Бакало Н.В.
Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф.
«Географія та туризм» (м. Харків,
28 лютого - 1 березня 2023 р.). Харків: ХНПУ
ім. Г.С. Сковороди, 2023. 684 с. С.633-637.

Характеристика діяльності музейної спадщини Полтавщини

Питання збереження культурної спадщини останнім часом після повномасштабного вторгнення, увійшли до порядку денного багатьох засідань на міжнародному рівні. На сьогодні в Україні зруйновано російськими окупантами понад 30 музеїв, пошкоджено понад 500 культурних об’єктів та культурних інституцій, і ця цифра зростатиме, бо війна триває. Тому охорона культурної спадщини, вироблення ефективних підходів до її збереження, консервації та популяризації є одним з пріоритетних напрямів сучасної внутрішньої та зовнішньої політики України.

На території Полтавського району зареєстровано рис. 1.

Рис. 1. Музеї Полтавського регіону [1]

Полтавське музейництво зберігає давні традиції, які пов’язані з різними іменами збирачів, колекціонерів, меценатів, діяльність яких стала основою для створення музейної мережі на Полтавщині. Перші, створені на початку ХІХ століття, музеї були приватними. Вони передбачалися для вузького кола відвідувачів та являли собою виставки творів живопису, ювелірних прикрас і скульптури. Музеї для широкого кола відвідувачів з’явилися лише наприкінці ХІХ століття, в даному регіоні відкриваються:

• краєзнавчі музеї, які стають важливими культурно-історичними осередками області Миргородський науковий художньо-промисловий музей, Лохвицький краєзнавчий музей, Роменський та Прилуцький музеї, відкриті у 1920 році, Чорнухинський краєзнавчий музей, Хорольський народний науковий музей (заснований В. Бірюковим у 1917 році)
• меморіальні музеї П. Мирного у Полтаві, М. Гоголя у с. Нероновичі (Великі Сорочинці), літературно-меморіальний музей В. Короленка у Полтаві (один із найстаріших музеїв Полтавщини), О. Горького в с. Мануйлівка, А. Макаренка у м. Кременчук та ін.

Таким чином, на кінець 1950-х років музейна мережа Полтавщини налічувала дванадцять музеїв, з яких рис. 2.

Рис. 2. Музейна мережа Полтавщини [2]

Подальший розвиток музейної мережі був пов’язаний із відзначенням ювілеїв видатних діячів науки та культури, життя та діяльність яких були причетні до досліджуваного нами регіону - Г. Сковороди, І. Котляревського, М. Гоголя і т.п. Багата історія Полтавського краю збережена в музеях, найстарішим з яких є Полтавський краєзнавчий музей - значний науково-культурний центр, створений у 1891 році при Полтавській губернській земській управі в трьох маленьких кімнатах флігелю. У становленні музею приймали участь видатні музеологи, культурологи, а також любителі української культури та мистецтва, серед яких - Іван Зарецький, Кость Мощенко, брати Вадим і Данило Щербаківські, Яків Риженко та інші [3].

У 1908 році архітектором В. Кричевським та художниками С. Васильківським (виконав декоративний розпис музею) і М. Самокишем (створив три величезних полотна в залі засідань земства) було споруджено справжній архітектурний шедевр, який і досі вважається найоригінальнішим будинком міста. Він відображає всю спадщину українського мистецтва та народної архітектури - поєднання конструкторських форм та старовинних українських орнаментів складають велич та неповторність будівлі. Лише в 1920 році цю споруду було повністю передано під приміщення музею. У цей же час на сторінках краєзнавчих видань розміщується інформація про створення колекцій та пошукову роботу музею. Дослідження музеєзнавства Полтавщини активізуються з більшою силою наприкінці 80-х - на початку 90-х років [4].

Проте основна діяльність музею спрямована на збереження пам’яток культурної спадщини та підтримку української державності та національних традицій. Цікавими зібраннями відзначаються також Державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви», Полтавський художній музей (Галерея мистецтв), Кременчуцький краєзнавчий музей та Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішні. Останній з перелічених є єдиним в Україні всеукраїнським етномистецьким науково-дослідним центром збереження та популяризації гончарської та керамічної спадщини України.

Кременчуцький краєзнавчий музей славетний своєю етнографічною колекцією, де представлені картини народних промислів краю. Центральною експозицією представлена українська хата з селянським подвір’ям, на фоні яких представлені народні вироби вжитку.

Державний історико-культурний заповідник «Поле Полтавської битви» вважається одним із перших стаціонарних музейних закладів на Полтавщині. Він відноситься до Міжнародної організації військових та історичних музеїв ЮНЕСКО і, недарма, вважається культурною спадщиною рис. 3.

Рис. 3. Основні музеї Полтавського регіону

Аналіз діяльності музейної мережі Полтавщини, дозволяє зробити висновки, що вона розвивається, оскільки за проміжок 2010-2019 рр. їхня кількість збільшилася на 7 одиниць (32 заклади було у 2010 році і 39 стало на період 2020 року) рис. 4.

Рис. 4. Музейна мережа Полтавщини на 2020 р.

У зв’язку з пандемією COVID-19 з введенням карантинних обмежень і залежно від карантинних обмежень заклади культури були вимушені адаптуватися до дистанційного формату роботи. У 2020 році під час локдаунів, за даними дослідження, проведеного серед музеїв європейських країн, кількість відвідувачів скоротилася на 27-75%. На початку 2022 року, з початку війни, музеї міста були зачинені для відвідувачів, але персонал був на робочих місцях. Зараз робота музеїв Полтавського регіону поступово відновлює режим роботи.

Література

1. Культурна спадщина Полтавського району: зберегти пам’ятки історії, культури та археології // Вісті. 2017. 28 квітня. №17. С.6.
2. ЦДАВО України. Ф.5116. Оп.10. Спр.156. Арк.50-51.
3. Хорольщина: від давнини до сьогодення: Зб. наук. праць та матеіралів конф. ЦП НАН України і УТОПІК; УК ПОДА; ЦОДПА; ПКМ імені Василя Кричевського, 2017. 160 с.
4. 100-річчя Полтавського краєзнавчого музею: Матеріали наук. конф. Ч.2. Археологія Полтавщини. Полтава, 1991.
5. Заклади культури, фізичної культури і спорту України у 2017 році. Статистичний збірник. К.: Державна служба статистики України, 2018. 95 с.