Громик О.М.
Тези доповідей V Міжнародної науково-практичної
конференції-фестивалю «Нематеріальна культурна
спадщина як сучасний туристичний ресурс: досвід,
практики, інновації» (м. Київ, 19-20 травня 2022 р.)
К.: Вид. центр КНУКіМ, 2022. 298 с. С.208-211.

Водні рекреаційні ресурси Волинської області

За наявності природних ресурсів, залежних від антропогенного впливу, що добре зберегли рекреаційну здатність, Волинська область відноситься до перспективних регіонів України. Основою для розвитку туризму слугують рекреаційні ресурси, зокрема ландшафти, узбережжя водойм, ліси, родовища мінеральних грязей. Волинська область має значну кількість річок, озер, які є вагомим центром розвитку рекреації на базі яких формуються рекреаційні комплекси.

Роботу присвячено оцінці сучасного стану водних ресурсів Волинської області як невід’ємної складової розвитку туристичної та рекреаційної діяльності.

Волинська область має сприятливі природні умови та рекреаційні ресурси для розвитку туризму [4]. Кліматичні особливості сприяють розвитку туризму, необхідна кількість опадів вплинула на розвиток річкової та озерної частин, водно-болотних угідь, формування лісів. Водні об’єкти - база формування національних природних парків.

Територія Волинської області одна з найбагатших в Україні за запасами водних ресурсів. Річки Волинської області відносяться до басейнів Прип’яті та Західного Бугу. Всього на території області протікає 137 річок, 268 озер, 9 водосховищ та понад 600 ставків. Важливу водоохоронну, екологічну і біосферну роль відіграють землі водного фонду (у Волинській області їх загальна площа становить 43,0 тис. га або 2,1% її території) [5].

Річки (85,7%) впадають у Чорне море, а 14,3% - у Балтійське. Середня щільність річок басейну Прип’яті - 0,25-0,45 км/км², а Західного Бугу - 0,22-0,35 км/км² [5]. Прип’ять із притоками Турія, Стохід і Стир - найбільша в області. Вздовж західного кордону області протікає р. Західний Буг із притокою Лугою. Вони течуть з півдня на північ, мають повільну течію через зниження поверхні області на північ. Більшість річок Волині через мілководдя не суднохідні.

В поліській частині річки похилені, розширені заплави, де після весняної повені залишаються тимчасові озера. Особливістю рік поліської частини є повільна течія 0,1-0,2 с/сек., густота річкової сітки в басейні р. Прип’ять коливається від 0,25-0,47 км/км², а в басейні Західного Бугу - 0,22-0,35 км/км² [5]. Багато рік втратили первісний вигляд і мають вигляд магістральних каналів (верхів’я Прип’яті, Вижівки, Турії, Стоходу, Коростинка, Копаївка, Конопелька).

Річка Прип’ять починається у заболоченій місцевості на південь с. Гупали Шацького району. Від верхів’я до білоруського Пінська тече переважно з південного заходу на північний схід, місцями ж - з півдня і південного сходу на північний захід. Біля Пінська круто повертає на схід і тече до с. Згорани поблизу м. Мозир, повертаючи на південний схід, до самого гирла впадаючи в р. Дніпро на 1015 км. від її гирла [6].

«Прип’ять протікає від витоку до с. Сваловичі Любешівського району довжиною близько 170 км. повз села Плоске, Кропивники Любомльського, Яревище, Лютка Сторовижівського, Краска, Здомишель, Шменьки, смт. Ратне, села Якушів, Комарове, Річниця, Піски-Річицькі Ратнівського, Підріччя Камінь-Каширського, Невір, Ветли, Люботинь, Люб’язь, Хоцунь, Сваловичі Любешівсь-кого районів» [5].

Долина річки на території області плоска, чітко не виражена. Річка Прип’ять використовується для судноплавства, сплаву.

Важливими у туризмі є озера з унікальною привабливістю і рекреаційною цінністю, лікувально-оздоровчою значимістю [2].

Найбільші озера: Світязь (площа 2621 га, глибина 80 м.), Пулемецьке (площа 1569 га, глибина 16 м.), Турське (площа 1225 га, глибина 2,6 м.).

«Шацькі озера - група озер у північно-західній частині Волинського Полісся у басейні Західного Бугу на території Шацького національного природного парку. Серед них найглибше озеро в Україні - Світязь» [1].

Територія, на якій знаходяться озера, називається Шацьким приозер’ям: 23 озера, загальна площа плеса 63 км².

У басейні Прип’яті виділяють заплаву, що містить озера, утворені повеневими та паводковими водами, прісні, узимку замерзають. У межах області є 20 озер площею біля 10 га. Найбільше серед них Люб’язь, через нього тече Прип’ять поблизу с. Люб’язь (площа 4,3км²). Озеро глибоке (7 м.), живиться водою Прип’яті, гідрологічний режим залежить від ріки [3].

В заплаві Прип’яті виділяють озера Біле і Волянське, через які постачається вода в Дніпровсько-Бузький канал з річки Прип’ять. Озеро Біле глибоко-водне - 13,5 м.

У басейнах приток Прип’яті наявно багато озер різного походження, у басейні Вижівки їх 16. Озеро Сомин (поблизу с. Сомин) серед озер України займає третє місце за максимальною глибиною 56,9 м., живиться підземними водами і має постійну низьку температуру води, не заростає.

Озера у поєднанні з лісами, луками, розораними полями вони становлять ландшафти Волині. Туристи використовують їх для риболовлі й відпочинку. Для формування водних туристичних маршрутів потрібен набір морфометричних показників водних об’єктів (довжина, ширина, площа).

Водойми використовуються для господарського і побутового водопостачання, розведення водоплавної птиці, вилову риби та добування сапропелю, як водоприймачі меліоративних систем.

Для організації водно-спортивно-туристських і купально-пляжних видів придатними є озера Шацького, Ратнівського, Любешівського та Старовижівсь-кого адміністративних районів.

Отже, озера на території Волинської області є основними об’єктами рекреації.

Список використаних джерел

1. Горун Т.А. Екологічний туризм та перспективи його розвитку на території Шацького національного природного парку // Науковий вісник Волинського національного університету ім. Лесі Українки. Геогр. науки. 2009. №1. С.221-224.
2. Громик О.М., Ільїна О.В. Водні та мінеральні ресурси озер Ратнівського адміністративного району та перспективи їх використання в рекреаційній діяльності // Природа Західного Полісся та прилеглих територій: Зб. наук. пр. 2019. №16. С.66-70.
3. Громик О. М. Водні туристичні маршрути національного парку «Прип’ять-Стохід» // Рекреаційно-туристичний потенціал регіонів України, сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку: Матеріали IV Всеукр. наук.-практ. конф. (м. Луцьк, 14-15 травня 2020 р.). Луцьк, 2020. С.38-42.
4. Громик О.М. Природні ресурси озер Маневицького адміністративного району, як об’єкт рекреаційно-туристичного використання // Перспективи розвитку туризму в Україні та світі: Збірник тез доповідей ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Луцьк 24 травня 2019 р.). Луцьк: ІВВ Луцького НТУ, 2019. С.77-80.
5. Екологічний паспорт Волинської області. URL: https://mepr.gov.ua/files/docs/eco_passport/2019/Волинська.pdf.
6. Вісин О.О., Громик О.М., Дащук Ю.Є., Колісник Б.І., Лепкий М.І., Матвійчук Л.Ю. Туристичне краєзнавство Волинської області: підручник. Луцьк: РВВ Луцького НТУ, 2019. 228 с.