Дуга Вікторія Олександрівна
Матеріали І Всеукр. наук.-практ. конф.
"Сучасний стан та потенціал розвитку індустрії гостинності
в Україні" (м. Херсон, 23 квітня 2021 р.)
Херсон: ХДАЕУ, 2021. 327 с. C.76-79.

HR-менеджмент на підприємствах індустрії гостинності в умовах кризи

Сучасній світовій економіці притаманні мінливість бізнес-середовища, певна циклічність, висока залежність від впливу політичних чинників. На чергову економічну кризу наклалися ще й непередбачувані події: падіння курсу гривні, зупинка низки галузей та суттєве зниження попиту через пандемію та карантинні заходи. Компанії, які не адаптували бізнес-процеси під нові реалії, через зниження попиту потрапили у фінансову кризу, яка зі свого боку породила HR-кризу. Персонал все частіше стає демотивованим, робота супроводжується конфліктами в колективах, прослідковується деструктивна поведінка персоналу. Власникам підприємств важливо вчасно розставити пріоритети й розпочати з формування дієвого антикризового плану. Вищезазначене свідчить про необхідність та важливість впровадження у діяльність підприємств антикризових інструментів. У першу чергу, це стосується управління персоналом, тому що саме людський чинник є одним з визначальних в умовах кризи. У період кризи підвищується значущість роботи з персоналом та зростає увага до розробки та впровадження заходів щодо антикризового HR-менеджменту на підприємствах.

Саме тому вважаємо за доцільне визначити основні заходи з антикризового управління персоналом підприємства індустрії гостинності в умовах кризи, сформувати основні антикризові інструменти для відновлення економічної активності підприємств.

Криза - нормальний еволюційний етап для будь-якої організації. Вона виникає тоді, коли з’являється невідповідність наявних ресурсів до динаміки розвитку організації. Криза - це певний переломний момент у функціонуванні будь-якої системи, на якому вона піддається дії ззовні або зсередини, що вимагає від неї якісно нового реагування. Криза - це не тільки про втрати, але й про можливості. Важливо знаходити шляхи для розвитку і трансформації. Для цього потрібні нестандартні підходи, креативні рішення, максимальна зосередженість та моніторинг поточних обставин.

З метою збереження своїх позицій (або навіть забезпечення розвитку) у кризовій ситуації підприємствам індустрії гостинності потрібно мобілізувати усі наявні ресурси, у першу чергу - людські. У період кризи підвищується значущість роботи з персоналом, тому, що головною опорою антикризового управління є людина. Ефективність управління персоналом буде прямо впливати на стабільність діяльності підприємства. Кадрова політика є складовою частиною антикризового управління підприємством, головною метою якого є досягнення стійкого становища на ринку [3].

Керівництво будь-якого підприємства зобов’язано прогнозувати кризи та запобігати їм, а також своєчасно змінювати підходи в роботі. Але за настання кризи програма антикризових заходів, зокрема програма з управління персоналом підприємства, повинна бути розроблена в найкоротші терміни та корегуватися за ступенем змін. Антикризова програма повинна передбачати певні зміни в діяльності підприємства в умовах обмеженого часу і фінансових ресурсів [1].

Основні рекомендації з управління персоналом при модернізації кризової ситуації, такі:

• сфокусованість на людині (питання добробуту співробітників та почуття приналежності як головні напрями роботи з персоналом стають першочерговими для підприємства);
• створення в робочому колективі клімату взаємодовіри, поваги та підтримки;
• інтеграція та співробітництво з персоналом; формування гласності як основної норми поведінки;
• прагнення до культурної консолідації; інвестування підприємством у свій персонал;
• впровадження глибоких змін у роботі з персоналом, спираючись на якісний аналіз даних про працівників;
• інформованість персоналу щодо діяльності підприємства, про плани подолання кризи (необхідна для того, щоб персонал не залучався до обговорення чуток, що дестабілізує роботу підприємства, а мав правдиву інформацію про кризове становище);
• установлення чітких цілей і завдань під час виходу з кризи; організація регулярного зворотного зв’язку щодо результатів діяльності між співробітниками та керівництвом;
• забезпечення персоналу усім необхідним (робота в цей складний період повинна бути максимально безпечною);
• ефективна комунікація зі співробітниками - швидка, доступна, відкрита;
• перехід на чітку фіксацію результатів роботи (це зробить помітними зусилля кожного члена команди);
• введення нових форматів визнання результатів, зустрічей, тімбілдингів тощо [4].

В кризові часи глобальної пандемії фокуси HR-підтримки суттєво змістились [5]. Менеджерам з управління персоналом потрібно спрямовувати всі зусилля на швидку зміну підходів до організації процесів, навчити персонал жити у новій онлайн-реальності. Доречною буде розробка рекомендацій, як облаштувати робоче місце вдома, які техніки збереження особистого балансу обрати. Особливу увагу варто приділити запобіганню вигоранню персоналу [2]. Дані рекомендації дадуть змогу «пом’якшити» негативні наслідки кризи, максимально використати потенціал підприємства та забезпечити його сталий розвиток. Така інтеграція сприятиме посиленню відчуття приналежності працівників та забезпеченню їхнього добробуту. Це дасть змогу підприємствам індустрії гостинності, які обрали ефективне управління персоналом своїм пріоритетом, пережити кризу і вийти із неї сильнішими.

Список літератури

1. Бариш О. HR: як вистояти в період кризи. Кадровик України. 2020. №6. URL: https://profpressa.com/articles/hr-iak-vistoiati-v-period-krizi.
2. Бойченко Олена. Головні зміни: управління персоналом у світі коронакризи. URL: https://biz.nv.ua/ukr/experts/trendi-upravlinnya-personalom-v-koronakrizu-doslidzhennya-deloitte-ostanni-novini-50109720.html.
3. Власенко О.С., Чарикова Ю.В. Мотивація персоналу в умовах кризи // Глобальні та національні проблеми економіки. 2017. Вип.17. С.224-229.
4. Данилко В.К., Гриценко О.І. Концепція управління персоналом в умовах подолання кризи // Вісник Житомирського державного технологічного університету. Серія «Економічні науки». 2013. №2. С.167-174.
5. Шавалюк Л. Економіка карантину й після нього. URL: https://tyzhden.ua/Economics/241939.