Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Ярьоменко Сергій Григорович
Географія та туризм. - 2014. - Вип.31. - С.3-14.

Лікувально-оздоровчий туризм в Румунії: територіальна організація та основні тенденції розвитку

Мета. У статті розглянуто природно-ресурсну базу та територіальну організацію лікувально-оздоровчого туризму, особливості розвитку та реформування санаторно-курортного господарства Румунії.

Методика. Використані картографічний, статистичний та порівняльно-географічний методи дослідження.

Наукова новизна. Систематизовано географічне поширення природних лікувальних ресурсів та надано їх характеристику, визначено напрямки реформування галузі санаторно-курортної галузі Румунії та відмінності у реорганізації даної сфери від української.

Практична значимість. Румунія має достатню природно-ресурсну складову для розвитку лікувально-оздоровчого туризму, що знайшло відображення у стратегії розвитку національного туризму. Основними районами розвитку даного виду туризму є узбережжя Чорного моря, Східні і Південні Карпати, Західно-Румунські гори, Трансільванське плато. Розвитку цього сегменту туристичних послуг приділяється значна увага, пропонується новий підхід в управлінні галузі: продуктовий розподіл курортів (традиційні, термальні, SPA та Wellness, приміські оздоровчі).

Ключові слова: лікувально-оздоровчий туризм, мінеральні лікувальні води, лікувальні грязі, курорт, Румунія.

Постановка проблеми. Тенденції розвитку лікувально-оздоровчого туризму в Україні та особливості змін у структурі санаторно-курортного господарства викликають необхідність дослідження відповідних тенденцій та наслідків змін у країнах, що мають схожий природно-рекреаційний потенціал, рівень розвитку інфраструктури та санаторно-курортного господарства. Близькими за характеристиками є колишні соціалістичні країни Центрально-Східної Європи. Відповідно, вивчення територіальної організації, інфраструктури санаторно-курортного господарства та досвіду інтеграції економіки країни до Європейського Союзу є важливими для напрацювання теоретичних і практичних схем розвитку лікувально-оздоровчого туризму та реформування санаторно-курортного господарства України у процесі її поступового включення до глобальної економіки та європейського економічного простору.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження у галузі рекреаційної географії, курортології та лікувально-оздоровчого туризму напрацьовані у географічних, економічних та медичних науках. Вивчення лікувально-оздоровчого туризму пов‘язане з кількома галузевими науками, серед яких рекреаційна географія, туристичне країнознавство, географія туризму, рекреаційне ресурсознавство. Важливий внесок у розвиток теоретичних та методологічних напрацювань мають наукові роботи М.С. Мироненка, І.Т. Твердохлєбова, О.О. Любіцевої, О.О. Бейдика, О.Г. Топчієва, Н.В. Фоменка, В.І. Стафійчука, А.С. Кускова, А.А. Глушко, С.Р. Єрдавлєтова, Є.В. Колотової, М.С. Огяника та ін.

В румунській науковій літературі сформувався цілий напрям робіт, пов‘язаних з рекреаційним господарством, географією туризму та лікувально-оздоровчим туризмом. Серед румунських науковців у галузі туризму можна виділити праці Я.-Т. Петре, В. Глевана, Г. Пося, К. Мунтяну, А. Стенчою [4, 5, 7, 10, 11, 12, 14] та ін. Значні напрацювання розглянуті у державних та регіональних програмах розвитку щодо перспектив та планування розвитку оздоровчих видів туризму [6, 9, 15].

Виділення невиділених раніше частин загальної проблеми. Важливе значення має стратегія розвитку та реформування санаторно-курортного господарства Румунії, особливості та проблеми, що виникають у період трансформації економіки країни та її регіонів з інтеграцією до ЄС та залучення досвіду реформ для санаторно-курортної галузі України.

Формулювання цілей статті. Метою даної статті є визначення особливостей територіальної організації та тенденції розвитку лікувально-оздоровчого туризму Румунії.

Виклад основного матеріалу. Важливими факторами розвитку лікувально-оздоровчого туризму є наявність сприятливих природно-кліматичних умов, бальнеологічних ресурсів (мінеральні води, лікувальні грязі), а також водні та біотичні ресурси. Бабкін А. В. розглядає лікувально-оздоровчий туризм як такий, що «передбачає переміщення резидентів та нерезидентів у межах держаних кордонів і за межі держави на період не менше 20 годин і не більше 6 місяців у оздоровчих цілях, з метою профілактики різноманітних захворювань організму людини» [1].

Частка Румунії у кількості туристичних прибуттів до Центрально-Східної Європи складала 3,7% у 2013 році [13]. Румунія має значно меншу кількість туристів від, наприклад, Болгарії, Угорщини, частка яких 5,5% та 4,3% відповідно. За даними Інституту статистики Румунії у 2013 році кількість розміщених осіб склала 7,94 млн., з них іноземних туристів - 1,71 млн. осіб (табл. 1). Найбільшу частку складають туристи з країн Європейського Союзу - Німеччини, Великої Британії, Франції, Нідерландів тощо.

Таблиця 1

Кількість розміщених туристів за країнами світу в Румунії за 2013 р. [18]
Регіон / країна Кількість розміщених туристів, осіб Регіон / країна Кількість розміщених туристів, осіб
Всього в т.ч.: 7943153 Нідерланди 47448
Румуни 6225798 Польща 64225
Іноземці 1717355 Велика Британія 92811
Європа 1383513 Іспанія 66398
Європейський Союз 1186506 Угорщина 100072
Австрія 58840 Україна 17229
Болгарія 43847 Азія 166577
Франція 118959 Америка 117660
Німеччина 229089 Африка 13754
Італія 182128 Австралія та Океанія 9809
Греція 39362 Інші держави та території 26042

Румунія має значні природно-рекреаційні ресурси для розвитку лікувально-оздоровчого туризму, а також відповідні кваліфіковані кадри та необхідну інфраструктуру для надання послуг певній категорії туристів та відпочиваючих. Країна розміщена у помірно континентальному кліматі із значним впливом повітряних мас з Атлантики та Середземного моря. В цілому, країна поділена на 6 кліматичних провінцій з провідним впливом повітряних мас з Атлантичного океану, Чорного моря, з аридним характером на рівнині. Середні температури липня коливаються від +23°С на рівнинній частині Румунії до +16…18°С у гірській частині країни.

Середні температури січня 0°С…-3°С в приморській (Добруджа) та південно-західній (Банат, Олтенія, Мунтенія, Молдова) до -6°С…-10° у гірських долинах та горах - Східні, Південні Карпати, Апусень тощо [4, 5, 12].

Важливим аспектом розвитку оздоровчих видів туризму має тривалість сонячного сяйва. У Румунії значна частина території розташована у зоні достатньої кількості сонячної радіації: від 2500 годин сонячного сяйва у районі дельти Дунаю, Нижньодунайської низовини (Кимпія Ромине) та до 1700-1900 годин у гірських районах [5].

Кількість опадів коливається залежно від природно-географічної зони. Для рівнинних районів Румунії характерні в середньому 500-350 мм в рік, в передгір‘ях та плато зростає до 600-850 мм, у гірських районах - 1200-1300 мм. [5]. На основі кліматичних факторів діють кліматичні та кліматобальнеологічні курорти (табл. 2).

Таблиця 2

Кліматичні курорти Румунії [2, 4, 5]
Назва курорту t повітря, °С Тривалість сонячного сяйва, годин/рік Висота над рівнем моря, м. Медичні показання
січня липня
Ефоріє-Норд, повіт Констанца 0 +22 2400 30 Ревматологічні захворювання, периферійної нервової системи, органів дихання
Нептун, Сатурн, повіт Констанца 0 +22 2400 30 Ревматологічні, посттравматичні, захворювання периферійної нервової системи
Мангалія, повіт Констанца -0,2 +21,8 2500 25 Ревматологічні захворювання, невралгічні, гінекологічні
Борша, повіт Марамуреш -2,4 +19,9 1850 673 Оздоровлення (гірськолижний курорт)
Лаку-Рошу, повіт Харгіта -4 +18 1900 983 Оздоровлення
Пояна-Брашов, повіт Брашов -3 +15 1900 1020 Оздоровлення, неврастенія, верхні дихальні шляхи
Предял, повіт Брашов -4 +16 1900 1059 Оздоровлення
Пелтініш, повіт Сібіу -4 +17 1900 1440 Оздоровлення

Територію Румунії В. Глеван поділяє відповідно до природних умов на 4 туристичних регіони: Карпати, плато та височини, рівнини Румунії, узбережжя Чорного моря [4, c.201].

За «Законом про туризм» в Румунії виділяються курорти бальнеологічні, кліматичні та бальнеокліматичні [8]. Значна їх концентрація у районі Східних Карпат, гір Апусень (Західно-Румунські), Південних Карпат та їх передгір‘я, а також узбережжя Чорного моря [2, 4].

Зародження курортології в Румунії припало на другу половину XIX ст. Активний розвиток та наукові дослідження природно-лікувальних ресурсів (лікувальні грязі, мінеральні води, мофети, біоклімат) припали на 1930-ті та 1950-1970-ті рр. Мінеральні води, що використовуються як лікувально-столові та лікувальні, займають біля 20% площі Румунії [7, c.154].

Виділяють 9 ареалів поширення мінеральних вод, що мають специфічні фізико-хімічні властивості: рівнина Молдови, Добруджа, Нижньодунайська низовина (Кимпія Ромине), Східні і Південні Карпати, височина Гетіка, гори Апусень, Трансильванське плато, західна частина Середньодунайської низовини (табл. 3).

Таблиця 3

Типи мінеральних вод Румунії [4, 5, 7, 11]
Тип мінеральних вод Курорти Медичні показання
Поліметалічні Келіменешть, Сленік-Молдова, Беїле-Оленешть, Беїле-Фелікс, Келан, Моняса, Джоаджу-Бей, Ваца-де-Жос Опорно-руховий апарат, органи травлення, сечостатева система
Вуглекислі Борсек, Зізін, Ковасна, Біборцень, Ватра-Дорней, Бузяш, Ліпова, Тушнад Захворювання кишково-шлункового тракту, серцево-судинні, гіпертонія, артрит
Хлоридні натрієві Беїле-Херкулане, Сомешень, Окна-Сібіулуй, Сленік-Молдова, Синджорз-Бей, Белтецешть, Малнаш-Бей, Совата, Сленік-Прахова, Базна, Оленешть Хронічні бронхіти, захворювання органів травлення, ревматологічні
Сульфатні магнієві, кальцієві Сленік-Молдова, Серата-Монтеору, Ваца-де-Жос, Амара, Окна-Шугатаг, Белцетешть, Беїле-Говора, Келіменешть Розлади органів травлення, порушення обміну речовин
Сірчисті з хлоридними, сольовими компонентами Беїле-Херкулане, Келіменешть, Беїле-Оленешть, Пучоаса, Сечелу Захворювання верхніх дихальних шляхів, ревматологічні, астма, цукровий діабет, дерматоз
Залізисті Ліпова, Хомород, Малнаш-Бей, Вилчеле, Біборцень, Тушнад, Ватра-Дорней Захворювання кишково-шлункового тракту
Миш‘яковисті Ковасна, Сару-Дорней Розлади нервової системи
Йодовані Беїле-Оленешть, Келіменешть, Козія, Базна Ревматизм, атеросклероз, гіпертензія
Радонові Беїле-Херкулане, Синджорз-Бей, Борсек Серцево-судинні, захворювання опорно-рухового апарату
Лужні Синджорз-Бей, Хебе, Сленік-Молдова, Малняш, Ковасна Захворювання верхніх дихальних шляхів, гастрити, коліти, алергії, обмін речовин, кишково-шлункові розлади

Крім цього, окремо виділяються термальні мінеральні води, що за фізико-хімічним складом належать до гідрокарбонатних, хлоридних. Поширені на курортах Південних і Східних Карпат, горах Апусень (Західно-Румунські) [11].

Використання лікувальних грязей почалось в курортній місцевості Текіргьол, Ватра-Дорней. На території Румунії розміщені кілька генетичних типів лікувальних грязей (табл. 4). Сапропелеві грязі поширені у лиманах та прибережних озерах (Текіргьол, Аджіджа); континентальних озерах (Амара, Фундата), або мають викопний характер (Окна-Сібіулуй). Торфові лікувальні грязі зосереджені поблизу Мангалії, Ковасні, Борсеку, Пояні-Стампей тощо. Мулові сульфідні грязі поширені поблизу джерел сульфідних мінеральних вод (Сечелу, Джоаджу-Бей), солоних озерах (Турда, Совата, Базна) тощо [10].

Таблиця 4

Лікувальні грязі різного генетичного походження в Румунії [2, 10]
Лікувальні грязі Курорти та курортні місцевості
Сапропелеві лікувальні грязі Амара, Балта-Албе, Фундата, Нунташ, Текіргьол
Мулові сульфідні лікувальні грязі Базна, Кийнень-Бей, Кожокна, Лвкул-Серат, Мітрень, Мовіла-Міресій, Ніколінь-Яшь, Окна-Сібіулуй, Совата, Сачелу-Горж, Совата, Телега, Турда, Родбав
Торфові лікувальні грязі Бала, Імень, Мангалія, Мойсей, Пояна-Стампей, Сомешень, Стабор

Також для лікувальних цілей використовуються мофети - струмені вуглекислого газу з домішками водяного пару та інших газів, які виділяються із тріщин з невеликих каналів на дні та схилах вулканів. Мофети поширені у Східних Карпатах. Найчастіше застосовуються на курортах у Беїле-Тушнад, Борсек, Балваньйош, Ковасна, Ватра-Дорней, Бузяш [10] тощо.

Крім цього, для лікувально-оздоровчих цілей використовують соляні шахти, що розташовані у передгір‘ях Східних та Південних Карпат в курортних місцевостях Сленік-Прахова (повіт Прахова), Окна-Деж, Качіка (повіт Сучава), Окнеле-Марь (повіт Вилча), Тиргу-Окна (повіт Бакеу), а також Прайд [15].

Найбільшого розвитку лікувально-оздоровчий туризм зазнав у ХХ ст. У 1950-1970-х рр. проводились активні дослідження природно-ресурсної складової курортології, визначались пріоритетні курорти та курортні місцевості в Румунії [12]. За цей же період соціалістичної Румунії було закладено широку матеріально-технічну базу для санаторно-курортного господарства [7].

Географія курортів, курортних місцевостей та природно-лікувальних ресурсів Румунії
Рис. 1. Географія курортів, курортних місцевостей та природно-лікувальних ресурсів Румунії (на основі [2, 4, 7, 10, 11] )

З початком трансформування економіки Румунії, глибокою соціально-економічною кризою початку 1990-х рр. зменшується сегмент лікувально-оздоровчого туризму, що відобразилось у кількості закладів, а також загальної кількості ліжко-місць у закладах санаторно-курортного господарства (табл. 5). Спад у сфері санаторно-курортного господарства спостерігався у 1990-2004 рр., а завантаженість закладів має тенденції до подальшого зниження.

Таблиця 5

Заклади розміщення санаторно-курортного господарства Румунії за період з 1990 по 2013 рік (вибірково) [7, 16, 17, 18]
Рік Кількість закладів Кількість ліжко-місць
Румунія, в цілому Курорти Румунія, в цілому Курорти
1990 3213 535 453236 47310
1994 2840 532 292479 50484
1998 2127 487 287268 48460
2002 3332 347 272596 42735
2004 3900 360 275941 40894
2010 5222 386 311698 36706
2011 5003 413 278503 37810
2012 5821 488 301109 39279
2013 6009 499 305707 39953

У статистиці розміщених туристів в Румунії виділяються наступні категорії: Чорноморське узбережжя, бальнеологічні та гірські курорти, дельта Дунаю, Бухарест з околицями, інші регіони. У таблиці 6 на бальнеологічні курорти припадає 8,5%, на кліматичні курорти Чорного моря, гірських територій припадає майже 26%. Найбільшу частку розміщених туристів займає Бухарест з околицями (повіт Ілфов).

Таблиця 6

Кількість розміщених туристів за туристичними дестинаціями Румунії [9,16,18]
Туристичні дестинації 2010 2011 2013 Частка дестинацій,
% (2013)
Чорноморське узбережжя 702566 735881 728748 9,17
Бальнеологічні курорти 568257 689195 678536 8,54
Гірські території 814973 962415 1241133 15,63
Дельта Дунаю 68414 81567 80885 1,02
Бухарест з околицями 3011681 3541409 3983497 50,14
Інші регіони 906859 1021139 1230354 15,5
Всього 6072750 7031606 7943153 100

У 2007 р. було розроблено низку стратегічних програм з розвитку національного туризму Румунії, а також окремих видів туризму, в тому числі, і лікувально-оздоровчого. Пов‘язано було це з інтеграцією країни до ЄС та необхідністю приведення галузі до потреб туристичного ринку.

У «Майстер-плані для розвитку національного туризму Румунії на 2007-2026 роки» [9, c.6] виділено головні проблеми у даному секторі туризму:

- застаріла матеріально-технічна база, яка перебуває як у приватній, так і державній власності, а також низький рівень комфорту (заклади без категорії, переважно до 2 зірок);
- надання послуг з лікування та оздоровлення фінансується державою тривалістю до 7-8 ночей, інша частина - відпочиваючими, що ускладнює збільшення кількості відпочиваючих (більшість має низькі та середні доходи);
- необхідність розширення категорії відпочиваючих, розширення асортименту лікувальних та оздоровчих послуг, відхід від традиційного поняття «бальнеологічного курорту», ширше залучення SPA- та Wellness-послуг, day-SPA [14];
- проведення дослідження ринку туристичних послуг, підвищення активності у залученні туристичних підприємств, активна інформаційна підтримка.

Для цього була розроблена поетапна стратегія для модернізації галузі санаторно-курортного господарства [9]. Основні положення стратегії розвитку та реформування галузі наступні:

- внесення змін до нормативно-правової бази - впровадження та вдосконалення санітарних норм, внесення змін відповідно до нових економічних реалій;
- підвищення якості медичного персоналу - підвищення рівня професіоналізму практикуючих лікарів, запровадження навчання майбутніх лікарів у навчальних закладах зі спеціалізацією на санаторно-курортних закладах;
- проведення наукових досліджень природних лікувальних ресурсів Румунії, активне пропагування результатів досліджень. В Румунії є Постанова Уряду №1122/2002 «Про затвердження умов і порядку затвердження туристичних курортів і оголошення деяких населених пунктів у статусі курорту національного або місцевого значення», згідно якої щороку проводиться перевірка курортів за певними показниками та за результатами перевірки надається статус курортам - національний або місцевий [6];
- запровадження нових послуг, в тому числі, анімаційних, ексклюзивних для задоволення потреб різних категорій туристів;
- створення єдиної мережі бальнеологічних курортів, об‘єднаних у Асоціацію бальнеологічних курортів, завданням якої є просування туристичного продукту даного сегменту туристичного ринку, вироблення єдиної стратегії та критеріїв розвитку та реформування галузі санаторно-курортного господарства; розробка бренду «Бальнеологічне місто Румунії»;
- підтримка соціального туризму - залучення категорії громадян третього віку, соціально незахищених, дошкільного та шкільного віку;
- створення пілотного проекту для курортів «боротьби проти старіння», оскільки передбачається поступове старіння населення європейських країн та громадян Румунії і виникне запит на оздоровлення громадян третього віку.

Планується залучення інвестицій для створення необхідної ресурсної бази та для пілотних проектів на курортах Мангалія, Текіргьол, Ефоріє, а також сприяння розвитку SPA та Wellness-туризму.

Висновки. Лікувально-оздоровчий туризм у Румунії має значні природно-лікувальні ресурси, сформовану матеріально-технічну базу санаторно-курортного господарства. Недоліком розвитку галузі є застаріла інфраструктура. Крім цього, галузь потребує реформування, спираючись на ринкові умови. Стратегія розвитку лікувально-оздоровчого туризму Румунії передбачає продуктове сегментування ринку лікувальних та оздоровчих послуг, створення мережі закладів щоденної рекреації як у курортних місцевостях, так і великих містах, розширення переліку послуг тощо. Важливим аспектом стратегії розвитку є створення цілісної системи підготовки та перекваліфікації кадрів для санаторно-курортного господарства, залучення інвестицій у розвиток закладів розміщення та анімаційні послуги. Даний досвід та стратегія розвитку і реформування галузі може бути перейнята Україною для власної санаторно-курортної галузі, що також потребує реформ та переходу на ринкові механізми управління [3].

Література

1. Бабкин А.В. Специальные виды туризма. - Ростов-на-Дону: Феникс, 2008. - 252 с.
2. Гид бальнеологических курортов (на русс. языке) / Ministry of Regional Development and Tourism of Romania. - Bucharest, 2011. - 60 p.
3. Стратегія розвитку туризму і курортів (від 6 серпня 2008 р. №1088-р) / Кабінет Міністрів України // Верховна Рада України. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1088-2008-р.
4. Glăvan Vasile. Geografia turismului / Vasile Glăvan. - Bucuresti, Editura Fundatiei Romania de Maine, 2005. - 336 p.
5. Grigore Posea. Geografia fizică a Romaniei. Partea II / Posea Grigore. - Bucuresti, Editura Fundatiei Romania de Maine, 2006. - 236 p.
6. Hotărarea Guvernului nr. 1122/2002 pentru aprobarea condiţiilor şi a procedurii de atestare a staţiunilor turistice, precum şi pentru declararea unor localităţi ca staţiuni turistice de interes naţional, respectiv local. - Режим доступу: http://www.romaniaroute.ro/legislatie/hg1122_2002.pdf.
7. Ianc Teodor Petre. Strategii dezvoltare a turismului balnear оn Romania оn perspectiva integrării Europene. Teză doctorat. - Bucuresti: Academia de studii economice, 2006. - 351 p. - P.154.
8. Legea turismului. Camera deputatilor. Senat. Parlamentul Romaniei. - Режим доступу:http://www.mdlpl.ro/_documente/transparenta/consultari_publice/consultare135/lege_turism.pdf.
9. Master Planul dezvoltarea turismului national 2007-2026. Concluzii principale. - Bucuresti, Autorutatea natională pentu turism, 2007. - 36 p. - P.6. - Режим доступу: http://www.mdrt.ro/turism/studii---strategii.
10. Munteanu C. Nămolul terapeutic. - Bucuresti: Editura Balneară, 2012. - 108 p.
11. Munteanu C. Ape minerale terapeutice. - Bucuresti: Editura Balneară, 2013. - 64 p.
12. Munteanu C, Cinteză D. Cercetarea stiintifică a factorilor naturali terapeutici. - Bucuresti: Editura Balneară, 2013. - 104 p.
13. Romania. Economic impact-2014 / Travel and Tourism // World Travel and Tourism Council. - London, WTTC, 2014. - 24 p.
14. Stăncioiu A. Aspecte conceptuale privind marketingul turismului balnear din Romania / A.-F. Stancioiu, Băltescu C.-A., Botos A., Pargaru I. // Economie teoretică si aplicată. - 2013. - Volumul XX. - No.2(579). - Pp.124-137. - Режим доступу: http://store.ectap.ro/articole/835_ro.pdf
15. Strategia de dezvoltare a activitătii turistice a Societatii Nationale a Sării S.A. Salrom. - Bucuresti: Directia turism, 2012. - 63 p.
16. Turismul Romaniei. Breviar turistic / Coordinator publicatiei Cristian-Nicolae Stănica. - Bucuresti: Institutul National de statistica, 2011. - 101 p.
17. Turismul Romaniei. Breviar turistic / Coordinator publicatiei Iagăr Elena-Mihaela. - Bucuresti: Institutul National de statistica, 2013. - 71 p.
18. Turismul Romaniei. Breviar turistic / Coordinator publicatiei Iagăr Elena-Mihaela. - Bucuresti: Institutul National de statistica, 2014. - 68 p.

Яременко Сергей Григорьевич. Лечебно-оздоровительный туризм в Румынии: территориальная организация и основные тенденции развития

Цель. В статье рассмотрено территориальную организацию лечебно-оздоровительного туризма, природно-ресурсную базу и особенности развития и реформирования отрасли санаторно-курортного хозяйства Румынии.

Методика. Использованы картографический, статистический, сравнительно-географический методы исследования.

Научная новизна. Систематизирована география распространения природных лечебных ресурсов и предоставлена их характеристика, обозначены основные направления реформирования отрасли санаторно-курортного хозяйства Румынии и отличия в реорганизации данной сферы от украинской.

Практическая значимость. Румыния имеет достаточную природно-ресурсную составляющую для развития лечебно-оздоровительного туризма, нашедшее отображение в стратегии развития национального туризма Основными районами развития данного вида туризма являются побережье Черного моря, Восточными и Южные Карпаты, Западно-Румынские горы, Трансильванское плато. Развитию этого сегмента туристических услуг уделяется значительное внимание, предлагается новый подход в управлении отрасли: продуктовое распределение курортов (традиционные, термальные, SPA и Wellness, пригородные оздоровительные).

Ключевые слова: лечебно-оздоровительный туризм, минеральные лечебные воды, лечебные грязи, курорт, Румыния.

Iaromenko Sergii Grigorovich. Balneological and Health Tourism in Romania: Spatial Organization and Main Development Tendencies

Aim. The spatial organisation of balneological and health tourism, natural resources basis, development features and reforming of resort and SPA sector of Romania are considered in this paper.

Methods. Methods of this research are cartographic, statistical and comparative.

Scientific novelty. Geography of natural therapeutical resources systematized and their characteristics, the basic directions reforms of the resort and SPA sphere of Romania and the differences in the reorganization of this sector of Ukrainian are given in this paper.

Practical significance. Romania has sufficient natural resource component for the development of health tourism, which found reflection in the national tourism development strategy The main areas of development of this type of tourism is the coast of the Black Sea, Eastern and Southern Carpathians, Apuseni Mountains, Transylvanian Plateau. For the development of this segment of the tourist services received considerable attention. It proposes a new approach in the management of this sector: product distribution resorts (traditional, thermal, SPA and Wellness, suburban recreation).

Keywords: balneological and health tourism, mineral therapeutic water, curative mud, health resort, Romania.








© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.