Голубничий Б.В., Красильник І.С.
Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф.
«Географія та туризм» (м. Харків,
28 лютого - 1 березня 2023 р.). Харків: ХНПУ
ім. Г.С. Сковороди, 2023. 684 с. С.128-135.

Проблеми навчання англомовної термінології майбутніх фахівців сфери туризму

Актуальні зміни соціально-політичної ситуації у сучасній Україні вимагають від системи освіти пошуку нових методів і форм навчання термінології як важливого компонента мови спеціальності. Формування знань професійної іншомовної термінології у майбутніх фахівців туристичної сфери є одним із головних завдань сучасної професійної підготовки у закладах вищої освіти, що базується на сучасних загальноєвропейських освітніх стандартах і зумовлює актуальність нашої розвідки.

Аналіз сучасних досліджень свідчить про те, що оволодіння майбутніми фахівцями туризму англомовною спеціальною термінологією буде найефективнішим за умови застосування не традиційного підходу, який базується на перекладі лексичних одиниць, репродуктивному переказі тексту з ними, заповнення пропусків у реченнях, а саме проблемного навчання [4; 8; 12; 13]. Суть такого навчання полягає у наступному:

• імплементації принципу проблемної і неповної інформації;
• забезпеченні високого рівня внутрішньої мотивації й емоційності;
• створенні діалогу студентів із викладачами і між собою та колективної розумової діяльності;
• розвитку критичного мислення.

При цьому на особливу увагу заслуговує реалізація компетентісного підходу в організації самостійної роботи студентів закладів вищої освіти [3, c.36].

Як підкреслено в роботах Гаманюк В.О. [2], Демченко В.А. [13], Ємельянової Є.С. [5], Зоріної Ю.В. [7], Муромцевої Ю.І. [7; 8], Семінішиної І.В. [13], Пантелеєвої О.Я. [9] на відміну від традиційного навчання, спрямованого на засвоєння правил діяльності в повторюваних ситуаціях, інноваційні технології в підготовці фахівців орієнтовані на розвиток здібностей студентів до спільних дій у нових ситуаціях. У зв’язку із цим здійснюється перехід до нового принципу організації навчального процесу як цілісної навчально-виховної ситуації, в структурі якої виділяються такі компоненти:

1. навчально-пізнавальний;
2. навчально-організаційний;
3. соціально-комунікативний;
4. особистісно-ціннісний;
5. просторово-часовий.

Взаємозв’язок таких компонентів забезпечує створення особливого професійно-освітнього простору, що характеризується багаторівневістю та системною організацією навчального процесу [1, c.35]. На основі аналізу циклу дисциплін навчального плану майбутніх фахівців напряму підготовки «Туризм» зазначимо, що навчальна дисципліна «Країнознавство» входить до циклу фундаментальної підготовки майбутніх фахівців сфери туризму. Програма курсу «Англійська мова (за професійним спрямуванням)» для здобувачів вищої освіти бакалаврського ступеня зі спеціальності «Туризм» у Державному біотехнологічному університеті розрахована на всі чотири роки навчання, що дозволило здійснити детальний аналіз практики педагогічної діяльності.

Сучасний студент часто сприймає процес навчання через тісний зв'язок з новітніми технологіями. На початковому етапі вивчення англійської мови за професійним спрямуванням студенти більш зацікавлено й продуктивно опрацьовують термінологію сучасних мобільних додатків, інтернет-платформ, текстів науково-популярного характеру, періодичних видань, статей за фахом. Натомість студенти старших курсів, в яких уже сформовано предметно-понятійну базу спеціальності рідною мовою, досить якісно опрацьовують самостійно не тільки фахові інтернет-видання та мобільні додатки, відеоматеріали відомих блогерів туристичної сфери, але й термінологію з неадаптованих текстів наукового характеру [4].

Таким чином студенти не лише отримують певну суму знань та навичок іншомовної професійної комунікації, але й навчаються самостійно оперативно використовувати отримані знанння у фаховій діяльності. Згідно робочої навчальної програми завданням вивчення фундаментальної дисципліни «Країнознавство» на рівні «бакалавр» є:

1. усвідомлення необхідності знати можливості ринків кожної країни та природно-ресурсну базу іноземного партнера;
2. вміння використовувати одержані знання у практичній зовнішньоекономічній діяльності України, враховуючи тенденції і перспективи розвитку міжнародних економічних відносин.

На сучасному етапі важливим фактом є те, що у результаті вивчення навчальної дисципліни «Країнознавство» студент має знати:

1. основні етапи історичного розвитку країн світу;
2. специфіку економічного розвитку країн та їх місце у світовій економіці;
3. етнокультурні особливості країн світу.

Основні сучасні вимоги до сформованих вмінь майбутніх фахівців сфери туризму (як внутрішнього, так і міжнародного):

1. характеризувати історико-економічний розвиток країн світу;
2. аналізувати економічне становище країн світу;
3. використовувати одержані знання для оцінювання тенденцій і перспектив розвитку міжнародних економічних відносин.

Аналіз змісту та структури навчальних програм дисциплін «Ділова іноземна мова» та «Англійська мова професійного спрямування» виявив недостатній міждисциплінарний зв’язок з країнознавством при вивченні фахової термінології, хоча на сьогоднішній день для досягнення успіху у професійній діяльності фахівцям сфери туризму необхідно впевнено володіти англомовною термінологією, розвиток і формування якої відбувається значною мірою під впливом країнознавчих дисциплін. Важливим є зауваження Ю. Муромцевої в роботі «Переваги та особливості дистанційного навчання географії» [8] про те, що сьогодні здійснення науково-пошукової роботи студентами у аудиторному і дистанційному форматах вимагає обов’язкових знань фахової термінології державною та іноземною мовами [8, c.34].

Вивчення термінології передбачає реалізацію низки завдань:

• надання студентам теоретичних і практичних знань, необхідних для достатньо вільного орієнтування в основних поняттях та визначеннях, які застосовуються в термінології та термінознавстві;
• ознайомлення студентів з основними способами творення, моделями, типами, структурно-семантичними особливостями, стилістичними та соціолінгвістичними функціями сучасних термінів;
• навчання студентів основним методам та прийомам перекладу термінів у фахових текстах і в процесі професійної комунікації [4-6].

Фахова термінологія туризму тісно взаємодіє з іншими терміносистемамиами, тому внаслідок частої міграції термінів межі терміносистем досить умовні. Ряд термінів переходять з однієї системи в іншу без переосмислення, наприклад: vaccination, malaria (медицина), white water rafting, bungee-jumping (спорт), avalanche, stalactite (географія); в інших - повністю або частково змінюють семантичне значення, відповідно до потреб терміносистеми, яка їх запозичує, наприклад: to downgrade як економічний термін означає to give sth a lower grade, value or status, а в туристичній сфері - to move to a lower grade or quality of services or accommodations.

Міжгалузева лексика підмови туризму містить у своєму складі терміни, що належать до:

• економічної термінології: tariff, corporete rate, BBB tax (bed, board, beverage tax), cancellation charge;
• транспортної: car rental, bareboat charter, camping trailer;
• спортивної: mountaineering, cave tubing, bungee-jumping;
• харчування: Asian breakfast, brunch, a la carte menu та інші.

Аналіз лексем туристичної сфери дозволив, зокрема, виділити окремі тематичні групи англійських термінів, що належать до сфери туристичного бізнесу:

• види подорожей ділової сфери (green tourism, conducted tour, religious tourism, coastal cruise, hosted tour);
• типи розміщення ділових партнерів (presidential suite, beehive-style hotel, boarding house, honeymoon room, superior chalet);
• транспорт (glass-bottomed boat, cruise liner, camper van, jumbo jet, shuttlebus);
• спорт та розваги (canyoneering, rafting, scuba diving, cave tubing);
• харчування (coffee shop, continental breakfast, pool bar, high class all inclusive);
• послуги (baby-listening service, aircraft leasing, forget something program);
• тарифи та оплата (сancellation charge, departure tax, complementary ticket, average daily rates);
• документи (health declaration form, hotel voucher, ski pass, accident insurance) [1].

Кожну з виділених лексико-семантичних груп можна, у свою чергу, поділити на дрібніші, вужчі групи за предметною приналежністю. Наприклад, серед лексичних одиниць англійської мови, що позначають поняття «розміщення», можна виокремити такі підгрупи: види готелів (floatel - готель на воді), види приміщень в готелі (hospitality suite - приміщення для зібрань та зустрічей), побутові зручності та устаткування (tester - балдахін над ліжком), службовці (bell captain - старший портьє) [1].

Але у будь-якому разі, впевнене оволодіння фаховою термінологією базується на урахуванні країнознавчого аспекту. При цьому основними критеріями відбору термінів для опрацювання є їх частотність, значущість, доступність в когнітивному плані та відповідність поставленим цілям навчання і реаліям сьогодення [4, с.30].

Таким чином, ефективність навчання фахової термінології майбутніх фахівців сфери туризму залежить від усвідомлення актуальних принципів навчання студентів закладів вищої освіти, доцільного і обґрунтованого їх вибору, що базується на компетентністному міждисциплінарному підході. Такий підхід при вивченні термінологічної лексики допомагає студентам формувати й розвивати навички, знання та вміння, необхідні для того, щоб стати справжніми професіоналами в туристичній галузі.

Література

1. Большой глоссарий терминов международного туризма / The Great Glossary of Terms for the International Tourism / под ред. М.Б. Биржакова, В.И. Никифорова. СПб.: Изд. дом «Герда», 2002. 704 с.
2. Гаманюк В. Європейські освітні стандарти як орієнтир іншомовної освіти в Україні // Educational Dimension. 2013. Vol.39. pp.170-177.
3. Ємельянова Є.С. Вивчення термінології як компонента мови спеціальності фахівців галузі туризму // Географія та туризм: Матеріали ІІІ Всеукр. наук.-практ. Інтернет-конф. (м. Харків, 26 лютого 2021 р.). Харків: ХНПУ ім. Г.С.Сковороди, 2020. С.29-32.
4. Емельянова Е.С. Научные принципы обучения специальной терминологии в высшей школе // Мир языков: ракурс и перспектива: Материалы VI Междун. науч.-практ.конф. (г. Минск, 22 апреля 2015 г.). Минск: БГУ, 2015. Т.1. С.22-30.
5. Емельянова Е.С. Терминологические заимствования как отражение межкультурного взаимодействия в языке // Язык и межкультурная коммуникация. Великий Новгород, 2011.
6. Зорина Ю.В. К проблеме обучения терминологии как способу международного сотрудничества // Фундаментальные исследования. 2007. №3.
7. Муромцева Ю.І. Переваги та особливості дистанційного навчання географії // Географія та туризм: Матеріали ІV Всеукр. наук.-практ. Інтернет-конф. (м. Харків, 26 лютого 2021 р.). Харків: ХНПУ, 2021. C.31-39.
8. Муромцева Ю.І. Соціально-демографічні чинники розвитку туризму на Харківщині // Історія та географія. 2020. Вип.56. С.110-116.
9. Пантелєєва О.Я., Ємельянова Є.С. Роль лингвистических, социальных и психологических факторов в процессе обучения иноязычной лексике // Духовність особистості: методологія, теорія і практика. 2021. Т.101. №2. Ч.2. С.100-110.
10. Фоменко Н.А. Педагогіка вищої школи: методологія, стандартизація туристської освіти. К.: ТОВ Видавничій дім «Слово», 2005. 216 с.
11. Федорченко В.К. Теоретичні та методичні засади підготовки фахівців для сфери туризму. К.: Слово, 2004.
12. Шаров С.В. Самостійна робота як умова формування професійної компетентності майбутніх фахівців // Сучасні тенденції розвитку української науки: Матеріали Всеукр. наук. конф. (м. Переяслав-Хмельницький, 21-22 липня 2017 р.). Переяслав-Хмельницький, 2017. №5. С.35-38.
13. Demchenko V., Semenyshyna I., Yemelyanova Y. Психологічні особливості діяльності викладача ЗВО в процесі навчання іноземних студентів // Social Work and Education. 2021. Vol.8(1). pp.90-105.
14. Skuttnab-Kangas T. Linguistic Human Rights and Teachers of English / In Hall J., Eggington W. (ed.) The Sociopolitics of English Language Teaching, 2020. pp.22-44.