<<< назад | зміст | вперед >>>
Філіпов З.І. Спортивний туризм. Організація і методика спортивно-туристичної роботи
9. ОРГАНІЗАЦІЯ ХАРЧУВАННЯ
9.1. Продукти харчування. Хімічний склад та калорійність
Білки - найважливіші харчові речовини. Вони потрібні для побудови і постійного оновлення різних тканин і клітин організму. Білки складаються з високомолекулярних азотистих сполук - амінокислот, які беруть участь в обміні речовин, розумовій та м'язовій діяльності людини. Білки входять до складу багатьох гормонів і необхідні для нормального обміну в організмі інших речовин, зокрема вітамінів та мінеральних солей.
Серед рослинних продуктів найбільш багаті на білки квасоля, горох, вівсяна та гречана крупи, рис, хліб.
Рослинні білки доповнюють білки тваринного походження. Основні продукти тваринного походження, що містять білки: м'ясо, м'ясні продукти, риба, сир, яйця. У середній кліматичній зоні при помірному фізичному навантаженні необхідність дорослої людини в білках складає 1-1,2 г / кг ваги тіла на добу. Це означає, що людина, яка важить 70 кг, повинна одержувати з харчуванням до 90 г білка на добу. Зі збільшенням фізичного навантаження потреба організму в білках зростає.
Жири - концентроване джерело енергії для організму, вони дають її у два рази більше, ніж вуглеводи та білки. При окисленні 1 г жирів виділяється 9,0 ккал. енергії. Співвідношення жирів тваринного та рослинного походження в щоденному харчуванні 3 : 1, а денна норма споживання жирів в поході не повинна бути меншою, ніж 100 г.
Вуглеводи - основне джерело енергії для організму. Вони забезпечують нормальну роботу м'язів, серця, печінки, центральної нервової системи. Вуглеводи відіграють важливу роль у регуляції обміну білків і жирів та в концентрації цукру в крові.
Добова норма вуглеводів для дорослої людини становить 400-500 г.
Вуглеводи поділяються на прості (цукор) та складні (крохмаль).
Прості вуглеводи (глюкоза, фруктоза, галактоза) мають солодкий смак, легко розчиняються у воді і швидко засвоюються організмом.
Фруктоза і глюкоза містяться в багатьох плодах та ягодах. Сахароза в основному застосовується у вигляді цукру. Але, у зв'язку з відсутністю у цукрі мікроелементів, в поході корисно частину цукру замінити медом.
Крохмаль міститься в цукрі, хлібобулочних виробах з борошна вищого ґатунку, кондитерських виробах.
Вітаміни відіграють надзвичайно важливу роль у регулюванні хімічних та фізіологічних процесів. Найбільш необхідними для забезпечення життєдіяльності організму людини є вітаміни А, В, В 2, В 6, В 15, С, D, Е, Р, PP. Вітаміни поділяються на дві групи: водорозчинні (С, РР, В 2, В З, В 6, В 12, В 15) та жиророзчинні (A, D, Е, Н).
Водорозчинні вітаміни в організмі не затримуються і потребують щоденного поповнення. Вітаміни, що розчиняються в жирах, поступово накопичуються в організмі.
В умовах походу повноцінно поповнювати потребу організму у вітамінах практично неможливо. А тому в похід необхідно брати з собою вітамін С із глюкозою в таблетках та вітамінні драже "Ундевіт", які містять 11 найнеобхідніших вітамінів для підтримки нормальної діяльності організму.
Мінеральні речовини (мікроелементи) потрібні для регулювання обмінних процесів у організмі людини. Вони стимулюють кровотворний процес, підтримують кислотно-лужний і водний баланс, регулюють роботу ендокринних залоз. Найважливішими для організму людини є натрій, кальцій, калій, фосфор, залізо, магній, марганець, цинк, йод, фтор.
Калій, натрій і хлор підтримують незмінний сольовий склад крові. З усіх мікроелементів людина найбільше споживає натрію - у вигляді кухонної солі. Основним джерелом калію є квасоля, горох, картопля. На кальцій багаті сири, петрушка. Магній в організмі поповнюється з ячмінних та пшеничних круп, сушених грибів. Фосфор постачають організму горох, сири, соя, печінка, риба, вівсяна та гречана крупа.
Необхідною умовою збалансованого харчування є таке відношення мікроелементів: на кожну 1000 ккал. потрібно 200 мг магнію, 300 мг кальцію, 500 мг фосфору, 1000 мг калію та 1500 мг натрію. Ці компоненти повноцінного харчування треба враховувати, складаючи меню-розкладку продуктів для походу.
Для виконання роботи середньої інтенсивності у поході має бути підібраний денний раціон в 3500-4000 ккал. У разі підвищення фізичних навантажень (ускладнення маршруту та погодних умов) денна норма збільшується до 5000 ккал.
Уся складність процесу підбору продуктів полягає в дотриманні оптимального співвідношення між білками, жирами та вуглеводами. Але першочергово необхідно підбирати асортимент продуктів за їхньою енергетичною цінністю (табл. 9.1).
Таблиця 9.1
Калорійність продуктів
| Продукт, 1 кг | Калорійність, ккал. | Продукт, 1 кг | Калорійність, ккал. |
| Хлібобулочні вироби | батон білий | 2400 | |
| хліб житній | 1900 | сухарі житні | 3000 |
| хліб пшеничний | 2600 | сухарі пшеничні | 2800 |
| печиво сухе | 4200 | ковбаса варена | 2900 |
| галети | 3340 | свинина тушкована, консерви | 3200 |
| борошно пшеничне | 3200 | яловичина тушкована, консерви | 1860 |
| Крупи, макаронні вироби | шинка | 3700 | |
| гречана | 3340 | паштет м'ясний, консерви | 1750 |
| рис | 3360 | паштет печінковий, консерви | 3000, |
| вівсяна | 3360 | ковбаса напівкопчена | 3700 |
| манна | 3340 | Риба і рибні продукти | |
| пшоно | 3300 | риба свіжа | 700-1200 |
| пшенична | 3100 | оселедці солоні | 1300 |
| толокно | 3600 | вобла сушена | 2500 |
| макарони (ріжки, локшина, ракушки) | 3400 | лящ копчений | 1600 |
| горох | 2900 | горбуша консервована | 1440 |
| супи сухі | 3200 | рибні консерви в томаті | 1100-1600 |
| Молочні продукти, жири | ікра осетрова, паюсна | 3000 | |
| молоко сухе | 4800 | ікра осетрова, зерниста | 2360 |
| вершки сухі | 5700 | ікра кетова, зерниста | 2380 |
| молоко згущене без цукру | 2000 | печінка тріски | 5580 |
| молоко згущене з цукром | 3400 | шпроти в оліі | 3540 |
| сир твердий 40% жирності | 2900 | Цукор, солодощі | |
| сир твердий 50% жирності | 3800 | цукор | 4000 |
| сир плавлений | 2200 | цукерки | 2500-3500 |
| бринза | 2340 | шоколад | 5400 |
| масло вершкове | 7300 | халва | 5100 |
| масло топлене | 8700 | мед | 3200 |
| олія | 8800 | варення | 3000 |
| сало свинне | 8400 | Фрукти, ягоди, гриби, горіхи | |
| смалець | 8800 | сухофрукти | 2600 |
| М'ясні продукти | ізюм | 2900 | |
| ковбаса твердокопчена | 5500 | курага | 2900 |
| ковбаса сирокопчена | 4300 | чорнослив | 2700 |
| смородина, малина, суниця | 430 | цибуля | 440 |
| гриби свіжі | 300 | часник | 1100 |
| горіхи лісові | 6300 | томатна паста | 760 |
| горіхи волоські | 6200 | Напої | |
| Овочі | чай з цукром | 600 | |
| картопля сушена | 3150 | какао | 2100 |
| капуста сушена | 2440 | кисіль фруктово-ягідний | 700 |
| морква сушена | 2700 | компот із сухофруктів | 850 |
| цибуля сушена | 2640 | ||
Потрібно також враховувати, які та скільки мікроелементів отримає організм із певною кількістю їжі. Це клопітлива та складна робота.
Окрім перерахованих вище корисних поживних речовин, з продуктами харчування рослинного походження в організм надходять речовини-баласти, які не засвоюються організмом і не перетравлюються у шлунку і, властиво, цей баласт відчутний на плечах туриста. Але й такий баласт виконує певну функцію - споживаючи ці речовини, ми відчуваємо ситість, а з нею і певний комфорт на маршруті.
Підбираючи продукти харчування, необхідно максимально урізноманітнити похідне меню. Також треба враховувати і смакові уподобання більшості учасників. У кожній групі трапляється так, що, наприклад, один учасник не їсть манної каші, а інший - вівсяної. Тоді, розробляючи меню-розкладку, такі "спірні" страви краще планувати на днювання.
Збираючись у похід вихідного дня, більшість страв та перекусів можна приготувати вдома - відварити картоплю, м'ясо, овочі, приготувати бутерброди. Із собою, у такому разі, необхідно мати хліб, цукор, чай та ємність для приготування чаю. На біваку (привалі) взяті з собою продукти викладаються разом, і всі учасники харчуються "за загальним столом". Керівникові походу необхідно з перших кроків занять туризмом, особливо це стосується школярів, привчати учасників до сумісного виконання робіт з організації вогнища, бівуаку, спільного харчування. З таких дріб'язків і починає формуватися відчуття себе частинкою колективу, групи. На Заході не тільки у екскурсійних виїздах та одноденних мандрівках, але й у складних походах учасники їдять одноосібно, кожен своє. Кожен носить свій підігрівальний пристрій. Такі групи іноземних туристів часто трапляються в Карпатах, на Кавказі. Для них - це норма, а для наших туристів це виглядає дивно, якщо не дико.
У сформованій туристській практиці, готуючись до походу, складають меню-розкладку на весь похід з урахуванням його специфіки. Меню складають на певну кількість днів - цикл, який може повторюватися. Наприклад, для походів І категорії складності можна розробити меню на всі дні походу, а можна на 2 цикли по 3 дні. Для походів середньої категорії складності доцільно скласти меню на 4-5 днів. Тобто, меню у такому поході буде повторюватися 2 рази.
У гірсько-тайгових тривалих походах меню може мінятися потижнево.
На основі меню-розкладки завгосп розраховує кількість варок кожної страви, кількість сухих перекусів та дводенний запас на непередбачені, форс-мажорні випадки.
Основний харчовий раціон повинен доповнюватися овочами, спеціями та прянощами. Часник, цибуля, перець, лавровий лист, сушені петрушка та кріп сприяють травленню та надають стравам приємного смаку.
Звісно, меню гірського походу буде дещо відрізнятися від меню пішохідного, оскільки циклічність фізичних навантажень дещо інша. Та й способи приготування їжі інші. У пішохідному гірсько-тайговому поході до 80 % їжі готується на вогнищі. Навіть заходячи у високогірну зону, туристи несуть із собою дрова. І тільки в екстремальних випадках їм доводиться готувати їжу на примусах та газових горілках. Тому і меню, і асортимент продуктів дещо різняться. Але розрахунки завжди робляться з основного набору продуктів.
<<< назад | зміст | вперед >>>
