Цвілий С.М.
Матеріали V Всеукр. наук.-практ. конф.
«Актуальні проблеми та перспективи розвитку обліку,
аналізу та контролю в соціально-орієнтованій системі
управління підприємством» (м. Полтава, 14-15 квітня 2022 р.)
Полтава: ПДАУ, 2022. 847 с. С.263-265.
Методи вимірювання показників економічної ефективності бізнесу туристичного підприємства
Оцінка ефективності бізнесу туристичного підприємства є завершальним етапом фінансового та управлінського аналізу. В свою чергу, аналіз загальної ефективності бізнесу є прерогативою найвищої ланки управління підприємства. Ефективність приватних управлінських рішень, які пов'язані з визначенням ціни туристичної продукції, вибору ціни покупок, заміни технологій, обладнання та техніки, інші альтернативні рішення повинні пройти оцінку з погляду загального успіху підприємства, його довгострокового виживання в сучасних умовах [1].
У трансформаційній економіці бухгалтерський облік також поділяється на дві частини: фінансовий облік та управлінський облік. Фінансовий облік вирішує проблеми взаємовідносин туристичного підприємства із державою та іншими зовнішніми користувачами інформації про функціонування підприємства на туристичному ринку. Зрозуміло, фінансовий облік і звітність регламентуються міжнародними та національними стандартами. З іншого боку, управлінський облік не регламентується державою: його організація та методи визначаються керівником підприємства. За логікою, на перший план висуваються управлінські завдання, які вимагають для вирішення крім знань бухгалтерії, обліку витрат, калькулювання собівартості продукту знання техніко-економічного планування, статистики, аналізу господарської діяльності, сучасних програмних продуктів.
Управлінський облік організує внутрішні бізнес-зв'язки для туристичного підприємства. Саме з цих причин його вважають внутрішнім на відміну від фінансового (зовнішнього) обліку. Комплексна оцінка економічної ефективності туристичного бізнесу є складовою управлінського та фінансового аналізу (схема, яка запропонована А.Д. Шереметом, є базою для сфери обслуговування, взагалі). Значну увагу слід приділяти аналізу та управлінню економічною ефективністю бізнесу туристичного підприємства. Сучасну економіку туризму відрізняють дві особливості:
- по-перше, повна економічна відокремленість, самостійність та відповідальність підприємств як суб'єктів туристичного ринку;
- по-друге, невизначеність ринкової кон'юнктури, як наслідок вільного встановлення підприємством бізнес-зв’язків з партнерами, так і вільних цін та тарифів на продукцію.
За такого стану центральним завданням управління є мінімізація бізнес-ризиків з урахуванням оцінки кожного прийнятого рішення з погляду можливості отримання економічної вигоди. Це створює об'єктивні передумови зростання ролі методів аналізу економічної ефективності бізнесу туристичного підприємства та потребує модернізації методики даного аналізу, вдосконалення методів управління економічною ефективністю бізнесу туристичної організації.
З метою оцінки управління бізнесом підприємства, наука та практика виробила спеціальні інструменти, які називають економічними показниками. Економічні показники моделюють економічні явища та призначені для виміру та оцінки сутності економічних характеристик, економічної ефективності бізнесу вітчизняного туристичного підприємства або його ділової активності [2].
Аналіз методів вимірювання показників економічної ефективності бізнесу туристичного підприємства дозволив зробити наступні висновки:
- в економічній літературі для оцінки економічної ефективності використовується система приватних показників, що характеризують результативність дій підприємства, величини авансованих ресурсів або величини їх споживання (витрат);
- в зарубіжних джерелах є загальні пропозиції щодо розрахунку узагальнюючого показника економічності роботи підприємства, яка визначається як відношення обсягу випуску туристичного продукту до обсягу використаних ресурсів, а для підприємств України економісти рекомендують, як узагальнюючий показник, використати рівень рентабельності бізнесу;
- економічні показники мають різну назву (напр., рентабельність продажу: рентабельність обороту, комерційна маржа, коефіцієнт прибутковості) і тому доцільно створити державний стандарт на економічну термінологію;
- з позиції стратегії бізнесу працівників цікавить ефективність лише з погляду зростання доходу на одиницю витрат за допомогою внутрішніх чинників, але також треба враховувати вплив зовнішніх чинників;
- оскільки прибуток є результатом живої праці з урахуванням засобів та предметів праці, актуальним є визначення впливу кожної витратної величини (ресурсу) на розмір прибутку;
- оцінюючи ефективність бізнесу туристичного підприємства розглянуто не всі варіанти: більшість показників в економічній літературі є приватними, а результат не вимірюється комплексно;
- відсутні чи недостатньо обґрунтовані порогові значення базових показників ефективності: динаміка змін свідчить про покращення (погіршення) показника, але за відсутності нормативу рекомендації щодо підвищення ефективності бізнесу туристичного підприємства можуть бути вироблені за допомогою експертних оцінок;
- певні труднощі для практики становить безліч приватних показників, які дублюють економічні дані. За таких умов доцільно виділити: узагальнюючий показник; основні приватні показники; додаткові приватні показники;
- одним з недоліків, що не дозволяє всебічно та точно виміряти ефективність бізнесу підприємства є відсутність узагальнюючого чи інтегрального показника, який би дозволив виміряти рівень ефективності на макрорівні та мікрорівні;
- в сукупності показників відсутня логічна стрункість, єдність, взаємозв'язок, взаємозумовленість, системність;
- в економічній літературі відсутня різниця категорій «економічна ефективність» і «економічна ефективність бізнесу».
Наукове опрацювання даних висновків має стати напрямком подальших досліджень бізнесу туристичного підприємства.
Список використаних джерел
1. Tsviliy S.М., Vasylychev D.V., Gurova D.D. Improvement of the Qualification of Small and Micro-enterprise Staff in the Crisis Conditions of Business Transformation // Економічний вісник ДВНЗ «УДХТУ». 2020. №1(11). С.50-60.
2. Tsviliy S., Vasylychev D., Gurova D. Transformation of the Personnel Management System of a Typical Hospitality Enterprise into an Innovative Structure // Економічний простір. 2020. №164. С.132.