Гоцева К.А., Оніпко Т.В.
Матеріали XІІ Міжнар. наук.-практ. конф.
«Мережевий бізнес: становлення, проблеми, інновації»
(м. Полтава, 27-28 квітня 2022 року).
Полтава: ПУЕТ, 2022. 195 с. С.84-87.

Можливості використання соціальної мережі Facebook у діяльності музеїв

У сучасному інформаційному середовищі дедалі вагомішу роль у діяльності музеїв відіграє комунікація з Інтернет-аудиторією за допомогою соціальних мереж. Соціальна мережа - це засіб комунікації через мережу Інтернет у вигляді веб-сайту, який дозволяє обмінюватися повідомленнями, документами, фото та відеоматеріалами, аудіофайлами у реальному часі незалежно від відстані. Основне призначення веб-сайту музею - служити джерелом інформації, а призначення соціальної мережі - інтерактивне спілкування музею із своєю аудиторією та колегами.

Завдяки інструментальним можливостям соціальних ресурсів можна вирішувати низку проблем, пов’язаних із виконанням найважливіших функцій музеїв в умовах стрімкого інформаційно-технологічного розвитку суспільства: пізнавально-інформаційної, популяризаційної, навчально-просвітницької.

Facebook є нині найбільшою у світі соціальною мережею, яка об’єднує близько 3 млрд. користувачів по всьому світу. Враховуючи різноманітність та типи додатків, які вбудовані в платформу Facebook, він є набагато потужнішим ресурсом, ніж будь-яка інша соціальна мережа. Цей ресурс полегшує спілкування між установою та її цільовою аудиторією завдяки функціям «подобається» (схвалення певної інформації іншого користувача) та «коментар» (можливість коментування фотографії, відео та текстової інформації). Відтак Facebook є потужним інструментом для просування послуг музею, враховуючи постійне вдосконалення його можливостей та нескінченний потенціал для використання у всіх сферах людської діяльності [1].

Соціальна мережа Facebook для музею - це:

  • додатковий ресурс для реклами музею, його основних та додаткових послуг;
  • платформа для організації різних музейних проєктів;
  • можливість заявити про себе та «завоювати» свою аудиторію;
  • можливість безпосередньо спілкуватися з колегами;
  • можливість оперативно дізнаватися про думку відвідувачів музею, їх побажання, ідеї, зауваження;
  • можливість своєчасно інформувати про діяльність музею (презентації, виставки тощо);
  • широка ймовірність повторного відвідування музею Інтернет-аудиторією соціальних мереж за рахунок постійного автоматичного інформування про новини та події в установі;
  • інструмент маркетингових досліджень.

Компанією Museum Analitycs у 2021 р. був складений рейтинг музеїв світу за кількістю підписників у їх спільнотах у соціальній мережі Facebook:

галерея Чарльза Саатчі

84% користувачів соціальної мережі Facebook перебувають у віковому діапазоні від 18 до 50 років. Відтак ця аудиторія є цільовою для будь-якого музею. Однак для того, щоб залучити відвідувачів на свій ресурс, не достатньо просто створити обліковий запис. У Facebook існує три види сторінок: особистий профіль, сторінка організації, група. Для музеїв прийнятні два останні варіанти.

При створенні сторінки в соціальній мережі насамперед слід приділити увагу її оформленню, розробленню оригінального дизайну, розміщенню логотипу музею. У Facebook є можливість додати зображення сторінки (у випадку музею - це зображення його будівлі), встановити додатки, які розширять функціонал сторінки (наприклад, RSS graffiti, який дозволяє автоматично публікувати записи з офіційного веб-сайту на «стіні» сторінки).

Далі слід приділити увагу наповненню сторінки корисною інформацією. Дуже важливо лаконічно і, по можливості, ємко заповнити інформацію про свій музей та основні послуги, які він надає, вказати контактні дані, розмістити посилання на веб-сайт.

Одне з головних завдань при просуванні в соціальних мережах - уміти вірно відбирати інформацію, використовувати креативні рішення і адаптувати тексти для цільової аудиторії. Варто пам’ятати, що Інтернет-аудиторія приходить у соціальні мережі заради контенту і спілкування. Тому музейні публікації повинні бути своєчасні, «живі», щоб викликати емоційний відгук: співчуття, обурення, захоплення. Необхідно використовувати цікавий і унікальний матеріал, супроводжувати його якісними зображеннями, корисними посиланнями, акцентувати увагу на цікавих фактах. Наявність негативних та позитивних коментарів користувачів під публікаціями спільноти свідчить про ефективну взаємодію музейних працівників із цільовою аудиторією.

Важлива складова інформаційної наповнюваності сторінки музею у Facebook - це створення окремого підрозділу подій. Тут представлена інформація про заходи та події, які проходять на базі музею. У більшості випадків усі заходи розташовуються в календарному порядку, спочатку відображаються поточні і майбутні події, також є можливість переглянути ті, які відбулися.

У музейних спільнотах також активно використовуються хештеги, які дозволяють знаходити публікації за темами. Це слова в публікаціях, перед якими поставлений знак # (решітка). Хештеги відображаються у вигляді посилання, перейшовши за яким, відсортуються всі публікації, що містять даний хештег.

В учасників сторінки музею є можливість ділитися отриманою інформацією. Вона передається друзям, друзям друзів і далі по ланцюжку. Під кожною нотаткою, фотографією чи відеороликом розміщується кнопка «поділитися». Якщо користувач натискає на цю кнопку, то інформація про це з’являється на його «стіні» і стає також доступною його друзям. Ті, у свою чергу, також можуть поділитися нею, розмістивши посилання на своїй «стіні».

Соціальні мережі кардинально змінюють характер спілкування установ культури зі своєю аудиторією. У відвідувачів музейних спільнот з’являється можливість висловити свої побажання і задати питання, взяти участь у житті музею як в його стінах, так і за його межами. Facebook є ефективним рекламним інструментом для музейної маркетингової стратегії. Тож правильне використання всіх запропонованих Facebook можливостей сприятиме встановленню тривалого довірливого контакту з Інтернет-спільнотою.

Список використаних інформаційних джерел

1. Грамотенко А. Потенціал соціальних медіа для розвитку інформаційного простору музеїв // Гуманітарний корпус: зб. наук. ст. з актуальних проблем філософії, культурології, психології, педагогіки та історії. 2020. Вип.31. C.22-23.
2. Куценко С.Ю. Специфіка побудови комунікаційної стратегії музею у соціальній мережі Facebook // Праці Центру пам’яткознавства. 2018. Вип.33. С.186-194.