Бабич В.К.
Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф.
«Географія та туризм» (м. Харків,
28 лютого - 1 березня 2023 р.). Харків: ХНПУ
ім. Г.С. Сковороди, 2023. 684 с. С.135-139.
Лінгвокраїнознавство на заняттях з іноземної мови у закладах вищої освіти
У сучасних закладах вищої освіти України оволодіння іноземною мовою професійного спрямування дає можливість зрозуміти іншомовну культуру, краще усвідомити місце своєї рідної культури у величезному інтегрованому світі, набути комунікативних компетентностей, необхідних для успішної професійної діяльності. У самій природі мови як соціальному явищі закладений процес інтеграції, що перебуває в постійному розвитку. Тому іноземна мова як навчальна дисципліна має інтегративний характер і є міждисциплінарною за змістом.
Країнознавство є невід’ємною частиною вивчення іноземної мови у закладах вищої освіти, адже мову не можна вивчати у відриві від знання особливостей культури, історії, географії, традицій, переваг в їжі, одязі і поведінці її носія. Національна мова, розвивається разом з народом, вбирає в себе всі результати його культурологічної, політичної та економічної діяльності. Оскільки в житті окремо взятого народу постійно відбуваються зміни, це безпосередньо відбивається і в мові. Тому дуже важливим є включення елементів країнознавчого матеріалу в процес навчання іноземної мови.
Аналіз сучасних досліджень свідчить про те, що оволодіння країнознавчою інформацією передбачає знайомство з:
- основними етапами історичного розвитку країн світу;
- специфікою економічного розвитку країн та їх місцем у світовій економіці;
- етнокультурними особливості країн світу.
Як підкреслено в роботах Берестень [1], Галай О.П. [2], Гончаренко-Закревської Н.В. [3], Ємельянової Є. С. [4; 5], Желуденко М.О. [6], Коноваленко Т.В. [9], Муромцевої Ю.І. [7], Петровської Н.О. [3], Сабітової А.М. [6] уведення країнознавчого аспекту як необхідної компоненти навчання при підготовці фахівців у закладах вищої освіти орієнтовано на розвиток здібностей студентів до спільних дій у нових ситуаціях, що є нагальною вимогою сьогодення. У зв’язку із цим здійснюється перехід до нового принципу організації навчального процесу як цілісної навчально-виховної ситуації, в структурі якої виділяються такі компоненти:
- навчально-пізнавальний;
- навчально-організаційний;
- соціально-комунікативний;
- особистісно-ціннісний;
- просторово-часовий.
Взаємозв’язок таких компонентів забезпечує створення особливого професійно-освітнього простору, що характеризується багаторівневістю та системною організацією навчального процессу [4, c.116]. Вимоги до рівня іншомовної лінгвокраїнознавчої соціокультурної компетенції: спосіб та стилі життя в країнах, мова яких вивчається та співвідносні з ними соціальні цінності, норми, традиції та звичаї; соціокультурний портрет країни, народів та мов, які функціонують у конкретних культурних спільнотах; духовна, фізична та матеріальна культура країн, мова яких вивчається; культурна спадщина, культурна ідентичність та ментальність народів, мова яких вивчається; соціокультурні норми поведінки в умовах міжкультурної комунікації [6; 8].
Таким чином, кожне заняття з іноземної мови має бути одночасно і заняттям з країнознавства. Під країнознавством розуміють головним чином передачу культурних і соціальних знань про країну та людей, чия мова вивчається. З одного боку, тексти і вправи повинні пробуджувати інтерес студентів до країнознавчої інформації. З іншого боку, передача інформації з країнознавства повинна служити вивченню мови. Предметні сфери лінгвокраїнознавства охоплюють історію, географію, економіку, державний устрій, політичне та культурне життя країни, мову якої вивчають тощо. На занятті з іноземної мови інтерес студентів до країни, людей, традицій повинен бути пробуджений і задоволений. При включенні національно-культурного компоненту у зміст викладання іноземної мови необхідно підбирати адекватні засоби для його засвоєння на дидактико-методичному підґрунті. При виборі країнознавчого матеріалу велике значення мають потреби і інтереси студентів, а також рівень володіння мовою. Запропоновані інтерактивні завдання повинні навчати студентів знаходити і аналізувати самостійно інформацію на задану тему, використовуючи при цьому різні джерела, такі як карта, інтернет, співрозмовник, текст.
На особливу увагу сьогодні заслуговують сучасні інформаційні технології, переваги і методологію використання яких описують сучасні науковці [4; 7; 9], адже останніми роками заняття для студентів закладів вищої освіти в більшості випадків вимушено мають організовуватися в дистанційному режимі. Отриману в аудиторії або у дистанційному режимі лінгвокраєзнавчу інформацію треба закріпити на практиці, тобто включити в мову: в діалозі, монолозі, написанні твору, виконанні тестових завдань. Викладач в цій ситуації має виконувати консультативну і спрямовуючу функції. Такі елементи «самостійності» на занятті надають студентам впевненості і створюють імітацію виконання реальних завдань. Подібний підхід готує студентів до майбутнього професійного життя і формує необхідні навички прийняття самостійних рішень і роботі в команді. Сучасні науковці доводять, що на сьогоднішній день існує недостатній міждисциплінарний зв’язок з країнознавством при вивченні фахової термінології, хоча на сьогоднішній день для досягнення успіху у професійній діяльності фахівцям необхідно впевнено володіти спеціальною термінологією, розвиток і формування якої відбувається значною мірою під впливом країнознавчих дисциплін [2; 4; 5; 8; 9].
Усвідомлене володіння фаховою термінологією завжди базується на урахуванні країнознавчого аспекту. При цьому основними критеріями відбору термінів для опрацювання є їх частотність, значущість, доступність в когнітивному плані та відповідність поставленим цілям навчання і реаліям сьогодення [4, с.30].
Таким чином, ефективне навчання іноземної мови майбутніх фахівців у закладах вищої освіти залежить від усвідомлення актуальних принципів навчання студентів закладів вищої освіти має базуватися на міждисциплінарній основі з урахуванням країнознавчого аспекту, що допомагає студентам формувати й розвивати навички, знання та вміння, необхідні для досягнення успіху у майбутній професійній діяльності.
Література
1. Берестень Е.Е. Лингвострановедение на уроке иностранного языка // Вісник Університету імені Альфреда Нобеля. Сер. Педагогіка і психологія. 2019. №1(17). С.85-92.
2. Галай О.П. Роль лінгвокраїнознавства у вивченні іноземної мови // Нові концепції викладання іноземної мови в світлі сучасних вимог: Матеріали Міжнар. наук.-методичної конф. (м. Київ, 5 листопада 2014 р.). К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2014. 155 с. С. 26-28.
3. Гончаренко-Закревська Н., Дюканова Н., Петровська Н. Організаційні і лінгвопсихологічні аспекти інтерактивного підходу при формуванні іншомовної комунікативної компетенції // Перспективи та інновації науки. 2022. №1(6).
4. Ємельянова Є.С. Сучасні Інтернет-технології як метод формування професійної комунікативної культури (з досвіду міжнародної співпраці) // Іноземні мови у вищій освіті: лінгвістичні, психолого-педагогічні та методичні перспективи: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. Т.16. С.116-117.
5. Емельянова Е. Тенденции развития украинской сельскохозяйственной терминологии как результат межкультурного взаимодействия (история и современность) // Tradiţie şi inovaţie în cercetarea filologică. 2016. Vol.2. pp.54-58.
6. Желуденко М.О., Сабітова А.П. Лінгвокраїнознавство як відображення мовної картини світу // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Германістика та міжкультурна комунікація». 2017. №3. С.134-138.
7. Муромцева Ю.І. Соціальне партнерство як інструмент формування трудового потенціалу населення // Соціальне партнерство та його роль в становленні ринкової економіки в Україні: Збірник наукових праць. Харків: ХІБМ, 2000. С.147-152.
8. Ємельянова Є. Термінолексика як компонент комунікативної культури фахівців аграрної сфери // Наукові записки Національного університету «Острозька академія»: Серія «Філологія». 2012. Т.1. №27. С.17-18.
9. Konovalenko T.V., Yivzhenko Y.V., Demianenko N.B., Romanyshyn I.M., Yemelyanova Y.S. The Possibilities of Using Distance Learning in the Professional Training of a Future Foreign Language Teacher // Linguistics and Culture Review. 2021. Vol.5(S2). pp.817-830.
10. Tanana S., Serhiichuk O. To the Concept of Communicative Competence in Professional Education Activities of a Teacher in the Establishment Higher Education: дис. Переяслав-Хмельницький: ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди», 2020.