<<< назад | зміст | вперед >>>

Масляк П.О. Країнознавство

Частина II. ХАРАКТЕРИСТИКА КЛЮЧОВИХ КРАЇН РЕГІОНІВ І СУБРЕГІОНІВ СВІТУ

Розділ 7. Країни Америки

7.3. Країни Південної Америки

Надзвичайно динамічний регіон, де відбувається процес масштабного освоєння внутрішніх територій, прискореними темпами розвивається економіка, відбуваються швидкі зміни в соціальній сфері. Процес трансформації суспільства випереджає швидкість змін у свідомості людей, що породжує гострі протиріччя та конфлікти. Серед країн Південної Америки регіональними лідерами є Бразилія та Аргентина.

7.3.1. Бразилія

Загальні відомості. Офіційна назва - Федеративна Республіка Бразилія. Столиця - Бразиліа (понад 2 млн осіб). Площа - понад 8,5 млн км² (5-те місце у світі). Населення - близько 180 млн осіб (5-те місце). Державна мова - португальська. Грошова одиниця - реал.

Географічне положення. Бразилія займає майже половину всього материка Південна Америка, його східну та центральну частини. Східна частина країни має вихід до Атлантичного океану. На півночі Бразилія межує з Венесуелою, Суринамом, Гайаною та Гвіаною. На північному заході має кордон з Колумбією. Із заходу до Бразилії прилягають Перу та Болівія. Південно-західним сусідом є Парагвай. На півдні країна межує з Аргентиною та Уругваєм. Величезна територія Бразилії не має однозначної оцінки рівня сприятливості різних її частин для розвитку господарства та життя населення. Найкраще географічне положення в південно-східних приморських частинах країни.

Історія виникнення та розвитку. З давніх-давен територія нинішньої Бразилії була заселена різними індіанськими племенами. З початку XVI ст. почала колонізуватися португальцями. До 1815 р. була колонією Португалії. З 1815 до 1822 р. проголошена королівством, яке перебувало в унії з метрополією. З 1889 р. Бразилія стала республікою. Наприкінці XIX - на початку XX ст. відбулося масове переселення з Європи, переважно з Південної, та швидке зростання населення. Протягом XX ст. Бразилія пережила політичну та соціально-економічну нестабільність, військові режими, спроби реформування економіки, величезний зовнішній борг, періоди "економічного дива" і занепадів, широкомасштабне освоєння внутрішніх районів і Амазонії.

Державний устрій і форма правління. Бразилія - федеративна держава, президентська республіка. Законодавчу владу має двопалатний парламент. Він складається з палати депутатів (432 особи) і федерального сенату (81 особа). Термін їх повноважень - 4 роки. Глава держави та уряду - президент. Країна поділяється на 26 штатів і 1 федеральний округ.

Природні умови та ресурси. Основними формами рельєфу Бразилії є Амазонська низовина на півночі та Бразильське плоскогір'я в інших частинах країни. Найвища точка Бразилії гора Бандейра (Прапор) має висоту 2890м.

Бразилія розташована аж у чотирьох кліматичних поясах: екваторіальному, субекваторіальному, тропічному та субтропічному. У зимовий період з півночі на південь середні температури липня змінюються від +29 °С до +16 °С. В Амазонії, де панує екваторіальний клімат, середні температури повітря впродовж усього року становлять +27 °С --- +29 °С і кількість опадів досягає 3000 мм.

Річкова сітка країни найгустіша у світі. Тут протікає безліч дуже довгих і повноводних річок, в тому числі найповноводніша річка світу - Амазонка. В нижній течії її ширина досягає до 80 км. Великих озер у країні немає.

Ґрунтовий покрив не дуже різноманітний. Переважають різні підвиди червоно-жовтих і червоних латеритних ґрунтів.

Рослинний і тваринний світ Бразилії за нинішнього покоління методично та масово винищується. Ліси навіть не вирубуються, а просто випалюються. Надзвичайна видова різноманітність лісів Амазонії, де донині відкриваються все нові види рослин, дуже швидко зникає. Те саме відбувається і з тваринами. Птахи, особливо папуги, масово вивозяться, переважно до США, відстрілюють ягуарів і оцелотів заради гарного хутра, виловлюють риб для акваріумів, навіть хижих піраній. Очищення боліт призводить до знищення анаконд. На Бразильському нагір'ї все ще можна зустріти пуму, мурахоїда, броненосця, гривастого вовка, страуса нанду.

Значною є мінерально-сировинна база країни. Бразильське нагір'я багате на рудні корисні копалини: залізну і марганцеву руду, боксити, олово, вольфрамову руду, золото. Є унікальні родовища дорогоцінного каміння та алмазів. На півдні розвідані поклади кам'яного вугілля, а на шельфі - нафти та природного газу.

Населення. Середня густота населення в Бразилії невелика - понад 21 особа на 1 км², хоча нерівномірність його розміщення - одна з найбільших у світі. Майже половина всіх жителів проживає на 7 % території країни. Це вузька смуга Атлантичного узбережжя. Бразилія належить до найбільш урбанізованих держав світу. У містах живе понад 81 % населення. Досить високий тут і природний приріст населення - 12 %о. У Бразилії більше десяти міст-мільйонерів, а Сан-Паулу належить до найбільших міст світу. Майже 55 % населення становлять креоли (нащадки європейських переселенців). Близько 40 % мулати і метиси, 5 % - африканці.

Господарство. Нинішня Бразилія за обсягом ВНП належить до десяти провідних держав світу. На наших очах вона перетворюється на постіндустріальну державу, де частка сфери послуг уже перевищила 50 %.

Основними галузями промисловості є гірничодобувна, металургійна, машинобудівна, хімічна, деревообробна, легка та харчова. Машинобудівна випереджає всі інші галузі: випускає автомобілі та морські судна, мікрокомп'ютери, трактори та літаки. Найбільшими центрами машинобудування є Сан-Паулу та Ріо-де-Жанейро. Машинобудування забезпечує металами чорна та кольорова металургія. За виробництвом спеціальних сталей та алюмінію Бразилія належить до провідних держав світу. Багатогалузева хімічна промисловість випускає добрива, синтетичні волокна та каучук , пластмаси і барвники, каустичну соду та кислоти. В країні потужна легка промисловість, особливо текстильна та шкіряно-взуттєва. Харчова промисловість представлена навіть на європейському ринку м'ясними консервами.

Сільське господарство Бразилії за деякими видами своєї продукції має світове значення. Країні належить перше місце у світі за вирощуванням кави, цукрової тростини та апельсинів, друге місце - за обсягами збирання бананів, маніоку, сої, третє місце - кукурудзи тощо. За поголів'ям великої рогатої худоби Бразилія на другому місці у світі, свиней та птахів - на третьому.

Основний вид транспорту - автомобільний. Довжина автомобільних доріг - 2 млн км, залізничних магістралей - 130 тис. км. Широко використовуються ріки для внутрішнього сполучення та океан - для зовнішнього. Постійно зростає значення авіаційного транспорту як у внутрішніх, так і в міжнародних перевезеннях.

Культура та соціальний розвиток. Обов'язковою є 8-річна освіта. Письменних понад 82 %. На 100 тис. жителів припадає 1075 студентів. Найбільшими університетами є Університет штату Сан-Паулу та Федеральний університет Ріо-де-Жанейро.

До історико-культурної спадщини належать архітектурні ансамблі столиці та колоніальні квартали середньовічних міст східного узбережжя.

Федеративна Республіка Бразилія визнала незалежність України 26 грудня 1991 р. Дипломатичні відносини між двома державами встановлені шляхом обміну листами між міністерствами закордонних справ України та Бразилії 11 лютого 1992 р. У Києві працює посольство Бразилії.

7.3.2. Аргентина

Загальні відомості. Офіційна назва - Республіка Аргентина. Столиця - Буенос-Айрес (близько 3 млн осіб). Площа - близько 2,8 млн км² (8-ме місце у світі). Населення - понад 38 млн осіб (31-ше місце). Державна мова - іспанська. Грошова одиниця - аргентинське песо.

Географічне положення. Аргентина знаходиться в південно-східній частині Південної Америки. На заході більш як на 5 тис. км простягається кордон з Чилі. На півночі країна межує з Болівією, на північному сході - з Парагваєм, Бразилією та Уругваєм. Зважаючи на величину площі Аргентини, географічне положення її окремих частин можна оцінювати по-різному. Як і у Бразилії, найкраще воно на східному узбережжі.

Історія виникнення та розвитку. До початку XVI ст., коли біля східного узбережжя Аргентини з'явилися іспанці, її територія була малозаселена. У це важко повірити, алещев 1869р. в Аргентині жило лише 1,8 млн осіб. З XVI ст. нинішня територія країни входила до віце-королівства Перу. У 1776 р. тут було створене королівство Ла-Плата. Воно й стало організаційно-територіальною основою для проголошення в 1816 р. незалежності. У другій половині XIX ст. відбулися війна з Парагваєм, внаслідок якої було захоплено частину його території, експансія на південь, встановлення найдовшого кордону з Чилі. Закінчення формування території держави та утвердження центральної влади, відкрили шляхи для масової імміграції з європейських держав, швидкого розвитку економіки, використання природно-ресурсного потенціалу. У цей час і з'явився вираз "багатий, як аргентинець", який нині викликає хіба що посмішку. Після економічної кризи 1929-1933 pp. країна увійшла у надто довгий період політичної та економічної нестабільності, який триває й донині.

Держаний устрій і форма правління. Аргентина - федеративна держава, президентська республіка. Глава держави та уряду президент. Законодавча влада належить Конгресу. Він складається з двох палат (палати депутатів і сенату). Депутатів обирають на чотири роки. Загальна кількість депутатів - 257. Адміністративний поділ Аргентини: 22 провінції, федеральна територія (Вогняна Земля), столичний округ.

Природні умови та ресурси. Північна та східна частини Аргентини рівнинні, західна та південна - гірські. На північному сході знаходиться велика Ла-Платська низовина. На північному заході здіймається найвища вершина не лише Аргентини, а й усієї Південної Америки, гора Аконкагуа (6960 м).

Аргентина знаходиться в трьох кліматичних поясах - тропічному, субтропічному та помірному. Країна ніби стіною захищена високими Андами від впливу Тихого океану, але повністю відкрита для Атлантичного. Тому з віддаленням від останнього в західному напрямку кількість опадів поступово зменшується від 1600 мм до 100 мм. На крайньому півдні вже відчувається охолоджуючий вплив Антарктиди. Взимку тут середні температури найхолоднішого місяця становлять +1 °С, а влітку - лише +10 °С.

На північному сході, де випадає багато опадів, спостерігається найгустіша річкова сітка. Великі, повноводні та судноплавні річки Парана, Парагвай та Уругвай течуть з півночі на південь та впадають в Атлантичний океан. В Андах є декілька великих льодовикових озер.

Ґрунтовий покрив країни в цілому різноманітний. Переважають доволі родючі коричнево-червоні та червоно-бурі ґрунти саван. Далі на південь вони змінюються найродючішими червонувато-чорними ґрунтами прерій. Західніше, ближче до Анд, де опадів менше, панують сіро-коричневі ґрунти та сіроземи.

Розмаїтий і рослинний світ. У тропіках все ще трапляються вологі тропічні ліси з багатою флорою та фауною. Область Гран-Чако вкрита специфічним сухим рідколіссям. Савани й вологі лучні степи пампаси або повністю розорані, або ж інтенсивно використовуються як пасовища. У Патагонії на півдні переважає чагарникова напівпустеля.

Тваринний світ на значній частині Аргентини майже повністю винищений інтенсивною господарською діяльністю. У чагарникових напівпустелях та в гірських районах збереглися пуми, лами, страуси нанду, броненосці. Є такі цінні хутрові звірі, як віскаша, видра уільїн, нутрія.

Геологічно територія Аргентини вивчена ще недостатньо. Тому тут можливі відкриття нових перспективних родовищ корисних копалин. Нині ж розвідані досить значні запаси руд кольорових металів, особливо міді, а також нафти та природного газу.

У цілому головними природними ресурсами є родючі ґрунти, великі запаси гідроенергії, особливо на гірських річках, рекреаційні ресурси.

Населення. Середня густота населення ледве перевищує 14 осіб на 1 км². Воно концентрується переважно в приатлантичній смузі. Внутрішні частини заселені досить слабко (до 1 особи на 1 км²). Аргентина належить до найурбанізованіших держав світу. Понад 90 % її населення живе в містах. Крім столиці є ще два міста-мільйонери (Кордова та Росаріо). При народжуваності 20 %о смертність сягає 8 %о, таким чином в Аргентині спостерігається доволі значний природний приріст населення - 12 %о. Переважають нащадки переселенців з Європи, переважно іспанців та італійців (85 %). Решта 15 % - метиси та індіанці.

Господарство. Аргентина одна з найрозвинутіших аграрно-індустріальних держав Америки. її економіка швидко перебудовується відповідно до вимог часу. Постійно зростає частка сфери послуг, де вже нині зайнято більше половини економічно активного населення.

Для промисловості Аргентини характерна надконцентрація підприємств у столиці, де виробляється понад 50 % всієї продукції. Базою індустрії є потужна енергетика. Вона використовує нафту та газ на теплових електростанціях. Зростає значення гідроенергетики. Розвивається атомна енергетика.

Базою машинобудування є чорна та кольорова металургія. Перша працює переважно на привізній сировині, тому тяжіє до портових міст. Виплавляються якісні сталі, виробляється прокат і безшовні труби. Кольорова металургія виробляє свинець, цинк, алюміній і олово.

Серед галузей машинобудування найпоширенішим є транспортне та сільськогосподарське. Розвинуті судно- та авіабудування. Зростає випуск обладнання для харчової промисловості, верстатів, виробництво продукції електротехніки та електроніки.

Хімічна промисловість використовує для переробки як природну сировину (нафту та газ), так і сировину та відходи сільського господарства й лісової промисловості. Виділяються лакофарбова, парфумерна та фармацевтична.

Серед галузей легкої промисловості виділяється виробництво шкіри та взуття. Взуття Аргентини одне з найкращих у світі завдяки використанню місцевого квебрахового екстракту для дубління шкіри.

Потужна харчова промисловість базується на розвиненому сільському господарстві. За обсягами вирощування пшениці, кукурудзи та сої Аргентина займає одне з перших місць у світі. В цілому сільське господарство спеціалізується на виробництві зерна та м'яса. За випуском цієї продукції Аргентина посідає перше місце в Латинській Америці. В Буенос-Айресі, який нерідко називають "столицею м'яса", розташовані декілька великих м'ясокомбінатів і підприємства олійної та борошномельної промисловості.

Протяжність залізничних колій - понад 35 тис. км, автомобільних доріг - 55 тис. км. Усі головні магістралі розходяться від столиці, як павутина від павука. Зростає значення трубопровідного та авіаційного транспорту.

Культура та соціальний розвиток. Обов'язковою освітою в Аргентині є 7 класів. На 100 тис. осіб припадає 3293 студенти. В країні більш як 50 університетів. У Буенос-Айресі є університет, де навчається понад 250 тис. студентів. Середня тривалість життя чоловіків становить 72 роки, жінок - до 79. У столиці безліч музеїв, картинних галерей, театрів тощо. У списку ЮНЕСКО - 3 об'єкти.

Аргентинська Республіка визнала незалежну Україну 5 грудня 1991 р. Протокол про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Аргентиною підписаний 6 січня 1992 р. У Києві функціонує посольство Аргентини.

Запитання та завдання

1. Назвіть регіональних лідерів серед країн Півден-ноїАмерики.
2. Яка частина Бразилії має найкраще географічне положення?
3. Назвіть основні галузі промисловості Бразилії.
4. Назвіть і покажіть на карті країни, з якими межує Аргентина.
5. Які особливості розміщення населення Аргентини?

Висновки

Америка як частина світу поділяється на три доволі відмінні регіони: Північна Америка, Центральна Америка і Південна Америка. Тут ще продовжується політичне і економічне домінування США, однак воно поступово послаблюється. Виникає все більше держав, які намагаються брати на себе роль регіональних лідерів. Найбільшою мірою це стосується Бразилії.

В наш час в усіх регіонах Америки проходять дуже складні, не позбавлені гострих суперечностей процеси регіональної інтеграції. На теренах Північної Америки утверджується регіональне інтеграційне утворення НАФТА, Південної - МЕРКОСУР.

У цілому Америка є надзвичайно динамічною частиною світу. Тут відбуваються процеси масштабного освоєння внутрішніх територій, прискореними темпами розвивається економіка, відбуваються кардинальні зміни в соціальній сфері.

<<< назад | зміст | вперед >>>