<<< назад | зміст | вперед >>>

Матвєєв С.О., Лясота Л.І. Економічна соціологія

Тема 1. Предмет економічної соціології

1.1. Основні теоретичні передумови загальної економічної соціології

Економічна соціологія - це особливий спосіб інтерпретації економічного процесу, що піддається аналізу шляхом уявного відокремлення від нього соціальних компонентів. Така інтерпретація означала б закріплення за економічною соціологією статусу простого сегмента економічної теорії. Економічна соціологія є насамперед, соціологічною наукою. Вона досліджує феномени господарського життя із соціологічного погляду. Сферою її інтересів і об’єктами дослідження є закономірності, що керують економічними процесами, коли ці процеси мають одночасно й характер соціальних процесів. Тому предметом економічної соціології стають економічні процеси та явища, що розглядаються в онтологічно обґрунтованій соціальній обумовленості, а також досліджується вплив цих процесів і явищ на соціальне середовище. Господарська поведінка аналізується в першу чергу з погляду мотиваційних структур, що визначають цю поведінку, однак об’єктом вивчення є насамперед мотиви економічно «спрямованої» поведінки, у якій економічні та соціальні компоненти утворюють очевидне та невіддільне один від одного єдине ціле.

На відміну від спеціальних економіко-соціологічних дисциплін, загальна економічна соціологія займається вивченням виключно загальних соціальних процесів, сфера дії яких, однак, обмежена просторово-часовими рамками або рамками окремих культур і цивілізацій. Тому теореми й докази в економічній соціології можуть претендувати на обмежену сферу застосування.

Економічна соціологія виходить, у першу чергу, з основної передумови про те, що ядром усього, що відбувається в економіці, є технологічний процес, корені якого беруть початок у системі соціальних відносин.

Друга основна передумова, що випливає з першої, полягає у твердженні, що вивчення економічної сфери через її очевидне соціальне укорінення (embeddedness) є органічною частиною соціологічного дослідження.

Наскільки це справедливо, може підтвердити особливо «акцентована» увага, яку економічна теорія приділяє ринковим процесам. Однак ринковий процес уже за своїм первісним походженнням (ex definitione), так само, як і за своєю емпіричною пізнаваною природою, є насамперед соціальним процесом. Саме ця обставина спонукала В. Зомбарта зайти у своїх судженнях настільки далеко, що економічну науку він називав однією з форм соціології, оскільки вона займається проблемами відносин між людьми, а не проблемами відносин між величинами товарної маси1. Тому за соціальним апріорі зберігається першість порівняно з економічним. Економічне як дія (процес) можливе лише в поєднанні з іншими діями, що відбуваються в неекономічній сфері. Економічні процеси являють собою вид прояву (актуалізації) соціальних відносин. Оскільки господарська діяльність є предметом соціологічних досліджень, вона стає не тільки об’єктом розгляду його сутнісної сторони, але й як дійсність, що піддається пізнанню в найменших її проявах, як буття, незалежне від свідомості.

Загальна економічна соціологія поділяється на ряд спеціальних економіко-соціологічних наук. Серед них виділяють галузеві, функціональні та історичні дисципліни.

Галузеві економіко-соціологічні науки займаються дослідженням соціального змісту та його впливу в окремих галузях соціоекономічного життя. До таких дисциплін відносять індустріальну соціологію, соціологію сільського господарства, соціологію туризму та ін.

Функціональні економіко-соціологічні науки займаються дослідженням економічних процесів і явищ, розглядаючи їх з погляду окремих функцій, що здійснюються у всіх сферах економіки, наприклад, соціологія праці, соціологія технічного процесу, соціологія професійної освіти тощо.

Історико-економічна соціологія. Вона охоплює специфічні економіко-соціологічні дисципліни, які вивчають соціоекономічні процеси, що відбувалися в різні періоди історії, наприклад, соціологію економіки епохи Відродження, соціологію економіки міст Середньовіччя, соціологію господарства античного поліса і т.д.

1 Sombart W. Art, Wirtsehaft // Handbuch der Soziologie (Hrsg A. Vierkandt). Stuttgart, 1959. S.658.

<<< назад | зміст | вперед >>>