Чабанюк Б.C.
Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.
«Світові досягнення і сучасні тенденції розвитку
туризму та готельно-ресторанного господарства»
(м. Запоріжжя, 25 листопада 2022 р.). Запоріжжя:
НУ «Запорізька політехніка», 2022. 770 с. С.413-415.

Дослідження сутності туристичного потенціалу: теоретичний підхід

Україна поки що не належить до світових лідерів за кількістю відвідань туристами, однак особливості її географічного розташування та рельєфу, сприятливий клімат, багатство природно-ресурсного, історико-культурного та туристично-рекреаційного потенціалу створюють можливості для інтенсивного розвитку багатьох видів і внутрішнього, і іноземного туризму.

Розглянемо докладніше теоретичні основи туристичного потенціалу. Не існує єдиної думки з приводу властивостей туристичного потенціалу як економічної системи, а також відсутня його класифікація. У зв’язку з цим, дослідження туристичного потенціалу і пов’язаних з ним проблемних питань є актуальним.

Дослідженню цієї проблеми присвячені роботи багатьох вітчизняних і зарубіжних авторів. Проте, різні точки зору породжують все більше спірних питань і виявляють протиріччя як на понятійному рівні, так і в принципових підходах.

Перш, ніж дати визначення туристичного потенціалу регіону, доцільно проаналізувати концептуальні підходи до основного терміну - потенціал.

Термін «потенціал» у своєму етимологічному значенні походить від латинського слова «potentia» і означає «приховані можливості», які в господарській практиці завдяки праці можуть стати реальністю [1].

У вітчизняній економічній літературі цей термін в широкому розумінні трактують як можливості, наявні сили, запаси, засоби, які можуть бути використані, або як рівень потужності в якому-небудь відношенні, сукупність засобів, необхідних для чого-небудь.

Визначення поняття потенціалу має не лише важливе наукове, але і практичне значення, оскільки уявлення про суть визначає підхід до його оцінки, виміру і управління.

Дослідження «туристичного потенціалу» відображені у працях вітчизняних та зарубіжних авторів, географів, економістів, юристів, фахівців з державного управління: Д. Басюк, М. Біль, О. Білотіл, С. Домбровської, А. Помази-Пономаренко, В. Герасименка, Н. Корж, Р. Кривенкової, О. Михайлюк, О. Любіцевої, С. Майстро, В. Паппа, А. Парфіненка, Т. Шелеметьєвої, Ю. Юхновської та ін.

Так, Р. Кривенковою «…проаналізовано наукові підходи до поняття «туристичний потенціал» та його сутності. Надано авторське твердження досліджуваного поняття для його введення до наукового обігу в державному управлінні і встановлено, що туристичний потенціал - це сукупність туристичних ресурсів і туристичних можливостей певної території, які органи державного управління використовують та можуть в перспективі використати для консолідації суспільства на державному, регіональному та місцевому рівнях» [2].

В монографії В. Герасименка розкрито сутність туристичного потенціалу не тільки як сукупності всіх наявних ресурсів туристичної діяльності, але і як здатності максимального їх використання для задоволення потреб громадян України та іноземних туристів в якісних послугах [3, с.245].

Ю. Юхновською уточнено, сформовано та удосконалено сутність понятійного апарату, який стосується розвитку потенціалу туристичної галузі регіону. Надано визначення «туристичний потенціал регіону» як сукупність економічних, унікальних природно-ресурсних, культурно-історичних, соціальних, релігійних особливих елементів регіону (області) країни, які носять природний характер або виникли в результаті діяльності людини (штучно), можуть сприяти розвитку туристичної галузі, тобто виробництво, наука, природокористування, культура, освіта, спорт, торгівля, охорона здоров’я тощо, а також політична, соціальна та економічна ситуація, які можуть вплинути на туристичну діяльність [4, с.44].

Н. Корж та Д. Басюк визначають «туристичний потенціал території як наявність у неї можливостей до розвитку туристичної індустрії та отримання від її функціонування позитивного соціально-економічного ефекту і підвищення рівня туристичної привабливості цієї території» [5, с.55].

Т. Шелеметьєвою здійснено науковий аналіз базових понять і категорій «потенціал», «туристичний потенціал», «туристичні ресурси» та стверджено, що туристично-рекреаційний потенціал є сукупністю органічно взаємопов’язаних природних і матеріальних засобів, які в процесі взаємодії здатні виробляти продукцію або продукт [6, с.33].

Проаналізувавши підходи до визначення «туристичний потенціал», можна зробити висновок, що вчені - як географи, так і економісти - в основному дотримуються ресурсної концепції, згідно якої потенціал - це сукупність взаємозв’язаних ресурсів, необхідних для досягнення певної мети.

Отже, туристичним потенціалом будь-якого об’єкта (чи території) називається сукупність приурочених до даного об’єкта (території) природних і рукотворних тіл і явищ, а також умов, можливостей і засобів, придатних для формування туристичного продукту і здійснення відповідних турів, екскурсій, програм.

Література

1. Етимологічний словник української мови: У 7 т. Т.4: Н-П / уклад. Р.В. Болдирєв та ін.; за заг. ред. В.Т. Коломієць, В.Г. Скляренко. К., 2003. 656 с.
2. Кривенкова Р.Ю. Поняття та сутність туристичного потенціалу: державно-управлінський аспект. URL: http://www.dy.nayka.com.ua/pdf/9_2019/72.pdf.
3. Оцінка туристично-рекреаційного потенціалу регіону: монографія / за заг. ред. В.Г. Герасименко. Одеса: ОНЕУ, 2016. 262 с.
4. Юхновська Ю.О. Теоретичні підходи до визначення сутності туристичного потенціалу регіону // Вчені записки ТНУ В.І. Вернадського. Серія: економіка та управління. 2019. Т.30(69). №1. С.42-46.
5. Корж Н.В., Басюк Д.І. Управління туристичними дестинаціями: підручник. Вінниця: «ПП»ТД Едельвейс і К», 2017. 322 с.
6. Шелеметьєва Т.В. Туристично-рекреаційний потенціал як основа розвитку туризму: науково-теоретичний аспект // Інфраструктура ринку. 2018. Вип.15. С.30-35.