Антоненко В.С., Фітчук Р.В.
Матеріали Х Міжнар. наук.-практ. конф.
«Гостинність, сервіс, туризм: досвід, проблеми,
інновації» (м. Київ, 6-7 квітня 2023 р.)
К.: КНУКІМ, 2023. 478 с. С.90-92.

Перспективи розвитку медичного туризму в Україні

Під медичним туризмом розуміють вид господарської діяльності, спрямований на надання послуг з діагностики, лікування та профілактики захворювань за межами країни проживання. При деяких видах медичного туризму отримання висококваліфікованої медичної послуги поєднується з відпочинком.

Опитування проведені в 280 клініках і лікарнях 60 країн світу - лідерах медичного туризму свідчать про позитивну динаміку розвитку цього виду світового бізнесу. Найбільші прибутки очікуються в медичному туризмі, орієнтованому на надання послуг з косметичної хірургії (55% опитаних), при лікуванні раку (54% респондентів), лікування безпліддя (40% респондентів) і стоматологічне лікування (38% опитаних). За прогнозами асоціації Deloitte Center for Health Solutions економіка країн з невисокими цінами на медичні послуги отримала прибутки понад 2 млрд. дол. США [1].

Стрімкий розвиток індустрії медичного туризму в останні 10 років обумовлений кількома причинами:

• зростання вартості лікування в країнах з розвинутою економікою;
• поява нового сегменту споживачів медичних послуг, які воліють поєднувати якісне лікування за низькими цінами, з можливістю отримання яскравих вражень від подорожей в інші країни;
• не можливість оперативного отримання необхідної медичної допомоги (листи-очікування) в країнах Європейського Союзу та в країнах Близького Сходу;
• відсутність в низці країн світу якісної медичної допомоги та відповідних технологій лікування та діагностики.

З метою розвитку медичного туризму уряди деяких країн розробляють системи охорони здоров’я, в структуру якої входять лікувально-профілактичні заклади, туристичні агентства та страхові компанії, орієнтовані на медичний туризм. Існують національні програми, спрямовані на популяризацію країни в сфері медичного туризму.

Чинниками перспективності країни для медичного туризму виступають:

• рівень розвитку медицини, медичних технологій, тощо;
• вартість діагностики та лікування;
• розвиток транспортного та готельного секторів;
• рівень мовної інтеграції в країні;
• законодавча база;
• імідж держави;
• локалізація країни на мапі світу.

Специфіка медичного туризму проявляється в тому, що в переважній кількості випадків кінцевий споживач медичної послуги не може безпосередньо її купувати у виробника. Тому об’єктивною умовою функціонування ринку медичного туризму є наявність виробників-посередників. Діяльність виробників-посередників характеризується колом питань з організації туристичної подорожі, пошуку та укладання угод з виробниками-медичних послуг, транспортування, проживання, тощо. Агентства з медичного туризму забезпечують всебічну підтримку туристів, яка є значно ширшою, ніж послуги звичайного туристичного агента.

Агентства з медичного туризму забезпечують організацію якісного та доступного медичного обслуговування до та після лікування, догляд під час лікування, формування плану лікування спільно з лікарями зарубіжних та вітчизняних клінік, оцінку співвідношення ціна-якість в різних лікувально-профілактичних закладах [2].

Ринок виїзного медичного туризму структурований за такими виробниками-посередниками послуг:

• національні туристичні підприємства. Переважна більшість туристичних компаній України розглядає медичний туризм як один з видів свого бізнесу, проте тільки невелика їх кількість спеціалізується на цьому виді туристичної діяльності;
• лікувально-профілактичні заклади, які пропонують організацію медичної допомоги за кордоном, як додатковий вид послуг. Наприклад, Медична компанія - «Клініка Гіппократ» з окремим структурним підрозділом з медичного туризму «Гіппократ ІнтерМедСервіс Ассистанс», медична мережа «Добробут»;
• іноземні медичні заклади, які пропонують свої послуги для громадян України;
• закордонні немедичні заклади, які мають свої представництва або посередників в Україні. Наприклад, з 2012 року на території України функціонує ТНТС-Україна, який є офіційним представником Турецької асоціації медичного туризму [3].

За даними Української асоціації медичного туризму структура послуг виїзного медичного туризму складає:

• 40% - лікування;
• 30% - оздоровлення;
• 25% - діагностика;
• 5% - медичне туристичне страхування [2].

Товаром на ринку медичного туризму виступає медична або оздоровча послуга. До медичних послуг відносять послуги з лікування та діагностики захворювань різних медико - діагностичних груп. Медичні послуги можна класифікувати за двома основними класами: медичні послуги із збереження життя та медичні послуги, що надаються з метою повернення здоров’я при тимчасовій втраті працездатності.

Основними напрямками в’їзного медичного туризму в Україні є надання медичних послуг з таких лікарських спеціальностей:

• репродуктивна медицина;
• стоматологія;
• офтальмологія;
• кардіологія;
• естетична медицина та косметологія;
• пластична хірургія;
• санаторно-курортне лікування;
• клітинна інженерія, в т.ч. можливість використання банку пуповидної крові.

На сьогодні в Україні на сучасному рівні, з використанням принципів доказової медицини, в рамках в’їзного медичного туризму надають медичні послуги Київський міський Центр серця, Центр дитячої кардіохірургії, кілька онкологічних клінік (ЛІСОД, Інновація, Кібер клініка Спіженко), приватні багатопрофільні лікувально-профілактичні заклади, СПА та Вілнес центри, клініки клітинної терапії, включаючи кріобанки.

Україна має високий потенціал медичних, оздоровчих і рекреаційних ресурсів, конкурентні переваги за ціновими параметрами, може стати одним із світових лідерів з медичного в’їзного туризму.

Список використаних джерел

1. Поворозник М.Ю. Міжнародний медичний туризм у формуванні глобального сегменту медичних послуг // Вісник соціально-економічних досліджень. 2017. №63-64. С.16-24.
2. Романова А. Аналіз становлення і розвитку медичного туризму в Україні у контексті світового економічного простору // Проблеми і перспективи економіки та управління. 2017. №1. С.62-68.
3. Парфіненко А.Ю. Проблеми та перспективи розвитку лікувально-оздоровчого туризму в Україні (у порівнянні з країнами центральної Європи) // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. 2018. №7. С.130-135.