Бучко Ж.І.
Науковий вісник Чернівецького університету.
Географія. 2019. Вип.808. С.93-99.

Інфраструктурні чинники транскордонного туризму в Чернівецькій області

У статті висвітлено питання інфраструктури Чернівецької області як однієї з основних складових частин функціонування транскордонної туристичної сфери: шляхів сполучення та транспорту, пунктів пропуску, готельної мережі, туроператорів та турагентів, центрів туристичної інформації. Проаналізовано види транспортного сполучення, мережу міжнародних пунктів пропуску на українсько-румунській та українсько-молдовській ділянках державного кордону. Розкрито показники діяльності туроператорів та турагентів в області та їх вплив на міжнародні туристичні потоки. Докладно розглянуто структуру закладів розміщення.

Ключові слова: транскордонний туризм, транскордонний регіон, туристична інфраструктура, туристичні потоки.

Постановка проблеми. Транскордонне співробітництво набуває все більшого значення у процесі європейської інтеграції України. Участь прикордонних регіонів у інтеграційних процесах сприяє покращенню життєвого рівня населення прикордоння, це позначається на стані руху людей, товарів та капіталів через кордон. Взаємодія між суміжними територіями сприяє мобілізації місцевих ресурсів з метою їх ефективного використання, робить можливим спільне вирішення першочергових проблем мешканців прикордоння. Все це веде до покращення добробуту населення та безпосередньо впливає на підвищення загального рівня соціально-економічного стану регіону. За таких умов особливої актуальності набуває питання вивчення умов та визначення пріоритетних напрямів залучення регіону до транскордонного співробітництва, яке виступає додатковим інструментом забезпечення сталого розвитку територій уздовж державного кордону.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Просторові особливості транскордонного туризму досліджено в працях українських географів та економістів Е. Антоняка, В. Грицку, В. Євдокименка, А. Фреяка [1; 2; 5].

Дослідження проблематики інфрастуктурного забезпечення туризму та рекреації в Чернівецькій області здійснюють В. Джаман, Я. Джаман, О. Король, В. Кифяк, Г. Круль, П. Мручковський, В. Руденко, І. Школа та інші [3; 4; 6; 7; 9].

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Як регіон, що межує із країною ЄС та країною СНД одночасно, Чернівецька область потребує більш детального підходу щодо вивчення потенціалу розвитку її прикордонної інфраструктури. Завдяки своєму географічному розташуванню та історичному розвитку, область покликана відігравати вагому роль у взаємозв’язках із Заходом. Область підтримує зовнішньоекономічні зв’язки більш ніж з 70 країнами світу. Основними торговими партнерами є Румунія, Російська Федерація, Німеччина, Італія, Польща, Білорусь, Туреччина. Серед держав світу за обсягами інвестування до економіки області лідерами є Кіпр, Туреччина, Італія, Ізраїль, Німеччина, Румунія, США [5].

Виклад основного матеріалу. Чернівецька область бере активну участь у транскордонному співробітництві із регіонами сусідніх країн, а саме Румунії та Молдови. Статистичні дані за 2016 рік свідчать, що на ці країни припадає майже 17% зовнішньоторговельного обороту товарами і послугами області. Серед європейських країн Румунія є основним торгівельним партнером для підприємств краю [8]. За результатами 2016 року зовнішньоторговельний оборот Чернівецької області з Румунією становив 30,5 млн. дол. США, що складає 22,5% від зовнішньоторговельного обороту області із країнами Європи і 13,6% від загального товарообігу. У зовнішньоторговельних операціях Чернівецької області Молдова займає третє місце серед країн СНД. Зовнішньоторговельний оборот області з цією країною становив в 2016 році 6,8 млн. дол. США, що складає 15,2% від зовнішньоторговельного обороту області з країнами СНД [8].

Однією з основних складових частин функціонування туристичної сфери є транспортна інфраструктура, що представлена автомобільним, залізничним та авіаційним транспортом, основними підприємствами якого є ВАТ «Компанія Чернівціоблавтотранс», Автопідприємство ВАТ «Денисівка», Вокзал станції Чернівці, Залізнична станція «Чернівці-Центральна», ВАТ «Авіакомпанія "Буковина"», Чернівецький структурний підрозділ «Украерорух», Комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт "Чернівці"» [7]. Питома забезпеченість шляхами автомобільного сполучення на одиницю площі регіону у порівнянні з іншими областями України вища: на 1 тис. км2 припадає 353 км автомобільних доріг із твердим покриттям (по Україні - 272,7 км). Щільність залізничних колій регіону складає 51 км шляхів на 1 тис. км2 території, по Україні - 37 [8]. Варто зазначити, що при досить щільній мережі автошляхів та залізничних колій області, їх питома вага в Україні незначна та не перевищує за різними показниками 2%. Пасажирські перевезення в області забезпечують автомобільний, авіаційний, залізничний та міський електричний транспорт. Всіма видами пасажирського транспорту загального користування за 2017 р. надано послуг 94,8 млн. осіб. Загальний обсяг перевезених пасажирів у порівнянні з 2016 р. збільшився на 15,2%, але залишився меншим від рівня 2014 та 2015 pp. на 3,1% та 14,1% відповідно. Обсяг пасажирообігу в 2017 р. зріс на 11,9% і становив 885,4 млн. пас. км [8].

Водночас, для транспортної інфраструктури також характерні певні проблеми, зокрема рівень сервісу та якість обслуговування. Обслуговування туристів у Чернівецькому аеропорту, на залізничному та автовокзалі потребує докорінного поліпшення у зв’язку з відсутністю написів іноземними мовами, візків для перевезення багажу, зручних під’їздів для туристичних автобусів на посадку та висадку туристів, відсутністю оголошення іноземними мовами, незадовільним загальним санітарним станом.

Взаємодія транспортної та туристичної галузей допоможе кожній з них у короткі терміни вирішити більшість питань, пов’язаних із розбудовою туристичної інфраструктури за напрямками національної мережі транспортних коридорів із залученням вітчизняних та іноземних інвестицій.

В Чернівецькій області на ділянці українсько-румунського кордону протяжністю 235 км. діє лише один автомобільний та один залізничний міжнародні пункти пропуску. Більша частина цих пунктів розміщена на українсько-молдовському кордоні (протяжністю 170 км.) - 11: 8 автомобільних та 3 залізничні. Для повітряного перетину кордону облаштовано міжнародний пункт пропуску в чернівецькому аеропорту.

Кількість пунктів пропуску на державному кордоні України та Румунії в Чернівецькій області є недостатньою, а пропускна здатність незадовільною, особливо під час уїк-енду та літнього сезону. Тому ведеться розбудова інфраструктури ще двох нових пунктів пропуску «Дяківці-Раковець» та «Красноїльск-Вікову де Сус», які, мають бути відкриті вже найближчим часом. Є перспективи також щодо відновлення місцевих пунктів пропуску через Державний кордон в Путильському районі (с. Шепіт та Руська), які діяли до 2010 року.

Упродовж 2017 року в Чернівецькій області, за даними управління статистики Чернівецької області, діяло 65 суб’єктів туристичної діяльності (у 2016 році - 66), серед них 58,5% - підприємства-юридичні особи та 41,5% - фізичні особи-підприємці. Із загальної кількості туристичних підприємств 10 - туроператори та 51 - турагенти, суб’єкти, що займаються тільки екскурсійною діяльністю - 4 (табл. 1).

Таблиця 1. Розподіл суб’єктів туристизму за видами туристичної діяльності у 2017 році

  Кількість суб’єктів туристичної діяльності, усього У тому числі
юридичні особи фізичні особи-підприємці
Усього 65 38 27
у тому числі за видами туристичної діяльності:
туроператор 10 10 -
турагент 51 27 24
тільки екскурсійна діяльність 4 1 3

За даними управління статистики Чернівецької області.

Кількість суб’єктів туристичної діяльності в Чернівецькій області упродовж 2014-2017 рр. залишалася стабільною. Різке скорочення її вдвічі відбулося у 2014-му році (рис. 1).

Кількість суб’єктів туристичної діяльності
Рис. 1. Кількість суб’єктів туристичної діяльності

За даними управління статистики Чернівецької області.

Найбільше суб’єктів туристичної діяльності діє в м. Чернівці - 52. З них 9 туроператорів та 40 турагентів (табл. 2). Лише екскурсійним туризмом займаються 3 установи.

Таблиця 2. Розподіл суб’єктів туризму за видами туристичної діяльності по містах та районах у 2017 році

  Кількість суб’єктів туристичної діяльності (одиниць)
усього у тому числі за видами туристичної діяльності
туроператор турагент тільки екскурсійна діяльність
Чернівецька область 65 10 51 4
міста
Чернівці 52 9 40 3
Новодністровськ 1 - - 1
райони
Вижницький 1 - 1 -
Глибоцький 1 - 1 -
Кіцманський 3 1 2 -
Новоселицький 5 - 5 -
Сторожинецький 1 - 1 -
Хотинський 1 - 1 -

За даними управління статистики Чернівецької області.

Як свідчать офіційні дані, послугами туристичних організацій області скористалися 20,3 тис. осіб, яким було продано 10,3 тис. путівок на загальну вартість 184,3 млн. грн. Серед них 99,6% становили громадяни України і 0,4% - громадяни інших країн. Діти і підлітки становили 20,6% від загальної кількості туристів. Кількість обслугованих екскурсантів становила 5,6 тис. осіб [8].

Вітчизняні туристи за сприяння туристичних організацій виїжджали в 47 країн світу. Країнами-лідерами з прийому наших туристів стали: Болгарія - 7,4 тис. осіб, Туреччина - 4,2 тис., Єгипет - 3,5 тис. та Греція - 0,7 тис.

У межах держави було охоплено поїздками 1,1 тис. осіб туристів - громадян України або 5,7% від загальної кількості обслугованих туристів.

Найбільш популярною метою подорожей для усіх категорій туристів залишається дозвілля та відпочинок. З такою метою у 2017 році подорожувало 19,9 тис. осіб (97,9% від загальної кількості) (рис. 2).

Розподіл туристів за метою відвідування
Рис. 2. Розподіл туристів за метою відвідування

За даними управління статистики Чернівецької області.

Готельне господарство Чернівецької області є розвинутим і в цілому задовольняє попит туристів. Заклади розміщування пропонують номери від «економ-класу» до «люкс-апартаментів». В останні роки в регіоні активно розвивається будівництво та відкриваються нові туристичні та готельно-ресторанні комплекси, де туристи можуть отримати широкий спектр відпочинкових, розважальних та побутових послуг.

У 2017 році на території області діяло 75 готелів та аналогічних засобів розміщення, що на 5,1% менше, ніж у 2016 році. У загальному потенціалі готелів та аналогічних засобів розміщування у 2017 році налічувалось 1,5 тис. номерів на 3,3 тис. місць. При підприємствах готельного господарства у 2017 році функціонувало 36 об’єктів сфери сервісу. Серед них 13 саун та басейнів, 5 ресторанів, кафе, барів, 4 автостоянки, 4 пральні та 10 інших об’єктів. У 2017 році в готелях та аналогічних засобах розміщування було обслуговано 117,0 тис. осіб, що на 10,7% більше, ніж у 2016 році.

У теперішній час готельне господарство - це галузь економіки, яка забезпечує валютні надходження за рахунок розвитку іноземного туризму. За 2017 рік у готелях та аналогічних засобах розміщування області (за офіційними статистичними даними) було прийнято на обслуговування 6,8 тис. іноземних громадян із 56 країн світу, що становило 5,8% від загальної кількості обслугованих. Загальна кількість ночівель, проведених іноземними громадянами, що відвідали Буковину у 2017 році, становила 22,7 тис., що у 2,0 раза більше, ніж у попередньому році. Серед громадян іноземних країн, які були прийняті в області, переважали приїжджі з Румунії - 1,5 тис. осіб, Білорусі - 0,9 тис., Молдови - 0,8 тис., Ізраїлю - 0,6 тис., Польщі, Туреччини - по 0,4 тис., Німеччини, Сполучених Штатів Америки - по 0,3 тис. осіб [8].

За мотивами відвідувань, як зазначають офіційні статистичні джерела, більша частка внутрішніх та іноземних туристів відвідали місто Чернівці з метою проведення дозвілля та відпочинку. Найбільш відвідуваними туристами залишаються пам’ятки архітектури історичного центру Чернівців, у тому числі об’єкт Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО - колишня Резиденція Митрополитів Буковини та Далмації. Тут знаходиться Буковинський інформаційно-комунікаційний центр розвитку історико-етнографічного туризму, що відіграє значну роль у популяризації туристичних об’єктів та інфраструктури. Також приїжджі туристи користуються послугами двох туристично-інформаційних центрів (у містах Чернівці та Вижниця).

Висновки. Чернівецька область - привабливий регіон щодо розвитку міжрегіональної і міжнародної співпраці, зокрема й у галузі туризму. Проте питання забезпеченості та якості туристичної інфраструктури все ще є актуальними й першочерговими. Напрямки міжнародного туризму вдалося диверсифікувати завдяки реорганізації інфраструктури МКП «Міжнародний аеропорт “Чернівці”», який з 2016 р. відновив регулярне авіасполучення з Києвом. Здійснюються авіаперельоти до Туреччини та Італії, що покращило умови прийому гостей міста Чернівців. Проте залізничне сполучення з містами України та ближнього транскордоння потребує здійснення комплексу заходів по розвитку.

Література

1. Бучко Ж., Антоняк Е. Аналіз туристичних потоків України-Румунії у контексті транскордонного туризму // Географія та туризм. 2016. Вип.35. С.26-35.
2. Buchko Z. Cross-Border Tourism in Bukovina // Scientific Review of Physical Culture. 2018. Vol.8. Issue 1. pp.37-42. URL: http://62.93.45.40/srpc/Articles/Volume-8/Issue-1/5.aspx.
3. Бучко Ж.І., Круль Г.Я. Просторовий аналіз розвитку готельно-ресторанної інфраструктури туризму у Чернівецькій області // Географія та туризм. 2011. Вип.11. С.34-41.
4. Бучко Ж. Транскордонний туризм у контексті євроінтеграції України // Науковий вісник Чернівецького університету. Географія. 2015. Вип.744-745. С.109-111.
5. Фреяк А. В. Тенденція розвідки транскордонного спіробітництва в контексті євроінтеграційного курсу України (на прикладі Чернівецької області в складі Єврорегіону «Верхній Прут») // Актуальні проблеми міжнародних видань. 2013. Вип.112. Ч.II. С.327-333.
6. Явкін В.Х., Руденко В.П., Андрійчук В.М., Король О.Д. та ін. Географічні аспекти розвитку туризму на прикладі України та Польщі: Монографія. Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2010. С.141-149.
7. Школа І.М. Менеджмент туристичної індустрії: Навчальний посібник / За ред. проф. І.М. Школи. Чернівці: ЧТЕІ КНТЕУ, 2003. 662 с.
8. Статистичний щорічник Чернівецької області за 2017 рік. Чернівці: ДКСТУ, 2018.
9. Rudenko V., Dzhaman V., Buchko Zh., Dzhaman Ya., Mruchkovstyy P. Theoretical-Methodological Basis for Studying the Preconditions of Ethnic Tourism in Multi-ethnic Urban Settlements. The Case of Chernivtsi City, Ukraine // Journal of Settlement and Spatial Planning. 2016. Vol.7. No.2. P.157-165. URL: http://geografie.ubbcluj.ro/ccau/jssp/arhiva_2_2016/06JSSP022016.pdf.

Жанна Бучко. Инфраструктурные факторы трансграничного туризма в Черновицкой области

В статье освещены вопросы инфраструктуры Черновицкой области как одной из основных составных частей функционирования трансграничной туристической сферы: путей сообщения и транспорта, пунктов пропуска, гостиничной сети, туроператоров и турагентов, центров туристической информации. Проанализированы виды транспортного сообщения, сеть международных пунктов пропуска на украинско-румынском и украинско-молдавском участках государственной границы. Раскрыты показатели деятельности туроператоров и турагентов в области и их влияние на международные туристические потоки. Тщательно рассмотрена структура заведений размещения.

Ключевые слова: трансграничный туризм, трансграничный, регион, туристическая инфраструктура, туристические потоки.

Zhanna Buchko. Infrastructure Aspects of Transborder Tourism in Chernivtsi Region

This work contains numerical analysis of tourism infrastructure of Chernivtsi region as a key factor required for smooth functioning of tourism services. Such infrastructure includes roads and transportation, border checkpoints, hotels and lodging, availability of tour operators and travel agents, visitor centers, and tourism information centers.

In Chernivtsi region, transportation infrastructure consists of three components: automotive transportation, railways, and aviation. Specific availability of automobile roadways per unit area in the region is higher than average across Ukraine: 373 km of hard surface auto roadways per one thousand square kilometers compared to 272.7 km average for all of Ukraine. The density of railway tracks in the region is 51 km per 1000 km2 whereas it is 37 km / 1000 km2 for all of Ukraine. Even though the auto and railroad networks in the region are relatively dense, they constitute only a small fraction compare to the transportation network of the whole country, just over 2% of the Ukrainian transportation network by several different measures. Passenger transportations in the region occurs via automotive travel, air travel, rail travel, and local municipal electric-powered vehicle (trolleybus) connections. The total number of distinct passengers serviced by all means of transportation in the region in 2017 as 94.8M persons. This number is 15.2% larger than the corresponding measurement from 2016 but smaller than the numbers for 2014 and 215 by, respectively, 3.1% and 14.1%. The total passenger throughput within the transportation system is measured in pass-km, passenger-per-kilometer. In 2017 in Chernivtsi region, this throughput was 885.3M pass-km, a 11.9% increase since 2017. Along the 225 stretch of Ukrainian-Romanian border within Chernivtsi region there is only one international border checkpoint for automobiles and buses and one railroad checkpoint. Most of border checkpoints in Chernivtsi region are located on the 170 km-long stretch of the between Ukraine and Moldova. There a total of eleven checkpoints, 8 automotive and 3 railway ones. Border crossing by airline passengers is done at the checkpoint created at Chernivtsi International Airport (CWC).

During 2017, there were 65 tourist service providers registered in Chernivtsi region (in 2016, there were 66). Of these, 58.5% were corporate entities and 41.5% were individual entrepreneurs. Of the total number of tourist services, there were 10 tour operators, 51 travel / tourism agents, and 4 entities focusing solely on tour-guide activities. The largest number of tourist service providers is operating out of the city of Chernivtsi: 52. Of these, nine are tour operators, forty are travel agents, and three provide tour guide services.

In 2017, 20.3 thousand persons were the clients of organized tourist services in the region, purchasing 10.3 thousand travel vouchers of different kind for the total of 184.3 million hryvnia. Of these persons, 99.6% were citizens of Ukraine and 0.4% reported citizenship in other countries. Children and young adults constituted 20.6% of the overall number of tourists. The number of clients of officially registered guided tourist routs was 5.6 thousand.

In 2017, there were 75 hotels and other tourist lodging facilities in the region, a 5.1% decrease compared to 2016. These lodging facilities in 2017 offered 1.5K separate rooms and 3.3K individual beds. The number of clients served by Chernivtsi region hotels in 2017 was 117.0 thousand persons, a 10.7% increase in comparison with 2016.

According to the official statistics, during 2017, hotels and tourist lodges of Chernivtsi region hosted 6.8 thousand non-Ukrainian-citizen tourists from 56 foreign countries, a 5.8% fraction of all hotel clients in the region. The total number of nights spent by international tourists in Chernivtsi region in 2017 was 22.7 thousand, 2.0-fold increase over the preceding year. The primary source of international visitors to Chernivtsi region was Romania (1.5 thousand visitors), Belarus (0.9 thousand visitors), Moldova (0.8K visitors), Israel (0.6 thousand), Poland and Turkey (0.4 thousand each), Germany and United States of America (0.3 thousand each).

The visitors to the region were served by two visitor information centers, in Chernivtsi and in Vyzhnytsia, and the Information and Communication Center of Development of Historic and Ethnographic Tourism in Bukovina situated in the main building of Chernivtsi National University, a historical landmark, formerly, the seat of Archbishops of Bukovina and Dalmatia of the Orthodox Christian Church.

Overall, Chernivtsi region can be positioned as an attractive location for inter-regional and international cooperation in the area of tourism and tourism services. However, a number of problems of availability and quality of key parts of tourism infrastructure required to be solved in order to further develop tourism in the region.

Keywords: cross-border tourism, cross-border region, tourism infrastructure, visitor flow.