Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Сватюк О.Р.
Вісник Львівської комерційної академії.
Серія економічна. Випуск 15. - Львів: ЛКА, 2004. - С.351-356.

Діючий механізм управління підприємствами громадського харчування

Вперше обгрунтовано поняття категорії "механізм управління підприємствами громадсъкого харчування" і визначено основні напрями його редукції у ринково орієнтованому середовищі (удосконалення організаційних форм і структур управління підприємствами громадського харчування; застосування нових форм організації праці й виробництва; розширення асортименту продукції, послуг). Запропоновано використання шнізму управління підприємствами громадського харчування, який складається із внутрішніх елементів (мета, принципи, функції, методи управління, управлінські рішення, інформаційне й кадрове забезпечення) і зовнішніх елементів (державне правове і нормативне регулювання виробничо-господарської діяльності, ринкові важелі регулювання торговельної діяльності й обслуговування).

Механізм управління - складне й багатопланове поняття, яке відображає як внутрішні процеси функціонування підприємств громадського харчування, так і взаємодію із зовнішнім середовищем. Кожному історично визначеному способові виробництва властивий свій особливий механізм управління. Зберігаючи незмінною свою соціально-економічну природу й тип, цей механізм разом із цим підпадає під значні зміни на різноманітних етапах розвитку відповідного способу виробництва. Необхідність його дослідження обумовлена тим, що успішне вирішення проблем, пов'язаних із механізмом управління, значно залежить від правильного визначення самого цього поняття та особливостей функціонування галузі у національній економіці.

Механізмом називають сукупність штучних, рухомо з'єднаних ланок, які дійснюють задані рухи, причому кожному положенню однієї ланки відповідає певне положення інших ланок [1, с.23]. Очевидно, що таке визначення має вузькотехнічне значення, але воно дає уявлення і про механізм управління, який складається з різних взаємопов'язаних ланок, які включають й інші.

У спеціальній літературі даються різні визначення категорії "механізму управління". Так, Л. Абалкін вважає, що основу "організаційно-економічного механізму" складають організаційно-економічні відносини, що формують у процесі оптимізації суспільної праці, відносин обміну діяльністю і відносин управління [1, с.30], А. Чухно, досліджуючи проблему механізму розвитку функціонування економічних систем перехідного періоду, застосовує категорію "господарський механізм", розглядаючи його, як механізм дії та використання економічних законів, багатоскладову систему, що виступає як функціональна частина виробничих відносин, виражає взаємодію останніх із продуктивними силами і надбудовою. Вона має як глибинні відносини власності, так і поверхневі організаційні структури та конкретні форми господарювання [7, с.21]. В. Худо, розглядаючи цю проблему, визнає лише категорію "економічного механізму" і, стосовно економічного механізму підприємницької діяльності, характеризує його як сукупність підсистем регіональної політики і саморозвитку підприємницьких структур [6, с.14].

Одні автори розуміють його як систему інструментів для регулювання процесу виробництва, інші - як систему управління економікою, треті - як спосіб господарювання і т.д. Відповідно існують і різні терміни: "господарський механізм", "економічний механізм", "організаційно-економічний механізм", "механізм управління", "господарський механізм управління", "механізм менеджменту" та інші [1,с.8; 5,с.14; 2,с.5; 4,с.3-6; 3,с.6]. Наукові розробки у цій сфері відрізняються широким спектром досліджень. Разом із тим, системне обґрунтування елементів механізму управління підприємствами громадського харчування, удосконалення управління процесами виробництва, реалізації та обслуговування є дискусійними в теоретичному плані, недостатньо розробленими і не доведеними до практичного рівня застосування в ринкових умовах.

На наш погляд, механізм управління є інтегрованою системою, яка включає мету, функції, завдання й методи управлінця, за допомогою яких забезпечується досягнення кінцевих завдань (результатів). Таке формулювання передбачає визначеи-щдеіввідиошення перелічених вище понять і дозволяє зробити висновок, що поняття "механізму управління" є ширшим від "механізму менеджменту", "господарського механізму", "економічного механізму", "організаційно-економічного механізму".

Механізм управління підприємствами громадського харчування формується під дією загальних особливостей і закономірностей розвитку ринкової економіки: високий, динамізм, локальний характер і територіальна сегментація ринку товарів і послуг. З іншого боку, цей механізм визначається особливостями діяльності підприємств: переважання малих і середніх підприємств в структурі галузі та висока швидкість обороту капіталу; велика чутливість до ринкової інфраструктури; індивідуальність і нестандартність технологій виробництва продукції та послуг; динамічність організаційних форм і структур управління.

Нами побудована модель діючого в нинішній час механізму управління підприємствами громадського харчування (рис. 1).

Механізм управління підприємствами громадського харчування
Рис. 1. Механізм управління підприємствами громадського харчування

Зовнішніми рушійними силами механізму управління підприємствами виступає державне правове й нормативне регулювання та ринковий механізм регулювання виробничо-господарської діяльності й обслуговування на підприємствах. Державне правове й нормативне регулювання виробничо-господарської діяльності підприємств громадського харчування ґрунтується на дотриманні законів та нормативних актів у контексті напрямів формування соціальної політики держави. Законодавчі та нормативні основи цієї політики регулюють діяльність громадського харчування у різних формах.

До основних форм державного регулювання належать: правове регулювання діяльності; фінансово-бюджетне й податкове регулювання ринку товарів і послуг; грошово-кредитне регулювання сукупного попиту і сукупної пропозиції; цінова політика; вироблення регламентуючих норм і стандартів.

На формування сучасного механізму значний вплив справляють ринкові умови господарювання підприємств. Перш за все це - співвідношення попиту й пропозиції, а звідси - рівня цін на продукцію та послуги. Чинниками ринкового впливу на механізм управління підприємствами громадського харчування є також конкуренція, можливість заповнення певної ринкової ніші, формування системи господарювання, зв'язків із постачальниками сировини, енергії, матеріалів. Механізм ринкового регулювання діяльності підприємств громадського харчування не обмежується виробничими аспектами, а охоплює також фінансово-кредитні відносини, ринок праці, ринок послуг тощо.

Підприємства громадського харчування не були готові до того, що включиться такий потужний чинник, як ринкове регулювання. Вплив цього чинника посилюється і відображається на статиці та динаміці внутрішнього складу механізму управління.

Внутрішні елементи механізму управління фінансово-господарською діяльністю підприємств громадського харчування є основними у складі механізму управління загалом. У складі внутрішнього механізму управління підприємствами громадського харчування ми виділяємо провідні (мета підприємства, принципи, функції й методи управління, управлінські рішення) і забезпечувальні елементи (інформаційна та кадрове забезпечення управління).

Мета підприємства є визначальним елементом, який приводить у рух усі інші елементи та зв'язки між ними. Реалізація поставленої мети вимагає наявності структурних ланок механізму управління:

а) певних форм організації виробництв (поділ праці, спеціалізація виробництва), за рахунок вдосконалення яких суспільств впливає на розвиток продуктивних сил і забезпечує підвищення ефективності їхнього використання;
б) форм господарських зв'язків, шляхом яких здійснюється специфічний обмін речей в економіці, в тому числі обіг засобів виробництва, фінансово-кредитні відносини та інше;
в) структур, форм і методів планування та господарського керівництва, у складі яких поряд з економічними можуть бути виділені правові та соціально-психологічні форми і методи;
г) сукупності економічних важелів та стимулів впливу на виробництво і учасників господарської діяльності, за допомогою яких забезпечується узгодження економічних інтересів і стимулювання господарської діяльності підприємств громадського харчування [1, с.15].

Враховуючи сказане, мета підприємства редукується в принципи побудови та функціонування механізму управління. Принципи управління підприємствами громадського харчування - це основні правила, ідеї, норми поведінки, дотримання яких забезпечує ефективне управління підприємством. Загальні принципи управління регулюють діяльність механізму управління відносно існуючих закономірностей управління. Правила й норми, які регулюють внутрішні взаємовідносини між суб'єктом і об'єктом механізму управління, є організаційними принципами.

У складі внутрішнього механізму управління громадського харчування чільне місце займають функції та методи управління, які формують технологію управління кожним підприємством. В узагальненому вигляді на підприємствах громадського харчування виконуються такі функції управління: планування (включаючи встановлення завдань), організація, мотивація, контроль у взаємозв'язку із функціями підприємств: виробництво, реалізація продукції та обслуговування споживачів.

У процесі вироблення управлінських рішень з окремих аспектів діяльності підприємств громадського харчування використовується система методів, за допомогою яких досягаються необхідні результати. До числа основних належать методи техніко-економічних розрахунків, балансовий, планування, моделювання, соціологічні, експертні, економіко-статистичні, економіко-математичні та інші.

Забезпечувальні елементи механізму управління - інформаційне і кадрове забезпечення підприємств громадського харчування спрямовані на формування повної і якісної інформації та трудових, ресурсів, необхідних для підготування обґрунтованих управлінських рішень зі всіх основних аспектів діяльності. Система внутрішніх і зовнішніх джерел інформації менеджменту підприємств громадського харчування ґрунтується на оперативній і статистичній звітності окремих функціональних служб підприємства, фінансового та управлінського обліку та ін.

Таким чином, внутрішній механізм управління підприємствами громадського харчування є способом реалізації управлінськими кадрами поставлених завдань допомогою принципів, функцій, методів та інформації, якщо він містить розглянуті вище елементи й взаємозв'язки. Йому властиві не тільки лінійні зв'язки між названими етапами, але й наявність «петель зворотної дії». Підвищення ефективності галузі громадського харчування сприяє підвищенню культурного рівня та економії часу населення. Удосконалення механізму управління підприємств громадського харчування спрямоване на споживача, на його добробут.

Література

1. Абалкин Л. Что такое хозяйственный механизм? - М: Мысль, 1980. - 75 с.
2. Бок Зи Коу. Совершенствование хозяйственного механизма в общественном питании. - М.: Экономика, 1981. - 140 с.
3. Волковский В.А. Проблемы совершенствования хозяйственного механизма. - М.: Наука, 1981. - 204 с.
4. Милюков А., Бучельников Е. Профактиву о механизме хозяйствования. - М.: Профиздат, 1981. - 75 с.
5. Совершенствование хозяйственного механизма / Под ред. Б.И.Гостева, А.Ф.Румянцева. - М.: Правда. 1979.- 215 с.
6. Худо В.В. Організаційно-економічний механізм розвитку підприємництва в сфері науки та наукового обслуговування: Автореферат дис. к.е.н. - Львів: НАН України Інститут регіональних досліджень, 1995. - 24 с.
7. Чухно А. Перехід до ринкової економіки. - К.: Наукова думка, 1995. - 338 с.







© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.