Глотов Н.А.
Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф.
«Світові досягнення і сучасні тенденції розвитку
туризму та готельно-ресторанного господарства»
(м. Запоріжжя, 25 листопада 2022 р.). Запоріжжя:
НУ «Запорізька політехніка», 2022. 770 с. С.502-505.
Специфіка управління персоналом на вітчизняних підприємствах готельно-ресторанного господарства
В післявоєнному відновленні бізнесу підприємств готельно-ресторанного господарства однією з важливих проблем є побудова ефективної системи управління персоналом, оскільки персонал закладу безпосередньо контактує з клієнтами і ця комунікація значною мірою впливає на результат його діяльності. Проблема управління персоналом на підприємствах даної сфери є актуальною, оскільки цей фактор не тільки запорука ділового успіху і репутації, а й результат загального враження про культуру гостинності нашої країни, в цілому [2].
Дослідження управління поведінкою персоналу було закладено в наукових працях таких учених, як: А. Маслоу, Е. Мейо, Г. Саймон, Ф. Тейлор, А. Файоль. Загальні проблеми організаційної поведінки і проблеми ефективності управління персоналом компаній готельно-ресторанного господарства вивчались багатьма вітчизняними й зарубіжними вченими, зокрема: Д. Василичевим, Л. Гатовським, В. Зайцевою, А. Карпенко та ін. Незважаючи на інтерес, комплексне дослідження питань удосконалення управління персоналом, що впливають на результати діяльності компаній даної сфери бізнесу, до цього часу не проводилось.
Для «воєнного» етапу розвитку управління персоналом характерні такі тенденції:
- зміна підходів (є актуальними концепція управління людськими ресурсами і концепція управління людиною);
- розвиток руху й компетентність;
- увага до підвищення ефективності управління персоналом (як економічної, так і соціальної);
- усвідомлення і підвищення значимості корпоративної культури.
Наразі персонал вважається одним із тих факторів, які приносять компанії вирішальний успіх. Саме тому концепція управління підприємством передбачає виокремлення з більшої чисельності сфер управлінської діяльності тієї, яка пов'язана з управлінням кадровою складовою [1]. Вкладення в людські ресурси та кадрову роботу стають довгостроковим фактором конкурентоспроможності та виживання підприємства. Управління людьми має важливе значення для всіх організацій. Велика складова успіху роботи будь-якого підприємства у сфері готельно-ресторанного господарства забезпечується його персоналом [1, с.142]. Саме тому сучасна концепція управління підприємством докорінно змінює вибір засобів і методів практичної реалізації завдань управління персоналом з метою підвищення ефективності в умовах конкурентоспроможності підприємства.
На сучасному етапі управління поведінкою людей стає вирішальною умовою, що забезпечує конкурентоспроможність підприємств і організацій, стабільність розвитку [2, с.125]. Поведінковий підхід до управління діяльністю в організації - це один із пріоритетних напрямів менеджменту. Із позицій науки про поведінку управління зумовлене тим, що результативність організації безпосередньо залежить від ефективної діяльності її людських ресурсів.
Управління поведінкою персоналу з урахуванням особистісних, соціально-психологічних, мотиваційних та інших особливостей людей може сприяти отриманню значного економічного ефекту навіть без економічних витрат, тому менеджери, знаючи, розуміючи й усвідомлюючи індивідуальні особливості кожного працівника, можуть значно покращувати загальні результати роботи організації. Світовий досвід підприємств готельно-ресторанного господарства показує, що розуміння керівництвом значення людського потенціалу, опора на нього є запорукою успішної діяльності. Однак, до такого сприйняття принципів роботи керівники вітчизняних готельно-ресторанних підприємств у реальній ситуації ще не готові: не можуть правильно організувати справу, забезпечити результативність та вдосконалення професіоналізму кадрів. Відомо, що сучасні умови господарювання вимагають творчого наукового підходу, певних навичок і досвіду. Зростання професійного потенціалу керівника, рівня компетентності у вирішенні дедалі складніших ситуацій залежить, насамперед, від тривалості його практичної діяльності. Практичний досвід допомагає керівникові віднаходити більш ефективні методи управління, озброює вмінням раціонально організувати працю підлеглих, ефективно мобілізовувати творчу ініціативу колективу.
Керівник готельно-ресторанного підприємства у післявоєнній перспективі повинен вміти розробити адекватну кадрову політику. Під кадровою політикою слід розуміти систему теоретичних поглядів, ідей, принципів, які визначають основні напрямки роботи з персоналом, її форми і методи. Цей напрям дозволяє включити механізм стратегічного управління підприємством. В умовах високого рівня невизначеності такий підхід вносить елементи впевненості в керівництво підприємством і колектив, збалансовує інтереси керівництва і працівників. За допомогою кадрової політики керівництво має спрямовувати зусилля на вчасне забезпечення підприємства персоналом необхідної якості й у достатній кількості, забезпечення умов реалізації передбачених трудовим законодавством прав і обов'язків, раціональне використання трудового потенціалу, формування і підтримку ефективної роботи трудового колективу.
В цілому, кадрова політика готельно-ресторанної компанії повинна будуватися на принципах:
- повна довіра до працівника і надання йому максимальної самостійності;
- у центрі економічного управління повинні бути людина та її ініціатива;
- результат діяльності визначається ступенем згуртованості колективу;
- максимальне делегування функцій управління робітникам;
- розвиток мотивації працівників.
Література
1. Tsviliy S., Vasylychev D., Gurova D. Organizational and Innovative Approaches to the Development of Labor Resources in the Service Industries in the Regional Market of Educational Services // Contemporary Technologies in the Educational Process: monograph. Katowice, 2020. pp.141-148.
2. Tsviliy S., Gurova D., Bulatov S. Reserves for Reduction of Labor Capacity of Hotel and Restaurant Product and their Effective Use in the Enterprise Personnel Management System // Інфраструктура ринку. 2020. №47. С.123-128.