Демидчук Л.Б.
Матеріали IV Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сталий розвиток туризму на засадах
партнерства: освіта, наука, практика»
(м. Львів, 15-16 травня 2025 р.)
Львів: ЛТЕУ, 2025. 258 с. C.171-173.

Транспортні перевезення в галузі туристичного обслуговування

Транспорт - одна з найважливіших складових частин матеріальної бази економіки будь-якої країни. З давніх часів транспорт був двигуном прогресу. Людина використовувала будь-які підручні засоби для перевезення людей і вантажів. З винаходом колеса, а дещо пізніше і різних типів двигунів людина стала відповідно розвивати і засоби пересування: вози, карети, пароплави, паровози, літаки тощо. Це давало змогу здійснювати поїздки на великі відстані і з різними цілями.

автобусні подорожі

Автопослуги, які використовуються в туристському обслуговуванні, включають три основні напрямки:

  1. організація автобусних подорожей;
  2. організація подорожей на особистому транспорті туристів;
  3. прокат автомобілів.

Автобусні подорожі. Міжнародний автобусний туризм є порівняно молодим видом туризму. Початок його розвитку можна віднести до 70-х рр. XX ст. До цього в різних країнах автобуси використовували здебільшого для трансферів, екскурсій і місцевих поїздок У 1986 р. у країнах Європи у зв’язку із загостренням конкуренції між залізничними та автобусними компаніями було створено об’єднання автобусних перевізників - Раду «Євроліній» («Eurolines»), куди ввійшли 33 європейські партнери. Автобусні компанії виступили під однією торговою маркою, виробили загальну систему автобусного сполучення за наскрізними квитками із загальними стандартами сервісу, правилами і системою знижок. Сьогодні «Eurolines» - одна з провідних компаній на ринку. Вона обслуговує понад 250 маршрутів по всій Європі, і до неї входять 35 європейських автобусних компаній. Підписання Шенгенської угоди дало новий поштовх до розвитку автобусних перевезень, дозволивши спростити багато формальностей. У 90-х рр. середньорічне зростання автобусного туризму становило в середньому близько 1,5%.

Європейська конференція міністрів транспорту (1984 р.) виділяє три види автобусного туризму:

  1. поїздки на рейсових автобусах;
  2. поїздки на човникових автобусах;
  3. спеціальні (чартерні) рейси.

В окрему групу виділяють внутрішній туризм та поїздки протягом дня з різними цілями (екскурсії протягом дня, човникове обслуговування аеропортів тощо). Будучи економічним видом туризму, доступним широким верствам населення, автобусний туризм постійно розвивається. Досі спостерігається тенденція до зростання його обсягів. Пріоритет надається автобусним турам вихідного дня - досить популярні 2-3-денні поїздки містами Європи з екскурсійно-пізнавальною метою. На другому місці за популярністю - маршрутні тури тривалістю 1-2 тижні містами Європи також з екскурсійно-пізнавальними цілями.

Відкриття руху на регулярних міжнародних маршрутах регламентується двосторонніми урядовими угодами, а транзит через треті країни потребує дозволу Комітету з транспорту при Європейській економічній комісії ООН (ЄЕК) [2].

Нині транспорт є одним із найважливіших компонентів економіки держави, як тієї, що розвивається, так і тієї, що має високорозвинену економічну та соціальну базу. Транспорт забезпечує нормальне функціонування економіки, підвищення ефективності суспільного виробництва, створює умови для раціонального розміщення виробничих сил територією країни з урахуванням найдоцільнішого наближення підприємств різних галузей економіки до джерел сировини і районів споживання продукції, спеціалізації та кооперації виробництва, дає змогу розвивати такі галузі, як торгівля, сільське господарство та інші. Транспорт є провідним чинником розвитку туризму.

Список використаних джерел

1. Inland Transport Committee. URL: https://unece.org/transport/inland-transport-committee.
2. The European Conference of Ministers of Transport (ECMT). URL: https://www.itf-oecd.org/sites/default/files/docs/92guided2040_0.pdf.