартальнов В.О., Кнодель Л.В., Конох А.П., Курило Л.В., Лук’янова Л.Г., Михайлова О.Ю., Остапець-Свєшніков О.О., Охріменко А.Г., Пазенок В.С., Пірогова О.В., Піроженко Н.Т., Попович С.І., Сесьолкін О.І, Скрипник М.І., Сорокіна Г.О., Томілов І.С., Фастовець О.Ю., Федорченко В.К., Фоменко Н.А., Цехмістрова Г.С., Чепік В.Д., Щербакова В.О., Айікору М. (Ayikoru M.), Айри Д. (Airey D.), Атлай Ишик Д (Atlay Işık D.), Беррон П. (Barron P.), Вестлейк Дж. (Westlake J.), Гілхеспі І. (Gilhespy I.), Дейл К. (Dale C.), Джеріт А.Г (CeritA.G.)., Зваал В. (Zwaal W.), Інуі Ю. (Inui Y.), Купер К. (Cooper Ch.), Ленкфорд С. (Lankford S.), Монтано Ж. Ж. (Montano J. J.), Мунар А.М. (MunarA.M.), Оттін Х. (Otting H.), Паріс К.М. (Paris C. M.), Робінсон Н. (Robinson N.), Робінсон Р. (Robinson R.), Руиз- Моліна М.-Є. (Ruiz-Molina M. -E.), Сервера-Таулет А. (Cervera-Taulet A.), Солнет Д. (Solnet D.), Трайб Дж. (Tribe J.), Уілер Д. (Wheeler D.), Уілліамс Г. (Williams G.), Уолмсли А. (Walmsley A.), Черніш У. (Chernish W.), Шеферд Р. (Shepherd R.).

Теоретичні аспекти становлення та розвитку туристської освіти, питання реалізації моделі безперервної освіти в туризмі досліджували Горячева Т.К., Зоріна Г.І., Квартальнов В.О., Піроженко Н.Т., Семенов О.Є., Чепік В.Д., Хсю К. (Hsu C.). Проблема розвитку та управління системою туристської освіти на загальнодержавному та регіональному рівні входить до сфери інтересів Карягіна Ю. О., Рютіної І.В., Рябової І.А., Щербакової О.М.Зазначена проблема досліджувалася в роботах молодих науковців Вагенлейтнера В.А., Сутягіної М.В., Шешегової О.В., Шорохова Є. А.

Кваліфікаційно-дидактична структура професійної освіти в туризмі представлена в роботах Зоріна А.І., Родигіна Є.Л., Фоміна О.О. Проблемі диверсифікації професійної туристської освіти присвячена наукова робота видатного дослідника Сельолкіна О.І.

Питаннями забезпечення та підвищення якості освіти в туризмі займалися Павлова С.Г., Саннікова Т.В., Айрі Д. (Airey D.), Бекет Н. (Becket N.), Беннетт М. (Bennett M.), Брукс М. (Brookes M.), Переда М. (Pereda M.).

Досить актуальною залишається проблема формування професійної компетентності у студентів туристських вищих навчальних закладів, що складає предмет дослідження Лозовецької В.Т., а також молодих науковців-дисертантів Бухтєєвої О.Є., Кухта І.В., Міронової А.В. Гараніна К.М., Ільїна О.М., Прієзжева Є. М., Алйакут О. (Alyakut Ö.) вирішували проблеми підготовки студентів до професійної діяльності в процесі вивчення конкретних дисциплін.

Питаннями змістовного наповнення туристської освіти та вибору методів навчання займалися Бейдик О.О., Дружинін А.В., Зоріна Г.І., Зорін І.В., Козирєва Н.Є., Нисковських Л.А., Сокол Т.Г., Табунова Н.В., Удольська О.О., Шаповалов А.Г., Армстронг Е. К. (Armstrong E. K.), Брізек М.Г. (Brizek M. G.), Гюрбюз А.К. (GürbüzA.K.), Даадевірен А. (Dağdeviren A.), Поорані А.А. (PooraniA.A.), Харріс Д. (Harris D.), Холловей К. (Hollowey C.).

Технології, моделі та методики навчання у сфері туризму вивчали та розробляли у своїх наукових працях Олійник П.М., Чуфарлічева А.Ю., Беррон П. (Barron P.), Даслі М. (Dasli M.), Інверсіні А. (Inversini A.), Калбаска Н. (Kalbaska N.), Кантоні Л. (Cantoni L.), Ломіне Л.Л. (Lomine L. L.), Пікок С. (Peacock S.). Відбір та застосування ефективних засобів навчання здійснювали Голденберг М. (Goldenberg M.), Кііган Ш. Н. (Keegan Sh. N.), Кіркнесс А. (Kirkness A.), Лі Дж. В. (Lee J. W.), Неілл Л. (Neill L.), О’Баннон Т. (O’Bannon T.), Хьюіт С. (Hewett S.).

Питання вивчення іноземних мов студентами туристських спеціальностей досліджували Алілуйко О.А., Галицька М.М., Єфремцева Т.М., Маркова О.Ю.

Проблема практичної підготовки студентів туристських вузів розкривається в роботах таких науковців, як Агапов А.М., Волкова А.Ю., Поважна Л.І., Попов І.Б., Ташкин М. (Taşkın M.), Хмілярчук Н.С., Айтчисон К.К. (Aitchison C. C.), Басбі Г.Д. (Busby G. D.), Беггс Б. (Beggs B.), Гібсон Ф. (Gibson Ph.), Гудвин Б. (Goodwin B.), Йер Дж. (Yer C.), Росс К.М. (Ross C. M.).

Питанням післядипломної освіти в області туризму, проблемі підготовки дипломних та наукових робіт приділяли увагу Мартін Е. (Martin E.), Скалз К. (Scarles C.), Сміт К.А. (Smith K. A.).

Завдання щодо інтенсифікації та ефективної організації навчання в системі туристської освіти, удосконалення професійної підготовки кадрів для сфери туризму в своїх роботах розв’язували Абрамов В.В., Каверіна Т.П., Поколодна М.М., Торопова Л.М. тощо.

Наукові праці деяких турецьких дослідників присвячені питанням задоволення студентів туристською освітою (Атай Л. (Atay L.), Ехтіяр Р. (Ehtiyar R.), Йільдірім М. (Yildirim H. M.), Кирли Т. (Kırlı T.), Юнгюрен Е. (Üngüren E.).

Проблема забезпечення туристської галузі кваліфікованими кадрами вирішувалася в роботах таких науковців, як Павлова Е. М., Баум Т. (Baum T.), Боюкйилмаз С. (Böyükyılmaz S.), Лозкут Е. (Losekoot E.), Мітче Н. (Mitsche N.), Мезон П. (Mason P.), Моррисон Е. (Morrison A.), Ніксон Д. (Nickson D.), Петрова П. (Petrova P.), Стоун К. (Stone Ch.), Фрочот І. (Frochot I.), Ханнам К. (Hannam K.).

Вивченням перспектив розвитку туристської освіти займалися Джордан Ф. (Jordan F.), Мунар А.М. (MunarA.M.), Стюарт М. (Stuart M.), Ялагер А.-М. (Hjalager A.-M.).

Аналіз наукових досліджень в області професійної підготовки фахівців сфери туризму підтверджує актуальність та багатогранність цієї проблеми. Однак, слід зазначити, що лише деякі дослідники концептуально підходять до визначення поняття професійної підготовки фахівців туристської галузі. Заслуговує на увагу думка Коноха А.П., яку можна висловити наступним чином, уникнувши спортивно-оздоровчої специфіки дослідження автора. Під професійною підготовкою майбутніх фахівців туризму науковець розуміє процес, що відображає науково й методично обґрунтовані заходи вищих навчальних закладів, спрямованих на формування протягом терміну навчання рівня професійної компетентності і компетенції особистості, достатнього для успішної праці в усіх ланках сфери туризму з урахуванням сучасних вимог ринку праці [15]. Вищенаведена теза співвідноситься з позицією Кнодель Л.В., яка в своїй монографічній роботі підкреслює, що «підготовлені фахівці сфери туризму, спроможні забезпечити успішну туристську діяльність у всім її різноманітті, із усіма її проблемами, здатні розв’язати ці проблеми і виконати завдання, що постають перед цією сферою економіки на сучасному етапі» [16, С.34].

Представлені авторські позиції демонструють єдиний підхід до розуміння сутності професійної підготовки фахівців з туризму. Автори підкреслюють, що професійна підготовка має забезпечити такий рівень компетентності працівника, який дозволить успішно здійснювати професійну туристську діяльність в умовах сучасності.

Спираючись на словникове визначення фахової підготовки, Федорченко В.К. відзначає, що підготовка фахівця туристської галузі передбачає не лише оволодіння знаннями, вироблення навичок з технології туризму, а й формування культури особистості [17, С.188]. Підтвердженням зазначеної позиції є думка турецького науковця Авджикурта Дж. (Avcıkurt C.), який наголошує на тому, що загальновизнаним є твердження щодо необхідності орієнтації професійної підготовки фахівців туризму на оперативні потреби сфери послуг, ураховуючи важливість розвитку навиків міжособистісного спілкування і відносин з клієнтами [18, С.288].

Позиції Коноха А.П. і Кнодель Л.В. щодо необхідності формування достатнього рівня компетентності фахівця доповнюються та розширюються твердженнями Федорченка В.К. і Авджикурта Дж., що вказують на потребу у формуванні культури майбутнього працівника туристської галузі.

З огляду на актуальність розвитку та вдосконалення туристської освіти в Україні, необхідність поступового переходу вітчизняної системи освіти на якісно новий рівень відповідно до європейських та світових стандартів, виявляється доцільним звернутися до прогресивного досвіду зарубіжних країн, де успішно розвивається туристська галузь та функціонує налагоджена система підготовки кадрів.

На сучасному етапі розвитку теорії професійної туристської освіти в науковому просторі України та ближнього зарубіжжя було проведено низку досліджень, присвячених аналізу та узагальненню позитивних ідей досвіду зарубіжних країн з професійної підготовки кадрів для сфери туризму.

Вперше до вивчення систем туристської освіти, що сформувалися в іноземних державах, звернулися авторитетні вітчизняні туризмологи Кнодель Л.В. і Федорченко В.К., а також російський відомий науковець Квартальнов В.О. Наукове дослідження Кнодель Л.В.присвячене вивченню системи фахової підготовки кадрів для сфери туризму в Німеччині. Федорченко В.К. і Квартальнов В.О. в рамках своїх наукових робіт проаналізували особливості підготовки фахівців для туристської галузі у Австралії, Великій Британії, Мальті, США, Франції, Швейцарії та в інших країнах.

Теорію і практику вищої туристської освіти в зарубіжних країнах, зокрема у Австралії, Канаді, Німеччині, Новій Зеландії, Польщі, США, Франції, Швейцарії, вивчали Биць А.Б., Волкова А.Ю., Єрмак Л.С., Єрмілова Д.В., Закордонець Н.І., Звєрєва О.А., Кнодель Л.В., Мошняга О.В., Паламарчук О.Ф., Петрова І.В., Петрунь І.Б., Польова Л.В., Сандовенко І.В., Черній Г.В., Чорна Л.В.

Аналіз інформаційних джерел свідчить про зростання наукового інтересу до питання вивчення зарубіжного досвіду підготовки фахівців туризму. Однак, слід зазначити, що ціла низка туристських країн, досвід яких є безумовно корисним для української держави, на сьогодні залишається поза зоною уваги дослідників. Зокрема, реальною є можливість використання провідних ідей досвіду Туреччини з метою підвищення ефективності системи туристської освіти в Україні.

Інформаційну базу для вивчення досвіду фахової підготовки працівників туристської галузі в Туреччині складають роботи науковців, присвячені проблемам розвитку туризму та підготовки кадрів туристської сфери.

Просторово-часові аспекти іноземного туризму в країнах Середземномор’я в своїй дисертаційній роботі вивчала Добровольська К.С.

Питання становлення і розвитку туризму, етапи впровадження туристської політики в Туреччині та в окремих її регіонах, деякі аспекти історії турецького туризму висвітлено в роботах російського науковця Савіна Д.О. та турецьких вчених Акгюнгер С. (Akgüngör S.), Алкай Е. (Alkay E.), Вар Т. (Var T.), Гезіджі Ф. (Gezici F.), Гунлу Е. (Gunlu E.), Гюль А.Я. (GülA.Y.), Гюльджан Я. (Gülcan Y.), Демірель О. (Demirel O.), Дулупчу М.А. (Dulupçu M. A.), Есен Ш. (Esen Ş.), Іджоз О. (Icoz O.), Ілбан М.О. (İlban M. O.), Йилдиз З. (Yıldız Z.), Йолал М. (Yolal M.), Кашли М. (Kaşlı M.), Кескін Х. (Keskin H.), Куштепелі Й. (Kuştepeli Y.), Мірал С. (Miral C.), Нохутчу А. (Nohutçu A.), Озген Д. (Özgen D.), Озтюрк Ю. (Öztürk Y.), Озчелебі О. (Özçelebi O.), Пирнар І. (Pırnar İ.), Сезгін А. (Sezgin A.), Сунгур О. (Sungur O.), Тезджан Б. (Tezcan B.), Тосун Дж. (Tosun C.), Уйар Х. (Uyar H.), Четінель Ф. (Çetinel F.).

Аналізом та оцінкою сучасного стану туристського сектору Туреччини, вивченням значення туризму та його впливу на економіку країни займалися такі турецькі та зарубіжні науковці, як Акиш А. (Akış A.), Атешолу Л. (Ateşoğlu L.), Булу М. (Bulu M.), Емір О. (Emir O.), Ераслан І.Х. (Eraslan İ. H.), Ердемгіл Р.Д. (Erdemgil R. D.), Зортук М. (Zortuk M.), Інанджлі С. (Inancli S.), Лоуендал-Ертугал Е. (Loewendahl- Ertugal E.), Ондер А.О. (ÖnderA.Ö.), Сезер М.С. (Sezer M.S.), Смід С. (Smid S.), Тунчсіпер Б. (Tunçsiper B.), Уйар Х. (Uyar H.), Улусой Р. (Ulusoy R.), Хохеб К. (Hoheb C.), Чатік Н. (N. Çatik), Чухадар М. (Çuhadar M.). Вивченням потреб та запитів туристів, дослідженням процесу формування попиту та пропозиції в турецькому туризмі займалися Алімен Н. (Alimen N.), Аслан А. (Aslan A.), Ашик Н. (Aşık N.), Гокденіз А. (Gökdeniz A.), Гюрсес А. (Gürses A.), Дінч Я (Dinç Y.), Каплан М. (Kaplan M.), Кула Ф. (Kula F.), Мюнгер Л. (Münger L.), Оздіпчінер Н.С. (Özdipçiner N. S.), Пехліван Н. (Pehlivan N.), Ташкир Х. (Taşkır H.), Тетік Н. (Tetik N.).

Питання управління туристським підприємством в Туреччині розглядалися в наукових працях Аксарайли М. (Aksaraylı M.), Байрактароглу С. (Bayraktaroglu S.), Варінлі І. (Varinli İ.), Йилмаз Б.С. (Yılmaz B. S.), Кутаніс Р.О. (Kutanis R. O.), Озген І. (Özgen I.), Оздоган О.Н. (Ozdogan O. N.), Туркай О. (Turkay O.). Питання інформатизації сфери туризму розглядалися в роботі Гюзель Т. (Güzel T.).

Ґрунтовна характеристика та оцінка туристських ресурсів Туреччини представлена в наукових розвідках Аліааолу А. (Aliağaoğlu A.), Отер З. (Öter Z.), Тюрксой А. (Türksoy A.), Тюрксой С.С. (Türksoy S. S.).

Огляд інформаційних джерел свідчить про недостатню розробленість теми розвитку туризму в Туреччині вітчизняними та російськими науковцями. Зазначена проблема розглядається в низці наукових праць зарубіжних вчених, але найбільш ґрунтовно представлена в роботах турецьких дослідників. Переважна більшість науковців займаються економічними аспектами туристської діяльності, розглядаючи туризм як фактор підвищення якості життя населення. Значна кількість наукових розвідок присвячена історичним аспектам розвитку туризму та туристської політики в Туреччині. Останнім часом серед дослідників турецького туризму набуває актуальності проблема розвитку альтернативних видів туризму та впровадження принципів стійкого розвитку з метою збереження природної та історико-культурної спадщини країни.

Безумовно якісний рівень розвитку галузі туризму можливо підтримувати лише за умов ефективної організації системи професійної підготовки фахівців. Тому питання забезпечення галузі туризму в Туреччині кваліфікованими робітниками досить докладно вивчається сучасною науковою спільнотою.

Проблема розвитку і трансформації освіти, питання реструктуризації системи професійної підготовки в Туреччині розкриті в роботах таких вчених, як Газізова А.І., Сойлемез М., Баскан Г.А. (Baskan G. A.), Бісер К. (Bicer K.), Будак Р. (Budak R.), Булут Е. (Bulut E.), Демірбілек М. (Demirbilek M.), Дорамаджи І. (Doğramacı İ.), Ергюн М. (Ergün M.), Нол А.-М. (NohlA.-M.). Окремі аспекти історії розвитку системи освіти в Туреччині вивчали Коротько Т.В., Ада С. (Ada S.), Айтач К. (Aytaç K.), Атлай Ишик Д. (Atlay Işık D.), Варлі З. (Varli Z.), Вілер А. (Wheeler A.), Гюльдем Джеріт А. (Güldem Cerit A.), Гюнлю Р. (Günlü R.), Дікіджі А. (Dikici A.), Йорюк С. (Yörük S.), Метз Х. Ч. (Metz H. Ch.), Нейішчи Н. (Neyışcı N.), Нурдан Байсал З. (Nurdan Baysal Z.), Уйсал А. (Uysal A.), Фретвелл Д.Х. (Fretwell D. H.).

Характеристика сучасного стану професійної освіти в Туреччині представлена в роботах вітчизняних та зарубіжних науковців: Пророченко Н.О., Сапожников С.В., Усманова С.М., Финдик Т. (Fındık T.), Шахін І. (Şahin İ.). Особливості змісту і організації освіти в Туреччині вивчали Салімова К., Браун Х. (Brown H.) тощо. Питання управління освітою в Туреччині склали предмет дослідження німецького науковця Шварц І. (Schwarz İ.). Вивченням перспективних напрямів співпраці між Україною та Туреччиною в галузі освіти займався український дослідник Спіцин Є. С.

Різним аспектам професійної підготовки фахівців сфери туризму, питанням розвитку та оцінки системи туристської освіти в Туреччині присвячені роботи Авджикурт Дж. (Avcıkurt C.), Даллі О. (Dalli O.), Демірколь Ш. (Demirkol Ş.), Єшільташ М. (Yeşiltaş M.), Йаманолу Б. (Yamanoğlu B.), Кашли М. (Kaşlı M.), Корзай М. (Korzay M.), Озтюрк Ю. (Öztürk Y.), Окумус Ф. (Okumus F.), Олджай А. (Olcay A.), Паксой П. (Paksoy P.), Пеліт Е. (Pelit E.), Тетік Н. (Tetik N.), Хаджиолу Н. (Hacıoğlu N.), Хеммінгтон Н. (Hemmington N.), Хсю К. (Hsu C.), Шахін С. (Şahin S.), Ягджі О. (Yagci O.). Турецькі дослідники Джосар Є. (Cosar Y.) і Козак М. (Kozak M.) вивчали питання вибору студентами туристського напряму підготовки, їх професійної мотивації. Низка досліджень турецьких вчених присвячена проблемі професійної підготовки гідів в Туреччині (Йазиджиолу І. (Yazıcıoğlu İ.), Йилдиз С. (Yıldız S.), Кушлуван С. (Kuşluvan S.), Токмак Дж. (Tokmak C.), Узун С. (Uzun S.).

Проблема формування змісту туристської освіти в Туреччині розглядалася в наукових роботах Аколан Козак М. (Akoğlan Kozak M.), Гюзеллєр Дж. О. (Güzeller C. O.), Даадевірен А. (Dağdeviren A.), Еврен С. (Evren S.), Йилдиз С. (Yıldız S.), Сечільміш Дж. (Seçilmiş C.), Сонуч Н. (Sonuç N.), Унлюонен К. (Ünlüönen K.). Питання стандартизації та забезпечення якості освіти в туризмі вивчали Гессіу С. (Gessiou S.), Гюзель Шашін Г. (Güzel Şahin G.), Мисирли І. (Mısırlı İ.), Мілева С. (Mileva S.).

Проблему практичної підготовки студентів туристських спеціальностей в Туреччині досліджували Арслан С. (Arslan S.), Емір О. (Emir O.), Йер Дж. (Yer C.), Киличкайя Ш. (Kılıçkaya Ş.), Ташкин М. (Taşkın M.), Тютюнджю О. (Tütüncü Ö.).

Турецькі дослідники Гюнеш І. (Güneş İ.), Пеліт Е. (Pelit E.), Туйлуолу Т. (Tuyluoğlu T.), Урал А. (Ural A.) займалися питаннями управління туристською освітою в Туреччині, організації професійної підготовки фахівців туризму у вищих навчальних закладах Туреччини.

Дослідження з аналізу відношення випускників до окремих напрямів діяльності у сфері туризму, очікування випускників на ринку працевлаштування проводили Ердем Б. (Erdem B.), Озтін П. (Öztin P.), Роней С.А. (Roney S. A.).

Питання забезпечення туристської галузі Туреччини кваліфікованими кадрами, вплив туристської освіти на зайнятість у цій сфері в своїх роботах розкривали Бойюкйилмаз С. (Böyükyılmaz S.), Демір Дж. (Demir C.), Сари Ф. (Sarı F.), Селві М.С. (Selvi М.S.).

Вивченню перспектив розвитку туристської освіти в Туреччині присвячено праці Айяз Н. (Ayaz N.), Єшільташ М. (Yeşiltaş M.), Тюркмен Ф. (Türkmen F.) тощо

Огляд наукової літератури вказує на вагомий внесок зарубіжних, зокрема турецьких, науковців в теорію професійної освіти туристських кадрів в Туреччині. Окрім аналізу та оцінки еволюції, сучасного стану, управління та перспектив розвитку турецької системи освіти в туризмі, науковці особливу увагу приділяють питанням вдосконалення змісту освіти, практичної підготовки фахівців туризму та проблемі підготовки гідів в Туреччині.

Таким чином, за результатами аналізу стану дослідження проблеми професійної підготовки кадрів туристської галузі в Туреччині можна зробити наступні висновки. На сучасному етапі значна кількість наукових розробок присвячена теорії туризму. Низка досліджень проводилася вітчизняними та зарубіжними вченими в рамках різних галузей наук, що свідчить про міждисциплінарний характер туризму як нового наукового напряму. Питання професійної підготовки розроблено досить докладно в сучасній науковій літературі. Огляд результатів наукових розвідок з проблеми визначення поняття «професійна підготовка» дозволяє об’єднати вчених у чотири групи, що розуміють під підготовкою «процес формування знань, умінь і навичок», «формування готовності», «готовність до професійної діяльності» та «складну педагогічну систему». Проблема професійної підготовки фахівців сфери туризму також знайшла своє відображення в роботах багатьох вітчизняних та зарубіжних вчених. Автори наголошують, що професійна освіта має забезпечити такий рівень компетентності фахівця, який дозволить здійснювати успішну діяльність в галузі туризму. Поряд із достатньою розробленістю питань теорії туризму, професійної підготовки кадрів цієї сфери, проблема професійної туристської освіти в Туреччині ще не була предметом спеціального педагогічного дослідження в науковому просторі України та Росії. Аналіз інформаційних джерел дає підстави стверджувати, що зазначена проблема є досить актуальною серед турецьких дослідників. Це підтверджено значною кількістю наукових праць з цієї тематики. Серед дослідницьких робіт зарубіжних вчених лише невелика кількість наукових розвідок присвячена питанням фахової підготовки працівників туристської галузі в Туреччині. Отже, наявність достатньої кількості наукових матеріалів з проблематики дослідження, що складають його інформаційну базу, і нерозробленість цієї тематики у вітчизняному науковому просторі вказують на доцільність аналізу та узагальнення досвіду Туреччини з професійної підготовки фахівців сфери туризму.

Перспективи подальших розробок полягають в дослідженні системи туристської освіти Туреччини.

Список використаної літератури

1. Burkart A.J. Tourism: Past, Present and Future / A.J. Burkart, S. Medlik. – L.: Heinemann, 1981. – 366 p.
2. Биржаков М.Б.Индустрия туризма: перевозки. – 3-е изд, перераб. и доп. / М.Б.Биржаков, В.И. Никифоров. – СПб.: Издательский дом Герда, 2007. – 528 с.
3. Квартальнов В.А. Туризм: Учебник. – 2-е изд., перераб. / В.А. Квартальнов. – М.: Финансы и статистика, 2006. – 336 с.
4. Джафари Дж. Феноменология туризма [Электронный ресурс] / Дж. Джафари // Теория и практика физической культуры: Научно-теоретический журнал. – 2000. – №8. – Режим доступа: http://tourlib.net/statti_tourism/juffary.htm
5. Державний класифікатор України. Класифікація видів науково-технічної діяльності ДК 015-97 [Електронний ресурс] / Информационно-правовой портал Законы Украины. – Електрон. дан. – 2007. – Режим доступу: http://uazakon.com/big/text936/pg3.htm
6. Філософські нариси туризму [Текст] / ред. В.С. Пазенок ; Київський ун-т туризму, економіки і права (КУТЕП), Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАН України, Академія туризму України. – К.: Український Центр духовної культури, 2005. – 328 с.
7. Бірюкова Л.А.Підготовка вчителя музики в умовах індивідуалізації навчально-виховного процесу [Електронний ресурс] / Л.А. Бірюкова // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. – 2010. – №8 (10). – С.363-370. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pednauk/2010_8/363.pdf
8. Глазкова І.Я. Підготовка майбутнього вчителя до організації навчального діалогу в професійній діяльності: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Ірина Яківна Глазкова. – Х.: ХДПУ ім. Г.С. Сковороди, 2003. – 270 с.
9. Демешкант Н.А. Екологічна складова професійної підготовки фахівців-аграріїв / Н.А. Демешкант // Науковий вісник НУБіП України. Серія «Педагогіка, психологія, філософія». – К.: 2011. – Вип. 159 (4). – С.53-59.
10. Кулешова В.В. Професійна підготовка майбутнього інженера-педагога / В.В. Кулешова // Проблеми інженерно-педагогічної освіти: Зб. наук. пр. – Харків: Українська інженерно-педагогічна академія, 2005. – Вип. 10. – С.299-303.
11. Поліщук Л.П. Особливості професійної підготовки майбутніх фахівців у педагогічних закладах України / Л.П. Поліщук // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Педагогічні науки. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. Івана Франка, 2009. – Вип.48. – С.112-115.
12. Томащук О.Г.Структура професійної підготовки майбутніх фахівців з адаптивного фізичного виховання до роботи у центрах інваспорту [Електронний ресурс] / О.Г.Томащук // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. – Чернігів: Вид-во ЧНПУ ім. Т.Г. Шевченка, 2011. – Вип. 91. – Т.1: Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт. – [3 с.]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vchdpu/2011_91_1/Tomasch.pdf
13. Bello M. I. A Survey of Vocational Training Needs of 15-25 Years Old Out-of-School Youths in Bauchi Metropolis [Електронний ресурс] / M.I. Bello, I.M. Danjuma, AY. Adamu // Journal of Career and Technical Education. – 2007. – Vol.23. – №1. – P.55-71. – Режим доступу: http://scholar.lib.vt.edu/ejournals/JCTE/v23n1/pdf/bello.pdf
14. Moodie G. Identifying Vocational Education and Training [Електронний ресурс] / G. Moodie // Journal of Vocational Education and Training. – 2002. – Vol.54. – №2. – P. 249-266. – Режим доступу: http://www98.griffith.edu.au/dspace/bitstream/10072/6624/1/identifying1.pdf
15. Конох А.П. Теоретичні та методичні засади професійної підготовки майбутніх фахівців із спортивно-оздоровчого туризму у вищих навчальних закладах: автореф. дис. … д-ра пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти» / А.П. Конох; Ін-т пед. освіти і освіти доросл. АПН України. – К., 2007. – 42 с.
16. Кнодель Л.В.Система підготовки кадрів сфери туризму у Німеччині: монографія / Л.В.Кнодель. – К.: Вид- во ФПУ, 2007. – 183 с.
17. Федорченко В.К. Підготовка фахівців для сфери туризму: Теоретичні і методологічні аспекти: монографія / В.К. Федорченко. – К.: Вища шк., 2002. – 350 с.
18. Avcıkurt C. Education and training in tourism in Turkey: problems and prospects [Електронний ресурс] / C. Avcıkurt // Balıkesir Ьniversitesi Sosyal Bilimler Enstitьsь Dergisi. – 2000. – Vol.3. – №4. – P.282-297. – Режим доступу: http://sbe.balikesir.edu.tr/dergi/edergi/c3s4/makale/c3s4m17.pdf

Семенова И.И. Состояние исследований по проблеме профессиональной подготовки специалистов сферы туризма в Турции

Статья посвящена анализу состояния исследований по проблеме профессиональной подготовки специалистов сферы туризма в Турции в современной научной литературе. Проведен обзор информационных источников по вопросам теории туризма и профессиональной подготовки. Оценено состояние исследований в области подготовки профессиональных кадров для сферы туризма. Осуществлен обзор научной литературы по проблеме туристского образования в Турции.

Ключевые слова: туризм, профессиональная подготовка, профессиональная подготовка специалистов сферы туризма.

Семенова И.И. Состояние исследований по проблеме профессиональной подготовки специалистов сферы туризма в Турции

The state of research on tourism professional training in Turkey in modern scientific literature is analyzed in the article. An overview of information sources on the theory of tourism and professional training is made. The state of research on tourism personnel training and tourism education in Turkey is estimated. At present a large number of scientific-research findings on the theory of tourism were made. Different studies which were conducted by domestic and foreign scholars in various branches of science indicating interdisciplinary nature of tourism as a new field of research. The issue of training was developed in some detail in scientific literature. Review the results of scientific studies on the issue of the definition of «professional training» brings together scientists in the four groups which understood the training as «process of getting knowledge and skills», «process of becoming ready to profession», «to be ready to the profession» and «complex educational system». The problem of vocational training in tourism is reflected in the works of many domestic and foreign scholars. The authors emphasize that vocational education should provide a level of professional competence that will allow successful activities in the field of tourism. In spite of the large quantity of findings on professional training in tourism, the problem of professional tourism education in Turkey have not been the subject of special pedagogical research in the scientific field of Ukraine and Russia. Analysis of information sources gives reason to believe that the above problem is quite relevant among Turkish researchers. This is confirmed by a large number of scientific papers on the subject. Among the research of foreign scholars, only a small number of research studies devoted to the professional training in tourism in Turkey.

Key words: tourism, professional training, professional training in tourism.







© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.