Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Шарий В.П., Шара Н.А.,
Педагогіка, психологія та мед.-біол. пробл.
фіз. виховання і спорту. - 2003. - №5. - С.54-59.

Дослідження методики оцінки функціональних можливостей організму з метою розробки тактичного плану туристичного походу

Анотація. У статті вказано на тактичний план, як запоруку успішного вирішення завдань категорійного туристичного походу, а також на основні параметри дослідження, за допомогою яких його можна здійснити.

Ключові слова: категорійні туристичні походи, тактика, безпека, тактичний план, реакція організму.

Постановка проблеми. Функціональні можливості організму в спеціальних умовах спортивного туризму відіграють важливу роль у розробці тактики планування маршруту для керівників туристичних груп. Але загальновідомі в спортивній практиці методики диференційних функціональних проб, такі як відновлення частоти пульсу після зняття навантаження, не зовсім придатні для спортивного туризму. Тривале навантаження, що повторюється кожного дня протягом багатьох діб потребує іншого інтегрального підходу.

Робота виконана згідно загального плану НДР Чернігівського державного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка і тісно пов’язана з практичними завданнями підготовки вчителів фізичної культури та керівників туристичних груп.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Згідно статистичним даним маршрутно кваліфікаційних комісій 25% всіх нещасних випадків у категорійних подорожах сталися в результаті фізичного перевантаження учасників [5]. Як підтверджує досвід, найчастіше перевтомлення викликається не високою складністю маршруту подорожі і не високим темпом його проходження, а невмінням керівника туристичної групи розробити тактичний план у відповідності до фізіологічних можливостей організму конкретної групи учасників. При проведенні походу у серцево-судинній системі й системі дихання учасників спостерігається збільшення частоти дихання, покращення вентиляції легень і зростає їх об’єм, у крові виробляється більша кількість еритроцитів, прискорюється кровообіг, розширюються судини, збільшується проникливість капілярів, активніше проходить дихання через тканини організму [5]. Боротьба з гіпоксією йде в основному не за рахунок збільшення притоку кисню в організм, а за рахунок його більш раціонального використання, Позитивно діє помірна нестача кисню і на загальний стан організму [4]. Відмічено, що пристосування до одного з факторів середовища підвищує стійкість людини до інших [2]. Проведення складних категорійних походів  потребує визначення функціональних можливостей організму в спеціальних умовах спортивного туризму та методику їх оцінки з метою розробки тактики планування маршруту [3,4,6].

Але зв’язок між фізіологічним станом організму учасників й графіком руху у такому виді спорту як спортивний туризм ще недостатньо вивчено. Відповідно до цього відсутні практичні рекомендаціі для керівників туристичних груп.

Формулювання цілей статті. Аналіз літературних джерел та власний досвід проведення категорійних походів дозволив поставити мету роботи - дослідження реакцій організму на фізичні навантаження на етапах підготовки й проведення категорійного походу з подальшою розробкою практичних рекомендацій для керівників туристичних груп щодо планування тактики проходження маршруту.

Результати дослідження. Дослідження проводились в декілька етапів:

1. В підготовчому періоді вивчалися методики діагностики стану організму та їх реакція на навантаження з метою відбору оптимальних. Були проаналізовані показники серцево-судинної системи (зміна частоти серцевих скорочень), м'язової (зміна м'язової сили), центральної нервової системи (час зорово-моторної реакції). Крім цього проводились виміри артеріального й пульсового тиску крові. Проаналізувавши проведені дослідження, дійшли до висновку, що, в нашому випадку, для надійного контролю за фізичним станом групи достатньо перших двох показників, дещо змінивши методику їх проведення. Загальновідома в широкій спортивній практиці методика диференційних функціональних проб (наприклад, на відновлення частоти пульсу після зняття навантаження) у нашому випадку не підходить [4].  8-10 годинне навантаження, що повторюється кожного дня протягом багатьох днів потребує іншого інтегрального підходу. Логічним і більш показовими будуть реакції організму на денне навантаження й відновлення сил за ніч. Тому всі виміри проводились два рази на день - вранці (через півгодини після пробудження, до сніданку) і ввечері (після встановлення палаток перед вечерею).

2. Другий етап - проведення досліджень під час подорожі показав, що на початку подорожі працездатність (величина м'язової сили) дещо зростає (перший, другий день), далі - різкий спад (третій, четвертий день) - це період різкої акліматизації, адаптації, пристосування організму до нових умов діяльності. По мірі пристосування до похідного режиму працездатність поступово збільшується і на сьомий восьмий день подорожі, навіть, може стати вище початкового рівня, а в кінці походу (12-14 день) знову починає зменшуватись. Утома в кінці похідного дня - явище природне й закономірне. Та при значних денних навантаженнях за ніч сили повністю не відновлюються. Про це сигналізує зменшення відносних вечірніх показників м'язової сили. Якщо до цього додається ще і зменшення ранкових показників - в організмі накопичується втома. Звертаємо увагу на абсолютну величину середніх ранкових показників. Стабільне їх погіршення - ще один доказ про наявність перевтоми. Треба терміново робити відпочинок для відновлення сил. Тривожним сигналом може стати значне або стійке відхилення показників працездатності одного з учасників від середніх. Це може бути результатом утоми, чи хвороби. Цьому учаснику треба терміново зменшити фізичне навантаження (зменшити вагу рюкзака, зменшити порядковий номер під час руху, звільнити від чергування і т.ін.). Таким шляхом керівник ліквідує слабку ланку, а група уникне небажаних ускладнень.

Для більш глибокого вивчення відповідності тактичного плану маршруту подорожі фізіологічним можливостям учасників уся група по результатах попередніх спостережень була розділена на: добре, середнє та задовільно підготовлених учасників.

Контроль за станом організму здійснювався шляхом фіксацій зміни абсолютних величин серцевих скорочень на певному проміжку часу. Заміри проводились по тій же методиці, що і дослідження величини м'язової сили організму.

Слід визначити, що в першій групі період адаптації до навантажень самий короткий - 2 дні, далі показники зростають і навіть стають кращими за початкові (7-8 дні), потім до кінця подорожі залишаються на вихідному рівні з невеликими коливаннями. Незначне погіршення було відмічене після 14-15 днів подорожі.

Період пристосування організму туристів другої групи до нових умов діяльності триваліший (до 4 днів), абсолютна ЧСС зростала до 120-140 уд./хв. увечері четвертого дня походу, стабільними на рівні вихідних показники, були три дні (7-9), далі і до кінця походу - незначне підвищення, у порівнянні зі стартовими показниками. Утома почала накопичуватись в цій групі, починаючи з 12 дня подорожі.

Значно складніше похід проходив для задовільно підготовлених членів групи. У них частота серцевих скорочень максимально зросла вже на 2-4 день (для зменшення фізичного навантаження довелося частково зменшити вагу їх рюкзаків). Адаптація розтягнулася на 7 днів. Нормалізувався (досягнувши вихідних показників) фізичний стан на короткий період (9-10 день). Починаючи з 12 дня подорожі, ЧСС залишалася вище початкової зі значними коливаннями.

Це свідчить про те, що в період адаптації і на складних ділянках маршруту теж саме фізичне навантаження потребує у туристів 2-ї і 3-ї груп більшого напруження сил, враховуючи те, що навантаження допустиме.

3. Метою третього етапу було визначення післядії значних навантажень, які зазнає організм під час подорожей.

Дані таблиці 1 показують на покращення показників серцево-судинної системи. Згідно тверджень (Супруненко П.Ю., 1989), ці зміни перш за все відбуваються у серцево-судинній системі й системі дихання.

Спостерігається збільшення частоти дихання, покращення вентиляції легень і зростає їх об’єм, у крові виробляється більша кількість еритроцитів, прискорюється кровообіг, розширюються судини, збільшується проникливість капілярів, активніше проходить дихання через тканини організму [5].

Таблиця 1

Стан серцево-судинної системи у групі туристів
Параметри вимірювання Вихідні Зразу після навантаження Через 3-5 хв. Через 10-12 хв.
до подорожі
Частота пульсу (уд/хв.) 75 128 88 79
Артеріальний тиск 117/72 150/70 135/75 120/75
Частота дихання 15 23 18 14
Хвилинний об’єм дихання (літрів) 10 39 17 11
після подорожі
Частота пульсу (уд/хв.) 64 115 70 63
Артеріальний тиск 115/75 140/74 127/74 115/70
Частота дихання 13 21 15 12
Хвилинний об’єм дихання (літрів) 10 30 16 10

Як показують дослідження останніх років [4], боротьба з гіпоксією в цьому випадку йде в основному не за рахунок збільшення притоку кисню в організм, а за рахунок його більш раціонального використання, тобто зменшення потреб у ньому завдяки пристосуванню тканин і органів для роботи у більш економічному режимі.

Позитивно діє помірна нестача кисню і на загальний стан організму. Протидіючи гіпоксії, він напружується, мобілізує свої резерви, стає більш життєздатним [4]. Медики відмічають, що пристосування до одного з факторів середовища підвищує стійкість людини до інших. Таке явище отримало назву „перехресної адаптації”. Після подорожі у горах протягом 2-х – 3-х тижнів із поверненням на рівнину підвищується працездатність, покращується самопочуття, відчувається прилив сил, бадьорість, енергія [2].

Беручи до уваги матеріали літературних джерел [1,3,4,5,6] та власний досвід проведення категорійних походів ми розробили практичні рекомендації для керівників туристичних груп щодо планування тактики проходження маршруту.

Висновки

Аналізуючи результати досліджень, та досвід проведення складних категорійних подорожей пропонуємо такий підхід при складанні тактичного плану категорійного походу:

1. Ідеальний варіант туристичної групи: рівень фізичної й технічної підготовки всіх учасників - рівний.
2. Тривалість походу: 15-18 днів. Перший денний відпочинок: на 3-й - 4-й день подорожі.
3. Проходження максимально складних ділянок чи завдань, що вимагають максимальної зібраності і значних фізичних навантажень планувати на 6-й - 9-й день подорожі.
4. Велика різниця між вечірніми й ранковими показниками - сигнал накопичення втоми.
5. Кожен учасник складних категорійних походів повинен постійно контролювати свій фізичний і емоційний стан, і в разі його погіршання, інформувати про це керівника.

Наступним етапом вивчення цього питання автори вбачають у дослідженні взаємозв’язку між здатністю організму витримувати значні фізичні й психологічні навантаження й режимом харчування, психологічним кліматом у колективі.

Література

1. Вахлис К.Й. Супутник туриста. К.: Здоров’я, 1983. - с.165.
2. Захаров П.П. «Эверест – 82». - М.: ФиС, 1984. - с.39-45.
3. Коструб А. А. Медицинский справочник туриста. - М.: Профиздат, 1986. - с.59.
4. Лир Э., Стикней К. Гипоксия. - М.: Медицина, 1976. - с.32.
5. Супруненко П.Ю. Горам навстречу. - М.: «Знание», 1989. - с.51-52.
6. Усков А.С. Практика туристских путешествий. - Санкт-Петербург: ТО "ГЕОС", 1999. - с.117.

Аннотация. Шарый В.П., Шарая Н.А. Исследование методики оценки функциональных возможностей организма с целью разработки тактического плана туристического похода.

В статье предначертан тактический план, как ручательство успешного решения задач категорийного туристического похода, а также указано на основные параметры исследования, с помощью которых его можно осуществить.

Ключевые слова: категорийные туристические походы, тактика, безопасность, тактический план, реакция организма.

Annotation. Sharij V.P., Sharaj N.A. Method’s research estimation of organism functionalities with the purpose of hike tactical plan elaboration.

The article gives a tactical plan as the main thing for successful fulfilling all class hikes tasks; the article also gives key research parameters effective for caring it out.

Key words: class hikes, tactics, safety, a tactical plan, organism reaction.







© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.