Гловацька В.В.
Кластеризація як напрям стратегічного розвитку сільського (зеленого) туризму
Анотація. Досліджено теоретичні та прикладні аспекти формування й функціонування кластерів. Визначено основні елементи кластеризації сільського (зеленого) туризму. Запропоновано модель кластерного об’єднання сільського (зеленого) туризму.
Ключові слова: кластеризація, кластер, кластерне об’єднання, сільський (зелений) туризм, кооперування, вигода, ініціатива, довіра.
Вступ. Інтеграція України до Європейського Союзу вимагає опрацювання нових підходів до підвищення рівня конкурентоспроможності національної та регіональної економіки. Аналізуючи досвід ринкових відносин європейських країн, зокрема Фінляндії, Данії, Швеції та ін., для України актуально більше уваги приділяти запровадженню кластеризації економіки. Це забезпечить економічне зростання як окремих регіонів, так і держави в цілому, сприятиме залученню іноземних і вітчизняних інвестицій, прискорить процеси інновації та інтеграції.
Напряму досліджень основ кластеризації присвячено праці багатьох вітчизняних і зарубіжних учених і практиків, особливо цінними є наукові здобутки О.С. Богми, А.І. Бутенка, М.П. Войнаренка, С.Б. Колодинського, С.О. Кропельницької, Є.В. Лазаревої, Г.А. Семенова, І.Г. Ткачук.
Серед низки публікацій, у яких висвітлено саме проблеми розвитку туристичних кластерів, вирізняються праці К.А. Андрющенка, В.В. Гоблика, М.М. Костриці, О.Д. Лендєла, С.І. Соколенка, Д.М. Стеченко та ін. Нині зусиллями науковців створено міцний теоретико-методологічний фундамент щодо проблеми запровадження кластеризації в різні галузі економіки, вирішено багато її практичних аспектів, проте можливості становлення та організації кластера в сільському (зеленому) туризмі й надалі залишаються не повністю розкритими й потребують подальшої наукової розробки.
Постановка завдання. Дослідження має на меті поглиблення теоретичного обґрунтування сутності кластера та визначення можливостей його застосування в галузі сільського (зеленого) туризму.
Результати. Процес утворення та функціонування кластерів є досить складним і багатогранним. Багатоаспектним є бачення й науковців щодо пояснення самого економічного значення суті кластера. У перекладі з англійської мови термін "cluster" перекладається як гроно, букет, щітка або як група, скупчення, зосередження (наприклад, людей, предметів), або як бджолиний рій, буквально - "зростати разом" [1, c.26].
Економічний словник пояснює поняття "кластер" як "групу усіх предметів", а також як "метод, за зразком якого групи класифікуються відповідно до певних характеристик" [2, с.127].
Серед науковців найбільш відоме визначення "кластера" дав засновник теорії конкурентних переваг нації М.Е. Портер, який трактує його як сконцентровану згідно з географічними ознаками групу взаємопов’язаних компаній, установ, організацій тощо, які поєднані загальною сферою діяльності й доповнюють одне одного [3, с.205-206, 216].
М.П. Войнаренко пояснює кластер як територіально-галузеве добровільне об’єднання підприємств, які тісно співробітничають із науковими установами й органами місцевої влади з метою підвищення конкурентоздатності власної продукції та економічного зростання регіону [4].
Досліджуючи кластер, Г.А. Семенов та О.С. Богма вказують на те, що він являє собою добровільне об’єднання підприємств і підприємців, не обов’язково однієї галузі, але взаємопов’язаних між собою та доповнюючих один одного, з постачальниками, споживачами, науковими інститутами, суспільними організаціями й органами влади, які поєднані спільними цілями та здатні сумісно вирішувати складні питання, що не можуть бути вирішені поодинці [5, с.11].
Таким чином, узагальнюючи вищезазначене, на нашу думку, кластер - це сукупність окремих економічно споріднених суб’єктів господарювання з метою реалізації спільної мети й задля досягнення значно вищого результату.
Сучасна світова практика показує, що кластеризація може застосовуватися в різних галузях, причому навіть одночасно в декількох; як на мікро-, так і на макрорівні, у межах держав, регіонів, областей, міст тощо. В Україні успішне запровадження кластеризації відбулось у швейній, деревообробній, будівельній, хутровій, харчовій і туристичній галузях. Стратегічно обнадійливим є формування кластеризації й у сільському (зеленому) туризмі. Передовий досвід формування кластерів СЗТ в Україні вже можна спостерігати на Поділлі ("Оберіг", с. Гриців Хмельницької обл.) та на Прикарпатті (асоціація "Гуцулія", м. Косів Івано-Франківської обл.).
Діяльність кластера сільського (зеленого) туризму повинна бути спрямована на досягнення таких цілей:
- створення конкурентоспроможного ринку туристичних послуг;
- розвиток села та місцевої інфраструктури;
- формування нових робочих місць шляхом залучення місцевих жителів до надання послуг;
- залучення фінансових інвестицій;
- реалізацію проектів і програм, спрямованих на розвиток даної галузі;
- сприяння розвитку подібних напрямів туризму, зокрема агротуризму, екотуризму тощо.
Основою кластеризації сільського (зеленого) туризму визначено такі елементи, як ініціатива, довіра, вигода (рис. 1).
Рис. 1. Модель основи кластеризації у сфері СЗТ
Джерело: власні дослідження.
Найважливіший елемент запровадження кластеризації - ініціатива, що полягає в цілеспрямованості кожного з учасників кластерного об’єднання. За економічною природою ініціатива є основою для внутрішньої партнерської співпраці різних ринкових формувань і господарств населення, у результаті якої виникають тісні взаємозв’язки всередині структури механізму [6, с.158-159].
Наступним елементом кластеризації є довіра між учасниками об’єднання, що формується на основі загальнолюдських цінностей.
Ще один вагомий елемент - вигода, що передбачає реалізацію спільних підприємницьких інтересів усіх учасників об’єднання задля досягнення позитивного результату кожного з них. При цьому вигода розповсюджується за всіма напрямами зв’язків [5, с.13]: досягнута фірмою висока конкурентоздатність зазвичай поширюється на її оточення, а успіхи оточення позитивно впливають на подальше зростання конкурентоздатності підприємства. Таким чином, відбувається досягнення взаємної вигоди складових кластерного об’єднання. Причому їх самоорганізація може розпочатися лише в системах, утворених із достатньої кількості взаємодіючих між собою елементів - в іншому випадку ефект від синергічної взаємодії буде недостатнім для прояву кооперативної (колективної) поведінки елементів системи й виникнення самоорганізації [7, с.72].
На нашу думку, кластеризація сільського (зеленого) туризму передбачає добровільне об’єднання окремих організаційно самостійних суб’єктів, взаємодія яких повинна забезпечувати синергічний ефект вивільнення їх внутрішнього потенціалу, спрямованого на досягнення спільної кінцевої мети. Учасниками об’єднання можуть бути державні та громадські організації, навчально-дослідні установи, допоміжні суб’єкти побутової сфери (таксі, перевізники, екскурсоводи), фінансові структури, органи безпосереднього впливу (Спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму, інформаційно-консультативні центри), власники господарств як суб’єкти підприємницької діяльності та члени особистих селянських господарств (їх кількість необмежена) (рис. 2).
Рис. 2. Кластеризація в системі сільського (зеленого) туризму
Джерело: власні дослідження.
Запровадження кластеризації в системі сільського (зеленого) туризму передбачає узгоджену взаємодію всіх його інфраструктурних об’єднань. Така взаємодія в масштабі регіону повинна являти собою безперервний процес пристосування окремих учасників до умов, що змінюються, а сама процедура їх співробітництва має бути дуже гнучкою й забезпечувати швидку реакцію на зміну ринкової кон’юнктури [8, с.66].
Ефективність кластерного об’єднання залежатиме від таких організаційних положень:
- кожна із складових кластера повинна виконувати своє функціональне призначення, повністю вивільняючи при цьому свій внутрішній потенціал;
- дія всіх складових об’єднання має забезпечувати синергічний ефект їх взаємовіддачі;
- системна стратегічна цілеспрямованість елементів кластерного механізму повинна сприяти досягненню кінцевої мети.
Складовою кластеризації сільського (зеленого) туризму визначено державні структури, органи влади (відділи туризму, інші відомчі установи), які мають значний вплив на його розвиток. Їх сприяння здійснюється через реалізацію програм, проектів, пільгове забезпечення, а також фінансову підтримку галузі. Ще однією складовою є органи безпосереднього впливу (Спілка сприяння розвитку сільського зеленого туризму та її осередки, туристичні й консультаційні центри тощо), діяльність яких спрямована на підвищення інформаційно-консультативного рівня шляхом проведення виставок, семінарів, конференцій, тренінгів. Також одним із функціональних призначень Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні є збір статистичних даних щодо наявності господарств СЗТ, готових приєднатися до кластерного об’єднання й надавати послуги в цій сфері. Важлива роль у такому об’єднанні належить навчальним установам, науково-дослідним інститутам, які можуть посприяти вирішенню багатьох проблем галузі, забезпечити підвищення професійно-кваліфікаційного рівня власників садиб, проведення маркетингових досліджень туристичного ринку послуг тощо.
Ефективність кластерного об’єднання залежатиме від таких організаційних положень:
- родинні та підтримуючі галузі, якими є агротуризм, екотуризм та ін.,
- допоміжні елементи кластеризації.
Їх приєднання дає можливість створити туристичний продукт відповідно до вимог споживача, забезпечити конкурентоспроможність суб’єктів цієї сфери послуг. Допоміжні фінансові структури - банки, кредитні спілки, страхові компанії тощо. Їх призначення полягає у фінансовому забезпеченні функціонуючого механізму кластеризації, а також захисті прав виробників і споживачів у разі певних труднощів. Основна їх роль при запровадженні кластеризації полягає в наданні без застави майна мікрокредитів з мінімальним відсотком, спрямованих на розвиток сільського (зеленого) туризму в підприємницькому середовищі. Позитивним є те, що в системі кластерного об’єднання гарантом виконання зобов’язань солідарної поруки його учасників при отриманні ними позик у регіональних банківських установах, а також у випадку їх фінансової неплатоспроможності можуть виступати органи місцевого самоврядування [9, с.17].
Окремою складовою кластеризації є об’єднання господарств СЗТ як суб’єктів підприємницької діяльності. Вони в результаті співпраці на кластерних засадах матимуть значно більші можливості: у фінансовому відношенні - отримати пільговий кредит, в економічному буде шанс на постійний попит споживачів, що приноситиме постійний дохід, у соціальному - підвищення рівня самозайнятості селян тощо.
До основних позитивних якостей кластерів [5, с.13] належать швидкі темпи інноваційного розвитку, висока гнучкість, динамізм і досягнення конкурентних переваг на світовому ринку товарів і послуг, а також забезпечення доступу до інформаційних ресурсів і результатів науково-технічного прогресу. Таким чином, до переваг кластерного об’єднання варто зарахувати:
- спільне розв’язання його учасниками важливих проблем, від подолання яких залежить їх вигода;
- можливість цілеспрямованого розвитку та взаємодопомоги в системі співпраці складових;
- активізацію підприємницьких структур і підвищену ефективність функціонування кожної складової кластера;
- стимуляцію інших галузей виробництва задля досягнення мети діючого кластера;
- можливість залучення до співпраці кваліфікованих кадрів з відповідними вміннями й навичками в даній сфері діяльності тощо.
Крім вищезазначених переваг, очевидні такі позитиви: підвищення інноваційного потенціалу, посилення ролі економічних факторів і зниження адміністративних, формування єдиних фінансових відносин, можливість залучення внутрішніх та іноземних інвестицій тощо. Також кластерна форма співробітництва сприяє більш гнучкому реагуванню фірм на постійні зміни умов функціонування бізнесу, але зі збереженням переваг спеціалізації [6, с.160-163; 10].
Винятково важливу роль у формуванні кластерного об’єднання відіграє усвідомлення його учасниками дієздатності й ефективності функціонування даного механізму. У практичному відношенні це вказує на забезпечення необхідних умов і прийняття організаційних рішень усередині створеного кластерного об’єднання. Його характерна риса - перспектива поступового приєднання інших складових, у т.ч. і суміжних галузей, що значно посилює позиції кластера відносно інших конкурентних структур у даній сфері діяльності. Таке поєднання забезпечує використання ресурсів кожної галузі, створює відповідні умови для якомога ефективнішого збуту туристичного продукту та повного забезпечення попиту споживачів.
Висновки. У результаті дослідження з’ясовано, що кооперування ринкових інфраструктурних формувань у галузі сільського (зеленого) туризму дає його учасникам можливість спільно вирішувати проблеми соціального, фінансового, інвестиційного, інформаційного, екологічного та іншого спрямування. Таким чином, запровадження кластеризації сільського (зеленого) туризму передбачає досягнення значно вищого рівня економічної результативності в порівнянні з індивідуальними результатами окремих ринкових інфраструктурних формувань.
Проведене дослідження дає можливість виділити сильні сторони кластера СЗТ, а саме:
- підвищення продуктивності кожної з його складових і створення умов для ефективного функціонування кожної з них як єдиної системи;
- сприяння швидкому впровадженню інновацій через швидке реагування на потреби споживачів (відпочивальників);
- налагодження взаємоузгодженої співпраці між бізнесовими й урядовими організаціями.
Література
1. Войнаренко М.П. Механізми адаптації кластерних моделей до політико-економічних реалій України / М.П. Войнаренко // Світовий та вітчизняний досвід запровадження нових виробничих систем (кластерів) для забезпечення економічного розвитку територій: матеріали конф. (1-2 листопада 2001 р.). К.: Спілка економістів України, 2001. С.25-33.
2. Економічний словник / уклад. Г.В. Осовська та ін. К.: Кондор, 2007. 358 с.
3. Портер М.Э. Конкуренция: учебное. пособие / М.Э. Портер. М.: Издательский дом "Вильямс" 2000. 495 с.
4. Voynarenko M.P. Clustering within the Framework of Entrepreneurship, Economic Integration and Investment Attraction / M.P. Voynarenko // Regional forum "Social aspects and financing ofindustrial restructuring" (Moscow, November 26-27, 2003).
5. Семенов Г.А. Кластери підприємств як передумова активізації розвитку регіональної економіки / Г.А Семенов, О.С. Богма // Економіка та держава. 2006. №4. С.11-13.
6. Гловацька В.В. Розвиток підприємництва в системі становлення сільського (зеленого) туризму: дис... к.е.н.: 08.00.04 / В.В. Гловацька. Житомир, 2008. 200 с.
7. Пономаренко В.С. Стратегія розвитку підприємства в умовах кризи / В.С. Пономаренко, О.М. Тридід, М.О. Кизим. Х.: ІНЖЕК, 2003. 328 с.
8. Костриця М.М. Етноісторичний туристичний кластер "Древлянська земля": ресурси та економічний механізм функціонування / М.М. Костриця. Житомир: ЖДТУ, 2005. 76 с.
9. Кропельницька С.О. Фінансово-економічні засади формування та функціонування нових виробничих систем (кластерів): автореф. дис... к.е.н.: 08.04.01 "Фінанси, грошовий обіг і кредит" / С.О. Кропельницька. Тернопіль, 2006. 20 с.
10. Длугопольський О.В. Кластерна модель розвитку промислового виробництва регіону як фактор ефективних структурних реформ (на прикладі Тернопільської області) / О.В. Длугопольський // Економічний Часопис-XXI. 2003. №2. URL: http://soskin.info/ea/2003/2/20030225.html.
Annotation. Theoretical and applied aspects of formation and functioning of the clusters have been studied. The main elements of clustering of the rural (green) tourism have been defined. The model of cluster association has been suggested.
Key words: сlustering, cluster, cluster association, rural (green) tourism, cooperation, profit, initiative, credence.