Гедін М.С.
Матеріали Міжнар. туристичного форуму
«Туризм в Україні: виклики та відновлення»
(м. Київ, 21-22 березня 2023 р.)
К.: КНЕУ, 2023. 337 с. С.319-321.

Сучасні особливості підготовки фахівців сфери туризму

Анотація. Визначено особливості підготовки фахівців сфери туризму та показано основні їх компетенції та виробничі функції. Розкрито багаторівневу природу професійної культури, що спирається на систему ціннісних орієнтирів та мотивів.

Ключові слова: професійна культура спілкування, сфера обслуговування, підвищення кваліфікації.

В сучасних умовах розвитку туризму вагомого значення набуває готовність фахівця сфери туризму до роботи в нових умовах, оскільки науково-технічний прогрес і Інтернет-технології істотно вплинули на туристичну індустрію. При цьому в якості особливостей сучасного фахівця дослідники виділяють переважання організаційних якостей. Дійсно, сучасні тенденції розвитку туризму вимагають формування фахівців нового типу. Зокрема, підписання угоди про асоціацію України з Європейським Союзом передбачає адаптацію сфери туризму до європейських стандартів. У Стратегії розвитку туризму і курортів на період до 2026 року метою визначено створення умов для забезпечення сталого розвитку сфери туризму та курортів, перетворення її у високорентабельну, інтегральну у світовий ринок галузь, що зможе стати вагомим чинником прискорення економічного зростання, підтримки зайнятості, структурної модернізації економіки, наповнення бюджетів усіх рівнів [4].

Ці завдання можуть бути реалізовані в разі належного організаційно-правового забезпечення, сприятливих соціально-економічних умов, ефективної кадрової політики та наявності сучасних кваліфікованих, компетентних, моральних, патріотичних, відповідальних, ерудованих, творчих, ініціативних, цілеспрямованих, конкурентоздатних фахівців. Важливого значення у реалізації Стратегії розвитку туризму потрібно відвести вмінню будувати взаємовідносини фахівець - споживач, фахівець - співробітники, фахівець - керівник. Пріоритетна роль у цьому контексті належить умінню фахівця адаптуватись до суспільних змін, володінню лідерськими якостями, високим рівнем емоційної, конфліктологічної та комунікативної компетентності, що забезпечить високий рівень надання послуг у сфері туризму. Адже чи будуть задоволені гості (клієнти) безпосередньо залежить від рівня якості обслуговування, здатності фахівців надавати послуги європейського зразка. Саме тому, проблематика становлення й розвитку корпоративної культури фахівців сфери туризму є беззаперечно актуальною.

Метою дослідження є вивчення складових, які забезпечують високий рівень особистісної та професійної культури фахівця з туризму.

Підготовка кадрів у сфері туризму - це планомірна і організована підготовка кваліфікованих фахівців у сфері готелів та інших засобів розміщення, об’єктів і засобів відпочинку, громадського харчування, а також об’єктів ділового, оздоровчого, спортивного, пізнавального призначення. Ось чому знання, отримані в закладі вищої освіти, повинні охоплювати такі обов’язкові компоненти:

• знання законодавчих актів і нормативних документів, міжнародних норм у сфері туризму;
• навички управління людськими ресурсами, лідерство, вміння вирішення проблем, формулювання стратегій розвитку в команді;
• знання туристичної галузі, тенденцій розвитку, географії туристичних потоків, історії, культури, економіки;
• володіння однією і більше іноземними мовами, комп’ютерна грамотність;
• професійне володіння українською мовою і вміння дати грамотну відповідь на будь-яке питання клієнта;
• володіння в повному обсязі інформацією по всіх турах, яка може знадобитися споживачеві;
• навички особистісного розвитку, ефективний самоменеджмент, навички спілкування, проведення презентацій, використання міжнародних стандартів.

Підвищення ефективності підготовки кадрів у сфері туризму в значній мірі обумовлено взаємозв’язками з практичною діяльністю, технологічними процесами сучасної туристичної індустрії. Освітні програми та проєктування навчальних матеріалів повинні враховувати особливості туристичного ринку, реагувати на його динаміку, а також повинні бути зорієнтовані на функції туристської організації на ринку туристичних послуг.

Сучасному туризму необхідний фахівець, який має достатні знання, уміння і навички з формування, просування та реалізації туристичного продукту - туру. Комплекс знань, умінь і навичок спеціалістів формується на рівні туризмовнавця. Вивчаючи міжнародний і вітчизняний досвід, можна стверджувати, що робота фахівця у сфері туризму не полягає лише у вивченні менеджерських дисциплін. Кваліфікований працівник сфери туризму повинен бути обізнаним у соціальних, гуманітарних, культурологічних, історичних, правових, естетичних, рекреаційних, екологічних, економічних та інших аспектах знань, володіти іноземними мовами, сучасними комп’ютерними інформаційними технологіями [2].

Культура професійної діяльності являє собою сукупність базових професійних знань, умінь і навичок, готовності до побудови й вирішення інноваційних завдань, досвіду практичної діяльності, володіння інформаційними технологіями. Вона включає різні типи високопрофесійної культури, де локальні субкультури фахівців високого рівня в силу своїх особливостей володіють специфічним менталітетом, традиціями, ціннісними орієнтаціями, нормами поведінки, екстремальні форми культури професійної діяльності, які виникають під впливом певних історичних, економічних, ідейних обставин та існуючих обмежень часу або середовища певного числа суб’єктів економіки.

У загальному можна зазначити, що професійна культура менеджера міжнародного туризму включає такі складові, як: професійний світогляд, професійна поведінка, професійна майстерність.

Під час підготовки фахівців з туризму формується світоглядна концепція спеціаліста, закладається основа фахового, економічного та логічного мислення, накопичуються необхідні знання, формуються загальні та фахові компетентності. Базові принципи світоглядної концепції спеціаліста - це принцип гуманізму, загальнолюдської моралі, поваги до людей. Для менеджера важливо вміти аналізувати оточення і діяти, опираючись на основні закони та принципи філософії, соціології, етики й естетики, права, екологічну свідомість [3].

Що стосується професійної поведінки, то ключовим фактором для фахівців з туристичного обслуговування у цьому відношенні є комунікативна культура, так як вміння спілкуватись з людьми найцінніше у сфері, де основним є особистий контакт, комунікативна культура є передумовою ефективного функціонування професійної діяльності.

Професійна майстерність для фахівців з туристичного обслуговування означає наявність у них таких якостей, як:

• аналітичні навички;
• вміння спрогнозувати розвиток колективу;
• орієнтаційні навички, які мають на увазі формулювання ціннісних установок, наявність стійкого інтересу до пізнавальної діяльності;
• вміння розуміти інших людей, їх особистісних поглядів;
• уміння правильно спілкуватись, тобто правильний тон, стиль спілкування, вміння привернути увагу;
• створення сприятливої атмосфери;
• ефективна самореалізація в умовах практичної діяльності на підставі спеціальних знань, умінь, цінностей, необхідних для професійної діяльності у сфері туризму.

Також необхідно вказати на такі ознаки професійної культури фахівців з туристичного обслуговування, як творчий підхід до вирішення на практиці ситуаційних завдань і проблемних ситуацій і готовність до взаємодії з іншою стороною з метою спрямування зусиль на досягнення спільних цілей. Високий рівень професійної культури в сфері туризму передбачає, також, наявність інформаційної культури підприємницької діяльності та широкої ерудиції щодо питань модернізації сучасної туристичної індустрії на її шляху до євроінтеграції в контексті загальнолюдських цінностей і культурних традицій. Важливим для менеджера міжнародного туризму є здатність до інтеграції знань, умінь, навичок та їх ефективного використання в умовах швидкої адаптації організацій до вимог зовнішнього середовища. Важливими вміннями для працівника сфери туризму є комунікабельність, ораторські вміння, розуміння основ психології поведінки людини. Левову частку часу фахівець сфери туризму виділяє на комунікацію з клієнтами, тому ці навички дадуть змогу виявити потреби клієнта, що звернувся до фахівця, знайти місце, де клієнт буде почувати найкраще [1].

Також досить важливими навичками є вміння творчо і нестандартно приймати рішення, стресостійкість і працьовитість, так як у цій професії можуть статися різні непередбачені ситуації, починаючи від урагану на узбережжі моря і закінчуючи скасуванням рейсу. В Україні професійною освітою для сфери туризму сьогодні займаються заклади освіти різних форм власності. До їх числа входять загальноосвітні і спеціалізовані профільні школи, ліцеї, гімназії, коледжі, інститути, університети, академії. Загалом, ця галузь сьогодні є доволі популярною серед абітурієнтів, через що якомога більше закладів освіти намагаються відкривати в себе відповідні спеціальності. Підготовкою фахівців галузі туризму займаються більше 80 вищих навчальних закладів України та ще більше професійних закладів нижчого рівня акредитації. Звісно, така велика кількість закладів освіти сприяє розвитку туристичної галузі, але постає проблема недостатності співпраці між закладами професійної туристичної освіти та підприємствами, яка значно гальмує розвиток кваліфікованості працівників сфери туризму як з теоретичної, так і з практичної сторін освіти.

Попри велику кількість закладів вищої освіти, тільки близько 10% випускників реалізовують себе у сфері туризму. За такого відбору туризм не повинен мати жодних проблем - дуже перспективна та не освоєна галузь, необмежений лекторат, підвищений попит на туристичні подорожі тощо. Але як доводить практика, все ж таки у туристській галузі України існує багато проблем, і серед них такі, які найдосвідченіші практики та затяті ентузіасти поки що не в змозі розв’язати.

Нині в сфері туризму виникає велика потреба не просто у компетентних фахівцях, а фахівцях високого рівня професіоналізму, які не лише володіють професійними компетентностями, але й високим рівнем культури обслуговування. Переконані, що запорукою формування успішної репутації туристичного підприємства і задоволення потреб споживачів реалізується безпосередньо через клієнтоорієнтований підхід, що забезпечує конкурентоспроможність туристичного підприємства. Основними характерними властивостями цього підходу є: орієнтація на залучення та утримання клієнтів, що реалізується через перехід від фокусування фахівця з туристичного обслуговування на конкурентній боротьбі та випередженні конкурентів, до впровадження унікальних пропозицій для задоволення майбутніх потреб клієнтів (гостей).

Таким чином, туристична освіта в Україні знаходиться на досить високому рівні, що стосується теоретичних знань. Проте основною проблемою підготовки туристичних кадрів є недостатність, або й взагалі відсутність у випускників закладів вищої освіти практичних навичок у туризмі. Причиною тому є слабкий рівень співпраці туристичних фірм-роботодавців з закладами освіти. Важливим є налагодження цієї співпраці, оскільки як фірми-роботодавці, так і заклади освіти зацікавлені в якісній підготовці фахівців з туризму.

Література

1. Про схвалення Стратегії розвитку туризму та курортів на період до 2026: Розпорядження КМУ від 16 березня 2017 р. №1681-р. URL: https://tourlib.net/zakon/strategy2026.htm.
2. Лук’янець А. Підготовка туристичних кадрів // Економіка та суспільство. 2021. №25.
3. Марценюк Л.В. Проблеми та перспективи розвитку туризму в Україні // Економічний вісник. Секція: Економічна теорія. 2015. №3. С.76-82.
4. Гункевич М.Б. Сучасні тенденції процесів підготовки фахівців галузі в Україні туризму // Вісник Луганського національного Університету ім. Тараса Шевченка. Серія: Педагогічні науки. Ч.ІІІ. 2013. №18 (277). С.34-39.