Туристическая библиотека
  Главная Книги Статьи Методички Диссертации Отчеты ВТО Законы Каталог Поиск отелей Реклама Контакты
Теория туризма
Философия туризма
Право и формальности в туризме
Рекреация и курортология
Виды туризма
Агро- и экотуризм
Экскурсионное дело
Экономика туризма
Менеджмент в туризме
Управление качеством в туризме
Маркетинг в туризме
Инновации в туризме
Транспортное обеспечение в туризме
Государственное регулирование в туризме
Туристские кластеры
ИТ в туризме
Туризм в Украине
Карпаты, Западная Украина
Туризм в Крыму
Туризм в России
101 Отель - бронирование гостиниц
Туризм в Беларуси
Международный туризм
Туризм в Европе
Туризм в Азии
Туризм в Африке
Туризм в Америке
Туризм в Австралии
Краеведение, странове-
дение и география туризма
Музееведение
Замки, крепости, дворцы
История туризма
Курортная недвижимость
Гостиничный сервис
Ресторанный бизнес
Анимация и организация досуга
Автостоп
Советы туристам
Туристское образование
Другие

Зима О.Г, Зима О.Г.
Вісник ДІТБ. Серія: Економіка, організація та управління підприємствами
туристичної індустрії та туристичної галузі в цілому. - 2008. - №12. - С.120-125.

Аналіз розвитку рекреаційного комплексу Харківського регіону

У статті для визначення можливих подальших пріоритетних напрямів і етапів розвитку рекреаційного комплексу Харківського регіону проведено аналіз розвитку цього комплексу та надано пропозиції щодо реалізації державної політики в галузі туризму та курортно-рекреаційного комплексу.

Ключові слова: рекреація, туризм, рекреаційна індустрія, раціональне використання природи, історичні пам’ятники, сільський і агротуризм.

Індустріальний розвиток цивілізації, забруднення екологічних систем навколо великих промислових районів, збільшення психологічного навантаження на людину через прискорення темпу життя, змушує все більшу кількість людей шукати відпочинок та оздоровлення в поки що екологічно благополучних регіонах світу. У сучасному світі відпочинок, рекреація, туризм, оздоровлення - є найвищою соціальною цінністю. Тому у багатьох державах обслуговування осіб, які шукають відновлення свого здоров’я, тобто рекреантів, стало не лише самостійною галуззю економіки, але й життєво необхідною формою задоволення потреб людини.

На сьогодні рекреаційно-туристична галузь у світі є однією з найбільших галузей економіки, яка, за результатами 2005 р., утворила 12,5% світового внутрішнього продукту і поглинула біля 13% витрат споживачів. За прогнозами Всесвітньої Туристської Організації (ВТО) очікується зростання міжнародного туристичного руху у світі з 800 млн. туристів у 2005 р. до 1 млрд. у 2010 р., за рахунок чого передбачається збільшення доходів від туристичного бізнесу за цей період з 670 млрд. до 1700 млрд. дол. США [1].

Із прийняттям у 1995 р. Закону України «Про туризм» [2], а у 2000 р. Закону України «Про курорти» [3], держава зобов’язалася створити сприятливі умови для рекреаційно- туристичної діяльності і таким чином подолати кризову ситуацію, в якій дана сфера опинилась на початку 90-х років.

У ст. 6 Закону України «Про туризм» [2] держава проголошує туризм одним з пріоритетних напрямів розвитку економіки та культури і створює умови для туристичної діяльності.

Одним із пунктів реалізації державної політики в галузі туризму пропонується встановлення системи статистичного обліку і звітності в галузі туризму та курортно-рекреаційного комплексу. На основі чого можна було б проводити оцінку показників, що характеризують розвиток цієї галузі. Але на даний час ще не визначені законодавчо такі показники, тому в статті пропонується розглянути перешкоди, які заважають розвитку рекреаційного комплексу Харківського регіону, та виділити напрями вирішення цих проблем.

На міжнародному туристичному ринку Україна фактично невідома як країна з розвинутою рекреаційною індустрією (окрім як серед представників старшого покоління української діаспори, але і цей імідж фактично згасає). На даний час маркетинг туристичного потенціалу України на міжнародному ринку не проводиться. Будучи найбільшою країною Європи за площею, наша держава не має жодного туристичного представництва за кордоном, не здійснює рекламних заходів і не має запланованих на національному рівні рекламних кампаній для зарубіжного ринку.

Відповідно до статистичних даних [4] кількість рекреантів у 1995-2005 рр.. зменшилась на 40% порівняно з аналогічними періодами попереднього десятиліття. Цей процес занепаду значною мірою продовжується і сьогодні, особливо по відношенню до внутрішнього туризму на території України. Більше того, в умовах, коли старі ринки втрачені, Україна, як усі інші країни, повинна вести конкурентну боротьбу як за внутрішній, так і міжнародний ринки.

Туризм - явище поліфункціональне. Серед основних функцій туризму слід зазначити рекреаційну, соціальну, культурну, екологічну, економічну, просвітницьку і виховну [5].

Рекреація (від лат. recreatio - відновлення) - відновлення трудової активності, відпочинок, проведення людьми свого вільного від роботи часу; місце відпочинку [6].

Туризм є мобільною складовою рекреації, пов’язаною з доланням простору задля відпочинку, розваги, лікування або з будь-якою іншою метою, не пов'язаною з отриманням прибутку. Сутністю рекреаційної функції туризму є фізіологічна (відновлення фізичних сил, оздоровлення, відпочинок) та психологічна (зміна місця, оточення, набуття нових вражень та відчуттів), релаксація. Зростання добробуту, зміна характеру праці в бік її інтелектуалізації стимулюють підвищення рівня освіти, самоосвіту та просвітництво [5].

Усе це, зокрема, стосується і Харківської області, яка є одним з наймальовничіших куточків держави, має надзвичайно сприятливі умови для розвитку практично всіх напрямів туризму і рекреації. Тому для визначення можливих подальших пріоритетних напрямів та етапів розвитку рекреаційного комплексу регіону, розробки заходів щодо їх реалізації необхідно охарактеризувати ті основні перешкоди, що заважають покінчити з занепадом галузі у 1995-2005 рр. і на даний час заважають ефективно використовувати всі сприятливі чинники для розвитку.

Науковці І.М. Митровцій і С.М. Болдижар [7], аналізуючи проблеми і перспективи організації туристично-рекреаційного процесу в нових економічних умовах, виділили ряд найсуттєвих, на їх погляд, перешкод. Незважаючи на те, що ці перешкоди було виділено для Карпатського регіону, пропонуємо їх доповнити і скористатися ними для характеристики рекреаційного комплексу Харківщини. Найсуттєвішими перешкодами є наступні.

1. Негативний імідж України в цілому щодо проведення тут відпочинку. Відсутність належної реклами.
2. Транспортні труднощі, пов’язані з приїздом в Україну та пересуванням її територією. Візовий режим.
3. Низький рівень розвитку інфраструктури, якості продукції та послуг.
4. Незадовільне забезпечення особистої безпеки відпочиваючих.
5. Недосконалість нормативно - правової бази забезпечення туризму в цілому.

Саме ці перешкоди є причиною різкого зменшення кількості іноземних туристів, що сюди приїжджають. Деякі з чинників мають національний характер, деякі стосуються тільки Харківщини. Усунення чи, принаймні, зменшення цих перешкод вимагають зусиль не тільки від учасників рекреаційного процесу, а й від цілого ряду інших державних та комерційних структур поза цією сферою. Розглянемо їх більш детально.

Перш за все це негативний імідж України в цілому щодо проведення тут відпочинку та відсутність належної реклами. Досить важко переконати рекреантів приїхати в Харківську область в той час, як імідж країни практично відсутній в такому розумінні, або ж асоціюється з Чорнобильською катастрофою, радіаційною зоною, «помаранчевою революцією», братами Кличко та Віркою Сердючкою. Імідж України як країни, куди можна приїхати відпочити (в основному в АР Крим), ще зберіг досить сильні позиції у росіян та білорусів, що ж до найближчих західних сусідів, то за останні роки набутий тут позитивний імідж було втрачено. Зараз Україна і, зокрема, Харківщина, бачаться позаду (і в економічному, і туристичному сенсі) таких держав, як Росія, Польща, Угорщина, Чехія, Словаччина, Румунія та інші. Щоб змінити цей імідж, необхідно розробити і впровадити ряд рекламних та стимулюючих заходів з метою створення нового іміджу, відкриваючи для масового рекреанта Харківщину, слобожанську культуру та етнос. Важливим позитивним чинником при цьому може стати випуск найрізноманітніших рекламних матеріалів, починаючи з випуску туристичних друкованих видань та буклетів і закінчуючи рекламними відеофільмами та компакт - дисками, а також щорічне нарощування спеціальностей з «туризму», «готельного бізнесу», тощо у вищих навчальних закладах області.

На даний час, маючи хоч і невелику кількість сучасних комфортабельних баз прийому, ми не можемо гідно прорекламувати їх, а отже, забезпечити необхідною кількістю відпочиваючих. Вирішити це питання можна через проведення різних рекламних ознайомчих турів і залучення представників преси, телебачення, туристичних операторів провідних туристичних фірм до місць відпочинку, надавши їм можливість на власні очі побачити все, чим ми володіємо.

Також значною перешкодою для нормального розвитку рекреаційного комплексу є проблеми, пов’язані з в’їздом на територію України. Повільні поїзди, дорогі авіаквитки, черги на митницях, поганий стан доріг при подорожуванні автомобілем, особлива «увага» працівників ДАІ - ось тільки деякі з тих складностей, які чекають іноземного відпочиваючого, що бажає приїхати до України. Крім того, відсутність належної дорожньої інфраструктури на основних автомагістралях призводить до того, що туристи не завжди мають змогу зупинитись для відпочинку і харчування в належно облаштованих місцях.

Єдиною «світлою плямою» для заохочення в’їзного туризму стало прийняття безвізового режиму для громадян країн ЄС та багатьох інших економічно розвинутих країн світу. Коли перед туристом існує вибір, він вибере ту країну, яка не вимагає віз. І це пов’язано не тільки з вартістю візи. Це проблема із запрошенням, поїздкою до посольства (консульства), яке, можливо, розташоване у іншому місті, та ряд інших супутніх проблем.

Наступна проблема пов’язана з низьким рівнем розвитку інфраструктури, якості продукції та послуг. Галузева структура рекреаційної системи Харківської області представлена санаторно-курортними закладами. Зокрема матеріальна база станом на 01.10.2006 р. складає 6 санаторіїв, 11 санаторіїв-профілакторіїв, 19 туристичних баз, баз відпочинку, 5 пансіонатів. Значно розширюють рекреаційно-туристичні можливості регіону 26 готельних (мотельних) установ, а також діяльність в області інших суб’єктів підприємницької діяльності, що надають відповідні послуги. За відомчою приналежністю всі заклади поділяються на кілька груп: заклади Харківської обласної ради профспілок, заклади міністерства охорони здоров’я, відомчі та приватні об’єкти.

Ефективна повноцінна діяльність цих організацій могла б повністю забезпечити вимоги населення в рекреаційних послугах. Разом з тим, в умовах складної економічної ситуації, збанкрутування ряду підприємств, зростання вимог громадян до якості послуг призвело до фактичного припинення діяльності низки закладів, наприклад санаторій «Рай-Оленівка». Так, на даний час не працюють 4 установи, посезонно працюють 29 (це всі без винятку дитячі оздоровчі табори та інші заклади). Крім того, аналіз стану діючої матеріально-технічної бази свідчить про те, що рекреаційні заклади Харківщини за функціями, об’ємом і рівнем обслуговування в своїй більшості не відповідають міжнародним стандартам.

У Харківській області діє 27 офіційних пляжів. Але майже кожний рік санепідемслужбою підписується тільки близько 10 паспортів (тобто менше 50%) на відкриття пляжів з початком літнього оздоровчого сезону.

У м. Харкові видано три паспорти на відкриття пляжів, це: Олексіївський та Журавлівський гідропарки і зона відпочинку на Безлюдівському озері. Працюють шість пляжів у Куп’янському районі і один пляж у Харківському районі - зона Підборовського водосховища - аквапарк «Олександра».

Коли перед туристом стає проблема, куди поїхати відпочити, на його вибір впливатимуть ряд факторів. У першу чергу його цікавитиме співвідношення вартості та якості послуг, наявність зручностей (гаряча та холодна вода без перебоїв, TV, кондиціонер, харчування за замовленням, фітнес-послуги, SPA-центри, різноманітність пропозицій для активного спортивного (настільний теніс, теніс, дартс, більярд, боулінг, басейн, теренкур, майданчики для волейболу, баскетболу, міні-футболу, гольфу) та вечірнього відпочинку (ресторани, дискотеки, дансинги, суші-бари). Однак переважна більшість наших об’єктів будувались для рекреантів, які не ставили великих претензій до умов відпочинку і лікування. Тому саме цей стан інфраструктури в туристично-санаторній галузі, в більшості випадків, не відповідає нагальним проблемам відпочиваючих. Також слід врахувати, що через відсутність великих грошових коштів у основної маси населення України, рекреація в області має перспективу і зможе нормально розвиватись за умови, якщо на наших турбазах і у санаторіях зможуть повноцінно відпочивати іноземні громадяни, які повністю оплачують вартість отриманих послуг. Але, на даний час, потрапляючи в умови нашого рекреаційного і туристичного сервісу, іноземний турист часто формує негативну громадську думку, наприклад жахлива матеріальна база санаторію «Березовські мінеральні води» та незадовільна санаторію «Роща». Враховуючи це, одне з чільних місць повинно зайняти створення системи належного сервісу, в основу якого покладено бажання та інтереси самого відпочиваючого, а цього, в свою чергу, можна досягнути залученням великих інвестиційних коштів у галузь та проведенням якісної сертифікації всіх наявних готельних установ та інших баз прийому туристів.

До найсуттєвих перешкод, що впливають на розвиток туристично-рекреаційного процесу в Харківській області, можна віднести незадовільне забезпечення особистої безпеки відпочиваючих. Жоден «нормальний» турист (якщо тільки він не екстремал-одинак чи представник засобів масової інформації на завданні) не погодиться відпочивати (проходити курс оздоровлення) в місцевості, де йому та членам сім`ї не буде 100%-ї гарантії безпеки (і особистої, і техніки безпеки, і протипожежної). Навіть незначний відсоток протиправних дій у відношенні до туристів моментально набуває негативного розголосу і адекватної негативної реакції потенційних рекреантів.

Наступною проблемою є недосконалість нормативно-правової бази забезпечення рекреаційної діяльності, несприятливий клімат інвестування. Нормальний розвиток рекреаційної галузі може відбуватись за умови створення якісно нової системи господарювання. Базою для цього є економічна зацікавленість як безпосередніх власників закладів, так і їх трудових колективів, тобто отримання ними реальних прибутків, що можуть використовуватись на власний розсуд. Однак слід відмітити, що діючі норми державно - правового регулювання і особливо податкова система, не стимулюють рекреаційної діяльності. Зокрема, гостро стоять питання щодо зменшення податкового тиску, а саме :

- звільнення від сплати ПДВ при продажу путівок особам будь-якого віку;
- надання пільг при оподаткуванні земельних ділянок, на яких діє комерційна рекреаційна інфраструктура;
- зменшення ставок податку на прибуток для туристичних підприємств, що надають пріоритет в’їзному туризму;
- звільнення від податку на прибуток частини прибутку туристичних організацій, що використовується для розвитку їхньої матеріальної бази та реклами, тощо.

Суперечливість українських законів служить «відштовхуючим» фактором для іноземних інвесторів, участь яких у рекреаційних процесах є обов’язковою складовою відродження галузі.

В умовах сьогодення, при усвідомленні факту неможливості створення відразу всіх необхідних європейських умов відпочинку і оздоровлення, обласна Рада повинна зосередитись на тих особливостях Харківщини, які дозволять привабити іноземного і внутрішнього туриста вже сьогодні.

Зокрема, при плануванні подальшого розвитку рекреаційного комплексу в основу повинна бути покладена ідея природно - історично - етнографічної рекреації, що базується на найбільш раціональному використанні територіального поєднання природних умов, ресурсів та історичних, архітектурних пам’яток краю.

При цьому слід використати такі сильні сторони, як природно - географічні особливості. Область в першу чергу може бути привабливою для громадян Росії та Білорусі. Територія Харківської області складає 30,4 тис. км, населення - близько 2,84 млн. чоловік.

На територію області припадає потужний лісовий потенціал та велика кількість зариблених ставків і річок. Основна концентрація лісів припадає на Ізюмщину, Красноградський та Вовчанський райони, що в сукупності з іншими факторами створює унікальні можливості для розвитку рекреації і туризму.

В області унікально поєднуються неповторні ландшафти, історичні, етнографічні об’єкти, пам’ятки природи, культури, побуту населення, в яких відображені історичні особливості різних епох, етнічних груп. Тут особливу роль відіграють пам’ятки історії та культури як наочне відображення таланту українського народу, його багатовікової історії. Культура Харківщини є унікальною, оскільки в процесі свого розвитку зазнала впливу слобожанської культур, а також міжетнічних зв’язків народів, які протягом століть спільно проживають в області. В області збереглося багато історичних пам’яток і пам’яток народного мистецтва різних епох. Найбільш визначними є Держпром, Краснокутський дендропарк, палац і парковий комплекс у с. Шаровка, парковий комплекс у с. Сковородинівка.

Краснокутський дендропарк

Область має всі необхідні умови (незайняті трудові ресурси, комфортні приватні садиби, різноманітність сільськогосподарської продукції, можливості повноцінного відпочинку) для такого виду діяльності, як сільський і агро- (зелений) туризм.

Урахування основних вищевказаних проблем розвитку рекреаційного комплексу області та наявних позитивних галузеутворюючих факторів дають підстави передбачити поетапне здійснення процесу відновлення рекреаційного комплексу в Харківському регіоні.

Туризм і рекреація також є одними з найбільш вагомих джерел утворення робочих місць. Це одна з небагатьох галузей економіки, де залучення нових технологій не приводить до скорочення працюючого персоналу.

У деяких країнах державна рекреаційна політика проводиться в рамках регіональних програм економічного розвитку і спрямована на те, щоб розвиток рекреації сприяв піднесенню відсталих районів, а також економічному розвитку тих територій, де немає ніяких перспектив розвитку промисловості, при цьому забезпечуючи зростання доходів населення і збереження історичного та культурного середовища.

Не залишається в стороні від цих процесів і Україна.

Відповідно до Стратегії економічного і соціального розвитку України «Шляхом Європейської інтеграції» [8] на протязі 2004-2015 pp. заплановано сформувати систему молодіжного і дитячого туризму, зокрема через створення мережі студентських готелів, упровадження гарантованих пільг для дітей та молоді на транспорті, оновлення матеріальної бази мережі дитячих оздоровчих таборів. Це дозволить створити якісний продукт для відповідних категорій населення України, закріпитися на традиційних ринках та вийти на європейський ринок дитячого відпочинку.

Результатом такої діяльності має стати формування мережі економічно самодостатніх туристичних центрів і курортів як рекреаційної, так і лікувальної спеціалізації. Кількість працівників, що буде постійно зайнята у туристичній індустрії, збільшиться до 7-8% від загальної кількості працюючого населення. Розширення обсягів внутрішнього та іноземного туризму дозволить приблизно у 2,5 раза збільшити як загальні суми доходів від туризму, так і обсяги бюджетних надходжень у цілому по галузі, стати одним з основних джерел валютних надходжень до бюджету країни.

Виконання вищезазначених завдань зумовить прискорений розвиток рекреаційно-туристичного та санаторно-курортного комплексів Харківщини, допоможе зробити ці комплекси конкурентоспроможними, життєздатними та самоокупними, створить сприятливий клімат для споживача та зацікавить інвесторів.

Література

1. http://ekonomy.polbu.ru.
2. Про туризм: Закон України в редакції від 18.11.2003 р. - №1282-IV.
3. Про курорти: Закон України в редакції від 05.10.2000 р. - №2026-III.
4. Статистичний щорічник України за 2005 рік / За ред. О.Г. Осауленка. - К.: Техніка, 2006. - 598 с.
5. Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти). - К.: Альтерпрес, 2005. - 436 с.
6. http://ekonomy.polbu.ru/rekreatsija.htm.
7. Митровцій І.М., Болдижар С.М. Організація туристично-рекреаційного процесу в нових економічних умовах: проблеми і перспективи.
8. Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004-2015 роки) «Шляхом Європейської інтеграції» / Авт. кол.: А.С. Гальчинський, В.М. Геєць та ін.; Нац. ін-т стратег. дослідж., Ін-т екон. прогнозування НАН України, М-во економіки та з питань європ. інтегр. України. - К.: ІВЦ Держкомстату України, 2004. - 416 с.

В статье для определения возможных дальнейших приоритетных направлений и этапов развития рекреационного комплекса Харьковского региона проведен анализ развития этого комплекса и обоснованы предложения по реализации государственной политики в отрасли туризма и курортно-рекреационного комплекса.

To define the possible further priority directions and stages of development of the recreational complex of the Kharkov region the analysis of development of this complex and the suggestion concerning realization of state policy in the field of tourism and resort and recreational complex is substantiated in this article.







© 2002-2017 Все о туризме - образовательный туристический портал
На страницах сайта публикуются научные статьи, методические пособия, программы учебных дисциплин направления "Туризм".
Все материалы публикуются с научно-исследовательской и образовательной целью. Права на публикации принадлежат их авторам.