Бондар А.А.
Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф.
"Стратегічні перспективи туристичної та готельно-ресторанної
індустрії в Україні: теорія, практика та інновації розвитку"
(м. Умань, 30-31.10.2019 р.). Умань: Візаві, 2019. 350 с. С.14-16.

Історія розвитку готельного господарства

Історичний принцип у вивченні сфери гостинності дозволяє виявити головні етапи, особливості та тенденції її розвитку. Вплив мотивів подорожей та туризму, культурних, економічних особливостей на розвиток системи гостинності, водночас важливо виявити зворотній зв'язок впливу системи засобів гостинності на мотиви і характер подорожей, економічний і культурний розвиток поселень.

Про те, наскільки глибоко і всебічно були розвинуті у давнину заклади, що надавали притулок подорожнім, може свідчити хоча б той факт, що римським законодавством була передбачена особлива відповідальність такого закладу за речі гостя. У монголів вже до ХІІ-ХІІІ ст. була широко розвинена ямська служба. Ями і були готелями того часу. У середні віки обов'язок утримання установ, аналогічних готелям, покладався на церкви, монастирі. Ці послуги були тоді безкоштовними. Одночасно з готелями, розташованими вздовж транспортних шляхів, у більших населених пунктах здавна існувала інша галузь готельного обслуговування, розрахована на заможніших гостей, які прагнули кращих умов проживання. У Київській Русі, у Великому Новгороді такими місцями стали гостинні двори.

Прототипи сучасних готелів виникають у другій половині XVIII сторіччя. Готель, за сучасним тлумаченням, це будівля (будова), призначена для тимчасового проживання громадян, які прибули в населений пункт [1]. Як стверджує Л. Малик світова туристична індустрія пережила справжній бум в останні роки та утримує темпи зростання кількості туристів і надходжень від туристично-готельної діяльності з кожним наступним роком ХХІ ст. Саме в цей час остаточно формується сучасний тип міського готелю. Згодом окремі готелі перетворюються на громадські комплекси, в яких розміщуються найбільші концертні зали, галереї, басейни тощо. Кількість готелів невпинно зростала. Наприклад, в Австро-Угорщині вже 1913 року існувало 15 тисяч готелів. Здебільшого це були невеликі готелі. Зростання кількості готелів у Швейцарії та Італії відбувається насамперед як внаслідок того, що ці країни починають інтенсивно розвивати туризм, використовуючи історичні та архітектурні пам'ятники, багатство своєї природи [2]. Г. Зайчук стверджує, про важливість сегментації ринкової туристичної галузі із використанням управління маркетинговою діяльністю. Успіху досягають ті туристичні підприємства, які мають сильні маркетингово-орієнтовані підходи до своїх справ, враховують потреби і побажання своїх клієнтів, забезпечуючи високу ефективність роботи на ринку туристичних послуг, та готельних ланцюгів [3].

Існують два основних види готельних ланцюгів: інтегровані ланцюги, які створені з однорідних одиниць, та готельні консорціуми, які об'єднують незалежні готелі. Інтегровані готельні ланцюги керуються безпосередньо або опосередковано через франчайзингову систему або за контрактом на управління. Усі готелі інтегрованого ланцюга мають спільну назву і товарний знак. Найбільші інтегровані ланцюги діють у США «Хоспіталіті Франшиз Сістемс», «Холідей Інн Уордвайд». [4]

У світовій практиці залежно від основного призначення виділяють різні види готелів. Наприклад, бізнес-готелі відкривають для ділових людей; конференц - готелі для проведення конференцій, з'їздів; курортні готелі для курортників; готелі для туристів, спортсменів, транзитних пасажирів, мотелі, або кемпінги - для автотуристів. Останні, як правило, приваблюють місцем свого розташування (біля трас) і нижчою, порівняно з готелями, ціною. Рентабельність готелів значною мірою залежить від співвідношення житлових і нежитлових приміщень.

У розвинених країнах прийнято чітко відрізняти готелі від різного роду гуртожитків, будинків відпочинку, спортивно-профілактичних центрів та інших установ, що надають подібні послуги. Французька система класифікації готелів також включає п'ять категорій: «1 зірка», «2 зірки», «3 зірки», «4 зірки», «5 зірок». Міждержавний стандарт з класифікації готелів, який набув чинності в Україні з 1.01.1997 р., передбачає поділ готелів на п'ять категорій і мотелів на чотири категорії (від однієї до п'яти або чотирьох зірок). [5]

Еволюція готельного господарства стала можливою завдяки зміні середовища, в якому воно розвивалося, передусім через економічний, соціальний, культурний вплив. Особливим фактором динаміки готельного бізнесу, що спонукає його до розвитку, є конкурентне середовище, яке визначає саму роль та філософі. бізнесу, заснованого на засадах маркетингу як основного інструмента боротьби у конкурентному середовищі.

Бібліографічний список

1. Федорченко В.К., Дьорова Т.А. Історія туризму в Україні: Навчальний посібник. К.: Вища школа, 2002. 195 с.
2. Малик Л.О. Економіка та організація формування маркетингової туристичної індустрії в Україні: Монографія. Дрогобич: Коло, 2011. 394 с.
3. Зайчук Г.М. Управління маркетинговою діяльністю в туристичній галузі: Монографія. Дрогобич: ДДПУ, 2010. 154 с.
4. Бойцова М., Піроженко О. Усе про облік та організацію готельного бізнесу. Харків: Фактор, 2005. 232 с.
5. Вачевський М.В. Маркетинг формування професійної компетенції: Підручник. К.: Професіонал, 2005. 512 с.