Бобрик А.О.
Матеріали X Всеукр. наук.-практ. конф.
"Сучасні технології управління туристичним та готельно-ресторанним бізнесом"
(м. Маріуполь, 28 вересня 2018 р.). Маріуполь: МДУ, 2018. 80 с. С.57-58.

Особливості інноваційної діяльності у сфері туризму

інноваційна діяльність у сфері туризму В інноваційній діяльності туристський бізнес спирається на фундамент накопичених знань. Приступати до втілення нових ідей і створення нових напрямків туризму слід лише після пізнання і вивчення форм і методів роботи як минулого, так і сьогодення. Глибоке розуміння сфери діяльності дозволяє передбачати розвиток подій і випереджати конкурентів. На впровадження інновацій в туризмі впливає економічна ситуація в країні, соціальне становище населення, національне законодавство, а також міжурядові та міжнародні угоди. Тому мотиви і причини появи інновацій в туристської діяльності в кожній країні бувають різними. Однак для будь-якої країни є кілька характерних рис:

  • зростаючі потреби населення в знайомстві з образом життя в інших регіонах і придбанні нових знань;
  • насичення багатьох класичних і традиційних напрямків поїздок (дестинацій);
  • небезпека втрати квоти ринку у в’їзному туризмі;
  • загострення конкуренції, зростання пропозицій стандартизованих глобальних продуктів;
  • необхідність стримувати виїзд своїх громадян в зони, аналогічні за умовами регіонах своєї країни (природа, культура, клімат);
  • гармонійне поєднання привабливих умов відпочинку і подорожей (природних і культурних особливостей, можливостей проведення дозвілля, придбання специфічних товарів і спеціальних туристських послуг) для повного задоволення потреб найвимогливіших туристів;
  • технологічна революція і експансія послуг в економіці;
  • перехід від економіки пропозиції до економіки попиту.

Закон України «Про інноваційну діяльність» визначає інновації як новостворені (застосовані) і (або) вдосконалені конкурентоспроможні технології, продукцію або послуги, а також організаційно-технічні рішення виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва і (або) соціальної сфери. Відповідно інноваційна діяльність - це діяльність, що спрямована на використання й комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок і зумовлює випуск на ринок нових конкурентоспроможних товарів і послуг.

Базуючись на положеннях Генеральної угоди з торгівлі послугами (ГАТС), виділяють три напрями розвитку інновацій у туризмі:

  1. Організаційні інновації - впровадження нововведень, пов’язаних із розвитком підприємництва й туристського бізнесу в системі та структурі управління, включаючи реорганізацію, укрупнення, поглинання конкуруючих суб’єктів на основі новітньої техніки і провідних технологій, удосконалення кадрової політики (оновлення та заміна кадрового складу, підвищення кваліфікації, перепідготовка та стимулювання працівників); раціоналізація економічної та фінансової діяльності (впровадження сучасних форм обліку та звітності, що забезпечують стійкість становища та розвитку підприємства).
  2. Маркетингові інновації, що дозволяють охоплювати потреби цільових споживачів або залучати не охоплених на даний період часу клієнтів.
  3. Продуктові інновації - періодичні нововведення, які спрямовані на зміну споживчих властивостей туристського продукту, його позиціонування і дають конкурентні переваги.

Вагому роль у реалізації інноваційної стратегії туристичного підприємства відіграє інноваційна політика держави, яка покликана забезпечити сприятливі умови для розвитку туристичної галузі загалом та окремих туристичних підприємств зокрема. Головними цілями державної інноваційної політики в галузі туризму є підвищення ефективності функціонування туристичних підприємств та повноцінне задоволення відповідних потреб населення.

Важелями державного впливу на інноваційну діяльність туристичних підприємств можуть бути:

  • спеціальна науково-технічна, податкова і кредитно-фінансова політика;
  • надання податкових пільг активним організаціям, які здійснюють інноваційну діяльність;
  • удосконалення амортизаційної політики;
  • формування сприятливого інвестиційного клімату для залучення вітчизняних та іноземних інвестицій у галузь, зокрема, шляхом створення нових спеціальних туристично-рекреаційних зон та відновлення роботи існуючих.

Таким чином, інноваційна діяльність у сфері туризму спрямована на створення нового або зміна існуючого продукту, на вдосконалювання транспортних, готельних і інших послуг, освоєння нових ринків, впровадження передових інформаційних і телекомунікаційних технологій і сучасних форм організаційно-управлінської діяльності.

Література

1. Новиков B.C. Инновации в туризме: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. М: Издательский центр «Академия», 2007. 208 с.
2. Про інноваційну діяльність: Закон України від 4 липня 2002 p. №40-IV. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/40-15.
3. Молчанова В.А. Инновации в туризме: определение, особенности, классификация // Проблемы устойчивого развития рекреационных регионов: Матер. науч.-практ. конф. Сочи: РИО СНИЦ РАН, 2008. С.62-69.
4. Маклашина Л.Р. Роль инноваций в развитии туризма // Креативная экономика. 2011. №12(60). С.130-136.
5. Миронов Ю.Б. Теоретичні засади створення та функціонування спеціальних туристично-рекреаційних зон в Україні // Актуальні проблеми економіки та управління в умовах системної кризи: збірник матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Львів, 29 листопада 2016 p.). Львів: Львівський інститут МАУП, 2016. 4.1. 360 с. С.272-276.