Гавришок Б., Дем’янчук П., Питуляк М.
Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сакральне та туризм» (м. Київ, 28 квітня 2023 р.)
К.: ТОВ «Геопринт», 2023. 325 с. С.297-299.

Єврейська спадщина в Тернопільській області як ресурс туризму

Тернопільська область - дуже своєрідний регіон, де протягом століть співіснували різні етнорелігійні громади. До середини XVII ст. територія області була розділена між трьома воєводствами Речі Посполитої: Волинське, Руське і Подільське. Протягом століть у регіоні проживали євреї ашкеназі, що сповідували іудаїзм, розмовляли їдишем, займались ремеслом і торгівлею і концентрувались у містечках. Останні, вслід за Й. Петровським-Штерном [1], вважаємо за доцільне називати штетлами.

Метою нашого дослідження є аналіз поширення і стану збереження пам’яток єврейської культури на Тернопіллі та можливостей їхнього використання в туризмі.

Сакральній спадщині в туризмі досліджуваного регіону присвячені численні публікації науковців, журналістів та краєзнавців, але переважно акцентується увага на християнських святинях. Проблематика збереження і популяризації єврейської спадщини в Україні останніми роками висвітлюється у публікаціях та лекціях професора Й. Петровського-Штерна [1]. Досить інформативним є портал «Мій штетл» [2], де трьома мовами можна ознайомитись із переліком та коротким описом містечок, синагог та кіркутів в окремих областях України, зокрема й у Тернопільській. Обширний матеріал про єврейські кладовища і місця масових захоронень часів голокосту містить англомовний ресурс «Путівник зі збереження єврейських кладовищ у Західній Україні» [3]. Найдетальніше дослідженим об’єктом єврейської спадщини в області є «Новий» єврейський цвинтар у Збаражі, детально описаний у монографії Т. Федорів [4]. Приверненню уваги пересічних громадян до забутої в регіоні культури євреїв сприяє також художня література, наприклад роман С. Андрухович «Амадока».

В межах досліджуваного регіону кілька десятків населених пунктів так чи інакше пов’язані з розвитком їдишмовної єврейської культури. В окремих із них нині є залишки синагог та єврейських кладовищ, іноді навіть частини забудови штетла. При глибшому вивченні теми можливе створення окремих спеціалізованих маршрутів для ностальгійного туризму євреїв, предки яких колись проживали в містечках Тернопільської області. Такі екскурсії мають спорадичний характер, рівно як і чисто наукові експедиції спеціалістів з юдаїки.

Більш поширеним є включення пам’яток єврейської культури в екскурсійні тури тернопільських, львівських та київських фірм, що було нормою при зростанні туристичного потоку до 2020 року. Найчастіше про євреїв туристи могли чути у Бучачі, Кременці та Чорткові. Дещо менше у Тернополі, Товстому, Скалі-Подільській, Струсові, Підгайцях та ін. Причина такої ситуації - побудова оглядового маршруту і віддаленість відповідних пам’яток від нього. Звісно є й суб’єктивний фактор. Не всі маршрутні гіди мають достатньо знань з юдаїки.

У Чорткові є збережені дві синагоги і зареєстрована невелика єврейська громада. «Нова» чортківська синагога збудована на початку ХХ ст. у романтичному стилі на замовлення ружицького цадика Фрідмана. Вона стала осередком хасидизму в місті. Завдяки розміщенню біля головної вулиці не побачити її просто не можливо. Біля так званої «старої ратуші» встановлено також пам’ятник видатному австрійському письменнику єврейського походження К.Е. Францозу, який народився в Чорткові та описав це місто в романі «Торговий день у Барнові».

У Бучач туристи теж їдуть переважно дивитись на барокові шедеври, але досвідчений гід обов’язково згадає геніального письменника, нобелівського лауреата в галузі літератури Ш.-Й. Агнона, який народився і провів молоді роки у цьому місті. Тут можна оглянути пам’ятник письменнику, завітати у арт-двір Агнона та побачити ключ від міської синагоги і печатку кагалу. На кіркуті є збережені і недавно віднайдені могили матері і батька письменника.

Кременець - місто де нині немає єврейської громади, а єдина збережена синагога була в свій час перетворена радянською владою у центральний автовокзал. Про те, Національний природний парк «Кременецькі гори» включив кіркут як одну із зупинок еколого-туристичного маршруту «Стежками древнього Кременця». Тут можна дізнатись про поховальний обряд в іудаїзмі, про зміст написів на мацевах, та й загалом про життя єврейської громади в місті до приходу нацистів. Кладовище огороджене за фінансової підтримки фонду Конрада Аденауера у 2019 році. Хоча, роботи по благоустрою кладовища розпочались за кілька років до початку ініціативи ESJF у Кременці.

Відносно великий потік туристів спостерігається в Тернополі. Це місто було одним із центрів розвитку течії гаскала в іудаїзмі. Тут жив і працював філософ-просвітитель Й. Перль, якого називають «єврейським Руссо» з Тернополя. У місті було дві синагоги - стара та нова. При останній діяла приватна напівсвітська школа Й. Перля. На сьогодні в Тернополі збережене лише «нове» єврейське кладовище, яке туристи, як правило, споглядають із вікон автобуса. Обидві синагоги та старе кладовище знищені нацистами та більшовиками у роки Другої світової війни та атеїстичного радянського режиму.

Цікава і непогано збережена споруда синагоги є у смт. Гусятин. В радянські часи тут знаходився краєзнавчий музей. Зараз вона зачинена, тому туристи можуть оглянути лише екстер’єр. Будівля, як і «нова» синагога в м. Чортків, також містить неоготичні «романтичні» мотиви в архітектурі. У Буданові, Струсові, Заліщиках, Підгайцях будівлі синагог збережені, але дуже занедбані, з пошкодженими або й із зруйнованими покрівлями. З туристами в цих містечках ситуація дуже різна. Так, через Заліщики і Струсів прямують великі туристичні потоки, втім, яка частина з них зупиняється тут для екскурсій - достеменно невідомо. Однак, дуже занедбаний стан кіркутів і синагог в цих поселеннях, як і їхнє розташування, точно не приверне до них увагу пересічного туриста.

Інша ситуація у Буданові та Підгайцях. Вони знаходяться осторонь основних туристичних шляхів. У Буданові, з поміж іншого, можна оглянути фрагмент типової забудови штетла початку ХХ століття, яка поступово перебудовується. Колишнє містечко занепадає. У центрі є руїна синагоги, дах якої завалився кілька років тому. Залишки двох єврейських кладовищ тепер огороджені, але більшість мацев були знищені під час Другої світової війни нацистами, а згодом - комуністами. Навпроти синагоги встановлений пам’ятник С. Моргенш-терну - письменнику і журналісту, уродженцю с. Буданова, автору художньої книги «В інші часи. Юні літа в Галичині».

Ще одне знакове поселення для розуміння їдишиської культури в Україні - смт. Товсте на півдні області. У XVIII ст. тут жив і проповідував засновник хасидизму майбутній Меджибіжський цадик Ізраїль бен Еліезер (Бешт). На кіркуті, поряд із дорогою Товсте - Борщів, збереглась могила його мами. Нині над нею встановлено шатро (огель), що добре помітно навіть з дороги.

До Другої світової війни на території сучасної Тернопільської області проживала численна єврейська громада, яка залишила доволі помітний слід у культурному ландшафті регіону. Значна частина юдейської культурної спадщини була знищена нацистами і комуністами у період з 1939 до 1991 року. На сьогодні цікавими для туристів є синагоги та їх руїни, пам’ятники єврейським письменникам, єврейські кладовища, фрагменти традиційної забудови колишніх містечок. Для популяризації єврейської спадщини у туризмі на Тернопіллі необхідно включити ці об’єкти у екскурсійні маршрути.

Література

1. Петровський-Штерн Й. Штетл. Золота доба єврейського містечка. К.: Критика, 2019. С.394.
2. Мій штетл. Єврейські містечка України. URL: https://myshtetl.org/index_ua.html.
3. Тернопільська область: розпізнані єврейські кладовища. URL: https://jewishheritageguide.net/uk/cemeteries/ternopil.
4. Федорів Т. Нарис до історії євреїв Збаража. «Новий» єврейський цвинтар міста. Тернопіль: Лібра Терра, 2019. 116 с.