Басюк Д.І., Примак Т.Ю.
Ефективна економіка. 2015. №2.

Експертно-статистична оцінка життєвого циклу дестинацій винного туризму

У статті розглянуто поняття життєвого циклу туристичних дестинацій, запропоновано індикатори життєвого циклу дестинації винного туризму. Описана комплексна методика експертно-статистичної оцінки життєвого циклу дестинацій винного туризму, що ґрунтується на методології системного підходу. На матеріалах регіонів України, що є перспективними для формування винного туризму, проведено експертно-статистичний аналіз етапів життєвого циклу, встановлено найбільш значущі фактори, які впливають на розвиток центрів винного туризму та здійснено інтегральну оцінку регіональних дестинацій. Розроблено рекомендації для ефективного розвитку винного туризму в регіоні.

Ключові слова: туристична дестинація, життєвий цикл, стратегія розвитку.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Одним з перспективних напрямків розвитку ринку туристичних послуг є винний туризм - тематичний вид туризму, пов'язаний з ознайомленням з історією, технологією та культурою споживання алкогольних напоїв у певному регіоні та дегустацією алкогольних напоїв безпосередньо у виробника [1] .

Розвиток винного туризму дозволяє значною мірою підтримати місцевих виробників винограду і винно-коньячної продукції, збільшити тривалість туристичного сезону у регіоні, підвищити туристичний імідж місцевості, збільшити кількість туристичних прибуттів, збагатити та диференціювати місцевий туристичний продукт за рахунок розробки винних екскурсій, дегустацій та презентацій, фестивалів, тощо. Досягнення ефективного розвитку винного туризму можливе лише за умови науково обґрунтованого використання туристично-рекреаційного, виробничого та інноваційного-інвестиційного потенціалу регіону, врахування факторів обмеженості ресурсів, екологічної та соціальної доцільності, злагодженості в роботі суб’єктів підприємниць¬кої діяльності, органів влади та громадських інституцій. Тому виникає необхідність побудови моделі економіко-математичного оцінювання привабливості дестинацій винного туризму, основна мета якого поєднати оцінки за декількома підсистемами і вивести єдину інтегральну оцінку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Методологія оцінки розвитку туристичних територій та привабливості туристичних дестинацій розглядалась у наукових дослідженнях працях Бейдика О.О., Данильчук В.Ф., Музиченко-Козловської О.В., Бовсуновської О.Я., Голубничої С.Н, Мельник О.В. та інших [2-5]. Науковцями розроблено методики аналізу і оцінки окремих складових чи процесів у туризмі: природно-рекреаційних ресурсів, туристичної інфраструктури тощо. Також для оцінки туристичної привабливості та конкурентоспроможності території запропоновано методики комплексного аналізу показників, що дають можливість визначити рівень туристичного потенціалу за ключовими аспектами. Разом з тим, у науковій літературі відсутня комплексна методика оцінки життєвого циклу туристичних дестинацій - конкретних територій, регіонів, населених пунктів, які сезонно або цілорічно відвідують туристи чи екскурсанти з різними цілями - відпочинок, оздоровлення, пізнання, розваги тощо [1, с.179]. Різні стадії життєвого циклу дестинації мають свої якісні показники, які характеризуються змінами в часі в обсягах туристичних відвідувань, доходів від пpодажу туристичних послуг, якісними показниками розвитку туристичної інфраструктури в цілому.

Оскільки складні соціально-економічні явища, яким є життєвий цикл туристичної дестинацій, залежать від багатьох чинників, то при упорядкуванні одиниць сукупності виникає необхідність агрегування усіх ознак множини в одну інтегральну оцінку.

Формулювання цілей статті. У зв’язку із цим актуальним є розробка методики експертно-статистичного оцінювання життєвого циклу дестинації винного туризму.

Виклад основного матеріалу дослідження. Дестинація винного туризму - територія, на якій зосереджено рекреаційно-туристичні природні, природно-антропогенні та культурно-історичні ресурси, підприємства виноградарсько-виноробного комплексу, яка має достатній рівень розвитку туристичної, транспортної та комунальної інфраструктури та забезпечує формування конкурентоспроможного туристичного продукту винного туризму[1, с.197] .

З урахуванням макро- і мікрорайонування виноградно-виноробного комплексу, геопросторової організації туристичних ресурсів, чітко окреслюються основні райони винного туризму в Україні: Закарпатський (Закарпатська область), Одеський причорноморський (Одеська область), Приазово-степовий (Херсонська та Миколаївська області), Кримський (Південний берег Криму, Південно-західний Крим), а також точкові дестинації - м. Київ, м. Львів, м. Артемівськ та ін. [1, с.213].

Для обґрунтованого вибору стратегії розвитку дестинацій винного туризму науковий і практичний інтерес складає оцінка рівня її розвитку, тобто етап життєвого циклу. Концепції життєвого циклу дестинації (ЖЦД) розроблялись такими ученими як С. Плог, Р. Батлер, Т. Ткаченко та ін. Згідно з цими концепціями, в своєму розвитку дестинації проходять чотири основні послідовні стадії: заpодження, зростання і розвиток, зpілість, стагнація і старіння. Відповідно, кожен з туристичних центрів може перебувати на одній із зазначених стадій життєвого циклу, його оцінка і стратегія розробляється відповідно саме до особливостей цієї стадії. Перехід від однієї стадії до іншої вимагає від органів керівництва зміни стратегічних рішень.

Комплексна методика експертно-статистичної оцінки життєвого циклу дестинацій винного туризму ґрунтується на методології системного підходу та використовує метод аналізу ієрархій, метод парних порівнянь та метод експертного оцінювання, які дозволяють встановити пріоритети і встановити інтенсивність взаємодії компонент, що описують структуру показників.

Методика складається з наступних етапів:

• формування мети і задач дослідження;
• розробка системи оцінювання дестинацій (за стадією життєвого циклу);
• вибір методів проведення оцінки;
• складання автоматизованих програм;
• підбір експертів для аналізу системи оцінки дестинацій (за стадією життєвого циклу) та для оцінки дестинацій;
• безпосереднє опитування експертів;
• уточнення і обробка результатів системи оцінки дестинацій;
• безпосереднє опитування експертів щодо оцінювання дестинацій;
• обробка результатів і обґрунтування вибору стратегії відповідно до етапу ЖЦД.

Комплексна методика експертно-статистичної оцінки життєвого циклу дестинації базується на індексному підході, що дозволяє зіставляти різні за розмірністю та напрямом дії параметри, а розрахунок інтегрального індексу полегшує оцінку кінцевого результату, дозволяє виробляти міждержавні та міжрегіональні порівняння, відстежувати динаміку. Складність індексного методу полягає у виборі показників і способів їх узгодження.

Комплексна інтегральна оцінка розраховується за формулою:

де k_i - ваговий коефіцієнт впливу і-го фактору на загальну оцінку, 0<k_i<1,
x_i - нормована до загальної шкали фактична величина і-го фактору,
n - кількість факторів, що вважаються впливовими, тобто тих, чия вага більша за 10%.

Отримання вагових коефіцієнтів, що суттєво впливають на інтегральну оцінку, було зроблено на основі використання методу попарних порівнянь Т. Сааті [3], що дозволяє позбутися недоліків занадто «волюнтаристського» експертного підходу до визначення вагових коефіцієнтів для факторів. Дуже часто експерти довільно обирають долю впливу кожного фактору або просто рейтингують їх. Метод попарних порівнянь Т. Сааті вимагає від експерта визначити найвпливовіший з факторів та порівняти його за значимістю з усіма іншими факторами, що робить отримані після обробки даних від експертів вагові коефіцієнти більш угодженими та обґрунтованими. Недоліком методу слід вважати великий обсяг математичної обробки експертних оцінок, що може бути подолано за допомогою використання інформаційних технологій.

Оптимальною для визначення інтегральної оцінки є ситуація, коли всі вагомі фактори можна отримати в абсолютних шкалах, тобто зі статистичних даних. На жаль, дуже часто частина факторів, що впливають на комплексну оцінку, не може бути виміряна в абсолютних шкалах, тоді виникає необхідність використовувати експертні оцінки для визначення частини факторів. Тому частину факторів нами було взято зі статистичної звітності [6], а частина визначалася за результатами експертного оцінювання за 10-бальною шкалою. Для отримання результуючої інтегральної оцінки статистичні дані нормувалися до середнього показника за всіма дестинаціями, а потім приводилися до загальної 10-бальної шкали. В результаті такої математичної обробки вдалося отримати однорідні вихідні дані за всіма вагомими факторами, що формують інтегральну оцінку життєвого циклу дестинації.

Для наукового обґрунтування вибору стратегії розвитку туристичної дестинації було виділено фактори, які характеризують стадію життєвого циклу дестинації та конкретизовано за наступними критеріями:

• кількість розміщених у колективних засобах розміщування;
• доходи від надання туристичних послуг, тис. грн. (юридичні і фізичні особи);
• обсяги роздрібного товарооборот у підприємств за видами економічної діяльності (діяльність і забезпечення стравами і напоями,млн. грн.)
• обсяги капітальних інвестицій в регіоні;
• кількість підприємств виноградарсько-виноробного комплексу;
• рівень гостинності місцевого населення.

Для уникнення ефекту масштабності усі фактори розраховувались пропорційно кількості населення (на 1 особу) (табл.1).

Таблиця 1. Вихідні дані для оцінки життєвого циклу дестинацій винного туризму

Джерело: [6].

За статистичними даними [6] та узагальненням результатів експертного опитування було встановлено питому вагу кожного з показників оцінки життєвого циклу дестинацій винного туризму (табл.2).

Таблиця 2. Вагомість показників життєвого циклу дестинацій винного туризму

При цьому враховувалось, що показники, що отримали менше 10% за вектором не є значимими, тобто не мають визначального впливу на потенціал розвитку дестинацій винного туризму.

Рис. 1. Вагові коефіцієнти показників життєвого циклу дестинацій винного туризму в Україні

Розрахувавши інтегральну оцінку показники життєвого циклу дестинацій винного туризму на основі статистичних даних та експертної оцінки ми встановили, що Закарпатська та Одеська області знаходяться на етапі становлення, а Львівська, Миколаївська, Херсонська області та м. Київ перебувають на етапі зародження винного туризму.

Таблиця 3. Результати інтегральної оцінки стадії життєвого циклу дестинації

З даних таблиці 3 видно, що найвищі показники по життєвому циклу дестинацій має Одеська (6,29) та Закарпатська область (5,11). Найнижчий показник визначено для Миколаївської області - 3,48.

Рис. 2. Інтегральна оцінка показників життєвого циклу дестинацій винного туризму в Україні

Конструювання стратегії розвитку туристичної дестинацій передбачало врахування показників, визначених для стадії життєвого циклу дестинацій та показників туристичної привабливості.

Тому комплексна стратегія розвитку туристичної дестинації регіону/міста/села повинна спрямовувати діяльність всіх суб’єктів громади на:

• створення сучасного ринку різноманітних туристичних послуг на основі здорової конкуренції;
• оптимізацію використання існуючих, відновлення втрачених та створення нових об’єктів туристичної інфраструктури;
• збільшення кількості зайнятих в сфері гостинності;
• налагодження партнерських зв’язків між туристичними компаніями і підприємствами виробничої і комунальної інфраструктури, закладами дозвілля і розваг, музейними установами, громадськими організаціями;
• підтримку малого підприємництва в туристичній сфері;
• розвиток міжнародної транскордонної регіональної співпраці;
• економічне стимулювання розвитку матеріальної бази туризму через залучення бюджетних та позабюджетних джерел, зокрема іноземних інвестицій для реконструкції і будівництва нових туристичних об’єктів;
• удосконалення системи інформаційного забезпечення туристичної індустрії, створення регіональної геоінформаційної системи;
• проведення активної рекламної діяльності, налагоджування ефективних маркетингових комунікацій, формування територіального туристичного бренду;
• удосконалення системи підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації туристичних кадрів; контроль за якістю туристичних послуг.

Висновки. Таким чином, стратегія розвитку винного туризму в Україні повинна враховувати комплекс природних, економічних, соціальних, політико - правових, соціально-культурних факторів і сприяти формуванню конкурентоспроможного національного туристичного продукту та підтримці вітчизняного товаровиробника.

Література

1. Бабич І.М., Басюк Д.І., Білько М.В. та ін. Актуальні проблеми управління виноградно-виноробним комплексом: монографія / за заг. ред. П.Л. Шияна, Д.І. Басюк. Кам'янець-Подільський: Видавець ПП Зволейко Д.Г., 2014. 252 с.
2. Бейдик О.О. Методологія та методика аналізу рекреаційно-туристських ресурсів України: автореф. дис... д.геогр.н.: 11.00.02 «Економічна та соціальна географія». К.: КНУ ім. Т. Шевченка, 2004. 36 с.
3. Данильчук В.Ф., Алейникова Г.М., Босуновская А.Я., Голубничая С.Н. Методология оценки рекреационных территорий: Монография. Донецк: ДИТБ, 2003. 197 с.
4. Мельник О.В. Природно-рекреаційний потенціал у процесі моделювання оцінки рівня туристичної привабливості території // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Природно-ресурсний потенціал в системі просторового розвитку: Збірник наук. праць. Львів: Інститут регіональних досліджень HAH України, 2004. Вип.2(XLVI). С.259-265.
5. Музиченко-Козловська О.В. Економічне оцінювання туристичної привабливості території: монографія. Львів: Новий Світ-2000, 2012. 176 с.
6. Статистичний щорічник України за 2013 рік / за ред. О.Г. Осауленка. К.: Август Трейд, 2014. 534 с.

Basyuk D., Рrymak Т. Expert-Statistical Evaluation of the Life Cycle of Wine Tourism Destinations

The concept of life cycle of tourist destinations is considered in the article, the indicators of life cycle of wine tourism destinations are offered. Complex methodology of expert-statistical estimation of life cycle of wine tourism destinations based on system approach methodology is described. On materials of Ukrainian regions, that are perspective for forming of wine tourism, the expert-statistical analysis of the stages of life cycle is carried out, the most meaningful factors that influence on development of wine tourism centers and the integral estimation of regional destinations are defined. Recommendations are worked out for effective development of wine tourism in perspective regions.

Key words: tourist destinations, life cycle, development strategy.