Добрянська Н.А., Саркісян Г.О., Байрачна О.К.
Матеріали круглого столу «Розвиток сталого туризму:
виклики і можливості для туристичного та готельно-
ресторанного бізнесу» (м. Одеса, 19 квітня 2021 р.)
Одеса: ОНЕУ, 2021. 146 с. С.39-44.

Регіональна система винного туризму як об’єкт дослідження

Дестинація винного туризму - територія, на якій зосереджено рекреаційно-туристичні природні, природно-антропогенні та культурно-історичні ресурси, підприємства виноградарсько-виноробного комплексу, які мають і достатній рівень розвитку туристичної, транспортної та комунальної інфраструктури та забезпечують формування конкурентоспроможного туристичного продукту винного туризму [1]. Одеська область займає найбільшу частку серед регіонів України по площам наcаджень та об’ємах виробництва винограду, виноматеріалів та продукції виноробства.

Виноробні підприємства Одеської області в цілому знаходяться в поганому стані. Обсяги виробництва виноградного вина з кожним роком постійно зменшуються, що негативно впливає на економіку країни. Виноробні підприємства не зацікавлені в розвитку первинного виробництва, оскільки вони можуть придбати виноматеріали за нижчими цінами за кордоном, чим ще більше призводять до кризи галузі.

Можливості туристично-екскурсійної діяльності на виноробних підприємствах використовуються досить обмежено. Для популяризації місцевих вин на Одещині проходять численні винно-гастрономічні фестивалі та виставки [2].

В Одеській області причина низького попиту на винні тури криється не тільки в туристах, а й у самих власниках виноробних заводів. Найелементарніше - це відсутність реклами з боку як самих виноробів, так і професійних туристичних агентств. Другим аспектом, і в цьому випадку непогано було б звернути увагу на досвід інших країн, є підтримка розвитку винного туризму державою, і це становить вагомий дохід у місцевому бюджеті [3].

В Україні кількість винних туристів, за підрахунками фахівців, становить близько 100 тисяч - це 1,5% від загальної кількості.

Ринок послуг винного туризму в Одеській області необхідно розвивати. Існують сегменти споживачів, які можуть бути обрані як цільові з метою просування винних турів для туристичних фірм і виноробних підприємств. При цьому можна зазначити, що споживачами винного туризму можуть стати люди різної статі, віку та професії. Такий продукт усе ж орієнтований на людей освічених, котрі мають бажання не тільки відпочити протягом туру, а й дізнатися щось нове про історію й культуру споживання вина.

Можна стверджувати, що при активній інформаційній підтримці винний туризм може набути широкої популярності серед українців. При цьому важливо просувати тури не тільки у виноробні регіони іноземних країн, а й на підприємства Одеської області. Це дасть змогу розвиватися не тільки винному туризмові, а й виноробній галузі в цілому.

Розробка концепції та стратегії розвитку винного туризму - це головна мета за рахунок якої має бути збільшення кількості туристів у Одеському регіоні. При побудові та реалізації стратегії розвитку винного туризму регіону провідна роль має належати органам виконавчої влади та місцевого самоврядування широким залученням громадськості [4].

Одним із напрямків розвитку ринку вина в області є підвищення культури споживання вина населенням за рахунок переорієнтації споживачів із вживання міцних алкогольних напоїв та пива на якісне вино [5]. Перевага іноземної продукції на українському ринку пояснюється низьким рівнем поінформованості споживачів про вітчизняних виробників і торгові марки.

Посаду сомельє (шеф-сомельє) бажано запроваджувати у всіх великих ресторанах в штат співробітників, так як об’єктивно виникає необхідність мати фахівця, який кваліфіковано може запропонувати гостям ресторану вина та інші міцні напої. Цю посаду доцільно запроваджувати в тих ресторанах, де винна карта має більш як 100 назв алкогольних напоїв.

Влада країни повинна негайно відреагувати за для збереження галузі. І розпочати ці дії слід з Одеської області. Треба виконати такі заходи, як:

• забезпечити контроль якості продукції за рахунок ведення кадастру виноградників, створення бази даних насаджень з визначенням координат ділянок і з урахуванням екологічних умов та постійного моніторингу їхнього стану.
• на основі Кадастру виноградників області розпочати створення та впровадження національної системи контролю автентичності, натуральності та якості винопродукції, обов'язковість якої має бути відображена в Законі України «Про виноград та виноградне вино».
• відновити розсадництво на сертифікованих засадах та знову ввести практику фінансування закладання нових насаджень в Україні [4].

У результаті проведеного дослідження було визначено таке:

• для сприяння високоефективному веденню виноградарства і виноробства потрібно прийняти необхідні правові та нормативні документи;
• у загостренні конкурентної боротьби на ринку вітчизняного виноробства реальні шанси вижити мають тільки найбільш ефективно працюючі компанії. Передусім мова йде про холдинги, які працюють у вертикально-інтегрованому форматі, тобто замикають на собі весь виробничий ланцюжок «від поля до столу»;
• потрібна ефективна маркетингова діяльність по дослідженню внутрішнього і зовнішніх ринків, а також організація продажів українського вина на ринках країн СНД, балтійських і скандинавських країн, де немає свого виноробства;
• слід підвищити значимість науково-дослідної та інноваційної діяльності у виробництві виноробної продукції.

Важливим є створення маршруту та інфраструктури Одеського винного шляху, який обов’язково має включати підприємства виноробної галузі м. Одеса, Центр культури вина «Шабо», відвідування Болграду та Білгород-Дністровська.

Інформацію про винний тур, про філософію діяльності виробників вина, ресурси туристичної дестинації, корисні поради споживачам доцільно активно поширювати у соціальних мережах - Вконтакте, Fасеbоок, Twitteг, Linkedin, Yоutubе тощо. Наявність сторінки підприємства чи туристичної дестинацій у соціальних мережах не просто збільшує контакт зі споживачами, а також дозволяє ввійти в їх світ, створити для них он-лайн помічника, порадника, ненав'язливо проінформувати про свій продукт, створити партнерські відносини з постійними і потенційними споживачами.

На основі дослідження гастрономічних особливостей та наявних об’єктів в Одеській області можна створити власний туристично-винний продукт під назвою «Винний спадок Одещини». Особливістю цього туру буде відвідання виноробень Одеської області. Тип туру: за видом транспорту - автобусний, за кількістю учасників - груповий (приблизно 10 осіб). Маршрут туру «Винний спадок Одещини»: Одеса - Білгород-Дністровський - Болград. Протяжність винного туру «Винний спадок Одещини» складає 265 км. Тривалість туру - 2 дні.

Розроблено методику проведення екскурсій дводенного винного туру «Винний спадок Одещини», яка спрямована на те, щоб допомогти екскурсантам легше освоїти зміст екскурсій. В даній екскурсії використовується наступні прийоми: прийом безпосереднього ведення екскурсії, прийом показу, так як екскурсовод наочно показує туристам об’єкти показу і паралельно веде розповідь про них; прийом попереднього перегляду; прийом абстрагування, задача екскурсовода сконцентрувати увагу екскурсантів саме на тому об’єкті про який на даний момент йде річ; прийом переключення уваги, використовується під час розповіді екскурсовода в автобусі, під час розповіді про історичні події які проходили на теренах території та дегустація в фірмових залах.

Отже, дводенний винний тур «Винний спадок Одещини» зможе зацікавити як гурманів, так і звичайних подорожуючих. Особливістю туру є поєднання культурних, гастрономічних та винних ресурсів, а також те, що подорожуючі зможуть за 2 дні побувати одразу в 3 містах та 4 селах Одеської області. Вартість в дводенного винного туру «Винний спадок Одещини» складатиме 3500 грн. з однієї особи.

Впровадження цього туру в реальне життя може підвищити інтерес туристів до винного туризму Одеської області, що позитивно вплине й на економіку регіону.

Список використаних джерел

1. Добрянська Н.А., Згадова Н.С., Новіцька О.О. Регіональна туристична дестинація в системі публічного управління як основа забезпечення конкурентоспроможності регіону // Аграрний вісник Причорномор’я. Серія: «Економічні науки». 2018. Вип.89. С.31-37.
2. Добрянська Н.А., Стоянова-Коваль С.С., Ніколюк О.В. Реалії сьогодення та перспективи розвитку туристичного бізнесу Одеської області // Економіка харчової промисловості. 2018. Т.10. №1. С.9-15.
3. Добрянська Н.А., Попович В.В. «Зелений» туризм як стратегічний напрям соціально-економічного розвитку регіонів України // Економіка: реалії часу. 2018. №3(37). С.20-28.
4. Добрянская Н.А., Лебедева В.В., Лазука Е.Д. Принципы публично-управленческой деятельности в туристско-рекреационной сфере региона // VECTOR EUROPEAN Revistă științifico-practică. 2018. Nr.1. pp.63-66
5. Dobrianskа N., Nikoliuk O., Lebedieva V. Organizational and Economic Measures of Tourism Development on the Example of the Avangard United Territorial Community of Odessa region// Food Industry Economics. 2019. Vol.11. Issue 3. pp.88-96.