Данилюк Іван
Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.
«Психологія та туризм» (м. Київ, 27 квітня 2022 р.)
К.: ТОВ «Геопринт», 2022. 219 с. С.11-12.

Туризм через «призму» психології

Туризм є процесом проведення часу поза домом задля відпочинку, розслаблення та насолоди. Він передбачає використання при цьому комерційне надання послуг.

Туризм є історичним і соціокультурним явищем. Він існував не завжди і не в усіх народів. Ані воєнні походи завойовників, ані мандри купців, релігійне паломництво чи пересування з місця на місце кочівників або втікачів не є туризмом. Витоки туризму можна прослідкувати в античності: греки та римляни мандрували як задля того, щоби ознайомитися зі спадщиною власних цивілізацій, так і з метою відпочити на пляжі або скуштувати місцеве вино. Слово «туризм» виникає у 18 столітті; з 17 століття молоді аристократи з країн Західної та Північної Європи здійснювали так званий Grand Tour: подорож по Європі (зазвичай охоплюючи Францію, Німеччину, Італію та Грецію). Основна мета: засвоїти поглинути історію, мистецтво та культурну спадщину.

Психологічна наука є невід’ємним елементом міждисциплінарних зусиль для розуміння явища туризму. Сама схильність до зміни місця перебування, до отримання нового досвіду є виразом особистісних рис, розуміння яких дозволяє передбачити готовність людини мандрувати. Психологічне благополуччя туриста і його задоволеність послугами є ключовим предметом у конкуренції в туристичній галузі. Вони зумовлюють лояльність продукту, послузі, певній місцевості або маршруту. Через це психологи, чия робота дозволяє виявити мотивацію людей подорожувати, індивідуальні відмінності, які впливають на клієнтські вподобання, є важливими фахівцями для туристичного бізнесу.

Мандри відкривають перед людиною широкі можливості для того, аби вийти за межі власної соціокультурної матриці, дистанціюватися від власної культури й суспільства та побачити світ з іншої перспективи. Географічний простір, до зміни якого долучається людина, трансформує простір ментальний. Попри те, що туристичний досвід за визначенням є тимчасовим, він може привести до постійних змін особистісної структури. [1]

Основна ідея туризму, а іноді й рушійна сила мандрування, засновується на знайомстві з іншими людьми з різних країн, місць, або культур, обміні власним досвідом, поглядами, або життєвими цінностями.

Туризм може знизити вороже ставлення, стереотипі та упередження, як всередині країни, так і щодо представників інших народів. Çelik [2] в своєму дослідженні прагнув визначити, чи змінюється ставлення (переконання і стереотипи) внутрішніх туристів в Туреччині до жителів півдня і сходу країни після внутрішніх подорожей. Крім того, у процесі дослідження були зібрані дані людей, які ніколи не відвідували ці регіони, для створення контрольної групи. Упередження учасників, які ніколи не приїжджали на Південь і Схід країни, були вищими. Також були визначені позитивні зміни в установах (упередженнях, позитивних установках) людей, які мали досвід подорожей.

Література

1. Erdoğan Ç. The Relationship Between Tourism and Sociology, Psychology, and Social Psychology // Routledge Handbook of Social Psychology of Tourism. Routledge, 2021. pp.21-30.
2. Çelik S. Social Psychological Effects of Tourism Evaluation of the Tourist-Local People Interaction within the Context of Allport’s Intergroup Contact Theory // Gürsoy D., Nunkoo R. (eds.) Handbook of Tourism Impacts: Theoretical and Applied Perspectives. London; New York: Routledge, 2019. pp.242-251.