Антоненко В.С., Хуткий В.О., Черненко В.
Тези доповідей ІV Міжнар. наук.-практ.
конф.-фестивалю «Нематеріальна культурна спадщина
як сучасний туристичний ресурс: досвід, практики,
інновації» (м. Київ, 20-21 травня 2021 р.)
К.: Вид. центр КНУКіМ, 2021. 426 с. С.294-298.

Музеї та культурна спадщина в умовах пандемії COVID-19: виклики та наслідки 2020 року

Пандемія COVID-19, поширюючись по планеті, викликала безпрецедентні заходи у відповідь. Соціальне дистанціювання, мораторій на скупчення людей, закриття кордонів зупинили значну частину економіки, в тому числі удар припав і на сферу культури, виставкову, розважальну і просвітницьку види діяльності. В рамках проведення карантинних заходів були закриті театри, арт-центри, клуби, кінотеатри, філармонії, музеї, художні галереї, освітні центри.

За даними ЮНЕСКО, вже на 15 квітня 2020 року 89% країн вже повністю або частково обмежили доступ громадськості до об’єктів всесвітньої культурної спадщини. До 22 квітня 2020 року 128 країн призупинили діяльність організацій, пов’язаних зі сферою культури. Припинили роботу музеї. Закрилася майже половина італійських театрів, особливо постраждав регіон Ломбардія з театральною столицею країни - Міланом. В першому півріччі 2020 року велика кількість ключових подій в сфері культури, було скасовано або змінено за форматом через ризики, пов’язані з COVID-19. У Нью-Йорку були заборонені всі культурні заходи за участю понад 500 осіб, в результаті чого Бродвей був закритий. Лондонські театри Вест Енду наслідували його приклад. Музей Метрополітен, Музей Уїтні, Музей Гуггенхайма, Музей сучасного мистецтва, Метрополітен-опера, Карнегі-хол і Нью-Йоркська філармонія оголосили про тимчасове закриття. Венеціанський карнавал, який мав тривати до 25 лютого 2020 року, був перерваний на три дні раніше, щоб зупинити поширення коронавірусу.

Поширення COVID-19 стало причиною закриття музеїв. Знаменитий Лувр в Парижі був закритий для відвідування після того, як робітники відмовилися відкрити музей через побоювання, що відвідувачі можуть заразити співробітників коронавірусом. У розпал пандемії Міжнародна рада музеїв наводила дані про закриття 95% музеїв по всьому світу. Мінімум 85% музеїв не працювали в кожному регіоні через обмежувальних заходів. Кількість відвідувачів Національного Імператорського музею в Тайвані, який не закривався під час пандемії, істотно знизилося: близько 274,5 тис. відвідувачів в грудні 2019 року в порівнянні з 62 тисячами відвідувачів в лютому 2020 року. Оцінки економічних втрат музеїв від наслідків пандемії COVID-19 ґрунтуються на проведених опитуваннях, особливо на даних з Європи і Північної Америки, оскільки в інших регіонах світу подібна інформація носить обмежений характер. Згідно з попередніми даними Мережі європейських музейних організацій, великі музеї, а також ті, які розташовані в туристичних зонах, відзвітували про падіння доходів на 75-80%, що еквівалентно сотням тисяч доларів США в тиждень. Багато невеликих музеїв, які практично повністю залежать від продажу квитків, опинилися під загрозою повної втрати бюджету за період, коли вони змушені залишатися закритими. Американський альянс музеїв оцінював щоденні втрати музеїв США на суму мінімум 33 млн. дол. США. Повідомлялося, що до 30% музеїв - особливо в невеликих або сільських районах - не зможуть відкритися, якщо їм не буде надано підтримку в умовах пандемії. ЮНЕСКО повідомляє, що навіть в разі відкриття музейних комплексів протягом наступних 18 місяців, очікується значне зниження потоку відвідувачів через зменшення міжнародного туризму і кількості екскурсій, в тому числі шкільних [1; 2].

У зв’язку з цим багато музеїв опиняються на межі банкрутства і змушені адаптуватися до нових обставин. Великий Єгипетський музей відклав відкриття до 2021 року через скорочення штату і ризики, пов’язані з безпекою відвідувачів і співробітників. Закриття музеїв через пандемію є серйозним викликом з точки зору доступу до культурних цінностей з боку суспільства. Згідно з дослідженням ЮНЕСКО і Міжнародної ради музеїв, понад 10% музеїв може ніколи не відкритися знову після закінчення пандемії.

За оцінками ЮНЕСКО, деяким великим театрам, наприклад, Королівській шекспірівській трупі, необхідна заповнюваність на 80-90% для забезпечення фінансової життєздатності. Під час пандемії трупа втратила 75% від докризових доходів, і їй довелося відправити у відпустку без збереження утримання 90% співробітників. Більш того, відзначається, що в майбутньому у театрів можуть виникнути різні складнощі з питань розсадження глядачів, ціноутворення і розкладу уявлень [2].

Пандемія COVID-19 виявила і посилила раніше існуючу проблему нестабільності у функціонуванні сфери культури. Заходи по ізоляції в усьому світі безпосередньо вплинули на весь ланцюжок створення результатів творчості: розробка, виробництво, поширення і забезпечення доступу. Для захисту та заохочення розмаїття форм культурного самовираження в ці непрості часи міжнародні організації, уряди, неурядові організації та приватний сектор швидко відреагували на виклики пандемії новими заходами підтримки сектора. Наслідки пандемії для культури будуть позначатися ще протягом тривалого часу після її закінчення і можуть зажадати додаткових фінансових вливань і організаційних заходів [3].

Екстремальна ситуація, викликана пандемією, нагадала про фундаментальну значимість творчості в житті суспільства. Збереження культури та культурної спадщини як засобу неформальної взаємодії між людьми вкрай важливо для їх психологічного комфорту.

Серед основних викликів у галузі культури можна відзначити фінансові втрати. Це багато в чому зумовило прагнення до якомога швидшого відновлення роботи установ мистецтва та проведення скасованих раніше подій, а також спонукало галузь до організації заходів з використанням цифрових майданчиків і застосування технологій віртуальної реальності.

Після пандемії можливе помітне зростання інтересу глядачів до офлайн культурних подій незважаючи на те, що багато протестовані в період карантину онлайн-практики, що зарекомендували себе як безумовно успішні і з тематичної, і з комерційної точок зору, продовжать діяти і надалі, але не зможуть повністю замінити живе спілкування з публікою.

Міжнародні організації світового і регіонального рівня також розвивають свої ініціативи з підтримки галузі культури. ЮНЕСКО організувала всесвітній рух ResiliArt з метою об’єднання глобальних зусиль по підтримці митців і забезпечення загального доступу до культури в період пандемії.

ЮНЕСКО привертає увагу до проблем установ документальної спадщини: архівів, бібліотек і музеїв. Вони відіграють ключову роль в документуванні розвитку ситуації з пандемією, що допоможе забезпечити підзвітність державного сектора в майбутньому.

Важливим напрямком діяльності державних відомств у сфері мистецтв в період пандемії стало забезпечення доступу до об’єктів культури в умовах «нової нормальності», що додало імпульс активному розвитку цифровізації даної сфери, формування та оновлення культурного онлайн-середовища. Музеї, галереї і бібліотеки створюють віртуальні тури і розширюють доступ до електронних версій книг. Театри та концертні зали організують прямі онлайн-трансляції виступів, а артисти виконують свої твори для шанувальників через соціальні мережі.

Найчастіше прогрес у впровадженні технологічних рішень для відновлення активності в сфері культури та збереження культурної спадщини спирався на тенденції попереднього розвитку, однак пандемія додала динаміки процесу їх впровадження і адаптації. Нові формати виявилися прийнятні як для глядачів, так і для організаторів і учасників заходів, надавши альтернативні канали професійної комунікації.

Список використаних джерел

1. Андрощук Г. COVID-19 і музеї: економічний вплив, цифровізація, комунікація, безпека. URL: https://tourlib.net/statti_ukr/androschuk.htm.
2. COVID-19: UNESCO and ICOM Concerned about the Situation Faced by the World’s Museums. URL: https://en.unesco.org/news/COVID-19-unesco-and-icom-concerned-about-situation-faced-worlds-museums.
3. Культура в условиях пандемии COVID-19. URL: https://ach.gov.ru/upload/pdf/Covid-19-culture.pdf.