Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Свиридова С.В.
Вісник Луганського національного Університету ім. Тараса Шевченка.
Серія: Педагогічні науки. Частина І. - 2011. - №14 (225). - С.61-66.

Роль природничо-наукових дисциплін у процесі професійної підготовки фахівців сфери туризму

Роль природничо-наукових дисциплін у процесі професійної підготовки фахівців сфери туризму У статті визначено роль природничо-наукових дисциплін у процесі професійної підготовки майбутніх фахівців сфери туризму.

Ключові слова: професійна підготовка, природничо-наукові дисципліни, сфера туризму.

Одним із основних показників успішної діяльності вищих навчальних закладів є високий рівень конкурентоздатності їх випускників на ринку праці. Гарантом такої конкурентоздатності молодих фахівців, безсумнівно, може бути висока якість їхньої професійної підготовки.

Значущість природничо-наукової складової професійної підготовки фахівців, зокрема й сфери туризму, визнають і підкреслюють основні нормативно-правові освітянські документи, у яких мова йде про оптимальне поєднання гуманітарної та природничо-математичної складових освіти, необхідність формування світоглядної, економічної, екологічної культури, важливість поєднання основ класичних фундаментальних дисциплін і сучасного розуміння закономірностей будови світу [1].

У численних дослідженнях аспектів професійної підготовки майбутніх фахівців науковці (В. Кінельов, С. Матвєєва, Ю.Триус, Н. Тализіна та ін.) зауважують, що природничо-наукова підготовка покликана забезпечити знання основних принципів і концепцій природознавства, що складають сучасну наукову картину світу; формування вмінь і навичок застосування набутих знань; формування системного підходу в навчально-пізнавальній, а в подальшому – й у професійній діяльності; формування цілісного погляду на навколишнє середовище та ін. Водночас наявна практика підготовки фахівців сфери туризму не задовольняє потреб сучасності.

Як зазначають І. Булигіна, Л. Cакун, Т. Ткаченкo, Г. Цехміcтрoва та інші науковці, сфера туризму є перcпективним, виcoкoрентабельним та coціальнo ефективним cектoрoм cвітoвoї економіки, тому дослідження в цій галузі є актуальними.

Різні напрями підготовки майбутніх фахівців сфери туризму та гостинності розглядали С. Байлик, Т. Дорошенко, В. Квартальнов, В. Кіфяк, Л. Лук’янова, І. Ляпіна, І. Мініч, В. Федорченко та ін.

Питання професійної спрямованості під час вивчення предметів природничо-математичного циклу розкриті у працях Л. Гусак, В. Копетчук, О. Левчук, Н. Падалко, Л. Пуханової, Н. Самарук та ін.

Досить широко в науковій літературі висвітлено аспекти екологічної складової природничо-наукової підготовки саме майбутніх фахівців сфери туризму. Їх досліджували Н. Наумова, Г. Сорокіна, О. Фастовець та ін. У надрукованих наукових публікаціях ми не виявили аспекти професійної підготовки фахівців туризму в процесі вивчення математичних, економічних дисциплін. Тому метою нашої статті є визначення ролі природничо-наукових дисциплін у професійній підготовці майбутніх фахівців сфери туризму. Для досягнення поставленої мети вважаємо за доцільне розглянути такі питання, як значущість названих дисциплін у професійному становленні фахівців, формуванні їх професійних та загальнолюдських якостей, розвитку пізнавальних, інтелектуальних здібностей тощо.

У процесі професійної підготовки майбутнього фахівця формується його світоглядна позиція, закладаються основи фахового, економічного та логіко-інформаційного мислення, накопичуються необхідні знання, виробляються вміння та навички, формується здатність працювати у швидкоплинних умовах ринку, приймати самостійні рішення та оцінювати їх з позиції доцільності.

Усе зазначене вище певною мірою стосується природничо-наукової підготовки фахівців. Але, як зазначають дослідники (Л. Пуханова, Л. Нічуговська, О. Фастовець та ін.), якість такої підготовки сьогодні не відповідає запитам сучасного ринку праці. Більшість молодих спеціалістів не мають необхідних знань та навичок професійної діяльності, що мають бути сформовані при вивченні природничо-наукових дисциплін. Нерідко у випускників навчальних закладів виникають труднощі при виконанні досить простих завдань, наприклад, проведенні статистичного дослідження та математичної обробки отриманих результатів, формулюванні висновків.

На одну з причин такого становища звертає увагу Б. Гнеденко, зауважуючи, що у викладанні дисциплін природничо-наукового циклу зазвичай не встановлюють зв’язки з основною спеціальністю студента. Це, на думку вченого, призводить до того, що студенти не сприймають дисципліни природничо-наукового циклу як такі, що цілком необхідні для їх подальшої роботи. Тому зміст дисциплін завчають догматично, без передбачення можливостей застосування його у професійній діяльності [2].

Ми поділяємо такий погляд і вважаємо, що одним із першочергових завдань, що постали перед викладачами, є досягнення того, щоб кожний студент під час вивчення природничо-наукових дисциплін чітко усвідомлював значущість та необхідність засвоєння змісту навчального матеріалу, тобто потрібно створити мотиваційну основу навчально-пізнавальної діяльності майбутнього фахівця.

Дієвим засобом для цього є реалізація в процесі викладання природничо-наукових дисциплін міжпредметних зв’язків, що допомагають студентам усвідомлювати причинно-наслідкові зв’язки між окремими знаннями, узагальнювати засвоєні раніше та нещодавно набуті знання.

У науковій літературі виділяють п’ять основних функцій міжпредметних зв’язків, притаманні й процесу навчання природничо-науковим дисциплінам:

o методологічна, на основі якої можливе формування в студентів діалектико-матеріалістичних поглядів на природу сучасних уявлень про її цілісність та розвиток; o освітня, за допомогою якої викладач формує такі якості знань студентів, як системність, глибина, усвідомленість; o розвивальна, що впливає на розвиток системного та творчого мислення студентів, формує їх пізнавальну активність, самостійність, інтерес до пізнання природи; o виховна, що сприяє всім напрямам виховання студентів у навчанні; o конструктивна, яка допомагає викладачеві вдосконалювати зміст навчального матеріалу, методи та форми організації навчання [3].

Останнім часом у наукових дослідженнях надають особливої уваги професійній спрямованості навчання, зокрема й природничо-науковим дисциплінам (А. Боровський, Л. Гусак, М. Зайкін, О. Джура, В. Копетчук та ін.). Не заперечуючи значущості такого дієвого підходу в навчанні, звернемо увагу на недоліки, які при цьому можуть виникати. На нашу думку, занадто щільне наповнення природничо-наукових дисциплін професійно значущим змістом може позбавити їх самостійної цінності, тобто надати фундаментальним дисциплінам більш „обслуговуючої” функції. Ми вважаємо, що у процесі професійної підготовки фахівців сфери туризму, діяльність яких перетинає і галузь культури, і економічну, важливо не втратити адекватне співвідношення професійного та загальнокультурного розвитку.

Доречно, на наш погляд, зазначає С. Сисоєва, що „молода людина тільки тоді може повноцінно здобути професійну освіту, коли вона знає, що набуті знання стануть основою її професійного становлення, успіху в житті, засобом соціального захисту, тим підґрунтям, яке дозволить знайти своє місце в суспільстві, дійсно творити своє життя, самоутверджуватися і самореалізовуватися у ньому” [4, с. 13].

Цілком природно, що будь-яка діяльність потребує чітко визначеної мети та позитивної мотивації, що стимулюватиме особистість до успішного її виконання, забезпечуючи успіх та інтерес до її змісту. Зрушення, що відбуваються у процесі професійної підготовки у ВНЗ, покликані скоротити до мінімуму непродуктивну навчальну діяльність, сприяти підвищенню ефективності засвоєння знань і надійності навчання, більш глибокому розвитку розумових здібностей студентів. Як зазначає Л. Гусак, „…головна увага навчання має звертатись на організацію діяльності студентів у тих її видах, формах і способах, які репрезентують собою нову стратегію підготовки фахівців: формування сучасного теоретичного мислення” [5, с. 10].

Реалії сьогодення потребують від фахівця не тільки професійних знань, а й уміння орієнтуватися в сучасних складних політичних, економічних та соціальних проблемах. Без здатності аналізувати, прогнозувати та оцінювати наслідки своєї професійної діяльності неможливе успішне існування в будь-якій галузі, зокрема й у туристичній.

Це зумовлює необхідність удосконалення професійної підготовки студентів з метою виховання їх не лише як майбутніх працівників туристичної сфери, а і як розвинених, освічених, соціально-свідомих, духовно багатих спеціалістів.

До чинників, що вимагають поліпшення професійної підготовки майбутніх фахівців туризму, зараховуємо такі:

- швидка плинність економічних, маркетингових знань, яка змушує фахівця постійно поповнювати свій професійний запас знань та вмінь;
- постійна потреба в умінні фахівця адаптуватися до швидко змінюваних умов праці;
- нестабільність на ринку праці, що вимагає від спеціаліста вмінь працювати в суміжних галузях тощо.

Саме природничо-наукові дисципліни мають необхідний потенціал для організації розумової діяльності майбутніх фахівців таким чином, що, опинившись у складній професійній ситуації, спеціаліст з гідністю знайде шляхи її розв’язання.

Вивчення природничо-наукових дисциплін є засобом, що забезпечує розвиток абстрактного мислення, творчої уяви, самостійності, пізнавальних здібностей студента, розширення його інтелектуальних можливостей, просторового уявлення, творчої активності. Не належне ставлення до їх засвоєння призводить до помилкового уявлення про те, що в процесі вирішення професійних завдань можна застосовувати лише приблизні міркування, неповноцінні логічні висновки.

У контексті нашого дослідження для нас є цікавими ознаки й властивості природничо-наукового мислення, виділені Н. Звєрєвою. Погоджуючись з такою думкою ми вважаємо, що деякі з них сприяють формуванню особистісних якостей, умінь, необхідних і майбутнім фахівцям сфери туризму. Це такі, як:

- уміння спостерігати, аналізувати й пояснювати дані спостережень, виокремлювати суттєві факти від другорядних;
- уміння проводити експеримент (наприклад, статистичне дослідження), пояснювати й оформлювати його результати;
- уміння виділяти головне в складних явищах, не акцентуючи на частковому, аналізувати й узагальнювати матеріал;
- уміння розглядати явища й процеси у взаємозв’язку, протиріччях, що зумовлюють розвиток, розкривати сутність предметів і явищ;
- здатність до усвідомлення причинно-наслідкових зв’язків;
- творча активність, здатність до інтуїтивного передбачення й застосування знань у нових ситуаціях [6, с. 80-81].

Визначаючи роль природничо-наукових дисциплін у професійній підготовці фахівців сфери туризму, уважаємо, що належне засвоєння таких дисциплін сприяє:

- формуванню усвідомлення важливості природничо-наукових знань для майбутньої професійної діяльності;
- посиленню міжпредметних зв’язків природничо-наукової та професійної підготовки;
- більш гармонічній адаптації майбутніх фахівців до соціальних, економічних, технологічних і природних чинників життя;
- створенню умов розвитку професійно-значущих якостей особистості;
- успішному здійсненню безперервної освіти впродовж життя;
- підвищенню професійної мобільності фахівців сфери туризму (і в напрямку збільшення можливостей зміни професії, і в напрямку розширення професійних умінь і навичок у межах обраного фаху).

Професійні вимоги до фахівця сфери туризму невпинно зростають, що потребує постійного вдосконалення його підготовки.

У подальшому плануємо виділити педагогічні умови професійної підготовки майбутніх фахівців сфери туризму в процесі вивчення природничо-наукових дисциплін, що сприятимуть підвищенню їх конкурентоздатності та якісній професійній підготовці.

Література

1. Державна Національна програма „Освіта” (Україна ХХІ століття). – К.: Райдуга, 1994. – 61 с.
2. Гнеденко Б.В. І не тільки в біології / Б. В. Гнеденко // Вісник вищої школи. – 1985. – №10. – С.11.
3. Дворяткина С.Н. Межпредметные связи и прикладная направленность школьного курса математики в классах биологического профиля: автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.02 “Теория и методика обучения и воспитания” / С.Н. Дворяткина. – М., 1998. – 20 с.
4. Сисоєва С.О. Педагогічні технології у неперервній професійній освіті: монографія / С.О. Сисоєва, С.М. Алексюк та ін.; за ред. С.О. Сисоєвої. – К.: ВІПОЛ, 2001. – 502 с.
5. Гусак Л.П. Професійна спрямованість навчання вищої математики студентів економічних спеціальностей: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 „Теорія і методика професійної освіти” / Л. П. Гусак. – Вінниця, 2007. – 20 с.
6. Зверева Н.М. Формирование естественнонаучного мышления школьников в процессе обучения физике: дисс. … д-ра пед. наук: 13.00.08 / Н. М. Зверева. – Горький, 1989. – 435 с.

Свиридова С.В. Роль естественнонаучных дисциплин в процессе профессиональной подготовки специалистов сферы туризма

В статье определена роль естественнонаучных дисциплин в процессе профессиональной подготовки будущих специалистов сферы туризма.

Ключевые слова: профессиональная подготовка, естественнонаучные дисциплины, сфера туризма.

Sviridova S.V. The role of scientific disciplines in the process of professional training of future specialists of tourism sphere

The role of scientific disciplines in the process of professional training of future specialists of tourism sphere in the article.

Key words: professional training, scientific disciplines, tourism sphere.







© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.