<<< назад | зміст | вперед >>>

Архип Данилюк. Українські скансени. Історія виникнення, експозиції, проблеми розвитку

9. Під охороною - сільська садиба

Нині в музеях просто неба в Україні зберігається близько 600 пам'яток народної архітектури. Це - надзвичайно мало для великої території з різноманітною за характером забудовою. Та й розташовані ці музеї, в основному, у середній і північній смузі України. Не охоплено досі такими музеями південь України. А народна архітектура тут цікава і багата. Ще зберігаються хати-напівземлянки, інші пам'ятки. Все це свідчить про потребу створення музеїв просто неба і в цій частині України.

В європейських країнах, особливо у скандинавських, більшість музеїв невеликі: це - окремі садиби або колекції архітектурних пам'яток з 10-30 об'єктів. Однак пам'яток у них зберігається значно більше, ніж у великих скансенах. Локальні музеї, або міні-музеї, виникають тут у результаті аматорської діяльності окремих людей.

Цінність таких музеїв, на нашу думку, неперебутня. Вони збільшуватимуть кількість пам'яток, які варто зберегти, сприятимуть образному висвітленню історії рідного краю, пожвавлять культурне життя в селах, районних центрах, зацікавлять туристів, сприятимуть вихованню в молоді поваги до народних традицій та патріотизму.

Музеї просто неба на селах частково розв'яжуть проблему, де розмістити зібрані ентузіастами та учнями шкіл експонати, коли немає спеціальних приміщень і вільних коштів для спорудження нових. Знайти ж типові для тієї чи іншої місцевості житлові та господарські споруди і використати їх як музейні приміщення ще можна.

Місцеві музеї просто неба найбільш поширені у прибалтійських країнах. Так, в Естонії користується популярністю музей-садиба Михклі в с. Вики на острові Саарема. У садибі - 9 будівель: житловий будинок, рига, баня, дві кліті, кузня, кухня, хлів, вітряк, возівня. Другим музеєм на острові стала колекція вітряків у с. Англа. Цікавим вважають і сільський двір кінця XIX ст. в Міністі.

В Україні у цій справі найбільше робиться на Закарпатті. Крім Закарпатського музею народної архітектури і побуту в Ужгороді, в області працюють окремі хати-музеї в с. Антонівка Ужгородського, Зубівка Мукачівського, Осій Іршавського, Тернове і Нересниця Тячівського та Горінчове Хустського районів. Цікавий музей формується у с Стеблівка. Він складається з церкви і хати XIX ст. Реконструкції місцевих хат виконано у селах Бронька та Довге Іршавського району. В угорському селі Петрове Виноградівського району відтворено цілий комплекс будівель старого села. До нього увійшли дві селянські сади би, школа, колодязь-журавель, водяний млин. Усі будівлі розташовані на майдані неподалік колишнього панського будинку, в якому розмістився історико-краєзнавчий музей. В с. Лисичеве Іршавського району збереглася кузня ("гамарня"), яка працювала від водяного колеса. Нині вона стала музеєм. Такі кузні були поширені на Українському Поліссі до появи металургійної промисловості.

Деталі механізму гамарні в с. Лисичеве Закарпатської обл.

Оригінальний музей лісорозробки і лісосплаву створено на річці Чорній, біля озера Синевір, у Міжгірському районі. Тут можна побачити колибу лісорубів, масивну дерев'яну греблю, озеро з плотом, ризи, по яких з гір стягували колоди. Над греблею збудовано приміщення, в якому відкрито експозиційну залу з оглядовими майданчиками, де виставлено знаряддя праці лісорубів і сплавників лісу.

Планується створити музей українського села поблизу Вінниці. Там будуть представлені хата-мазанка і корчма, церква і колодязь з журавлем та вітряк. Церква й криниця збереглися на місці, корчму, хату та комору відтворять за старими малюнками, а вітряк буде перевезено із с Мар'янівка.

Музейний хутірець з хатою-мазанкою із с Мартинівка, кузнею та вітряком з'явився поблизу м. Красноград на Харківщині. Створено його стараннями працівників місцевого краєзнавчого музею.

Схема музею просто неба в с. Ротні Луцького р-ну Волинської обл.

Подібне зробили й працівники краєзнавчого музею в Сарнах на Рівненщині, відтворивши садибу початку XIX ст. з с. Калинівка Сарнівського району. Хата однокамерна, з курним опаленням, тут же розміщено каплицю з околиць селища Степань та вітряк кізлового типу.

Створюють музей просто неба і в с. Рокині, що за 15 км від Луцька. Тут демонструються вітряк, поліська хата і садиба з лісостепової частини Волині. Ці архітектурні пам'ятки доповнюють експозицію Музею історії сільського господарства краю.

В Україні вже зроблено перші кроки до розширення мережі міні-музеїв просто неба. їх можна створювати при краєзнавчих музеях, школах, інститутах, технікумах, професійних училищах. Музей лісосплаву і лісорозробок на Закарпатті створений та утримується місцевим лісокомбінатом. Кузня-гамарня в с. Лисичеве належить місцевому райпромкомбінату. До речі, вона працює. Тут виготовляють дрібне сільськогосподарське знаряддя. І хоча такі музеї не мають наукового та спеціалізованого керівництва, вони можуть існувати й розвиватися, оскільки місцеві підприємства в силі їх утримувати - потрібно лише залучати до цієї справи обласні краєзнавчі музеї, школи. Багато у цій справі можуть зробити і наукові працівники вже існуючих великих музеїв просто неба в Києві, Львові, Переяславі-Хмельницькому, Ужгороді - поділитися досвідом створення музеїв-садиб, надати конкретну допомогу в доборі типових пам'яток архітектури, їх оцінці, в обладнанні інтер'єрів.

Вітряк з с. Четвертий Маневицького р-ну в музеї просто неба в с. Рокині

Міні-музеї просто неба зі зразками традиційного будівництва села природно впишуться в його архітектуру, як і інші пам'ятки. Збудовані поруч із сучасними спорудами, вони демонструватимуть розвиток села, зміну побуту в ньому. Саме у цьому їхнє важливе виховне значення.

Хата з с. Калинівки Сарнівського р-ну Рівненської обл. на майданчику
при Сарнівському краєзнавчому музеї

<<< назад | зміст | вперед >>>