Чучко В.О.
Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.
«Світові досягнення і сучасні тенденції розвитку
туризму та готельно-ресторанного господарства»
(м. Запоріжжя, 25 листопада 2022 р.). Запоріжжя:
НУ «Запорізька політехніка», 2022. 770 с. С.428-431.

Психологічний туризм як стратегічний напрямок розвитку внутрішнього туризму в Україні в умовах війни

З початком війни в Україні змінилось усе, постраждали всі сфери та галузі економіки, в тому числі, туристична. Важко уявити, як в таких надскладних умовах можна подорожувати не лише з метою переселення до більш безпечних місць, а й можливості хоч на якийсь час втекти від жахливих реалій, що принесло за собою повномасштабне вторгнення. Сфера туризму вийшла на зовсім інший, незвичний для України рівень.

Не треба розглядати туризм лише як сектор розваг, тому що він суттєво впливає на економіку країни та благополуччя її громадян, надає багато робочих місць та можливостей для заробітку, створює умови для функціонування компаній у галузях, що співпрацюють зі сферою туризму. У будь-які часи, як мирні, так и воєнні, він є підтримкою сфери господарської діяльності держави та суспільства.

З початку повномасштабного вторгнення туристична галузь повернулася до збитковості і не змогла досягти показників 2019 року. Зазначають такі причини:

• по-перше, у великої кількості громадян зросли витрати та зменшилися доходи;
• по-друге, військовозобов’язані не мають змоги виїздити за кордон з сім’єю, навіть якщо у них є на це кошти;
• по-третє, існують складнощі пов’язані з логістикою. Також не треба очікувати прибуття великої кількості іноземних туристів до того часу, доки в країні не буде безпечно. Відвідують Україну сьогодні - це в першу чергу представники закордонних ЗМІ та співробітники відомств, що переміщуються по країні з робочою метою [1].

Але, не дивлячись на складнощі, сфера туризму в Україні продовжує працювати приблизно на 30% орієнтуючись на подорожі всередині держави - переважно у західноукраїнському напрямку. Створюються туристичні послуги для людей, що потребують відпочинку у цей надзвичайно складний період, в тому числі для переселенців, розробляються туристичні маршрути та цікаві екскурсії. Державним агентством розвитку туризму в Україні визначено напрямки розвитку туризму в умовах воєнного стану:

• створення та розробка «Маршрутів пам’яті» (для увічнення подвигу українського народу під час війни);
• створення та розробка програми реабілітації учасників війни (санаторно-курортний напрямок);
• робота на перспективу щодо залучення в Україну іноземних туристів (Visit Ukraine in Future) [2].

На наш погляд, потрібно в цей перелік включити також розвиток психологічного туризму, як перспективного напрямку розвитку внутрішнього туризму та актуального для туристичного бізнесу. В Законі України «Про туризм» не міститься в переліку видів туризму такого напрямку, як психологічний, який більш відомий як PSY-туризм. Психологічний напрям в туризмі є досить поширеним у багатьох країнах світу і часто трактується як тревел-терапія чи езо-туризм. В Україні психологічний туризм є відносно новим напрямом. Найбільший його розвиток розпочався з 2014 року, тобто від початку проведення бойових дій в східних областях України.

В наукових джерелах виділено декілька визначень поняття «психологічний туризм». Зазначено, що це «спеціально розроблена технологія для відновлення і підтримки психологічного здоров’я людини у сучасному світі, поєднання цікавого відпочинку з придбанням корисних психологічних умінь і навичок» [3]. Більша їх частина підкреслює значення психологічного туризму для відновлення психологічного здоров’я людини.

Психологічний напрямок розвитку туризму в Україні почали вивчати зовсім недавно. Серед українських дослідників можна назвати таких як Гуцуляк Н. та Чабан М. Більш ґрунтовно цей напрям досліджували іноземні науковці, а саме: Алієва В., Буряк Л., Вілляміра М., Вірді Р., Дьяченко М., Дугельна Т., Дункер К., Ланберг О., Малкіна-Пих І., Манілова І., Паталкова М., Столярчук Є., Тріані А.

Сьогодні вже існують форми психологічного туризму:

• похід разом з психологом і провідником;
• закордонна поїздка, яка передбачає можливість проходження яких-небудь тренінгів;
• екотуризм, який дає можливість людині пізнати світ, що оточує його, і набути корисних психологічних навичок. У більшості випадків еко-туристи мешкають в наметах в лоні природи;
• поїздка у велике місто, що супроводжується цікавими екскурсіями і тренінгами (цивілізований туризм).

Перш за все психологічний туризм це новий вид відпочинку з глибинним зануренням у ресурсні стани психіки, який виник на перетині захопленості людьми подорожами і психологією, тут переплітається відпочинок (подорож) і розвиток. Він поєднує одночасно три види діяльності, які корисні і дуже ефективні:

• відпочинок, як спосіб розслабитися і відновити сили;
• психологічна розвантаження в супроводі професіоналів;
• саморозвиток.

Психологічний туризм передбачає не просто об’єднання туризму (подорожі, відпочинку і пізнання) з психологічною роботою через психотехнології, соціально-психологічні тренінги, психотерапію і консультування, але й вибудовування цілісного контекстного простору, в якому особистісний та груповий розвиток обумовлений впливом на нього соціокультурних і природних чинників середовища.

Таким чином, в умовах війни складно розглядати туризм з економічною перспективою. Сьогодні важливо аналізувати туризм точки зору поведінки туристів під впливом емоційних факторів. Туристи хочуть втекти від повсякденності та стресу, щоб знайти нові виміри життя, новий досвід, унікальні чи нестандартні ситуації. Досягти внутрішньої цілісності і гармонії людини можливо за допомогою спеціально організованої туристичної діяльності, а саме психологічного туризму.

Література

1.Туризм в умовах війни! URL: https://www.synevir.info/туризм-в-умовах-війни/.
2. Держагентство з розвитку туризму України визначило напрямки розвитку туризму в умовах воєнного стану. URL: https://ucci.org.ua/press-center/ucci-news/derzhagentstvo-z-rozvitku-turizmu-ukrayini-viznachilo-napriamki-rozvitku-turizmu-v-umovakh-voiennogo-stanu.
3. Погребняк Л. В., Гавришків Н. Б. Розвиток сільського туризму в Україні в період пандемії COVID-19 // Sciences of Europe. 2020. №56(2). С.11-15.