Гавран В.Я.
Збірник матеріалів VІІI наук.-техн. конф.
«Проблеми та перспективи розвитку економіки і
підприємництва та комп’ютерних технологій в Україні»
(26-31 березня 2012 р.). С.191-193.

Аналіз сучасних тенденцій розвитку туристично-рекреаційної сфери України

Метою даного дослідження є аналіз існуючого стану туристично-рекреаційної сфери та пошук реальних шляхів удосконалення управління інвестиційною діяльністю даної галузі.

Туристично-рекреаційна сфера (ТРС) належить до найбільш динамічних галузей народного господарства за темпами росту доходів. За останні три роки Україна входила в десятку країн світу за кількістю туристів які її відвідали. В умовах зменшення показників зовнішнього туризму зберігається позитивна динаміка росту внутрішнього. Зокрема відбувається перерозподіл туристичних потоків у регіонах України, а саме спостерігається значний приріст відпочиваючих у Карпатах [1; 2].

За даними Держтуризмкурорту в Україні функціонує 2573 сертифікованих засобів розміщення, з них 503 мають категорію, а саме п’ятизіркових засобів розміщення налічується 15, чотиризіркових - 77, тризіркових - 215, двозіркових - 100, однозіркових - 96; 2070 засобів розміщення категорії не мають. Серед лідерів по кількості сертифікованих засобів розміщення Крим - 496, Одещина - 294, Львівщина - 233. У містах, що прийматимуть футбольний чемпіонат, введено в експлуатацію 11 готелів, що мають категорію, з них два - п’ятизіркові, три - чотиризіркові, шість - тризіркові. За 2011 рік кількість туристичних операторів зросла до 2426 діючих ліцензій. Найбільше ліцензій мають туроператори Києва - 1221, Одещини - 157, Львівщини - 149, Криму - 226 [3].

Розвитку ТРС сприяють наступні чинники:

• відкритість України для зовнішнього світу;
• давні туристичні традиції України;
• значний туристично-рекреаційний потенціал України;
• розвиток нових видів туристично-рекреаційної діяльності (підводний туризм, сільський туризм, пізнавальний туризм, мала рекреація, мобільна і елітарна рекреація та інші), в яких приймає участь щоразу більша кількість населення;
• розширення спектру туристично-рекреаційних послуг;
• функціонування туристично-рекреаційних центрів, які мають міжнародне визнання і користуються популярністю як в Україні, так і за її межами (старі історичні міста, бальнеологічні, бальнеогрязьові, кліматичні та приморські курорти, гірськолижні туристичні центри);
• впровадження нових форм власності в туристично-рекреаційній галузі (приватні, акціонерні, малі та спільні підприємства), що сприяє суттєвому покращенню якості наданих послуг.

Для ефективного управління інвестиційною діяльністю в ТРС необхідно проаналізувати сильні і слабкі сторони, перспективи і загрози розвитку даної індустрії.

До потенційно сильних сторін даної сфери можна віднести наступне:

• розуміння державних органів влади важливості та потенціалу ТРС;
• кількість туристичних об’єктів та атракцій;
• кількість та різноманітність закладів науки, культури, освіти та мистецтва;
• традиції з проведення виставок, з’їздів, зустрічей, конференцій;
• тісні стосунки із українською діаспорою;
• ділові контакти між рекреаційними зонами України та зарубіжжя;
• ріст та активність приватного сектору;
• зростаюча кількість закладів сфери обслуговування;
• доступ до курорту: автодорожня та залізнична системи, наявність поблизу міжнародного аеропорту;
• наявність комунікаційних систем;
• наявність унікальних бальнеологічних ресурсів, кліматичних умов;
• рівень кваліфікації спеціалістів;
• багаті та унікальні культурні та релігійні традиції, звичаї та обряди;
• гостинність та високий рівень культури мешканців.

До слабких сторін належить:

• нечітка та недосконала система фінансування ТРС;
• технічна інфраструктура курорту: система водопостачання;
• збір та переробка сміття;
• система опалення;
• стан доріг, вулиць та тротуарів;
• освітлення міста-курорту;
• існуючі засоби комунікацій;
• незадовільний стан санаторно-оздоровчих об’єктів;
• якість сервісу в аеропортах, залізничних вокзалах, автостанціях, готелях, ресторанах, магазинах, таксі, громадському транспорті, музеях, галереях тощо;
• недосконала система стандартизації умов, правил, регламентів, сертифікації послуг, технологій, продукції;
• невідповідність між цінами і якістю сервісу в санаторно-оздоровчих закладах та готелях;
• недосконала маркетингова діяльність в ТРС;
• низький рівень відпочинково-розважальної індустрії;
• безпека на курорті.

Потенційні можливості даної сфери наступні:

• стабільний приріст рекреантів і туристів, підвищення рівня доходів населення;
• сприяння розвитку приватного підприємництва;
• зростаючий інтерес іноземних рекреантів і туристів у відвідання України;
• залучення програм міжнародної допомоги;
• залучення інвесторів.

Потенційні загрози:

• нестабільність українського законодавства;
• спад у розвитку приватних малих та середніх підприємств;
• зменшення доходів населення;
• міжнародна та внутрішня конкуренція;
• негативний імідж України.

Здійснення інвестиційної діяльності в рекреаційно-туристичній сфері передбачає відповідне управління цим процесом, основна мета якого забезпечити найефективнішу реалізацію сильних сторін, підсилення слабких сторін, уникнення загроз та реалізацію можливостей в даній галузі. Для цього необхідно розв’язати такі основні завдання:

• підвищення якості послуг і сервісу обслуговування;
• впровадження ринкових механізмів та нових форм управління в рекреаційній сфері, підвищення її економічної віддачі;
• зростання темпів розвитку і доходів рекреаційного господарства та підвищення зайнятості населення;
• розвиток підприємництва та рекреаційного бізнесу, що дозволить забезпечити комплексне освоєння рекреаційних територій;
• розширення масштабів природоохоронної діяльності з метою створення екологічної безпеки і найсприятливіших рекреаційних умов для відпочинку і лікування населення;
• реалізацію великомасштабних заходів щодо відновлення, реставрації та збереження унікальних природних ландшафтів, пам’яток історії, культури, архітектури, відтворення звичаїв і традицій народу;
• більш активний розвиток нових форм міжнародної економічної співпраці, прискорена адаптація до умов міжнародного сервісу, прийомів і методів бізнесу в рекреаційній сфері.

Сучасний стан ТРС потребує вирішення таких проблем:

• зменшення попиту на туристично-рекреаційні послуги в зв’язку із зменшенням платоспроможності населення та подорожчанням путівок;
• зменшення іноземних туристів через низький рівень обслуговування, невідповідність надання туристично-рекреаційних послуг міжнародним стандартам;
• нерозвиненість туристично-рекреаційної інфраструктури та транспортного забезпечення;
• недосконалість законодавчої бази, економічний спад та інфляція;
• недостатнє інформаційне забезпечення ТРС.

Перспективи розвитку ТРС зумовлені значним потенціалом України, який можна реалізувати за допомогою створення привабливого інвестиційного клімату та ефективним управлінням майном туристично-рекреаційних комплексів.

Список використаних джерел

1. Статистичний збірник. К.: Держкомстат України, 2010. Ч.2. 805 с.
2. Статистичний збірник. К.: Держкомстат України, 2011.
3. Інтернет ресурс: www.tourism.gov.ua.