Аверчева Н.О.
Матеріали І Всеукр. наук.-практ. конф.
"Сучасний стан та потенціал розвитку індустрії гостинності
в Україні" (м. Херсон, 23 квітня 2021 р.)
Херсон: ХДАЕУ, 2021. 327 с. C.61-64.
Сучасні аспекти формування доходів суб’єктів туристичного бізнесу
Взагалі туристичні потоки до пандемії зростали під впливом об’єктивних чинників - високих темпів економічного зростання, підвищення рівня доходів і життя населення, поглиблення інтеграції між країнами, формування світового глобального економічного простору.
Основною тенденцією розвитку туристичної сфери у 2020-2021 рр. є скорочення потоку туристів через карантинні обмеження. Тому зменшуються доходи і прибутки туристичних агентів, вибувають збанкрутілі підприємницькі структури, більшість суб’єктів відчувають негативний вплив кризи. Актуальність проведеного дослідження обумовлена необхідністю визначення шляхів адаптації галузі до кризових умов, забезпечення успішного виходу з кризової ситуації, забезпечення зростання прибутковості бізнес-структур.
Складається ситуація, що викликає незадоволення потенційних туристів, зростання інтересів населення і внутрішньої нереалізованої потреби щодо урізноманітнення власного дозвілля, бажання реалізувати плани щодо подорожей і розвитку соціальних і культурних потреб. Такий кризовий стан з точки зору формування доходів слід розцінювати як відкладений попит. Адже більшість населення під час пандемії має можливість заощадити кошти для майбутніх подорожей і мобілізувати ресурси сім’ї для втілення туристичних мрій у життя. У найближчій перспективі після закінчення карантинних обмежень можна прогнозувати зростання потоку туристів.
Визначальна координуюча роль у процесах розвитку туристичної галузі беззаперечно належить державі, але на значні кошти підтримки розраховувати складно через дефіцит державного бюджету та необхідність подолання наслідків пандемії. Тому розвиток бізнесу, в першу чергу, повинен розраховувати на власні сили та регіональні і місцеві органи влади.
До чинників, що у найближчій перспективі стануть стимулом до розвитку туристичної галузі в Україні, є створення ОТГ в результаті територіальної реформи, які не тільки мають вищий ресурсний потенціал, а й економічний інтерес до відродження на території громади історичних пам’яток, об’єктів культурної сфери, виокремлення національних особливостей у сфері гостинності, використання природно-рекреаційного середовища.
Формування і комплексне наповнення туристичного продукту у післякризовий період потребує інноваційних підходів до обслуговування туристичних потоків і створення необхідного набору послуг і товарів, які задовольняють вибагливих клієнтів і підвищують конкурентоспроможність вітчизняних суб’єктів туристичного бізнесу.
Потік туристів (туристичний потік) - це сукупність людей, які покидають місце постійного проживання, щоб подорожувати в різноманітних напрямках пішки або на якомусь транспорті в терміни від 24 годин до одного року без здійснення оплачуваної діяльності і повертаються назад [1]. Туристичні потоки є основною складовою формування доходів у сфері туризму.
Криза є стимулом для розвитку нових процесів у галузях економіки, викликом до руйнування старих структур і формування нових більш ефективних. Тому вихід з кризового стану суб’єктів туристичного бізнесу можливий на новій якісній основі щодо збільшення доходності за рахунок підвищення кількісних і якісних характеристик діяльності.
Питання формування ефективного організаційно-економічного механізму забезпечення конкурентних переваг суб’єктів туристичного бізнесу на регіональному рівні щодо підвищення інвестиційної привабливості туризму, фінансового оздоровлення підприємництва в галузі та розробка заходів підвищення їх конкурентоспроможності, забезпечення конкурентних переваг суб’єктами туризму висвітлені у наукових публікаціях [2-3]. Туристичний бізнес розглядають з точки зору розвитку сільських територій, диверсифікації діяльності аграрних підприємств, аграрного та екологічного напряму [4-6]. Проте, дослідження напрямів зростання доходів залишаються актуальними і в сучасних реаліях.
Основою зростання доходів туристичних організацій є формування та реалізація конкурентоспроможного туристичного продукту. На ринку туристичний продукт повинен забезпечуватись цілим комплексом благ і послуг, які призначені для обслуговування наявних туристичних маршрутів. Саме ефективно сформований комплекс щодо задоволення потреб туристів повинен мати цілісно-цільовий характер і містити такий набір туристичних товарів і послуг, які задовольняють потреби найвибагливіших споживачів. В даному аспекті якість туристичного маршруту залежить від кожної складової. Складність щодо планування і впровадження туристичних маршрутів полягає у необхідності координації дій всіх учасників із врахуванням факторів простору, часу і якісної сторони процесів. Важливо на даному етапі використати конкурентні переваги регіону і місцевості, де проходить туристичний маршрут, поєднати можливості суміжних видів послуг готельно-ресторанного, культурно-просвітницького, спортивно-оздоровчого, природно-екологічного спрямування. Таким чином, розвиток туризму створить синергетичний ефект зростання доходів цілого ряду пов’язаних видів бізнесу і в цілому сприятиме розвитку економіки регіонів і країни в цілому.
Якісний туристичний маршрут складається із наступних взаємопов’язаних елементів:
- реклами як необхідної умови залучення туристів та їх поінформованості;
- комплектування безпосередньо туристичного продукту і реалізація турів з відповідним обслуговуванням щодо страхування, надання віз та інших послуг;
- комплектація груп туристів та їх екскурсійний супровід;
- транспортне забезпечення, розміщення і харчування;
- організація заходів (культурних, спортивних, рекреаційних, екскурсійних, гастрономічних та інших), тобто чітке планування вільного часу;
- додаткові процеси обслуговування туристів.
Врахування даних аспектів повинно бути детальним, оскільки недостатня увага хоча б до однієї із вказаних складових туристичних маршрутів може негативно вплинути на загальне враження і відгуки туристів про витрачений час і кошти, що в цілому може зменшити потік туристів і, відповідно негативно вплинути на доходність агенцій.
Складові процесів обслуговування туристичних маршрутів визначають структуру собівартості туристичного продукту і мають безпосередній вплив на формування ціни. Ціни на туристичний продукт повинні відшкодовувати витрати і забезпечувати нормальний рівень прибутку для розширеного відтворення і розвитку сфери туризму. Особливого значення в ціноутворенні набуває підвищення якості туристичного обслуговування та рівня його безпеки для життя і здоров'я туристів, а також вибір оптимальних схем туристичних маршрутів на основі критеріїв ефективності [1].
Таблиця 1. Особливості формування та напрями зростання доходів суб’єктів туристичного бізнесу
| Види суб’єктів | Особливості формування доходів | Напрями зростання доходності бізнесу |
| Туроператори | Формується за рахунок створення туристичного продукту та його продажу турагентам, дилерам або безпосередньо туристам. | - підвищення якості створеного туристичного продукту; - удосконалення і оптимізація структури витрат на формування туристичного продукту, зниження рівня витрат у розрахунку на один туристичний маршрут; - підвищення ефективності використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів; - розробка інноваційних бізнес-продуктів з метою залучення більшої кількості туристів і забезпечення стійких конкурентних позицій. |
| Турагенти | Формується за рахунок комісійної винагороди за просування і продаж турпродукту, отриманого від туроператора або інших підприємств сфери туріндустрії. Отримує доход у вигляді комісійної винагороди за його реалізацію. | - перехід від фіксованих ставок винагороди агента до відсоткових, що вигідно туроператору і стимулює тур агента; - формування диференційованої системи за накопичувальним принципом; - створення мотиваційного механізму збільшення продажів тур агентом на основі прогресивного зростання відсоткових ставок або комісійної винагороди в залежності від кількості реалізованих туристичних путівок; - більш широке використання гнучкої системи знижок до ціни, наприклад, для постійних або оптових покупців, дисконтних карт при реалізації турпродукту самим туроператором і тур агентом. |
Одержати заплановані доходи суб’єкти туристичного бізнесу зможуть лише за умови врахування функцій туристичного ринку, зокрема щодо реалізації вартості туристичного продукту від туроператорів і турагентів до туристів-споживачів, при зростанні споживчої вартості продукту, тобто рівня корисних ефектів з точки зору користувача. Це дозволить збільшити інвестування фінансових ресурсів у забезпечення діяльності та розвиток туристичної індустрії й формування нових видів туристичного продукту.
З точки зору економіки суб'єктів туристичного бізнесу реалізація туристичного продукту (послуг) є основним джерелом доходів. Особливістю туристичного бізнесу, як особливого виду підприємницької діяльності, є різні цілі і фінансові можливості туристів, що необхідно враховувати при формуванні ринкової стратегії і політики туристичних фірм, проведенні маркетингових заходів, прогнозуванні майбутніх грошових потоків.
Отже, прибутковість туристичного бізнесу залежить від обсягу доходів від реалізації туристичних послуг. Тому запропоновані заходи повинні виступати основою розробки стратегії розвитку сфери туризму на рівні окремих суб’єктів, регіонів і країни. Туризм в Україні забезпечить високий рівень прибутковості підприємницьким структурам, конкурентні переваги на зовнішньому ринку, стабільні доходження у вигляді податків до державного бюджету на основі ефективної діяльності і взаємодії всіх учасників ринку у реалізації поставлених стратегічних цілей.
Список літератури
1. Дядечко Л.П. Економіка туристичного бізнесу: навчальний посібник. К.: Центр учбової літератури, 2007. 224 с.
2. Кирилов Ю.Є., Грановська В.Г., Алєщенко Л.О. Формування конкурентних переваг суб’єктів туристичної галузі // Економіка АПК. 2020. №5. С.45-55.
3. Короленко Н.В. Логістичний аспект управління туристичними підприємствами: формування позитивного іміджу регіону // Агросвіт. 2013. №23. С.54-59
4. Забуранний С.В. Розвиток туристичної діяльності у сільській місцевості України // Економіка АПК. 2014. №4. С.100-106.
5. Грановська В.Г., Бойко В.О. Функціонування екоготелів в Україні як чинник активізації підприємницької діяльності // Економіка АПК. 2020. №3. С.57-65.
6. Грановська В.Г., Алєщенко Л.О. Агротуризм як інструмент диверсифікації діяльності агроформувань // Економіка АПК. 2019. №12. С.28-36.