<<< назад | зміст | вперед >>>

Федорченко В.К., Фоменко Н.А., Скрипник М.І., Цехмістрова Г.С.

Педагогіка туризму

Розділ 2. Теоретико-методологічні основи туристського виховання

2.2. Закономірності виховання в туризмі (Фоменко Н.А.)

Закономірності педагогічного процесу визначаються як відношення і залежності, що об'єктивно існують між різними педагогічними явищами і систематично повторюються, мають стійкий, необхідний і суттєвий характер. Щодо закономірностей туристського виховання, то це надто складна справа, однак можлива й вкрай необхідна, адже від характеру акцентів на різних елементах чи їх сполученні залежить в цілому ефективність виховання. Тільки пізнавши закономірності туристського виховання, спираючись на їх вимоги, можна успішно розв'язати різноманітні завдання.

Туристське виховання як суспільний процес містить ті ж закони й закономірності, що виявляються у суспільному процесі різного рівня. Найвищий рівень складають загальні закони розвитку природи, суспільства і мислення:

  • закон переходу кількості в якість;
  • закон заперечення заперечення;
  • закон єдності та боротьби протилежностей.

    У зв'язку з актуальністю проблеми і відсутністю на сьогодні комплексних досліджень виникає необхідність уточнити зміст педагогічних понять "закон", "закономірність у туристському вихованні".

    Будь-який закон має і пояснювальну, і прогностичну функції. Закони виховання дають можливість з'ясувати сутність виховного процесу, відбити його об'єктивні, внутрішні та відносно стійкі зв'язки. У педагогічних роботах А. М. Алексюка, Ю. К. Бабанського, С. У. Гончаренка, І. Ф. Харламова, М. Д. Ярмаченка та інших учених сформульована значна кількість педагогічних законів. Вчені по різному визначають ці закони, що свідчить про одне: на сьогодні ще завчасно говорити про сувору систему законів виховання. Тому обмежимося аналізом змісту лише тих законів, які безпосередньо стосуються туристського виховання.

    Закон соціальної обумовленості цілей, змісту, принципів і методів виховання в туризмі, який виявляє об'єктивний процес визначального впливу суспільних відносин на формування основних компонентів процесу виховання. Знання сфери вияву цього закону допомагає повно й оптимально перекласти соціальне замовлення на рівень педагогічних категорій.

    Закон виховуючого та розвиваючого навчання. Він розкриває співвідношення між опануванням знаннями про новий культурний туристичний об'єкт, здобутими при цьому уміннями, удосконаленими навичками та розвитком особистості туриста, тобто передбачає міцний виховний вплив під час туристичної подорожі.

    Закон цілісності та єдності процесу виховання, який виявляє співвідношення частини та цілого у виховному процесі, необхідність гармонійної єдності всіх компонентів.

    Закон єдності і взаємозв'язку теорії та практики виховання, який розкриває співвідношення між змістом і методами виховання та туристською діяльністю.

    Отже, закони туристського виховання - це об'єктивні, внутрішні, суттєві та відносно стійкі зв'язки, які виявляються у туризмі час організації та проведення виховного процесу.

    Конкретні прояви цих законів у процесі туристського виховання визначаються як закономірності виховання, що мають об'єктивні, суттєві, стійкі та повторювальні зв'язки між складовими компонентами виховного процесу і сприяють ефективному здійсненню його функцій.

    Визначимо такі закономірності виховання в туризмі:

  • визначальна роль спілкування у вихованні туриста. Наявні в психолого-педагогічних дослідженнях дані показують, що особливості розвитку особистості залежать від умов, засобів, способів, форм спілкування. Основна функція спілкування у туристському вихованні полягає в обміні результатами пізнавальної діяльності між індивідуумами; спілкування має детермінований вплив на перцептивні, мнемічні, розумові, атенційні характеристики особистості. Окрім того, спілкування взаємопов'язане з емоціями, що відіграють роль регу-ляторів людського спілкування. Позитивні емоції підвищують здатність до запам'ятовування і відтворення. Емоційно насичені, багаті на аксіологічні образи туристсько-екскурсійні маршрути формують особистість, розвивають її психічні процеси та поведінку;
  • цілісність процесу виховання в туризмі і взаємозалежність його компонентів. Туристське виховання керується виховною метою як предметною реалізацією ідеалу, законами виховання;
  • залежність результатів виховання не тільки від виховної діяльності, але і від реальних умов. Полікультурне середовище, в якому перебуває турист, оптимізує не лише психічні процеси, а й процеси розвитку особистості та соціальні відносини.
     

    <<< назад | зміст | вперед >>>