Грищук О.К., Кошарний В.О.
Матеріали I Міжнар. наук.-практ. конф.
«Сталий розвиток туризму на засадах
партнерства: освіта, наука, практика»
(м. Львів, 31 жовтня - 1 листопада 2018 р.)
Львів: ЛТЕУ, 2018. 342 с. С.56-58.

Державно-приватне партнерство в туристичній галузі

Практика використання державно-приватного партнерства (ДПП) активно впроваджується у всіх сферах народного господарства країн світу. На жаль, в Україні цей тип взаємовідносин між державою та бізнесом ще не набув такої популярності, але тим не менш, перші кроки вже зроблені. Наприклад за допомогою ДПП був побудований Харківський аеропорт та ін. об’єкти інфраструктури до Євро 2012. Розробляються проекти будівництва нового терміналу Дніпропетровського аеропорту та автомобільної дороги Львів-Краковець. Всі ці реалізовані проекти, мають пряме відношення до розвитку туризму в Україні.

На даний час, концепція державно-приватного партнерства активно розвивається в країнах Європейського союзу, Азії, Пн. та Пд. Америки. В сучасних умовах, кожна держава стикається з постійно зростаючою потребою знайти достатнє фінансування для розвитку та підтримки інфраструктури, необхідної для підтримки зростаючого населення.

державно-приватне партнерство

У поєднанні з обмеженим фінансовим потенціалом, це змушує мобілізувати капітал приватного сектора для інвестицій в інфраструктуру. Правильно структуроване ДПП може мобілізувати раніше невикористовувані ресурси з місцевого, регіонального або міжнародного приватного сектора, який прагне інвестиційних можливостей.

Для приватного партнера головною метою при впровадженні ДПП є отримання прибутку. Приватний партнер прагне компенсацію за свою діяльність за рахунок зборів за послуги, що надаються через прибутковість інвестованого капіталу. Держава ж виграє в тому, що витрачає з бюджету менше коштів, а отримує більше винагороди, як в плані інфраструктури, так і в кількості робочих місць. А в багатьох випадках через зазначений в контрактах час залишає за собою контроль над усім підприємством чи інфраструктурним об’єктом.

На сьогоднішній день все частіше укладаються так звані гібридні договори, прийнявши риси кількох контрактів, щоб відобразити кращі місцеві вимоги.

В туристичній галузі існують такі типи договорів ДПП, а саме:

  1. Контракти на управління;
  2. Контракти на обслуговування;
  3. Договір концесії;
  4. Оренда, лізинг, аффермаж;
  5. Спільні підприємства;
  6. Гібридний контракт.

Кожен варіант припускає різні відповідальності і ризики у ДПП.

Найбільш популярними в світі на даний час вважаються договори концесії. Існує ряд схожих форм концесійних контрактів, що різняться між собою залежно від обсягу переданих приватному партнерові правочин власності, інвестиційних зобов’язань сторін, принципів розподілу ризиків та відповідальності між партнерами: BOT, BOOT, ROT, BOO, ROO, DBO, RBO, DCMF, BTL, RTL, BTO, RTO, DBFO, PFI.

Абревіатура контрактів складається з ключових параметрів договору, наприклад, якщо приватний партнер здійснює будівництво - «B» (build), експлуатацію - «O» (operate), проектування - «D» (design), керування «М» (management), фінансування «F» (finance) об’єкта інфраструктури. Об’єкт інфраструктури може перебувати в оренді «L» (lease) і бути переданий публічному партнерові після закінчення певного строку «T» (transfer) чи ні, залежно від умов контракту:

  1. BOT (Build - Operate - Transfer) - «Будівництво - Керування - Передача». Концесіонер здійснює будівництво об’єкта і його експлуатацію протягом установленого строку, після чого даний об’єкт передається державі.
  2. BTO (Build - Transfer - Operate) - «Будівництво - Передача - Керування». Концесіонер будує об’єкт, який передається потім державі у власність відразу після закінчення будівництва, після чого він передається в експлуатацію концесіонера.
  3. ВОО (Build - Own - Operate) - «Будівництво - Володіння - Керування». Концесіонер здійснює будівництво об’єкта, після закінчення якого, він одержує даний об’єкт у власність із необмеженим терміном дії.
  4. ВООТ (Build - Own - Operate - Transfer) - «Будівництво - Володіння - Керування - Передача». Концесіонер будує об’єкт і володіє їм протягом певного строку, після закінчення якого об’єкт переходить у власність держави.
  5. ВВО (Buy - Build - Operate) - «Покупка - Будівництво - Керування». Держава продає об’єкт, а покупець здійснює відновлення або розширення існуючого об’єкта.

Як показує практика, найпродуктивнішими формами взаємодії держави та бізнесу в Україні є концесійні угоди типу: (Buy - Build - Operate) «Покупка - Будівництво - Керування» або (Build - Operate - Transfer) «Будівництво - Керування - Передача».

Найбільше число проектів державно-приватного партнерства в світі здійснюється в транспортній галузі, соціальній інфраструктурі, житлово-комунальному господарстві, а також певною мірою і в сфері туризму.

В Україні поки що туристичні проекти реалізуються переважно тільки за приватні або державні кошти, які не перетинаються. Але маємо надію що в майбутньому кількість проектів державно-приватного партнерства в туризмі збільшиться.