Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Менеджмент
Маркетинг
Экономика
Другие

Шевченко О.К.
Вісник Луганського національного університету ім. Тараса Шевченка.
Серія: Педагогічні науки. - 2009. - №10 (173). - С.57-60.

Філософія туризму як навчальна дисципліна

Філософія туризму У статті піддається філософському аналізу туризм, як частина людської діяльності, розглянуто якими параметрами повинна характеризуватися ця дисципліна.

Ключові слова: туризм, філософія, формальне академічне становлення.

Актуальність. Туризм, будучи в тій або іншій формі представлений у більшості цивілізацій і культур планети, завжди був значущим як комунікаційний чинник їх розвитку, впливав на вдосконалення міжетнічного діалогу та збагачення духовного світу людини. Проте, зараз він набуває абсолютно виняткового і багато в чому вирішального значення не тільки в заявлених аспектах, але й у таких сферах як економіка та політика. Це дає привід багатьом фахівцям затверджувати, що туристична діяльність має свої власні онтологічні підстави, освітити які здатний тільки філософський дискурс. Це положення обґрунтовує актуальність заявленої теми.

Виходячи з актуальності статті її об’єктом слід визначити філософію туризму, а предметом – визначення форм діалогу філософії та туризму.

Об’єкт і предмет дослідження визначають мету та задачі. Мета статті - виявити потенціал філософії у вдосконаленні туристичної освіти.

Завдання:

- виявити ступінь розробленості проблеми;
- визначити потенціал філософії в вивченні туристичної діяльності;
- проаналізувати дидактичні можливості філософії у формуванні професіоналів туристичної сфери;
- запропонувати проект філософії туризму як учбової дисципліни.

Ступінь розробленості теми в існуючій літературі. Сучасна дійсність пістрявить усілякими «Філософіями» у діапазоні від «Філософії зачіски» до «Філософії дверних ручок». Не уникнувши цієї модної тенденції й туризм. У численних публікаціях, прямо [1, 3] або опосередковано [4] затверджується про якусь дисципліну: «Філософія туризму». Більшість текстів із цією назвою лежить у площині історії туризму й якихось, вельми плоских узагальнень [2, 5].

Але всі ці й багато інших спроб академізувати аморфну область філософствування з приводу туризму – дуже схожі на прожект. До пропонованих стратегій не готовий ні екскурсовод, ні підприємець, ні організатор туристичної діяльності. навіть філософ – повний скепсису. Це ясно вже з тієї простої підстави, що філософії туризму в СНГ ще належить знайти не те що авторитет академічної дисципліни, а просто – формальний статус області знання. Потрібен час і зусилля, щоб її сприймали не як дивацтва піарників, не як яскравий бренд, а як базовий напрям знання разом з фізикою або історією. Але. це все критика. Головне питання: «Що робити?», зберігає свою значущість.

Якщо говорити конкретніше «яке вимірювання доступно філософії туризму або, якщо завгодно, яку сходинку вона повинна здолати в своєму формальному академічному становленні? Де та реальність, якою може оволодіти ідеал на шляху до академізму, який опредмечується?».

Відповідь бачиться в отриманні філософією туризму статусу учбової дисципліни, як етапу боротьби за академічні права і за визнання в середовищі інтелектуалів. Лише затвердившися в університетах, обкачавши в стихії живого спілкування свої ідеї, пропрацювавши тактичні питання в дослідницьких лабораторіях семінарів – ідеал філософії туризму зможе виліпити той вигляд, який, володіючи дидактичним авторитетом, здатний дати бій академічному знанню.

Про перспективність цього напряму зросту філософії туризму, зі всією очевидністю говорять фундаментальні положення цього знання.

Для більшості дослідників і практиків, які зіткнулися з філософським осмисленням туризму на пострадянському просторі, останнє цікаво не стільки в вигляді фіксованого знання або скарбнички методологій, а скільки в формі майданчика інтеграції різноманітних стратегій пізнання цієї форми людської діяльності, поля для експериментів і апробації найфантастичніших ідей. У всій своїй красі та потужності цей інтерес може виявитися не на сторінках журналів, не в рамках докладів, а в межах учбового курсу. Такого курсу, який у своїх підставах виступає як пропедевтика проблеми, як дидактика суперечки, як форма дискусії, як атомарна одиниця дослідницької практики. При його допомозі можна сміливо формувати й переформатувати свої ідеї, концептуальні положення, творити практичну, а не абстрактну філософію туризму. Ту філософію, яка зможе подолати найхворобливіші проблеми сьогоднішньої туристичної діяльності:

- виділення туризму в об’єкт вивчення самостійної науки;
- формування міждисциплінарного підходу до розуміння ролі та значення туризму в сучасному світі.
- нормалізація кроскультурного діалогу;
- формулювання стратегії розвитку туризму в довгостроковій перспективі;
- здійсненні конкретної екскурсійної діяльності не по шаблонних скоромовках, а з позицій творчого підходу до об’єктів показу.

Лише в цьому випадку, визрівши в учбових аудиторіях, засвоївши імунітет до схемної та прожектерства, заявивши про свої концептуальні м’язи та практичну забезпеченість – філософія туризму здатна виплатити дивіденди по своїх рекламних векселях, які так щедро вона роздавала в кінці ХХ – початку ХХI століття.

Якими параметрами повинна володіти ця учбова дисципліна?

По-перше, вона повинна бути універсальною. Тобто бути ориентированою не тільки на вищі учбові заклади, але й на курси підготовки (перепідготовки) екскурсоводів, не тільки для спеціальності туризм, але й мати загальний гуманітарний характер.

По-друге, спецкурс повинен строго враховувати специфіку певного регіону. Це призведе до насичення дисципліни не тільки, безумовно необхідною інформацією загальнофілософського характеру, але й конкретикою зв’язаної як з польовою роботою представників туристичної діяльності, так і з формуванням смаку в споживачів туристичного продукту.

По-третє, туризм повинен розглядатися як суттєвий вид людської діяльності, важливий чинник формування національної та регіональної ідентичності.

По-четверте, філософська насиченість дисципліни зобов’язана вивести слухачів із кола звичних шаблонів і стійких стереотипів, відкрити горизонти до вільної творчості.

Нижче пропонується один з можливих проектів подібної дисципліни.

Назва: «Туризм – як спосіб освоєння ойкумени»

Об’єм у годинах: 12 г. лекцій і 6 г. семінарів.

ЛЕКЦІЇ.

Лекція №1. Туризм як особливий спосіб освоєння світу.
Лекція №2. Базові підстави туристичної діяльності.
Лекція №3. Проблема становлення і розвитку туристичної практики.
Лекція №4. Значення туризму в умовах суспільства перехідного періоду.
Лекція №5. Специфіка туристичного дискурсу в АРК і його проблеми.
Лекція №6. Перспективні форми туризму ХХI століття.

СЕМІНАРИ.

Семінар №1. Роль туризму в сфері людського спілкування.
Семінар №2. Специфіка дискурсу: навколишній світ – екскурсовод - екскурсанти.
Семінар №3. Світоглядна роль туристичної діяльності в умовах суспільства перехідного періоду.

Висновки. Кажучи про філософію туризму слід у першу чергу розуміти під нею не якісь аморфні розмови “про все й про ніщо”, а навчальну дисципліну, що має свою теорію та виходи на практику. Лише в цьому випадку можливе формування філософії туризму як академічної дисципліни, проникнення її ідей у світогляд учасників туристичної діяльності, що надасть поза сумнівом благотворну дію на розвиток туризму в Україні в ХХI столітті.

Література

1. Гализдра А.С. Феномен туризма: социально-философский аналіз: автореф. дис. на получение науч. степени канд. филос. наук: спец 09.00.11 «Социальная философия и философия истории» / А.С. Гализдра. – Саратов, 2006. – 23 с.
2. Джафар Джафари. Феноменология туризма / Джафар Джафари. – Режим доступу до вид.: http://lib.sportedu.ru
3. Катарина. Философия туризма. – Режим доступу до вид.: http://www.proza.ru/avtor/gachki
4. Кулік В.В. Теоретичні основи культурного туризму: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. культурології: спец 26.00.01 «теорія та історія культури» / В.В. Кулік. – Сімферополь, 2009. – 20 с.
5. Философия туризма. – Режим доступу до вид.: http://online.ru/.

Шевченко О.К. Философия туризма как учебная дисциплина

В статье подвергается философскому анализу туризм, как часть человеческой деятельности, рассмотрено какими параметрами должна обладать эта дисциплина.

Ключевые слова: туризм, философия, формальное академическое становление.

Shevchenko O.K. Philosophy of tourism as a subject matter

In the article tourism, as a part of human activity is exposed to the philosophical analysis. It is considered what characteristics this discipline should have.

Key words: tourism, philosophy, formal academic formation.

Присоединяйтесь к нам в Контакте, Фейсбуке, Твиттере, Одноклассниках и Google+








© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.