Демченко Л.О.
Матеріали Всеукраїнської науково-практичної
конференції "Туристичний та готельно-ресторанний
бізнес: світовий досвід та перспективи розвитку
для України" (м. Одеса, 10 квітня 2019 р.)
Одеса: ОНЕУ, 2019. 881 с. С.731-733.

Сучасний розвиток музеїв-скансенів в Україні

Важливим чинником формування національної свідомості, історичної пам’яті та почуття національної гідності було і залишається музейництво. Етнографічні музеї, особливо музеї-скансени, стають осередками культурного та духовного розвитку народу. Вони допомагають гуманізації суспільства та ствердженню української нації через знайомство з її матеріальною та нематеріальною культурною спадщиною. Тому дуже важливо розвивати існуючі та заохочувати створення нових музеїв-скансенів на території України.

Скансени - це етнографічні музеї просто неба, тобто своєрідні архітектурно-етнографічні комплекси під відкритим небом з міні-музеями в окремих будівлях. Це дає змогу демонструвати пам’ятки матеріальної і духовної культури в умовах, максимально наближених до аутентичних. Пізнавальне значення та емоційний вплив таких музеїв дуже великий [1, с.80].

Перший скансен на території України було засновано у 1964 році в Переяславі-Хмельницькому. Згодом музеї типу скансен з’явилися в Ужгороді, Львові, Києві та Чернівцях [2]. Сьогодні в Україні налічується чотирнадцять великих скансенів. Серед них один національний - у Києві, два регіональних - Львівський та Переяслав-Хмельницький музеї, решта одинадцять - обласні. В Україні також діє багато локальних музеїв: це невеликі заклади з однієї або кількох садиб чи інших будівель [3].

Сучасний стан музейної справи орієнтує на інтеграційність, комплексність, взаємозумовленість музею та об’єктів зберігання. Все це гармонійно поєднується в музеях-скансенах, що відтворюють, зокрема, національні цінності через поєднання матеріальної та нематеріальної спадщини. Через музеї-скансени до національних традицій долучаються, перш за все, діти як дошкільного віку, так і школярі. У цих музеях вони можуть спробувати стародавні ремесла на собі чи дізнатися про цікаві сторінки ремесла з минулого. На сучасному етапі все більшого значення у діяльності скансенів набуває використання сучасних інформаційних технологій, в тому числі, технологій доповненої реальності чи QR-кодів. Доповнена реальність - це пряме або непряме відображення навколишньої дійсності в реальному часі, елементи якої доповнені створеним на комп’ютері віртуальним простором [4]. Ці технології створюють можливість організації інтерактивного середовища всередині музейного простору. Крім того, нові інформаційні технології полегшують проведення суспільно-резонансних акцій, PR-заходів, що дає змогу зацікавити та долучити до відвідування музеїв якомога більше відвідувачів [5].

Нещодавно команда Google в Україні за участі Міністерства культури України представила віртуальний тур по українських музеях під відкритим небом. Сім музеїв в різних регіонах України тепер відкрито для віртуальної екскурсії, а саме: Національний музей народної архітектури та побуту України (Пирогів), Музей народної архітектури і побуту у Львові «Шевченківський гай», Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини (Переяслав-Хмельницький), Закарпатський музей народної архітектури та побуту (Ужгород), Центр народознавства «Мамаєва Слобода» (Київ), Запорізька Січ - Національний заповідник «Хортиця» (Запоріжжя) та Резиденція Богдана Хмельницького (Чигирин) [6]. Такий проект дає можливість тим, хто не в змозі відвідати музей під відкритим небом, дізнатися більше про народну архітектуру та побут наших предків в режимі онлайн.

Загалом, нові інформаційні технології дозволяють розширити межі експозиції, показати величезний обсяг додаткової інформації і багаторазово посилити емоційний вплив на відвідувача. У той же час, новітні технології є лише доповненням до експозиції музеїв. Відвідувачі беруть участь у майстер-класах з традиційної кулінарії, гончарства, плетіння тощо. Кожен український музей-скансен характеризується різноманітністю подібних занять як для дітей, так і для дорослих. Сучасний музей-скансен виступає як своєрідна моделююча система культури. Тому завдання музею-скансену полягає не в тому, щоб дати фундаментальні знання, а у формуванні ставлення людини до світу, його минулого.

Світовий досвід функціонування музеїв-скансенів показує, що за змістовним наповненням ці види музеїв є інноваційними. Зараз у скансенах активно впроваджуються для школярів відкриті заняття за участі акторів. Громадські організації на базі музею проводять просвітницьку діяльність, благодійні акції. Можна стверджу вати, що музеї-скансени мають потенціал для реалізації розвиваючого, творчого та естетичного дозвілля [1].

Таким чином, скансени - це тип музею, що має великий потенціал для розвитку у сучасних умовах. Зростання мережі скансенів - це світова тенденція, що проявляється і в Україні. За останні роки такі музеї викликають все більший інтерес суспільства. Тому можна зробити висновок, що при правильній організації та професійному підході за такими музеями - перспективне майбутнє.

Список використаних джерел

1. Афанасьев О.Є., Бурлака Є.В., Маркіна Ю.М. Скансени України як важливий туристичний ресурс // Туристична індустрія: сучасний стан та пріоритети розвитку: Матеріали IV Міжнар. наук.-практ. конф. Луганськ, 2009. С.80-84.
2. Гудченко 3. Музеї народної архітектури України. К., 2007. 120 с.
3. Музей просто неба. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Музей_просто_неба.
4. Доповнена реальність: як пристрої розширюють межі сприйняття. URL: https://techtoday.in.ua/reviews/dopovnena-realnist-yak-pristroyi-rozshiryuyut-mezhi-sprijnyattya-25994.html.
5. Нездойминов С.Г., Бален А.П. Музей как фактор развития культурно-познавательного туризма // Кримський економiчний вiсник. 2014. №5(12). С.5-7.
6. Google пропонує віртуально відвідати 7 музеїв під відкритим небом в Україні. URL: https://umoloda.kyiv.ua/number/0/2006/113822.