Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
История туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Спортивный туризм и альпинизм
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Скляр Г.П.
Матеріали методологічного міждисциплінарного
Інтернет-семінару "Людина, яка подорожує: постнекласична
парадигма наукових досліджень туризму" (м. Полтава,
17 квітня 2018 р.). - Полтава: ПУЕТ, 2018. - 156 с. - С.15-23.

Особистість та етика туризму: постнекласичні цінності економічної науки

У центрі заявленої теми досліджень знаходиться творча особистість туриста, мандрівника, подорожанина. Глибина людської особистості, її межі і можливості є невичерпними. «Межі кожної особистості є надзвичайно широкими, пересікаючись з межами інших особистостей, глибоко проникаючи, проходячи крізь простір і час, простираючись із простору у безкінечність та із часу - у вічність. Нам не відомо, які ще можливості приховані у людській особистості, які кінцеві межі особистості, що є достеменним справдженням буття особистості» [8, с.136].

На наш погляд, наведені вище слова єпископа Калліста Діоклійського сприяють формуванню позитивного іміджу кожної людської особистості, яка знаходиться у вічній подорожі, у т. ч. у сучасному образі туриста. Разом з тим, знайомство з науковими працями соціологів, політологів, філософів, богословів у деяких випадках вказує на факти спрощено-негативного сприйняття у певному науковому середовищі і поверхової якісної оцінки особистості людини-туриста. В економічних наукових працях переважно аналізуються двомірна біосоціальна природа людини або «виробництво біосоціального продукту-людини» [10, с.119].

Здійснення нами туризмознавчих досліджень на міждисциплінарній основі дозволило виявити певні суперечності використання «туристичних» метафор у текстах науковців. На нашу думку, ці суперечності обумовлені, можливо, з одного боку, полемічним характером текстів і суб'єктивними особливостями авторського образного викладення змісту наукових проблем.

Разом з тим, з іншого боку, подібні висновки на підсвідомому рівні відображають, на наш погляд, стереотипи полегшеного сприйняття у суспільстві певних соціальних практик, у т.ч., на жаль, властиву природі людської особистості практику туризму і рекреації. У зв'язку з цим, нам би хотілося звернути увагу читача на зміст п.1 ст.1 «Внесок туризму у взаєморозуміння і повагу між народами і спільнотами» Глобального етичного кодексу туризму, що дозволить усвідомити високі моральні ідеали сучасного туризму. «Розуміння і розповсюдження загальнолюдських етичних цінностей у дусі припустимості і поваги до різноманіття релігійних, філософських і моральних переконань є одночасно основою і наслідком відповідального туризму; учасники туристичного процесу і самі туристи повинні приймати до уваги соціально-культурні традиції і звичаї усіх народів, включаючи національні меншини і корінні народи, і визнавати їх гідність» [4, с.255].

Туризм, на нашу думку, є виявленням глибинних фундаментально-визначальних властивостей людської особистості, інтегровано-структурний характер якої породжує адекватні проблеми пізнання методологічного формату. Туризм, позбавляючи, на перший погляд, особистість необхідності додержання офіційної нормативності достатньо жорстко детермінованої трудової діяльності, надає, разом з тим, можливість переходу на вищий рівень вільно сприйнятої етичної нормативності, що зобов'язує дотримуватися ціннісно-орієнтованої поведінки сучасно-відповідальної людини. Можливість бути собою не означає відмови від етичних обмежень, а навпаки, як показує практика, особливо туризму у сімейному форматі, шкільного, молодіжного туризму тощо, сприяє сходженню на рівень духовно-людських цінностей пізнання світу, взаємної підтримки, турботи, злагоди, обговорення всезагальних проблем міжособистісного спілкування, що дозволяє піднятися над важливим і необхідним, але так стомлюючим одноманітно-рутинним побутовим повсякденням. Тобто, у методологічному плані формулюється низка проблем етичного руху особистості на полі добра і зла, у процесі подорожі у ціннісно-смисловому універсумі, мандрівки у соціальній реальності. Тому дослідження означених фундаментальних проблем людського буття у форматі постнекласичної науки є своєчасним, а умов усвідомлення і досягнення блага особистістю - людиною-туристом актуальним.

Важливою методологічною позицією є використання нами духовної спадщини, творчого надбання авторів, чий життєвий шлях та духовно-творча діяльність починалися та перетиналися у певному локальному просторі. До цього вибору нас спонукають по-перше, визнаний науковцями локальний вектор туристичних подорожей, які пов'язані з певними локаціями, туристичними центрами, дестинаціями; по-друге, наявність прикладів успішної наукової діяльності вітчизняних мислителів, які культурно-генетичним корінням пов'язані зі своєю малою батьківщиною; по-третє, існування соціокультурного феномену історичної Полтавщини, яка подарувала світу більш як 800 пасіонарних особистостей у духовно-творчій сфері науки, техніки, літератури, мистецтва, громадської діяльності, державотворення, релігії тощо. У цьому контексті актуальним для сучасної науки є повернення до методологічної спадщини економіста зі світовим ім'ям М.І. Туган-Барановського [1865-1919], мати якого, Анна Станіславівна (уроджена Шабельська), походить родом із поміщиків Полтавської губернії [3, с.31].

М.І. Туган-Барановський Для нашого дослідження важливим є використання методологічного інструментарію видатного економіста, у тому числі подвійного синтезу [14, с.62]. Дослідник творчого спадку, відомий сучасний економіст В.М. Тарасевич зазначає, що М.І. Туган-Барановський «послідовно дотримувався цивілізаційно-національного тренду вітчизняної науки та збагачував її з огляду на критичне та творче сприйняття економічних реалій та досягнень світової економічної думки. В його теоріях ... з одного боку, активно розвивається доробок вітчизняної економічної науки, а з іншого - здійснюється сміливий синтез її традицій та авторських інновацій, які, у свою чергу, є синергією системних авторських досліджень провідних на той час теорій» [14, с.62]. В.М. Тарасевич підкреслює, що «зазначений подвійний синтез був би неможливим, якби не живився зі світоглядних і філософських національних джерел, які наповнювали національні економічні пошуки багатим універсумним змістом» [14, с.62]. На думку В.М. Тарасевича «погляд М. Туган-Барановського спрямований не на homo oeconomicusa неокласичного «зразка», а на людину-особистість, її багатовимірну економічну діяльність». Для М. Туган-Барановського «моральність та духовність є ендогенними економічними змінними, не зовнішнім, а внутрішнім змістом економічної діяльності» [14, с.63].

Тому, на наш погляд, важливою проблемою у формуванні постнекласичного прикладного туристичного знання є його синтез з урахуванням феномену філософсько-економічної традиції, який має, як ми вже відмічали, полтавський вимір. Власне філософську традицію започатковує найбільш відомий (у т.ч. для широкого загалу) мандрівний (що важливо в розкритті означеної нами теми дослідження) український філософ Г.С Сковорода (1722-1794), який народився в с. Чорнухи (зараз районний центр Полтавської області). В Полтавській губернії народився і отримав освіту в Полтавській семінарії найвизначніший український філософ XIX ст. П.Д. Юркевич (1827-1874). Дослідники вказують на вплив П.Д. Юркевича на формування світогляду знаного філософа B.C. Соловйова, який, до речі, вважав П.Д. Юркевича своїм вчителем [15, с.3]. Сам В.С. Соловйов (1853-1900) походив по матері з української шляхетної родини Романових, а двоюрідним прадідом його по цій лінії був Г.С Сковорода [13, с.3].

Оригінальним внеском в економічну науку є філософія господарства С.М. Булгакова (1871-1944) - великого філософа, економіста і богослова. В київський період свого життя і творчості (1901-1906) С.М. Булгаков викладав в Політехнічному інституті і Київському університеті, а також виступив з циклом лекцій публічного характеру. Серед них - лекція «Про філософські погляди Володимира Соловйова», яка була прочитана у 1903 р. в Києві, Полтаві і Кишиневі [1, с.571; 2, с.6]. На основі переробленої лекції ним підготовлений і опублікований у 1903 р. нарис «Що дає сучасній свідомості філософія Володимира Соловйова?» [1, с.571-637]. Особливо слід звернути увагу на творчий доробок Г.В. Задорожного, уродженця Полтавської області (с.м.т. Опішне Зіньківського р-ну) та О.Г. Задорожної. Обґрунтована у їх роботах особистісна методологія господарствознавства [5-7] дозволяє нам сформулювати наукову проблему генезису прикладного туристичного господарствознавства з метою поглиблення сучасного постнекласичного знання.

Таким чином, нами розглянута можливість імплементації певних положень філософії господарства до розвитку туризмознавства. При цьому сприйняття ідеї прикладного туристичного господарствознавства та її реалізація в процесі господарство-творення туризму пов'язане з усвідомленням наступних висновків-завдань подальших досліджень:

1) геокультурний потенціал історичної Полтавщини персоніфікується в особистісному вимірі;
2) взаємодія особистостей в процесі розвитку ідеї господарствознавства у часі носить нелінійний характер;
3) погляди мислителів Полтавщини у цивілізаційно-православному релігійно-філософському форматі знаходяться під впливом західноєвропейської філософської традиції;
4) партнерство виступає основним механізмом господарствотворення туризму;
5) феномен адаптації до туризму має всезагальний характер;
6) освітній вектор господарствотворення спрямований на розвиток творчості лідерів туризму;
7) пріоритетними напрямами досліджень є людиномірність, духовність, партнерство і кооперація у сфері туризму.

Особливо важливим, на наш погляд, є трансфер теоретичного знання для наступних поколінь. Необхідність розвитку особистості молоді є суспільно-необхідним і природнім вектором розвитку соціуму. Дослідження нами практики організації шкільного і молодіжного (студентського) туризму дозволило сформулювати висновок щодо необхідності розвитку не тільки духовної і соціальної, але також і біологічної (фізичної) компоненти особистості молодої людини - туриста. Тобто структура сприйняття блага туризму і рекреації обумовлена інтегральною духовно-біосоціальною природою особистості. Заняття студентів з фізичного виховання під час підготовки до туристичних подорожей можливо віднести, на нашу думку, до однієї з основних форм педагогічної реабілітації. На думку сучасних дослідників - Таубера Р.Д. та Тарасової Л.В., які аналізують загальне поняття термінів «реабілітація» і «рекреація», педагогічна реабілітація спрямована на організацію фізкультурно-спортивних заходів і підвищення рухової активності молоді, що вчиться, завдяки позаурочним формам занять, організації відпочинку, підвищення емоційного і мотиваційного інтересу у сфері фізичної культури, спорту, туризму, адаптивної фізичної культури. Ці заходи тісно пов'язані з культурою, вихованням, фізичною і духовною гігієною, піклуванням про здоров'я [19, с.11]. Ми також притримуємося останньої тези і вважаємо необхідним в організації занять студентів з підготовки до туристичних подорожей додержуватися гармонії тілесного і духовного здоров'я.

Вивчення наукових праць сучасних вчених дозволяє зробити висновки, що для молоді важливим є набуття навичок фізичного самовдосконалення, здорового способу життя, виховання у них витривалості, використання в самостійній роботі вправ з атлетичної гімнастики, з підготовки до туристичних походів. Так, в публікаціях польських дослідників значна увага приділяється наявності, умовам і формам використання вільного часу студентів і студенток, у тому числі фізичній активності молоді, що навчається в університетах Польщі, Великої Британії, Сполучених Штатів, Данії та України [17; 18], а також фізичній активності представників хіп-хоп руху [16].

Цікавими є факти появи нових, популярних серед студентів, форм фізичної активності - паркур (parkour), стрітмувмент (streetmovement), скейтбордінг (skateboarding), а також форм, пов'язаних з розвитком комп'ютерних технологій - дане дане революшн (dance dance revolution) або ейр софт (air soft). Крім того, серед представників молодіжного хіп-хоп руху значне розповсюдження отримав брейк-данс (breakdance).

Залучення сучасних форм фізичної активності студентів має поєднуватися зі збереженням і передачею молоді вітчизняного духовно-творчого спадку попередніх поколінь. Тому, на наш погляд, перспективною є ідея створення туристичного кластеру «Мислителі Полтавщини». У Полтавській області створені інституційні умови формування означеного кластеру. Діє низка музеїв (Чорнухинський літературно-меморіальний музей Г.С Сковороди, Полтавський літературно-меморіальний музей І.П. Котляревського, садиба І.П. Котляревського, Великосорочинський літературно-меморіальний музей М.В. Гоголя, заповідник-музей М. В. Гоголя в с. Гоголево), функціонує Полтавське регіональне громадське об'єднання «Обласний туристичний кластер». Створюється туристичний маршрут, присвячений життю і творчості Г.С Сковороди. Для цього використовується формат міжрегіонального партнерства співробітників відповідних підрозділів Полтавської обласної і Харківської обласної державних адміністрацій. Наукова підтримка проекту створення кластеру можлива завдяки співробітникам Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського та дослідникам з університетів.

Отже, туризм є виявленням глибинних фундаментально-визначальних якостей людської особистості, чия природа має духовно-біосоціальний характер. Тому у методологічному плані формулюється низка наукових проблем етичного руху особистості на полі добра і зла, у процесі подорожі у ціннісно-смисловому універсумі, мандрівки у соціальній реальності. Крім того, визначена методологічна позиція щодо використання духовно-творчого надбання мислителів історичної Полтавщини. Підкреслена необхідність трансферу набутого теоретичного знання для наступних поколінь, а також обов'язковість гармонійного розвитку духовної, соціальної і біологічної (фізичної) компоненти особистості молодої людини-туриста. Подальші дослідження пов'язані з формуванням постнекласичного економічного туристичного знання.

Список використаних інформаційних джерел

1. Булгаков С.Н. От марксизма к идеализму. Статьи и рецензии. 1895-1903 / С.Н. Булгаков; сост., вст. статья и комментарии В.В. Сапова. - М.: Астрель, 2006. - 1008 с.
2. Булгаков С.Н. История экономических и социальных учений / С.Н. Булгаков; вступ, статья, сост. и примеч. В.В. Сапова. - М.: Астрель, 2007. - 988 с.
3. Давидов О.I. Роль Харківщини та Харківського університету у формуванні світогляду М.І. Туган-Барановського / О.І. Давидов, С.М. Куделко, М.В. Проценко // М.I. Туган-Барановський: творча спадщина та сучасна економічна наука. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції до 150-річчя з дня народження М.І. Туган-Барановського (15-16 жовтня 2015 року) / відп. ред. О.І. Давидов. - Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2015. - С.30-34.
4. Жарков Г.Н. Правовое обеспечение международного туризма: учебно-практическое пособие / Г.Н. Жарков. - К.: Кондор, 2004. - 486 с.
5. Задорожный Г.В. Человекомерная экономическая наука: проблемы методологии / Г.В. Задорожный, О.Г. Задорожная. - Харьков: ВННОО имени В.И. Вернадского, 2015. - 416 с.
6. Задорожна О.Г. Постнекласичні методологічні засади дослідження сучасного господарства: монографія / О.Г. Задорожна. - Харків: Точка, 2017. - 452 с
7. Задорожный Г.В. Человечное мирохозяйственное видение (Очерки новой личностной методологии) / Г.В. Задорожный, О.Г. Задорожная. - Харьков: Точка, 2017. - 261 с.
8. Каллист Диоклийский. По образу и подобию: тайна человеческой личности / Каллист Диоклийский // Пути просвещения и свидетели правды: Личность. Семья. Общество / сост. К. Сигов. - К.: Дух і літера, 2004. - С.128-145.
9. Модернізація туризмознавства: теорія і практика партнерства: монографія / [авт. кол.]; за заг. ред. Г.П. Скляра. - Полтава: ПУЕТ, 2015. - 372 с.
10. Никитенко П.Г. Антикризисная модель жизнедеятельности Беларуси / П.Г. Никитенко // Институт экономики НАН Беларуси. - Минск: Право и экономика, 2009. - 379 с.
11. Проблеми розвитку туристичного бізнесу: монографія / за заг. ред. Г.П. Скляра, В.Г. Шкарупи. - Полтава: ПУЕТ, 2013. - 233 с.
12. Скляр Г.П. Формування показників розвитку туризму в умовах модернізації економіки / Г.П. Скляр, Л.В. Дробиш // Financial-economic and innovative support of entrepreneurship development in the spheres of economy, tourism and hotel-restaurant business: collective monograph / V. Yatsenko, S. Pasieka, and others: [Ed. By Doctor of Economic Sciences, Prof. Yatsenko V. M.]. - Coventry: Agenda Publishing House, 2017.- P.88-101.
13. Соловьев В.С. Философское начало цельного знания / В.С. Соловьев. - Минск: Харвест, 1999. - 912 с.
14. Тарасевич В.М. Синтез М. Туган-Барановського та загальна теорія цінності / В.М. Тарасевич // М.I. Туган-Барановський: творча спадщина та сучасна економічна наука. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції до 150-річчя з дня народження М.І. Туган-Барановського (15-16 жовтня 2015 року) / відп. ред. О.І. Давидов. - Харків: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2015. - С.62-69.
15. Юркевич П.Д. Философские произведения / П.Д. Юркевич. - М.: Изд-во «Правда», 1990. - 672 с.
16. Dabrowski A. Forms of activity undertaken during free time by youth Hip-Hop culture participants / A. Dabrowski, J. Grochowski, B. Dabrowski // Hotelarstwo, rekreacja, turystyka kierunki przemian w swiecie postindustrialnym. - Poznan: Wydawnictwo Wyzsza Szkola Hotelarstwa і Gastronomii w Poznaniu, 2005. - P.319-322.
17. Molewski M. Free time budget and its relation to the physical activity undertaken by female students in selected countries / M. Molewski, A. Wieczorek, J. Wieczorek, J. Adrian, L. Jadczak, M. Pietrzak, K. Rachwalski, R. Sliwowski // Contemporary trends in the hotel industry and international tourism. - Poznan: Scientific Publishing of The Academy of Hotel Management and Catering Industry, 2013. - P.299-308.
18. Molewski M. The variety of forms of activities undertaken by male and female students in selected countries / M. Molewski, A. Wieczorek, J. Wieczorek, K. Rachwalski, J. Adrian, M. Pietrzak, L. Jadczak, R. Sliwowski // Spoleczno - Kulturowe studia z Turustuki, Rekreacji hotelarstwa і zywienia. - Poznan: Wydawnictwo Naukowe Wyzszej Szkoly Hotelarstwa I Gastronomii, 2012. - P.67-79.
19. Tauber R.D. Praktyka masowej rehabilitacji і rekreacji: Porecznik dla studentiw szkol wyzszych / R.D. Tauber, L.W. Tarasowa. - Poznan, 2003.- 122 s.








© 2002-2019 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.