Антонюк К.Г., Шпинь В.А.
Матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сучасні тенденції сталого розвитку індустрії
туризму та гостинності: європейські практики та
національні реалії» (м. Харків, 15 квітня 2026 р.)
Харків: ХНУМГ ім. О.М. Бекетова, 2026. 605 с. С.148-150.

Професійна майстерність екскурсовода як запорука якості екскурсії

Екскурсія - це процес пізнання предметів і явищ світу, в якому ми живемо. Провідну роль у цьому процесі відіграє кваліфікований фахівець - екскурсовод, який володіє професійною майстерністю. Екскурсоводи відрізняються один від одного як спеціалісти у різних галузях знань, але водночас мають спільні базові компетенції, зокрема знання методики ведення екскурсій та вміння ефективно керувати групою в процесі пізнання [1].

Професійна майстерність екскурсовода - це вдале володіння комплексом спеціалізованих знань, вмінь і навичок в екскурсійній діяльності, а також набір професійних якостей притаманних професії екскурсовод [2].

Рівень професіоналізму екскурсовода є особливим видом мистецтва, що базується на активному використанні і вмілому поєднанні показу і розповіді, участі в процесі сприйняття взаємодії таких компонентів, як екскурсовод, екскурсант і екскурсійні об’ єкти, цікавому використанні методичних прийомів проведення екскурсії, а також вмілому володінні специфічними вміннями і навичками, які притаманні даній професійні діяльності [3].

Для екскурсовода характерна наявність декількох важливих професійних здібностей. Конструктивні здібності виражаються у вмінні відібрати і правильно оформити екскурсійний матеріал, дохідливо і переконливо подати його, а у випадку необхідності перебудувати план проведення екскурсії, схему використання методичного прийому. Щодо організаторських здібностей, вони виражаються у вмінні впевнено здійснювати керівництво екскурсійною групою, креативно спрямовувати увагу екскурсантів на необхідні об’ єкти, а також у вмінні забезпечити виконання програми туристів і екскурсантів, які прибули з інших міст. Комунікативні здібності виражаються у вмінні встановити ділові відносини з групою, зберегти їх протягом всієї екскурсії, грамотно побудувати стосунки з водієм автобуса на маршруті, працівниками музеїв, виставок, з методистами секції, іншими екскурсоводами, керівниками груп, організаторами подорожей і екскурсій. Також аналітичні здібності створюють основу для самокритичного аналізу власної роботи, об’ єктивної оцінки якості проведення екскурсії, ефективності використання методичних прийомів.

Невід’ємною рисою екскурсовода як особистості є впевненість. Вона ґрунтується на знаннях, ідейності і активній життєвій позиції екскурсовода. При проведенні екскурсій, викладенні теми екскурсовод повинен зважено виявляти тенденційність: чітко і цілеспрямовано формулювати думки, правильно, з позицій науки розкривати події і явища [3].

Ефективність екскурсій також безперечною мірою залежить і від темпераменту екскурсовода, відповідності з типом темпераменту проявляється різноманітність поведінки, вияву почуттів, тривалості переживань, швидкості змін емоційного стану фахівця. Досить важливою умовою успішного проведення екскурсії є володіння екскурсоводом мистецтвом слова, а ще вмінням вільно викладати матеріал, який би зацікавлював і захоплював екскурсантів. Заздалегідь перед екскурсією є доречним визначити склад аудиторії: кількість учасників групи, їх однорідність за віковою, соціальною та іншими ознаками, соціальну, професійну орієнтованість екскурсантів, також наявність постійних контактів з екскурсантами-клієнтами даної фірми, або й самого екскурсовода. Для подолання змістовних бар’єрів спілкування необхідно враховувати, що такі ситуації виникають: коли думка екскурсовода не знаходить адекватного відображення в його мові, отже, він не може дослівно висловити те, що передбачається змістом екскурсії, також коли засоби мовного викладу інформації не відповідають мовним знанням слухачів та коли слухачі не володіють певними вміннями інтерпретувати текст, що сприймається.

По-особливому важливі перші хвилини, коли декілька заготовлених фраз допомагають налагодити перший контакт, привернути увагу екскурсантів, «встановити» спілкування в групі [3].

Звичайно, що головною ознакою ораторської майстерності екскурсовода є культура мови.

• По-перше, мова повинна бути грамотною і логічною.
• По-друге, для того, щоб створити повну уяву про історичні події, конкретних осіб, мова повинна бути точною і, в той же час, образною, що досягається за рахунок вдалого використання порівнянь, цитат, яскравих епітетів та метафор.

Важливим є зовнішній вигляд екскурсовода. Постаючи перед аудиторією, екскурсовод повинен бути впевнений, що його зовнішній вигляд відповідає вимогам. Поза повинна бути природною, зручною та невимушеною [4].

Таким чином, екскурсовод повинен бути компетентним фахівцем, що упевнено орієнтуються в тих областях знань, які закладають основи проведення екскурсій і творчо підходити до своєї роботи. Основою професійної діяльності екскурсовода є необхідні фахові знання й уміння, навички, любов до своєї професії.

Список літератури

1. Зовнішній вигляд і манери екскурсовода // Цимбала О.С. Основи музеєзнавства та екскурсоведення: Опорний конспект лекцій. Львів: ЛІЕТ, 2014. 176 с.
2. Професійна майстерність екскурсовода // Сегіда К.Ю., Мельничук А.А. Екскурсознавство: навчально-методичний посібник для студентів-географів спеціальності «Географія рекреації та туризму». Харків, 2014. 56 с.
3. Мельничук Г.В. Професійна майстерність екскурсовода-особливий вид мистецтва. URL: https://lfc.lnup.edu.ua/wp-content/uploads/2021/12/Професійна-майстерність-екскурсовода.pdf.
4. Складові професійної майстерності екскурсовода. URL: https://profosvita.online/courses/course-v1:Profosvita+CS-M26+2023/courseware/5e91ec2f52754608a5f698b816670074/c076991feca24c7a81f0abee51b26013/.