<<< назад | зміст | вперед >>>

Філіпов З.І. Спортивний туризм. Організація і методика спортивно-туристичної роботи

1. ВСТУП

1.1. Визначення, класифікація та систематика розвитку туризму

Класичне визначення туризму дано у Законі України "Про туризм".

Туризм - це тимчасовий виїзд особи з місця постійного проживання в оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях без здійснення оплачуваної діяльності в місці перебування.

Туризм підлягає такій класифікації:

- залежно від місця проведення подорожі туризм поділяється на внутрішній та міжнародний;
- залежно від організаційних основ - на плановий та самодіяльний;
- залежно від категорії подорожніх - на дитячий, молодіжний, сімейний, осіб похилого віку, осіб з обмеженими фізичними можливостями;
- залежно від мотивації подорожі - на оздоровчо-лікувальний, культурно-пізнавальний, зелений, рекреаційний, мисливський, екстремальний, шопінг-туризм, діловий, релігійний, етнічний і спортивний.

Спортивний туризм - це вид спорту з подолання певного відрізку земної поверхні, який називають маршрутом. При цьому під "земною поверхнею" мається на увазі не лише ґрунтова поверхня, але також і кам'яна, і водна тощо. Під час проходження маршруту долаються різні специфічні природні перешкоди. Наприклад, гірські вершини і перевали або річкові пороги (у водному туризмі).

Відповідно до систематики розвитку туристичного руху, розробленої Європейським культурним співтовариством (Freyer W., 1993), у туристичному русі прийнято виділяти чотири фази:

1. ранньоісторична фаза - охоплює період до 1850 р;
2. початкова фаза - з 1850 до 1914 p.;
3. фаза розвитку - з 1914 по 1945 p.;
4. фаза масового туризму - після 1945 року.

<<< назад | зміст | вперед >>>