Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Шевченко О.Г.
Економіка і менеджмент культури. - 2013. - №1. - C.47-52.

Мотивація в рекреаційній діяльності

У статті автор розглядає значення мотивації, мотивації досягнення та ієрархії потреб у контексті рекреаційно-дозвіллєвої діяльності. Особлива увага приділяється розумінню психологічних характеристик мотивів (потреб), пов’язаних з рекреаційно-дозвіллєвою діяльністю.

Ключові слова: мотивація, мотивація досягнення, рекреаційно-дозвіллєва діяльність, потреби, полімотивованість, мета, ціль.

Останнім часом дослідження мотивації, що зорієнтована на досягнення успіху (в професійній чи спортивній сферах, у навчанні чи рекреаційній діяльності), приділяється все більше значення.

Зауважимо, що важливою складовою життєдіяльності кожної організації в сьогочасних умовах різкого зниження фінансово-економічної стабільності та забезпеченням її життєздатності в майбутньому є її можливості пристосовуватися до всіляких змін власних стратегій при безумовному збереженні базової системи цінностей і сформованої системи мотивації. Однак на практиці саме дана аксіома перетворюється на гіпотезу, яку, в разі наявної необхідності, на наш погляд, не буде зайвим довести та обґрунтувати ще раз.

Дослідженням даного питання формування системи мотивації та її місцем у системі менеджменту займалися зарубіжні та вітчизняні вчені, а саме: Р. Стенберг [11], А. Анастазі [1], С. Урбіни, Т. Гордєєва, С. Канюк [3], О. Леонтьєв. Проте зазначимо, що безсумнівна дедалі актуальність даної теми потребує подальших вивчень із необхідними узагальненнями та всебічних досліджень.

Метою статті є дослідження значення мотивації ієрархії потреб у контексті рекреаційно-дозвіллєвої діяльності, розуміння психологічних характеристик конкретних мотивів (потреб), пов’язаних із рекреаційно-дозвіллєвою діяльністю.

Поняття мотивації не є принципово новим. Відомо, що мотиваційний напрямок бере початок ще від Аристотеля. Він зводив волю до бажань, прагнень, які спонукають людину до дій в умовах, коли подібна дія є необхідною, але бракує мотивації. Аристотель стверджував, що існує частина душі, яка визначає вказану поведінку. Пізніше від мотиваційного напрямку відійшла школа В. Селіванова, який розумів волю як подолання перешкод [7, 144].

Діяльність завжди викликана певними мотивами. Поняття мотив (від лат. movere – рухати, штовхати) означає спонукання до дій та вчинків [3, 6].

Згідно з С.С. Занюк, мотивація - це сукупність спонукальних факторів, які визначають активність особистості; це всі мотиви, потреби, стимули, ситуативні чинники, які спонукають поведінку людини [3, 7].

Р. Стенберг, який тривалий час вивчав можливості передбачення успіху в різноманітних видах діяльності (навчальній чи професійній), дійшов висновку, що рівень мотивації є кращим предиктом успіху, ніж інтелект. Він пише: «… Причина, чому мотивація настільки важлива, полягає в тому, що індивіди в рамках даного середовища - наприклад групи - зазвичай проявляють достатньо малий діапазон здібностей, порівняно з діапазоном мотивації» [11, 1].

Мотивація досягнення є надійним предиктом досягнень у навчанні, успішності в бізнесі, а також у будь-якій сфері [9; 10; 11].

За свідоцтвом А. Анастазі та С. Урбіни, які в свою чергу посилаються на вагомий список англомовних робіт, «має місце зростаюче визнання ролі мотивації…» [1, 331].

Група українських науковців вважає, вольові дії, які зумовлені певною мотивацією, визначаються свідомо поставленою метою. Діючи, людина ставить перед собою завдання, планує їхнє виконання, добирає засоби, за допомогою яких вони здійснюються. Кожна вольова дія чимось мотивується. Мотив - це рушійна сила, яка спонукає людину до дії. Мотивами дій є людські потреби, почуття, інтереси, усвідомлення необхідності діяти [5, 211].

Мотивація є пояснювальний конструкт, який використовується для роз’яснення причин поведінки людей (того, чому саме вони ведуть себе так, а не інакше), його направленості та механізмів здійснення. Під мотивацією досягнення Т.О. Гордєєва розуміє мотивацію, що направлена на можливо краще виконання будь-якого виду діяльності, що, в свою чергу, зорієнтована на досягнення деякого результату, до якого може бути застосований критерій успішності (тобто він може бути порівняний з іншими результатами, використовуючи деякі стандарти оцінювання). В цьому значенні, що не відноситься до мотивації досягнення, буде вважатися діяльність зі створення міжособистісних відносин з відповідними їй потребами в любові, прийнятті, розумінні, повазі і т.п.) [11, 4].

Отже, мотивація досягнення проявляється в стремлінні суб’єкта докласти всіх зусиль та досягати можливо кращих результатів у тій царині, яку він вважає важливою (значущою) в той чи інший період його життя. Приміром, діяльністю може бути інтелектуальна, спортивна, трудова діяльність, а також діяльність, направлена на задоволення рекреаційно-дозвіллєвих потреб особистості [11, 5].

Таким чином, успіх у будь-якій діяльності залежить не лише від здібностей і знань, а й від мотивації (тобто від прагнення самоутверджуватися, досягати високих результатів тощо). Чим вищий рівень мотивації, чим більше чинників (мотивів) спонукають людину до діяльності, тим більше зусиль вона може докласти [3, 9].

Мотивація → + активність ═ Успіх

Отже, мотивація - це один із найважливіших факторів (поряд зі здібностями, знаннями, навичками), який забезпечує успіх у будь-якій діяльності.

Для формування мотивації до певної поведінки або діяльності поряд із зовнішнім підкріпленням (схваленням, матеріальною винагородою тощо), людина може вдаватися до самопідкріплення: сама себе хвалити, підбадьорювати, створювати собі ситуацію успіху, винагороджувати себе купівлею давно жаданих речей (туристичної подорожі або путівки для оздоровлення - О.Ш.) за виконання діяльності тощо [3, 283].

Дозвілля як окремий вид життєдіяльності людини розглядає дозвілля як діяльність (творчу, конструктивну або безцільну та асоціальну), яка також час від часу потребує певної мотивації.

Із точки зору прибічників діяльнісної концепції, роль дозвілля полягає у відновленні психічних та фізичних сил людини, підвищенні її освітнього та духовного рівня, здійснення лише тих занять у вільний час, що відповідають потребам та бажанням людини, а також приносять їй задоволення у процесі самої діяльності.

Дозвіллєва діяльність відрізняється від інших видів життєдіяльності людини тим, що здійснюється відповідно до потреб індивіда, з метою отримання задоволення.

Дозвілля та рекреаційна діяльність у цілому як психологічний стан людини розглядається крізь емоційне сприйняття людиною дозвіллєвих занять. Згідно з цією концепцією, дозвіллєвими вважаються лише ті види діяльності, що сприймаються людиною позитивно.

Послідовними прибічниками психологічної моделі дозвілля є Б. Драйвер, Дж. Неулінгер. Дозвілля, на їхню думку, є істотною складовою емоційної сфери життєдіяльності людини, а тому залежить від якості цього життя, рівня його задоволення, дозвіллєвих можливостей та пропозицій, їхньої доступності [2, 41].

Відомо, що людина як соціальна та біологічна істота час від часу має бажання або потребує певного відпочинку. Цікаво, чи є різниця між поняттями «бажання відпочити» та «відпочинок як ціль»? Фахівці вважають, що є.

Наприклад, людина каже: «Я хочу десь відпочити», - звучить дещо загально та не конкретно. Інша справа - «Я хочу відпочити протягом десяти днів з сім’єю на березі Середземного моря в середині жовтня цього року».

У першому випадку ми маємо нечітке та неконкретне бажання. В другому - точну мету (ціль), яка включає в собі територіальний та часовий фактори, а також визначає, яким складом відпочиватиме сім’я цього року.

Отже, мета (ціль) - це усвідомлений, запланований результат діяльності, суб’єктивний образ, модель майбутнього продукту діяльності [3, 13].

Чим конкретніші цілі, тим більший спонукальний вплив. Загальні, неконкретизовані цілі часто мають характер декларацій і не стимулюють до діяльності. Конкретизація мети, розробка проміжних цілей (етапів) і засобів їхнього досягнення - важливий мотиваційний фактор [3, 15].

Мета (ціль) відрізняється від бажання максимальною конкретикою, бажано всіх аспектів, що стосується цієї мети, а також повне усвідомлення майбутньої діяльності, що пов’язане з її реалізацією.

Таким чином, мета - це усвідомлений, запланований результат діяльності, суб’єктивний образ, модель майбутнього продукту діяльності. Мета є потужним мотиваційним фактором [3, 13].

Як стверджував О. Леонтьєв, розгорнута діяльність передбачає досягнення конкретних цілей (у певній послідовності). Чим більш диференційованою є загальна (кінцева) мета, чим більше виділено етапів та конкретних проміжних цілей, тим легше працювати. Досягнення певної проміжної мети створює ситуацію успіху, дає емоційний заряд, спонукає до кінцевої мети, посилює мотивацію людини.

М1 -> М2 -> М3 -> М4 -> М5 -> Кінцева мета

Досягнення поміжних цілей (М1, М2, М3, М4, М5) посилює мотивацію до діяльності.

Чим керується людина, тобто які мотиви її спонукають, коли тема стосується відпочинку?

Спеціалісти стверджують, що мета, як правило, детермінується кількома мотивами (тобто так звана полімотивованість мети). Чим більше мотивів (потреб) детермінує, тобто «підкріплює, посилює» мету, тим більшою є її спонукальна сила.

Як відомо, певна людська (і не лише) діяльність є полімотивованою, тобто спонукається не одним мотивом, а кількома, часом багатьма мотивами. А. Маслоу стверджував, що будь-яка діяльність (чи поведінка) спонукається кількома чи навіть усіма базовими потребами одночасно, а не однією. Залучення якомога більшої кількості потреб (актуалізація ширшого кола спонукальних чинників) підвищує загальний рівень мотивації діяльності [3, 31].

Кожна людина, обираючи конкретний вид рекреаційно-дозвіллєвої діяльності, керована певною полімотивованістю (переліком мотивів): набути нового досвіду, поспілкуватися з друзями, зав’язати нові знайомства, відпочити від роботи, поглибити свої знання, принести користь суспільству, зміцнити здоров’я, пережити нові емоції та почуття, розвинути вміння та здібності тощо.

Отже, мотивація в рекреаційній діяльності презентує її фундаментальні ознаки: отримання задоволення, розваги та відпочинок, урізноманітнення життя.

Тут доцільно буде з’ясувати, якими мотивами (бажаннями) керується людина, коли планує задовольнити свої потреби у відпочинку.

Нагадаємо, що американський психолог А.Маслоу, один із засновників гуманістичної психології, вибудував таку ієрархічну структуру потреб особистості (ієрархія мотивів), яку назвав «пірамідою потреб» - від нижчих до вищих.

Першу найнижчу сходинку (рівень) посідають фізіологічні потреби - в їжі, продовженні роду. На другій сходинці - потреба у безпеці. Коли забезпечені потреби нижчого рівня, людина прагне до вищих потреб. На третій сходинці - потреба в приналежності, прив’язаності та любові (ми потребуємо того, про кого можемо подбати). На четвертій сходинці - потреба в оцінюванні (ми бажаємо визнання за наші досягнення). На вершині піраміди міститься потреба в самоактуалізації, тобто самовираженні, в реалізації власних можливостей та здібностей (рис.1) [7, 120].

Модель ієрархії людських потреб за А. Маслоу
Рисунок 1. Модель ієрархії людських потреб за А. Маслоу

Фахівці стверджують, що функціонування на вищих щаблях розвитку (на високому рівні потреб) забезпечує біологічну ефективність (менше хвороб, чудовий сон, апетит та ін.).

Задоволення потреб вищих рівнів частіше має своїм результатом здійснення бажань і всебічний розвиток особистості, частіше приносить щастя, радість і збагачує внутрішній світ [3, 43].

Якщо людина набуває здатності керувати своїми потребами та мотивами, це свідчить про достатню зрілість особистості. Процес виховання полягає у формуванні в людини здатності до самореалізації, здатності створювати самопідкріплення соціально бажаних форм поведінки та діяльності [3, 284].

Наведемо такі приклади. Коли людина задовольняє свої потреби в рекреації, то таким чином вона реалізує одразу кілька потреб. Якщо це екстремальний туризм – альпінізм чи відвідування парку екстремальних розваг – то людина задовольняє фізіологічну потребу в адреналіні, а також потребу в оцінюванні. Якщо це пасивний відпочинок на південних курортах, то це, знову таки, фізіологічна потреба, потреба в безпеці та емоційних контактах; пізнавальні та естетичні потреби (потреби в оцінюванні та самовираженні) задовольняють люди, обираючи екскурсійні тури по визначних історичних місцях. Релігійний туризм, на наш погляд, є вищою формою духовних потреб – потреба в самоактуалізації та самовираженні.

Серед інших мотивів у контексті рекреаційно-дозвіллєвої діяльності також можна виділити мотив афіліації. Афіліація (від англ. affiliation – приєднання) – це прагнення до встановлення або підтримання стосунків з іншими людьми, прагнення до контакту і спілкування з ними. Сутність афіліації полягає в самоцінності спілкування. Афіліативне спілкування – це таке спілкування, яке приносить задоволення, захоплює, подобається людині (H. Murray, 1938).

У період відпочинку є важливим те, що людина, по можливості, максимально задовольняє найнижчі фізіологічні потреби (їжа, сон, потреба у безпеці), аби вона повноцінно змогла зануритися у процес рекреації, не відволікаючись на побутові моменти.

Таким чином, дозвіллєва ініціатива виявляється не просто в діяльності, а в діяльності добровільній, свідомій; діяльності, що збігається з інтересами та уподобаннями людини. Якщо у побутових, а особливо в трудових заняттях ритм та темп діяльності, як правило, визначаються зовнішніми чинниками (мотивуванням іншої людини), то тут вони повністю залежать від внутрішнього (власної мотивації) спрямування та бажань людини. Такий високий рівень свободи та самостійності є дійсно ідеальним, і в сучасних умовах може мати місце лише у сфері вільного часу. Отже, дозвіллєва (рекреаційна) діяльність залежить, в основному, не від зовнішніх, а від внутрішніх потреб та мотивів людини, тобто її мотивації.

Використані джерела

1. Анастази А. Психологическое тестирование / А. Анастази, С. Урбина. – СПб.: Питер, 2001.
2. Дозвілля в зарубіжних країнах: навчально-методичний комплекс для студентів спеціальності 8.050208 «Менеджмент соціокультурної діяльності» кваліфікації «Магістр з менеджменту зовнішньокультурної діяльності. Викладач фахових дисциплін» / уклад. В.К. Скнарь. – К.: НАКККіМ, 2011. – 72 с.
3. Занюк С.С. Психологія мотивації: навч. посіб. / С.С. Занюк. – К.: Либідь, 2002. – 304 с.
4. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы / Е.П. Ильин. – СПб.: Питер, 2002. – 512 с.
5. Максименко С.Д. Загальна психологія: навч. посіб. – 2-е вид., стереотип. / С.Д. Максименко, В.О. Соловієнко. – К.: МАУП, 2001. – 256 с.
6. Щербатых Ю.В. Психология успеха. – М.: Изд-во Эксмо, 2006. – 560 с.
7. Цигульська Т.Ф. Загальна прикладна психологія: Як допомогти собі та іншим: Курс лекцій. – К.: Наукова думка, 2000. – 190 с.
8. Цимбалюк Н.М. Організація та методика культурно-дозвіллєвої діяльності. Ч. 1. Теоретичні основи культурно-дозвіллєвої діяльності. – Київ, 2000. – 145 с.
9. Helmreich R.L., Beane W.E., Lucker G.W., Spence J.T. Achievement motivation and scientific attainment // Personality and Social Psychology Bulletin. - 1978. - Vol.4. - P.222-226.
10. Helmreich R.L., Spence J.T., Beane W.E., Lucker G.W., Matthews K.A. Making it in Academic Psychology: Demographic and Personality Correlates of Attainment // Journal of Personality and Social Psychology. - 1980. - Vol.39, №5. - P.896-908.
11. Гордеева Т.О. Мотивация достижения: теории, исследования, проблемы // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://publishing.smysl.ru/book/motiv/gordeeva.rtf.

Шевченко Е.Г. Мотивация в рекреационной деятельности

В статье автор рассматривает значение мотивации, мотивации достижения и иерархии потребностей в контексте рекреационной деятельности. Особенное внимание уделяется пониманию психологических характеристик мотивов (потребностей), связанных с рекреационной деятельностью.

Ключевые слова: мотивация, мотивация достижения, рекреационная деятельность, потребности, полимотивируемость, цель.

Shevchenko O.G. Motivation in Recreational Activities

The author of the article is considering significance of motivation, motivation of achievements and hierarchy of needs in context of recreational activities. A special attention is payed to understanding of psychological features of motives (needs), connected with recreational activities.

Keywords: motivation, motivation of achievement, recreative action, needs, polineeds, object.








© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.