Баховський І.І., Кулаєв В.І.
Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.
"Сучасні напрями розвитку економіки, підприємництва,
технологій та їх правового забезпечення"
(м. Львів, 18-19 червня 2020 р.). Львів:
Видавництво ЛТЕУ, 2020. 372 с. С.365-367.

Денний літній табір як засіб оздоровлення

Вже не перший рік в Україні констатується тенденція погіршення стану здоров’я школярів. Важливими заходами для вирішення названої проблеми науковці називають впровадження, нових і сучасних методів впливу, які відповідають потребам школярів, сприяють зацікавленню і мотивації, відповідають віковим можливостям, інтересам сучасних школярів і їх психологічним особливостям [1; 2].

Аналіз наукової літератури [1-3] дає можливість говорити про де соціалізацію школярів через брак спілкування із рідними та однолітками, також про надання переваги малорухливому способу життя вже у молодшому шкільному віці. Як результат, це призводить до великої кількості порушень у стані здоров’я, а відсутність комунікації - до асоціальної поведінки, збільшення кількості злочинів і самогубств серед неповнолітніх.

Одним із доступних об’єктів впливу на школярів країни є літній табір. Саме у таборі спілкуванню і оздоровленню дітей сприяють різні види рухової активності, при правильній і ефективній організації фізкультурно-оздоровчої роботи. [3].

Мета дослідження - удосконалити організаційні засади проведення фізкультурно-оздоровчої роботи зі школярами.

Дослідження проводилося на базі християнського літнього табору «ПІЛІГРІМчик», розташованому у Вербівському лісовому угідді Закарпатській області. Організаційний експеримент тривав з 18 по 25 липня 2019 року. В експерименті брало участь 150 школярів віком від 6 до 14 років. Заняття руховою активністю проводилися в різних формах протягом табірного дня: ранкова гімнастика, рухливі ігри, чемпіонати із видів спорту. Загальний час занять протягом дня - 50-60 хв.

Денні літні табори вирізняються особливостями організації фізкультурно-оздоровчої роботи та розпорядку всього табірного дня. Денний табір певною мірою обмежує вплив колективу на учасників, оскільки діти не знаходяться під наглядом вожатих та інших членів табірного колективу цілодобово. Цей фактор також вносить певні корективи в організацію табірного дня, зокрема скорочує його тривалість, а діти, повертаючись додому, відволікаються від табірних настанов навчання та виховання. Тому досягнення обсягів рухової, встановлених у таборі, проходить складніше.

Кожного дня учасники табірних груп (по 20-25 дітей приблизно одного віку у кожній, всього було 8 груп) ділилися на «кольорові» команди способом жеребкування. У кожної групи був конверт із клейкими стрічками (кількість присутніх дітей поточного дня у команді ділилась на 4 кольори), кожна дитина витягувала стрічку певного кольору. Це - колір її команди на рухливі ігри на один табірний день. На стрічці зазначено ім’я дитини, назва табірної групи та колір команди. Стрічка клеїлася на футболку, на видне місце. Така процедура займала 10-15 хвилин, в залежності від кількості учасників групи. Для кожної кольорової команди призначався 1 волонтер - капітан. Таким чином у одній кольоровій команді були представники усіх вікових груп.

На активні рухливі ігри, які проходили до обіду, учасники об’єднувалися за кольором. А кольорові команди ділилися на два так званих «потоки»- перший потік учні 1-4 класів, другий - учні 5-8-х класів. При цьому вони залишалися однією командою, усі їхні перемоги складалися в спільну скарбничку. Після обіду на загальну табірну гру, кольорова команда об’єднувалася і грала спільними зусиллями.

Організаційний експеримент дав змогу визначити ефективність впровадження запропонованої системи поділу учасників під час рухливих ігор. Ефективність визначалася результатами анкетування безпосередніх учасників експерименту і волонтерів, які мали з ними постійний зв’язок і спілкування.

Відповідаючи на запитання чи варто працювати і далі за системою «чотири команди», 70% респондентів дали позитивну відповідь. Це означає, що більшість погоджуються із системою організації у теперішньому вигляді і за нею варто працювати у подальшому.

На запитання: «Чи вважаєте Ви систему «чотири команди» ефективною системою у нашому таборі?» - 97% респондентів дали позитивну відповідь. Лише 3% опитаних вважають що система скоріше не ефективна ніж ефективна.

Відповіді на запитання чи полегшує впроваджена система «чотири команди» роботу у таборі спортивного інструктора, свідчать, що 90% опитаних обрали позитивну відповідь, лише 10% вважають що система не полегшує роботу.

Щодо запитання: чи доцільно залишати під час ігор такий поділ команд як на біблійних уроках (на біблійній годині учасники поділені за віком і групи мають свої табірні оригінальні назви): 50% дали позитивну відповідь, решта 50% вважають що такий поділ під час ігор не доцільний.

Результати анкетування дітей дали можливість дізнатися як ставляться до запропонованої системи поділу учасники табору, чи до вподоби їм запропоновані види рухової активності, чи сприяли вони встановленню нових дружніх зв’язків та чи мотивовані до занять руховою активністю після закінчення табору.

Так, відповідаючи на запитання чи подобається запропонована система, респонденти обрали такі відповіді: 49% опитаних школярів відповіли що їм вона дуже сподобалась, і вони залишились задоволеними нею. Результати свідчать про певний успіх впровадження, адже названа система мотивує більшість учасників до рухової активності у таборі.

Даючи відповідь на запитання: «Чи будуть заняття у таборі стимулом до занять руховою діяльністю протягом року?», 80% опитуваних дали позитивну відповідь. Решта 20% - сумнівалися, або дали негативну відповідь. Результати приємно вражають, якщо всі учасники відповідали чесно, впроваджувана система і рухова діяльність у таборі відповідає поставленій меті і завданням.

На запитання анкети: «Чи будеш контактувати із товаришами табору протягом року?», 97% респондентів дали позитивну відповідь, 3% - негативну. Результати відповідей на дане запитання дає можливість зробити висновки, що табір потрібний для школярів і у плані соціалізації.

Таким чином, розроблена експериментальна система організації фізкультурно-оздоровчої роботи у денному шкільному таборі виявилася ефективною. Результати анкетування дають можливість відзначити ефективність впроваджуваної системи та доцільність її використання в інших літніх дитячих таборах. Вони також свідчать, що перебування в таборі та участь в щоденних заходах рухової активності стала мотиваційним стимулом для 80% школярів, які відзначили, що продовжать заняття після перебування в таборі. 90% волонтерів відповіли, що впроваджена система організації рухової активності у таборі робить ефективною роботу спортивних інструкторів.

Список використаних джерел

1. Єзерський В.І. Оцінка моделі фізичного виховання у літньому оздоровчому таборі, спрямованої на виховання у підлітків інтересу до занять фізичними вправами. URL: https://tourlib.net/statti_ukr/yezerskyj.htm.
2. Іванченко Л.П. Формування мотивації у підлітків до систематичних занять фізичною культурою і спортом // Молодий вчений. 2018. №2(2). С.623-625.
3. Ількевич Н.А., Никитюк І.В. Організація оздоровчо-виховної діяльності у літньому дитячому таборі: метод. реком. Луцьк, 2017. 20 с.