Дьяченко М.С.
Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф.
«Туристичний та готельно-ресторанний бізнес:
світовий досвід та перспективи розвитку
для України» (м. Одеса, 10 квітня 2019 р.)
Одеса: ОНЕУ, 2019. 881 с. С.685-689.

Інтернет-реклама як елемент просування Інтернет-послуг у туризмі

Метою даного дослідження є теоретичне визначення реклами, необхідність новітніх інструментів в рекламній сфері. З’ясовано, як науково-технічний прогрес впливає на методи вибору послуг в туризмі, розвиток Інтернет-туризму, а також як користування Інтернет-послугами впливає на необхідність активного впровадження Інтернет-реклами для туристичних компаній.

Специфіка сучасної рекламної діяльності у туризмі полягає у підвищеній складності та розмаїтті форм і методів впливу на споживача, а також у розширенні цілей реклами. Рекламна діяльність охоплює усі аспекти функціонування та розвитку туристичного підприємства. Від якості її проведення значною мірою залежить дієвість реалізації стратегічних й оперативних планів, поточних управлінських рішень тощо.

У зв’язку зі стрімкими темпами розвитку туристичної індустрії в Україні, проведення рекламних заходів на ринку туристичних послуг, в контексті розвитку підприємств туризму, вимагає нових ідей та підходів для прогнозування процесів їх подальшої діяльності. За таких умов, питання розробки спеціального інструментарію задля формування рекламної діяльності на ринку туристичних послуг набуває особливої актуальності.

Реклама - це узгоджене із замовником масове неособисте інформаційне повідомлення про особу, товар, послугу чи ідею з метою викликати особливу зацікавленість до предмета рекламування. При цьому предметом реклами є те, що рекламується, або інформація, що є змістом реклами [1, с.54].

Збільшення ролі та значення реклами в сучасних умовах насамперед визначається суттєвим ускладненням умов ринкового суперництва та розширенням кола потенційних конкурентів, підвищенням розмаїття вимог споживачів щодо якості товарів і послуг, які пропонуються для продажу тощо.

Прагнення суб’єктів господарювання реалізувати туристичні послуги та отримати максимальний прибуток в умовах жорсткої конкуренції спонукає їх до переоцінки власних можливостей, аналізу інформаційно-рекламної діяльності, вивчення інфраструктури туристичного ринку, дослідження рівня підготовки персоналу та визначення здатності вітчизняного бізнесу адаптуватися до вимог споживачів.

Розвиток науково-технічного процесу, зокрема поширення Інтернет-технологій, глобально впливає на функціонування закладів сфери обслуговування, а також на спосіб надання послуг і контакт із споживачем. Це спричинило за собою виникнення такого явища, як Інтернет-бізнес та Інтернет-реклама. Інтернет-реклама - оплачений учасниками ринку і каналами розповсюдження інформації захід з установленням засобами мережі Інтернет двосторонніх комунікацій - рекламоодержувача та рекламодавця [2, с.29].

Інтернет-бізнес - це ведення будь-якої бізнес-діяльності в Інтернет. Він стає новою і все більш популярною формою реалізації власної справи, відкриваючи нові можливості проведення економічної діяльності з надання Інтернет-послуг [2, с.33]. Інтернет-послуга, на нашу думку, задоволення людських потреб через Інтернет з моменту контактування фірми з клієнтом шляхом пропонування відповідної послуги.

Віртуальна форма надання послуг робить можливою більшу їх стандартизацію і стосується повного або часткового обслуговування і-клієнтів [4, с.76]. Інтернет-споживача визначають як особу або організацію, що споживає товари та послуги з використанням Інтернет заради полегшення процесу здійснення споживчої практики [5].

При цьому, процес споживання складається із визначення потреб, пошуку споживчих рішень, придбання товарів і послуг, а також вирішення актуальних питань, що постають унаслідок проведення даних кроків з подальшим їх вирішенням. Що стосується українського туристичного ринку, то подальшому розвитку Інтернет-торгівлі в ньому перешкоджає ряд бар’єрів, а саме:

• низька поінформованість населення про переваги Інтернет-комерції у сфері туризму;
• потенційні споживачі не охоче купують туристичні продукти та послуги, оскільки неможливо перевірити якість їх надання;
• недовіра туристичним компаніям та агенціям, що працюють в мережі Інтернет;
• продаж турів тільки за передоплатою;
• туристичні Інтернет-агенції, туристичні оператори часто диктують свої умови потенційним покупцям;
• можлива відсутність надання страхових послуг;
• відсутність правового поля (законодавства), покликаного регулювати діяльність віртуальної торгівлі, особливо що стосується повернення коштів за неякісно надіті туристичні послуги.

У даний час, усе частіше споживачі туристичних продуктів звертаються до сфери електронної комерції, зокрема Інтернет-туризму. Звичайно, мова йде не про віртуальні емоції з приводу екскурсій або відпочинку, а про полегшення вибору та замовлення туристичних послуг. Інтернет-послуги не є альтернативою традиційній формі продажу послуг, а слугують необхідним її доповненням.

Збільшення масштабів користування Інтернет-послугами вимагає нових маркетингових підходів, покликаних, з одного боку, показати споживачеві, які можливості відкриває перед ним новий засіб інформації, а з іншого - сприяти подоланню бар’єрів технічного характеру, пов’язаних з відсутністю умінь і навичок користування комп’ютером та інформаційними технологіями. Не менше значення має показник недовіри до інформаційних технологій і такий ментальний фактор, як небажання оволодівати новітніми технологічними досягненнями. Дослідження особливостей використання Інтернет-послуг споживачами туристичних продуктів дало змогу визначити показники, що репрезентують соціальні та демографічні характеристики сфери Інтернет-споживачів деяких областей України. Зокрема, такими показниками слід вважати: рівень культури, соціальні норми суспільства, соціальні класи, географічний район проживання, референтні групи, демографічні характеристики споживача, соціальний статус, соціально-економічні показники, психологічний профіль особистості, поведінкові принципи споживача тощо.

Одним з вагомих факторів, що впливає на модель Інтернет-споживання, є рівень життя. Усі ці фактори підкоряються мультиплікативному принципу. У різних соціальних умовах, у різні моменти часу, залежно від соціальної моделі споживання і статусу Інтернет-споживача, на перший план виходять ті чи інші фактори впливу, оцінювати і досліджувати які необхідно системно і комплексно, а для цього необхідно добирати відповідну методику [3, с.10].

Отже, основними універсальними причинами-мотивами, що спонукають населення користуватися інтенет-послугами є:

• економія часу;
• розмаїття пропозицій;
• зручність;
• подолання географічних і тимчасових бар’єрів;
• економію фінансів.

Основними перешкодами, що постають на шляху подальшого розвитку Інтернет-торгівлі та просування Інтернет-послуг у сфері туризму слід вважати низьку поінформованість населення про переваги Інтернет-комерції у сфері туризму; неможливість перевірити якість надання туристичної послуги; недовіра туристичним компаніям та агенціям, що працюють в мережі Інтернет; продаж турів за передоплатою; відсутність правового поля, покликаного регулювати діяльність віртуальної торгівлі, особливо що стосується повернення коштів за неякісно надані туристичні послуги.

Перевага Інтернет-реклами полягає в легкому впливі на вузькі кола цільової аудиторії, на скороченні відстані між рекламодавцем та споживачем. Інтернет-реклама доволі часто буває прихована, вона не нав’язує товар чи послугу, а немов радить скористатися ними, розмовляючи зі споживачами звичайною людською мовою, а не мовою маркетингу. Тому використання можливостей кіберпростору стає щодалі популярнішим, а ефективність від Інтернет-реклами зростає.

В Україні, незважаючи на економічні кризові явища, прогноз розвитку Інтернет-послуг є оптимістичним. Найближчим часом, у сфері туристичної індустрії, слід очікувати, подальшого приросту Інтернет-торгівлі та розширення каналів Інтернет-послуг. Подібні тенденції пов’язані зі збільшенням кількості Інтернет-споживачів, які готові переглянути функціональне призначення Інтернету, який вже не є для них способом розваги, але й засобом для пошуку місць відпочинку та організації дозвілля.

Список використаних джерел

1. Lambin J.J. Marketing strategico. New York: McGraw-Hill, 1996. 684 р.
2. Годин А.А., Годин А.М., Комаров В.М. Интернет-реклама: учеб. пособие. М.: Дашков и Ко, 2009. 168 с.
3. Кожухівська Р.Б. Інвестиційна привабливість рекламного ринку України на основі Інтернет-комунікацій // Інвестиції: практика та досвід. 2012. №5. С.7-11.
4. Курасова М., Секерин В. Организация рекламных кампаний в системе Интернет // Маркетинг. 2007. №4. С.76-80.
5. Кожухівська Р.Б. Особливості використання Інтернет-послуг споживачами туристичних продуктів // Економіка та держава. 2013. №11. С.48-51.
6. Герасименко В.Г., Бедрадіна Г.К., Галасюк С.С. та ін. Оцінка туристично-рекреаційного потенціалу регіону: монографіяі / За заг. ред. В.Г. Герасименко. Одеса: ОНЕУ, 2016. 262 с.